Справа № 201/5808/20
Провадження № 2-а/201/143/2020
26 жовтня 2020 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Демидова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 3 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Пудла Ярослава Олександровича, третя особа Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 18 червня 2020 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 3 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Пудла Ярослава Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
У поданому позові ОСОБА_1 просить скасувати постанову серії ЕАМ № 2638932 від 05 червня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та провадження по справі відносно нього закрити.
В обґрунтування доводів позову ОСОБА_1 вказує на те, що 05 червня 2020 року інспектором 3 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Пудло Я.О. відносно нього була винесена постанова серії ЕАМ № 2638932 про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Указану постанову позивач вважає протиправною та такою, що порушує його конституційні права. Так позивач зазначив, що 05 червня 2020 року близько 15 год. 20 хв. він керував автомобілем DAF 95 XF 430, реєстраційний номер НОМЕР_1 , із напівпричепом SCHMITZ SKO 24, реєстраційний номер НОМЕР_2 та рухався по вул. Іларіонівській у м. Дніпрі. В цей час, в районі будинку № 100, його зупинив інспектор поліції та відразу потребував передати йому моє посвідчення водія і свідоцтво про реєстрацію транспортних засобів. Після чого повідомив, що ним було допущено порушення вимог п. 34 ПДР України, так як він нібито перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3. Позивач зажадав від інспектора надати відповідні докази на підтвердження вчинення будь-яких порушень, а саме відеозапис, свідчення свідків, тощо. Однак, йому не були надані для ознайомлення відповідні докази та відразу відносно позивача була винесена постанова серії ЕАМ № 2638932 щодо скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Позивач вважає, що інспектор поліції незаконно зупинив його, не ознайомив із доказами, які б підтверджували факт скоєння будь-яких порушень ПДР, не роз'яснив про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав та обов'язків, як того вимагає ст. 286 КУпАП (а.с.1-5).
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 червня 2020 року справа за указаним позовом була передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.9).
Ухвалою судді від 23 червня 2020 року позовну заяву було залишено без руху з наданням строку для усунення зазначених у ній недоліків (а.с.1-110). Увстановлений судом строк недоліки вищевказаної позовної заяви були усунуті позивачем.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2020 року було відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора 3 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Пудла Ярослава Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. (а.с.17-18).
За клопотанням представника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2020 року було залучено до участі у зазначеній цивільній справі третю особу Департамент патрульної поліції Національної поліції України (а.с.35).
Також ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2020 року клопотання представника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до інспектора 3 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Пудла Ярослава Олександровича, третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення було залишено без задоволення (а.с.37-38).
Від відповідача 22 вересня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що постанова є обґрунтованою та винесена з дотриманням вимог чинного законодавства. Так, відповідач зазначив, що дія була скоєна в присутності поліцейського і останній бачив її вчинення на власні очі, останнім було прийнято рішення про зупинку транспортного засобу та в подальшому розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення. Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП підтверджується показаннями поліцейських, які безпосередньо бачили факт порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України і є особами, незацікавленими в результатах розгляду справи. Процедура розгляду відповідачем справи була зафіксована на нагрудний відеореєстратор відповідача, але відеозапис не зберігся у зв'язку з закінченням термінів зберігання відеозаписів (а.с.40-41).
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
05 червня 2020 року інспектором роти № 3 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Пудло Я.О. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 2638932, згідно з якою позивач 05 червня 2020 року о 15 год. 18 хв., в м. Дніпрі, по вул. Іларіонівській, 100, керуючи транспортним засобом DAF 95 XF 430, реєстраційний номер НОМЕР_1 , із напівпричепом SCHMITZ SKO 24, реєстраційний номер НОМЕР_2 , перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п. 34 ПДР - порушення вимог розмітки проїзної частини доріг (а.с.8).
Відповідно до указаної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.
Правомірність та обґрунтованість указаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-XII «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
За змістом розділу 34.1 ПДР України вбачається, що розмітка 1.3 поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху. Лінію перетинати забороняється.
Частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
В свою чергу, згідно із п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ст. 122 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно із п. 2 розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (ч. 2 ст. 33 КУпАП).
Проте відповідачем на обґрунтування правомірності винесеної постанови не було надано будь-яких доказів.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ч. 4 ст. 73 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Наразі, відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора поліції відсутній.
Щодо посилання відповідача, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується показаннями поліцейських, то суд критично ставиться до останніх, оскільки останні є зацікавленими особами.
Інших додаткових доказів, свідчень або інших відомостей, необхідних для вирішення справи про наявність обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху відповідачем зібрано не було.
Відтак, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП не підтверджується жодним доказом, окрім оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Крім того, відсутність відеозапису також не дає можливості встановити факт дотримання положень ст. 280 КУпАП та п. 9 Інструкції інспектором поліції при складанні оскаржуваної постанови.
Враховуючи відсутність доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд дійшов до висновку щодо наявності підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АЕМ № 2638932.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оскільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасування, то згідно приписів вищенаведеної норми, виникає необхідність закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відносно ОСОБА_1 .
Крім того, на підставі ст. 139 КАС України у зв'язку з задоволенням позову з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений останнім судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст. 9, 14, 73, 74, 77, 90, 242-246, 286 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора 3 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Пудла Ярослава Олександровича, третя особа Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 2638932 від 05 червня 2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 225 грн. за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департамента патрульної поліції Національної поліції України (03048 м. Київ вул. Федора Ернста, буд. 3, ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя С.О. Демидова