Справа № 420/8397/20
27 жовтня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 01 вересня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області у неприйнятті рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну або наданні дозволу на імміграцію в Україну громадянина ОСОБА_1 ;
2. Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області повторно розглянути заяву громадянина США ОСОБА_1 про надання дозволу на імміграцію в Україну.
Ухвалою суду від 04 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачам 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
15 вересня 2020 року ухвалою прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Від представника відповідача 27 жовтня 2020 року до суду за вх. №ЕП/18624/20 надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача у порядку письмового провадження.
Вирішуючи вказану заяву, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи те, що у суду відсутня заява позивача про розгляд даної справи за його відсутності, суд вважає за доцільне у задоволенні заяви представника відповідача (вх. №ЕП/18624/20) відмовити.
Також суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» встановлено з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин.
11.03.2020 року Рада суддів України звернулася до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов'язкової присутності учасників сторін. Також Рада суддів України просить громадян утриматися від відвідин суду, якщо у них є ознаки будь-якого вірусного захворювання.
Суд зазначає, що постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, від 22.04.2020 № 291, від 04.05.2020 № 343 термін дії карантину неодноразово продовжувався.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» у пункті 1 установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
22 липня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі - Постанова №641), якою установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 грудня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (п.1).
У пунктах 2 та 3 вказаної постанови зазначено, що залежно від епідемічної ситуації в регіоні або районі чи місті обласного значення (далі - окремі адміністративно-територіальні одиниці регіону) встановлюється «зелений», «жовтий», «помаранчевий» або «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 (далі - рівень епідемічної небезпеки). Рівень епідемічної небезпеки встановлюється за результатом оцінки епідемічних показників та визначається рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яке розміщується на офіційному інформаційному порталі Кабінету Міністрів України (за посиланням http://covid19.gov.ua).
Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій раз на сім днів приймає рішення про встановлення на території регіону або окремих адміністративно-територіальних одиниць регіону рівня епідемічної небезпеки «жовтий», «помаранчевий» або «червоний». Рішення про послаблення «червоного», «помаранчевого» та «жовтого» рівня епідемічної небезпеки не може бути переглянуто раніше ніж через 14 днів з дня встановлення такого рівня епідемічної небезпеки (п.6 Постанови №641).
Протоколом №39 позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 23 жовтня 2020 року визначено:
«Встановити з 00 годин 26 жовтня 2020 р. «помаранчевий» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 у, зокрема, Одеській області - у мм. Одесі, Балті, Білгород-Дністровському, Чорноморську, Подільську, Южному та в Ананьївському, Арцизькому, Білгород-Дністровському, Біляївському, Болградському, Великомихайлівському, Захарівському, Ізмаїльському, Кілійському, Кодимському, Лиманському, Любашівському, Миколаївському, Окнянському, Ренійському, Роздільнянському, Саратському, Тарутинському, Ширяївському районах».
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Суд зазначає, що наказом голови Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року №22-ОС/Д/С «Про встановлення обмежень, спрямованих на запобігання, виникнення і поширення корона вірусної хвороби (COVID-19) в Одеському окружному адміністративному суді на період запровадження в Україні карантинних заходів», яким з метою забезпечення дотримання гарантованих Конституцією та законами України прав громадян на охорону здоров'я, безпечні та здорові умови праці, запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, серед співробітників та відвідувачів Одеського окружного адміністративного суду (далі - ООАС, суд), у зв'язку із ускладненням епідеміологічної ситуації та значним поширенням захворюваності, відповідно до рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 15.10.2020 (протокол №37), згідно з яким в м. Одесі з 19 жовтня 2020 року продовжено «помаранчевий» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19, рішення зборів суддів від 20.10.2020 № 12 про встановлення додаткових обмежень, спрямованих на запобігання, виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), та ст. 24 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», наказано, зокрема, встановити в Одеському окружному адміністративному суді з 21 жовтня 2020 року на період запровадження в Україні карантинних заходів такі особливості роботи:
- припинити розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу, крім окремої категорії адміністративних справ, особливості провадження у яких встановлені статтями 273, 275, 276 КАС України;
- здійснювати судовий розгляд справ у порядку письмового провадження або в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів учасниками судових справ;
- обмежити допуск осіб до будівлі суду.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо його особиста участь буде визнана судом обов'язковою, - до одужання.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Водночас, при повній або частковій відсутності норм, які регулюють певні суспільні відносини, можливо застосувати аналогію закону, тобто, вирішення справи або окремого юридичного питання на основі правової норми, розрахованої на схожі випадки.
Слід зазначити, що застосування аналогії забороняється, якщо вона прямо заборонена законом, чи якщо закон пов'язує настання юридичних наслідків з наявністю конкретних норм.
При вирішенні справи по аналогії закону чи аналогії права обов'язковим є дотримання таких умов: аналогія допустима лише у випадку повної чи часткової відсутності правових норм; суспільні відносини, до яких застосовується аналогія, повинні знаходитися у сфері правового регулювання; повинна бути схожість між обставинами справи і наявною нормою за суттєвими юридичними ознаками; пошук норми, що регулює аналогічний випадок, повинен здійснюватися спочатку в актах тієї ж галузі права, у випадку відсутності - в іншій галузі права і у законодавстві в цілому; винесене у процесі використання аналогії правове рішення не повинно суперечити нормам закону, його меті; обов'язково повинно бути мотивоване пояснення причин застосування рішення по аналогії до конкретного випадку.
Отже у разі, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Зважаючи на вищевикладені висновки суду, суд вважає за необхідне, застосувавши аналогію положення закону п. 1 ч. 2 ст. 236 КАС України, що є найбільш приближеним за змістом до ситуації, що склалася на території України та Одеської області, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, задля захисту життя та здоров'я працівників суду та учасників справи, зупинити провадження по справі до скасування обмежень в Одеському окружному адміністративному суді у розгляді справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу.
Керуючись ст.ст. 83, 180, 236, 241, 248, 256 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви представника відповідача (вх. №ЕП/18624/20) - відмовити.
Зупинити провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - до скасування обмежень в Одеському окружному адміністративному суді у розгляді справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.А. Вовченко