Ухвала
іменем України
27 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 169/855/18
провадження № 51-5145 ск 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінально суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника засудженої ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 грудня 2019 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 23 липня 2020 року,
встановив:
За вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 грудня 2019 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 23 липня 2020 року вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 грудня 2019 року щодо засудженої ОСОБА_4 залишено без зміни.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що захисник не погоджується з вказаними судовими рішеннями щодо його підзахисної. Посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Перевіривши касаційну скаргу захисника на відповідність вимогам статті 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), Суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми процесуального закону.
Так, відповідно до вимог частини 2 статті 427 КПК у касаційній скарзі, окрім іншого, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судового рішення з урахуванням підстав для його скасування або зміни судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК, а також зазначаються вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися зі статтею 436 КПК.
У частині 1 статті 433 КПК визначено повноваження суду касаційної інстанції, відповідно до яких суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно із частиною 1 статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Так, захисник у мотивувальній частині касаційної скарги не погоджується з ухвалою Волинського апеляційного суду від 23 липня 2020 року та додає її до касаційної скарги, натомість у вступній та прохальній частинах цієї скарги посилається на ухвалу Волинського апеляційного суду від 23 квітня 2020 року, яку просить скасувати, чим допустив суперечності в своїй касаційній скарзі.
Вказане позбавляє суд касаційної інстанції визначитись з предметом оскарження за касаційною скаргою та прийняти остаточне рішення за наслідками її розгляду.
Крім того, як видно зі змісту касаційної скарги захисник фактично просить надати доказам у кримінальному провадженні іншу оцінку, ніж їм дано судами першої та апеляційної інстанцій, тобто посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що згідно зі статтею 438 КПК не є предметом перевірки у касаційному порядку.
Також, захисник, вказуючи на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, не зазначає їх зміст та вплив на незаконність судових рішень, з урахуванням вимог статті 412 КПК.
До того ж, захисник, ставлячи вимогу, в тому числі, про скасування ухвали апеляційного суду, у мотивувальній частині касаційної скаргивказує на те, що апеляційним судом не викладено переконливих мотивів на спростування доводів його апеляційної скарги, однак не конкретизує, які саме доводи цієї апеляційної скарги визнано судом апеляційної інстанції необґрунтованими.
Тобто у касаційній скарзі захисник має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на його думку, допущено судами першої та апеляційної інстанцій при їх постановленні, навести конкретні докази і аргументи на обґрунтування кожної позиції.
Таким чином, недодержання захисником вимог, передбачених статтею 427 КПК, є підставою для залишення його касаційної скарги без руху.
З урахуванням наведеного, керуючись частиною 1 статті 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника засудженої ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 грудня 2019 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 23 липня 2020 року залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3