Справа № 569/6329/20
21 жовтня 2020 року
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі головуючої судді - Панас О.В.
при секретарі судового засідання - Корнійчук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП , -
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до Рівненської міської ради про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП у сумі 17 544,72 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 19.07.2019 року він , виїжджаючі на власному автомобілі Шевроле Авео д/н НОМЕР_1 з вулиці Козацької на вулицю У. Самчука у м. Рівне, з'ясувавши по факту на місці, що на перехресті вулиць Козацька - У. Самчука при виїзді з вулиці Козацької відсутні дорожні знаки 2.1 та 2.2, що мало наслідком визнавати це перехретя перехрестям рівнозначних доріг (ці дві дороги мають асфальтоване покриття) і факт того, що автомобілі, які рухаються по вул. У. Самчука м. Рівне, в силу вимог п.6.12 ПДР, зобов'язані дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч (виїжджають з вулиці Козацької) та з врахуванням приписів п.1.4 ПДР, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила - виїхав з вулиці Козацької на вулицю У.Самчука, що мало наслідком настання ДТП з іншим учасником дорожнього руху (автомобілем), який вважав вул. Козацьку другорядною дорогою, а вул. У. Самчука головною. За фактом настання дорожньо-транспортної пригоди працівниками поліції була складена схема місця ДТП. Такі дії (бездіяльність) відповідача всупереч вимог п.2.6 ПДР, ст.10 Конвенції про дорожні знаки та сигнали призвели до завдання автомобілю позивача майнової шкоди. У відповідності до акту виконаних робіт від 04.10.2019 року фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача після ДТП склала 17 544 (сімнадцять тисяч п'ятсот сорок чотири) грн. 72 коп. Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Згідно поданої до суду заяви просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних доказів, позов задовольнити повністю. Представник відповідача РМР в судове засідання не з'явився повторно , про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином , що підтверджується оглянутим розносним журналом канцелярії суду із відміткою про вручення поштового відправлення, в судове засідання не з'явився. З заявою про розгляд справи в їхню відсутність не зверталися, причину неявки суду не повідомили. Письмового відзиву на позов не подали. Суд вважає, що відповідно до по п.2 ч.3 ст. 223 ЦПК, враховуючи заяву позивача (ч.5 ст. 223 ЦПК), можливий розгляд справи у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів. Ухвалою Рівненського міського суду від 24.04.2020 р. позовна заява ОСОБА_1 залишалася без руху з наданням строку для оплати судового збору. На виконання ухвали суду ОСОБА_1 було подано до суду квитанцію про сплату судового збору на суму 840,80 грн. Ухвалою Рівненського міського суду від 30.04.2020 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 , до розгляду , відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін. Дослідивши письмові докази по справі та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до наступних висновків. Судом встановлено, що 19.07.2019 року в м. Рівне на перехресті вулиць Козацька- У.Самчука, за участю водіїв автомобілів Шевроле Авео та Рено Меган сталася дорожньо-транспортна пригода. Згідно свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіль Шевроле Авео д/н НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 . За фактом настання дорожньо-транспортної пригоди працівниками поліції була складена схема місця ДТП. У відповідності до акту виконаних робіт від 04.10.2019 року ФОП ОСОБА_2 фактична вартість відновлювального ремонту після ДТП автомобіля Шевроле Авео д/ НОМЕР_2 , належного позивачу склала 17 544,72грн.
Відповідно до правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, визначенням автомобільної дороги є вулиця (дорога) частина території, в тому числі в населеному пункті, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, і обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу. Цей термін включає також спеціально побудовані тимчасові дороги, крім довільно накатаних доріг (колій); головна дорога дорога з покриттям відносно ґрунтової або та, що позначається знаками 1.22, 1.23.1, 1.23.2, 1.23.3, 1.23.4, 2.3. Наявність на другорядній дорозі покриття безпосередньо перед перехрестям не прирівнює її за значенням до перехрещуваної; перехрестя місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території; дорожній знак 2.3 "Головна дорога" надає право першочергового проїзду нерегульованих перехресть. Знак встановлюється безпосередньо перед перехрестям, а також на початку головної дороги. Знак обов'язково повторюється з табличкою 7.8 перед перехрестям, на якому головна дорога змінює свій напрямок а також перед перехрестям зі складним плануванням; знаку 2.1 "Дати дорогу" зобов'язує водія дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі. Знак встановлюється безпосередньо перед перехрестям або вузькою ділянкою дороги. Згідно з п.16.12 ПДР України, на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч. Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про автомобільні дороги», вулиці й дороги міст знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю. Пунктом 2 ст. 19 цього Закону передбачено, що організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць, доріг міст за встановленими для них будівельними нормами державними стандартами та нормами є одним iз основних обов'язків органів місцевого самоврядування. Згідно з п.4 ст. 21 цього ж Закону, органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць i доріг міст, відповідають за відшкодування збитків користувачам вулиць i доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх недоцільний стан, у порядку визначеному законом. Згідно ст.41 Закону України «Про автомобільні дороги» фінансування будівництва, реконструкції ремонту та утримання вулиць i доріг міст та інших населених пунктах здійснюється за рахунок бюджетів міст та інших населених пунктів, а також інших джерел фінансування визначених законодавством. Згідно із ст.6 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції міської та районної ради народних депутатів і міської та районної виконавчої влади належить, зокрема організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів. Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів, своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Згідно п.3 ст.12 Закону «Про дорожній рух» посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов'язані забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху; виявляти аварійно-небезпечні ділянки та місця концентрації дорожньо-транспортних пригод та забезпечувати здійснення у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення умов та організації дорожнього руху для забезпечення його безпеки; своєчасно виявляти перешкоди дорожньому руху та забезпечувати їх усунення, а у разі неможливості - невідкладно позначати дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; щомісяця проводити лінійний аналіз аварійності. Згідно ст.16 Закону України «Про дорожній рух» водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Відповідно до п.11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані, зокрема: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об'єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів. Ст. 24 ч. 1 вказаного Закону визначено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні. Відповідно до ч.2 ст.27 ЗУ «Про дорожній рух» організація дорожнього руху здійснюється спеціалізованими службами, що створюються відповідними органами: на автомобільних дорогах, що перебувають у власності територіальних громад органами місцевого самоврядування; на інших автомобільних дорогах органом державного управління автомобільними дорогами загального користування; на залізничних переїздах відповідними територіальними органами Державної адміністрації залізничного транспорту України. З матеріалів справи та наданих доказів під час розгляду справи вбачається, що Рівненська міська рада не виконала свого позитивного обов'язку по створенню спеціалізованої служби, яка повинна здійснювати організацію дорожнього руху на території міста Рівне. Згідно із вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 (в редакції 2003 р. ст. 1166) і 450 ЦК України шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Про це ж зазначено у правовій позиції судової палати Касаційного цивільного суду Верховного суду у справі №742/3127/16-ц від 06.06.2019 року. З дослідженого в судовому засіданні акту виконаних робіт від 04.10.2019 року ФОП ОСОБА_2 встановлено, що фактична вартість відновлювального ремонту після ДТП автомобіля Шевроле Авео д/н НОМЕР_1 , належного позивачу склала 17 544,72грн.
Враховуючи, що внаслідок ДТП автомобіль Шевроле Авео д/н НОМЕР_1 належний позивачу ОСОБА_1 отримав механічні пошкодження, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування майнової шкоди . Факт заподіяння відповідачем майнової шкоди позивачу суд вважає доведеним. Стороною відповідача до суду не надано заперечень та будь-яких доказів на спростування доводів позивача. За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки у наслідок неправомірних дій відповідача майну позивача була заподіяна шкода, між діями і наслідками має місце причинно-наслідковий зв'язок. Відповідно до ст. 141 ЦПК понесені позивачем ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в сумі 840,80 грн. і підтверджена квитанцією підлягають до стягнення з відповідача на його користь .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273,354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд , -
вирішив: Позовну заяву ОСОБА_1 до Рівненської міської ради про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП задовольнити.
Стягнути з Рівненської міської ради на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану майну в сумі 17544 ( сімнадцять тисяч п'ятсот сорок чотири ) грн. 72 коп.
Стягнути з Рівненської міської ради на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 840 ( вісімсот сорок) грн.. 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , проживає : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: Рівненська міська рада , місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вул.. Соборна, 12-а, код ЄДРПОУ 34847334.
Повне рішення виготовлене - 27.10.2020 року.
Суддя: О.В.Панас