Справа № 201/8232/20
Провадження № 2-о/201/130/2020
27 жовтня 2020 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Федоріщева С.С.,
при секретарі - Разумняк К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 27 серпня 2020року звернулися до суду з вищезазначеною заявою. В обґрунтування своїх вимог заявники посилаються на те, що 10 серпня 2012 року між ними був зареєстрований шлюб Донецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Донецькій області, за актовим записом № 663. Від цього шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заявники вказують на те, що спільне життя між ними не склалося, фактичні шлюбні відносини між ними припинені та спільне господарство не ведеться. Тому заявники просять шлюб розірвати.
Заявники надали до суду заяву, у якій просять розглянути цивільну справу за їх відсутності, вимоги викладені у заяві підтримали в повному обсязі.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про необхідність задоволення заяви, з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторониз 10 серпня 2012 року року перебувають у шлюбі, який було зареєстровано Донецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Донецькій області, за актовим записом № 663. Від цього шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спільне життя у сторін не склалося, сімейно-шлюбні стосунки згідно з доводами, наведеними заявниками, припинені.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 25 СК України визначено, що жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно з ч. 3 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-якого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ними права на особисте виховання дітей. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Згідно із ст. 80 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Аналізуючи правовідносини, що існують між заявниками, суд вважає за необхідне зазначити про те, що заявниками висловлено чітке рішення про бажання розірвати шлюб та неможливості подальшого спільного проживання у поданих до суду документах при пред'явленні заяви та розгляді справи і це підтверджено ними.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що шлюб не може бути поновлено, а його подальше формальне існування суперечило б правам та інтересам заявників, в тому числі праву на вступ до іншого шлюбу.
Згідно із статтею 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Керуючись ч. ч. 1, 3, ст. 109 СК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 265, 268, 293 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 10 серпня 2012 року Донецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Донецькій області, за актовим записом № 663, розірвати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя С.С. Федоріщев