Ухвала
Іменем України
26 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 464/6455/19
Провадження № 51-5120 ск 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_4 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 26 травня 2020 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 06 серпня 2020 року,
встановив:
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 26 травня 2020 року клопотання прокурора Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013150070000009 від 22 січня 2013 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України задоволено та закрито вказане кримінальне провадження на підставі п. 31 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 06 серпня 2020 року апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 26 травня 2020 року, залишено без змін.
У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувані судові рішення з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На обґрунтування своїх вимог вказує, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив клопотання прокурора та закрив кримінальне провадження на підставі п. 31 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки визначених вказаною нормою правових підстав для цього не було. Зазначає про неналежне розслідування даної справи, та вважає що кваліфікація кримінального правопорушення встановлена не вірна, на його думку дії вчиненого кримінального правопорушення необхідно було кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України, що виключає підставу для закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності.
Крім того, вказує, що, апеляційний суд, у порушення вимог ст. 419 КПК України, залишаючи його апеляційну скаргу без задоволення, не перевірив належним чином її доводів та не навів мотивів для їх спростування.
Перевіривши доводи касаційної скарги та долучені до неї копії оскаржуваних судових рішень, колегія суддів касаційного суду вважає, що у відкритті касаційного провадження потерпілому слід відмовити, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 9 КПК Українипрокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. При цьому, як передбачено ч. 5 цієї статті, кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
В п. 95 Рішення ЄСПЛ у справі «Нахимович проти Російської Федерації» від 02 березня 2006 року, визначено, що одним з критеріїв, який оцінюється при перевірці розумності тривалості провадження є поведінка заявника і поведінка компетентних органів влади.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 36 КПК Українипрокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями п. 31 ч. 1 ст. 284 КПК Україникримінальне провадження закривається в разі, якщо: не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
При цьому, строки давності притягнення до кримінальної відповідальності згідно з положеннями ст. 49 КК Українистановлять від 2 до 15 років залежно від тяжкості злочину.
Відповідно до вимог п. 11 ч. 2 та абз. 4 ч. 4 ст. 284 КПК України, закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 31 частини 1 цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Як убачається зі змісту копії ухвали суду першої інстанції, до Сихівського районного суду м. Львова надійшло клопотання прокурора про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013150070000009 від 22 січня 2013 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, з підстав п. 31 ч. 1 ст. 284 КПК України. В обґрунтування зазначеного клопотання прокурор вказував, що в провадженні органу досудового розслідування з 22 січня 2013 року перебувало вказане провадження за фактом крадіжки невідомими особами комплектуючих частин автомобіля ОСОБА_4 та документів на право керування, що мало місце у 2005 році в період між вилученням автомобіля та поверненням його власнику, однак в ході досудового розслідування не встановлено особу, яка вчинила дане кримінальне правопорушення.
Суд, на підставі дослідження матеріалів кримінального провадження, встановив, що слідчим вжиті всі можливі процесуальні заходи для встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, оскільки було проведено ряд слідчих та інших процесуальних дій з метою встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення та особи, причетної до його вчинення. Зокрема, допитано потерпілого, проведено експертне дослідження рукописного тексту у розписці наданої потерпілим, допитано свідків, надано вказівки щодо вчинення необхідних дій, прийнято постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, яка у подальшому скасована ухвалою слідчого судді, надано неодноразові доручення оперативному підрозділу та вказівки прокурора та прийнято постанови про закриття кримінального провадження, які у подальшому скасовані уповноваженими на те особами.
Тому, оскільки особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, органом досудового розслідування не встановлено, при цьому, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності закінчився і дане кримінальне правопорушення відноситься до злочину середньої тяжкості, а з моменту вчинення злочину пройшло більше п'яти років, суд прийняв рішення про задоволення клопотання прокурора та закрив кримінальне провадження на підставі п. 31 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Колегія суддів касаційного суду вважає, що скільки у цій справі особу, яка вчинила кримінальне правопорушення не встановлено і 5-річний строк із часу його вчинення минув, крім того судом першої інстанції в повному обсязі перевірено дотримання прокурором вимог кримінального процесуального закону та закону України про кримінальну відповідальність, суд прийшов правильного та обґрунтованого висновку про закриття кримінального провадження.
Щодо доводів потерпілого щодо невірної кваліфікації кримінального правопорушення, колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки суд першої інстанції розглянув клопотання прокурора про закриття кримінального провадження в межах правової кваліфікації за ч. 1 ст. 185 КК України, за якою проводилось досудове розслідування.
Суд апеляційної інстанції перевірив доводи скарги потерпілого, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, та з наведенням мотивів визнав їх безпідставними. Апеляційний розгляд кримінального провадження проведено з дотриманням положень кримінального процесуального закону, а ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК Українисуд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Обґрунтування касаційної скарги потерпілого ОСОБА_4 не містить переконливих доводів, які викликають необхідність перевірки їх за матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, тому колегія судів касаційного суду вважає, що у відкритті касаційного провадження потерпілому необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_4 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 26 травня 2020 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 06 серпня 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3