22 жовтня 2020року
м. Київ
справа № 678/329/18
провадження № 51- 219км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017240180000357,за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Волочиська Волочиського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою представника цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»(далі - ПАТ «СК «УСГ») на вирок Деражнянського районного суду Хмельницької області від 26 вересня 2019 року та вирок Хмельницького апеляційного суду від 17 грудня 2019 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Деражнянського районного суду Хмельницької області від 26 вересня 2019 рокуОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі пункту «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного судом покарання.
Постановлено стягнути з ОСОБА_6 у дохід держави судові витрати на проведення експертиз у сумі 4256,08 грн.
Постановлено стягнути з ТОВ «Агробізнес» на користь:
- потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - у рахунок відшкодування моральної шкоди 170 000 грн кожному;
- ОСОБА_9 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_10 - у рахунок відшкодування завданої шкоди внаслідок втрати годувальника 221 030 грн -щомісячно рівним платежем по 1426 грн з 4 серпня 2017 року до досягнення ОСОБА_11 повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 , та у рахунок відшкодування завданої моральної (немайнової) шкоди 170 000 грн;
- ОСОБА_9 - на відшкодування завданої моральної (немайнової) шкоди 170 000 грн;
Постановлено стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» (далі - ТДВ СТДВ «Глобус») на користь:
- ОСОБА_9 - у рахунок відшкодування завданої майнової шкоди 76 590 грн, яка включає загальну вартість витрат на поховання та вартість автомобіля марки «Opel Vektra», державний номер НОМЕР_1 , та у рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди 9600 грн.
- ОСОБА_9 в інтересах малолітньої ОСОБА_11 у рахунок відшкодування завданої моральної (немайнової) шкоди 9600 грн.
Вирішено питання щодо речових доказів.
ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 4 серпня 2017 року близько 23 год. 20 хв., керуючи автомобілем марки «Мersedes - Bens» реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись у напрямку м. Вінниці зі швидкістю близько 60 км/год на 293 км автодороги сполученням Стрий - Тернопіль - Кропивницький - Знам'янка, навпроти магазину «Продукти» у с. Голосків Летичівського району Хмельницької області, усупереч вимогам пунктів 1.2, 1.5, 2.3 (б), 10.1, 11.1, 12.1, 12.2, 13.1, 13.3 та лінії горизонтальної розмітки 1.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306, не врахував дорожньої обстановки і стану транспортного засобу, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод чи небезпеки іншим учасникам руху, перетнувши суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення передньою лівою частиною керованого ним автомобіля із передньою лівою частиною автомобіля марки «Opel Vektra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_12 , який рухався у зустрічному напрямку.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження у вигляді саден грудної клітки, крововиливів у м'які тканини грудної клітки, органи середостіння, ділянку основи серця, розриву легеневої артерії, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та перебувають у прямому причинному зв'язку із настанням смерті потерпілого. Окрім цього, ОСОБА_12 було заподіяно середнього ступеня тяжкості та легкі тілесні ушкодження, які в причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають.
Хмельницький апеляційний суд вироком від 17 грудня 2019 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 у частині призначеного покарання скасував: призначив йому за ч. 2 ст. 286 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. На підставі пункту «є» ст. 1 Закону України від 22 грудня 2016 року «Про амністію у 2016 році» звільнив його від відбування основного та додаткового покарання.
У частині вирішення цивільного позову вирок змінив: постановив стягнути з ТДВ СТДВ «Глобус» на користь ОСОБА_9 матеріальну шкоду, пов'язану з витратами на поховання, в розмірі 11 790 грн, на користь малолітньої ОСОБА_10 - моральну шкоду в розмірі 12 800 грн; у задоволенні позову ОСОБА_9 до ТДВ СТДВ «Глобус» про стягнення моральної шкоди відмовив. У частині стягнення матеріальної шкоди за пошкоджений транспортний засіб позов потерпілої ОСОБА_9 до ТДВ СТДВ «Глобус» залишив без розгляду.
Речовий доказ - автомобіль марки «OpelVektra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , постановив залишити на зберігання в ОСОБА_9 без права його відчужувати, розпоряджатись та користуватись до набрання законної сили рішенням суду, прийнятого у порядку цивільного судочинства.
У решті вирок суду першої інстанції залишив без змін.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник цивільного відповідача ПАТ «СК «УСГ», який є правонаступником ТДВ СТДВ «Глобус», вважає, що вироки обох інстанцій в частині цивільного позову підлягають скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, у зв'язку зпорушенням норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права.
Вимоги мотивовано тим, що:
- у цивільного відповідача відсутній обов'язок перед ОСОБА_9 виплачувати страхове відшкодування, оскільки вона не зверталася до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування в межах строку, визначеного ст. 35 Закону України від 1 липня 2004 року№ 1961-ІV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-ІV), та пропустила строк для подачі заяви на виплату страхового відшкодування, що у свою чергу є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування. При цьому зазначений у п. 37.1.4 ст. 37 Закону № 1961-ІV строк є присічним і поновленню не підлягає. Така правова позиція викладена і у рішенні Великої Палати Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року (справа №753/5293/16-ц провадження № 14-310цс18);
- судом першої інстанції не враховано, що позивач ОСОБА_9 жодних документів, необхідних для прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування, страховику не надавала, пошкоджений автомобіль «Opel Vektra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , для огляду та фіксування пошкоджень вона також не надавала;
- суди першої та апеляційної інстанції не взяли до уваги норми Закону № 1961-ІV, який є спеціальним законом, чим допустив неправильне застосування закону;
- суди першої та апеляційної інстанцій, незаконно та безпідставно стягнувши з ТДВ СТДВ «Глобус» суму відшкодування моральної шкоди, не з'ясували повного кола осіб, які мають право на отримання своєї частки моральної шкоди згідно з п. 27.3 ст. 27 Закону № 1961-ІV;
- витрати на поховання в розмірі 11 790 грн на користь ОСОБА_9 не підлягають відшкодуванню, оскільки позивачкою не надано жодного підтверджуючого документа, що вказані кошти були сплачені саме нею; копія наданої позивачем накладної не є розрахунковим документом, а отже не може братись до уваги суду при відшкодуванні витрат на поховання;
- суд апеляційної інстанції, порушуючи права ПАТ «СК «УСГ»,ухвалив вирок без дослідження доказів, не взяв до уваги фактичних обставин кримінального провадження, внаслідок чого виніс необґрунтований та невмотивований вирок.
-
Позиції учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу не надійшло.
У судовому засіданні прокурор заперечувала проти задоволення вимог цієї скарги.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, правильність кваліфікації його дій, а також справедливість призначеного засудженому покаранняу касаційній скарзі не оскаржуються.
Що стосується доводів касаційної скарги представника цивільного відповідача про неправильне вирішення судом першої інстанції цивільного позову вчастині стягнення з ТДВ СТДВ «Глобус» матеріальної шкоди за пошкоджений транспортний засібта моральної шкоди на користь ОСОБА_9 , то колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції у цій частині вирок щодо ОСОБА_6 змінив: відмовив ОСОБА_9 у стягненні із страховика моральної шкоди на тій підставі, що позивачка не відноситься до переліку осіб, яким може бути страховою компанією відшкодована така шкода, а у частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди за пошкоджений транспортний засіб залишив без розгляду, оскільки з приводу даного автомобіля існує спір щодо можливості його успадкування позивачкою.
Безпідставними є твердження представника ПАТ «СК «УСГ» про те що, оскільки ОСОБА_9 не подала заяви про виплату страхового відшкодування до страховика та порушила строки для такого звернення, то це є підставою для відмови в задоволенні її позовних вимог.
Так, згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 червня 2019 року (справа № 465/4621/16-к провадження № 13-24кс19), для розгляду в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК, попереднє звернення потерпілого до цього страхового бюро із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст. 35 Закону № 1961-ІV, не є обов'язковим.
Посилання представника ПАТ «СК «УСГ» як на підтвердження своїх доводів про обов'язковість звернення до страховика із заявою про виплату в установлений законом термін на правову позицію, викладену у рішенні Великої Палати Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року (справа №753/5293/16-ц провадження № 14-310цс18), колегія суддів до уваги не бере, оскільки зазначений висновок стосується проваджень цивільної юрисдикції, тоді як остання правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року, поширюється на вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні.
Не знайшли свого підтвердження і доводи касаційної скарги цивільного відповідача про безпідставність стягнення на корись ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_10 заподіяної моральної шкоди.
Згідно з п.27.3 ст. 27 Закону № 1961-ІVстраховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам та дітям. Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
З матеріалів провадження вбачається, що апеляційний суд, установивши, що батьками загиблого ОСОБА_12 є потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а дитиною - донька ОСОБА_11 , обґрунтовано стягнув із страховика на користь ОСОБА_9 в інтересах малолітньої ОСОБА_11 моральну шкоду, розмір якої був визначений згідно з вимогами чинного законодавства і становив 12800 грн (третя частина від загальної суми регламентної виплати на день настання страхового випадку).
Разом з цим заслуговують на увагу доводи касаційної скарги цивільного відповідача про невмотивованість задоволення судами цивільного позову потерпілої ОСОБА_9 у частині відшкодування витрат на поховання.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 374 КПК у мотивувальній частині вироку, окрім іншого, зазначаються підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду.
Згідно з п. 27.4 ст. 27 Закону № 1961-IV страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть.
На підтвердження своїх вимог про оплату послуг на поховання ОСОБА_9 надала до суду копію накладної від 5 серпня 2017 року на суму 11 790 грн.
Проте, як убачається з матеріалів провадження, представник цивільного відповідача у своїх запереченнях на позовну заяву (т.1, а.п. 127 - 130) до суду першої інстанції, окрім іншого, посилався на те, що накладна не є розрахунковим документом, а тому не може слугувати доказом на підтвердження понесених витрат. На обґрунтування своїх доводів цивільний відповідач, зокрема, посилався на:
- Закон України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР«Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», згідно зі ст. 2 якого розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну;
- наказ Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов'язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)»;
- Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджену постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за №377/8976.
Суд першої інстанції зазначеним доводам представника цивільного відповідача належної оцінки не дав і всупереч вимог ст. 374 КПК не зазначив підстав задоволення цивільного позову ОСОБА_9 у частині відшкодування витрат на поховання.
Апеляційний суд, розглянувши апеляційну скаргу представника цивільного відповідача ТДВ СТДВ «Глобус», всупереч вимогамст. 419 КПК належним чином не перевірив доводів апелянта в цій частині та не надав їм належної оцінки з урахуванням вищезазначених нормативних актів.
З наведеного вбачається, що судовими інстанціями у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Зазначені обставини відповідно до ч. 1 ст. 412, п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставами для скасування судових рішень та відповідно до п.2 ч. 1 ст. 436 КПК - призначення нового розгляду провадження в суді першої інстанції у порядку цивільного судочинства.
Керуючись статтями 369, 412, 419, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»задовольнити частково.
ВирокДеражнянського районного суду Хмельницької області від 26 вересня 2019 року та вирок Хмельницького апеляційного суду від 17 грудня 2019 року щодо ОСОБА_6 у частині вирішення цивільного позову про стягнення з ТДВ СТДВ «Глобус» на користь ОСОБА_9 витрат на поховання скасувати та направити в цій частині на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства до суду першої інстанції.
У решті судові рішення залишити без зміни.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_13 каровець ОСОБА_2 ОСОБА_3