Справа № 420/6225/20
26 жовтня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.05.2020р. №0011783305, №0011793305, №0011803305, №0011813305, №0011763305, №0011773305,-
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 22.05.2020р. №0011783305, №0011793305, №0011803305, №0011813305, №0011763305, №0011773305, посилаючись на те, що Головним управлінням ДПС в Одеській області проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01. 2017р. по 31.12.2019р., за результатами якої складено відповідний Акт, у висновках котрого встановлено не ведення позивачем Книг обліку доходів та витрат за Ф.-10; заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності; порушення граничних строків сплати задекларованого єдиного внеску; заниження грошового зобов'язання з військового збору від підприємницької діяльності; заниження податку на додану вартість; порушення термінів реєстрації податкових накладних із затримкою реєстрації більше ніж на 366 днів; не повідомлення про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку; непроведення через реєстратори розрахункових операцій суми отриманого доходу в 2017 році; порушення порядку обліку товарних запасів в книзі обліку доходів і витрат підприємця (неоприбуткування придбаного товару для подальшої реалізації). За результатами перевірки та на підставі відповідного Акта відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 22.05.2020 року, а саме: №0011783305 - про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2 783,44 грн.; №0011793305 - про застосування штрафної санкції в сумі - 1113,38 грн., за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних; №0011803305 - про застосування штрафної санкції в сумі - 1 грн., за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки, та застосування реєстраторів розрахункових операцій; №0011813305 - про застосування штрафної санкції в сумі 7 909 731, 88 грн., за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки, та застосування реєстраторів розрахункових операцій; №0011763305 про збільшення податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі - 3228,39 грн.; №0011773305 - збільшення податкового зобов'язання з військового збору в сумі 269,04 грн. Позивач наголошує, що висновки акта перевірки суперечать вимогам законодавства, та фактичним обставинам справи і не відповідають дійсності, наявним первинним документам та документам обліку, а прийнятті на його підставі податкові повідомлення-рішення є неправомірними, та такими, що підлягають скасуванню.
Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, наведених у письмовому відзиві на адміністративний позов (вхід.№30877/20 від 07.08.2020р.), наголошуючи, зокрема, що документальною плановою перевіркою встановлено наступні порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог податкового законодавства: п. 177.10 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI змінами та п. 6 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України, від 16.09.2013. № 481 встановлено не ведення Книг обліку доходів та витрат за Ф.-10; п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4 , ст.177, п. 167.1 ст.167 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 2582,71 грн., в т.ч. 2017 рік - 27,35 грн., 2018 рік - 1806,60 грн.. рік - 748,76грн.; п.8 ст.9 Закону 2464-УІ із змінами встановлено порушення граничних оплати задекларованого єдиного внеску за 2018р., 2019р. та за 1-й та 2-й кв. 2019р.; п.п. 1.2 п. 16-11, п.1.4 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положення Податкового кодексу України встановлено заниження грошового зобов'язання з військового збору від підприємницької діяльності у сумі 215,23 грн.; п.185.1. ст.185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.5 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Розділу V Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 року із змінами доповненнями встановлено заниження податку на додану вартість за 2019рр. всього у сумі 2226,75 грн., а саме: за липень 2017 року на 193,00: серпень 2017 року-454,00 грн., за вересень 2017 року - 1375,59грн., за листопад 2017 року - 90,00 грн. та за листопад 2018 року - 114,16 грн.; п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010року із змінами та доповненнями встановлено порушення термінів реєстрації затримкою реєстрації більше ніж на 366 днів на суму ПДВ- 2226,75 грн.; 63.3 ст.63 (абз.4) V Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року із змінами встановлено не повідомлення про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку; п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95р. №265/95-ВР , в результаті чого встановлено не проведення через реєстратори розрахункових операцій суми отриманого доходу в 2017 році в сумі 6877,93грн.; п.12 ст.З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95р. №265/95-ВР із змінами, а саме: порушення порядку обліку товарних запасів в книзі обліку доходів і витрат підприємця (неоприбуткування придбаного товару для подальшої реалізації) на загальну суму 3954865,94грн.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі №420/6225/20 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.05.2020р. №0011783305, №0011793305, №0011803305, №0011813305, №0011763305, №0011773305.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2020р.з урахування приписів ч.4 ст.173 КАС України продовжено підготовче провадження на тридцять днів.
Ухвалою суду від 04.09.2020р. відповідно до п.3 ч.2 ст.183 КАС України за наслідками підготовчого засідання закрито підготовче провадження, та призначено справу до судового розгляду по суті.
24.09.2020р. до Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання (вхід.№38763/20) про розгляд справи без його участі.
Таким чином, враховуючи наявність передбачених приписами ч.9 ст.205 КАС України, підстав, та зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, розгляд даної адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи на підставі ст.77 Податкового кодексу України, пп.2 ч.1 ст.13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", наказу ГУ ДПС в Одеській області №287 від 03 лютого 2020р. та плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на 2020 рік, направлення на перевірку №397/33-05 від 10.02.2020 року, головним державним ревізор-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС в Одеській області Холодовою Наталією Володимирівною, проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017р. по 31.12.2019 р., Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за період з 01.01.2017р. по 31.12.2019р. Перевірка проводилась з 20 лютого 2020р. по 12 березня 2020р. з урахуванням продовження терміну проведення перевірки на 5 робочих днів з 05.03.2020 року по 12.03.2020 року.
За результатами даної перевірки було складено Акт від 17.03.2020 року №354/15-32-33-05/ НОМЕР_1 "Про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2017 року по 31.12.2019 рік, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по 31.12.2019 рік."
Судом з'ясовано, що за висновками вказаного Акта перевірки встановлено порушення позивачем: п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України та п. 6 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України, від 16.09.2013, № 481 - встановлено не ведення Книг обліку доходів та витрат за Ф.-10; п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4, ст.177, п. 167.1 ст.167 Податкового кодексу України - встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності всього на суму 2582,71 грн., в т.ч. 2017 рік - 27,35 грн., 2018 рік - 1806,60 грн, 2019 рік - 748,76 грн.; п.8 ст.9 Закону 2464-VI встановлено порушення граничних строків оплати задекларованого єдиного внеску за 2018р., за 1-2 кв. 2019р.; п.п.1.2 п. 16-11, п.1.4 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження грошового зобов'язання з військового збору від підприємницької діяльності у сумі 215,23 грн.; п.185.1. ст.185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.5 ст.198, п.200.1 , п.200.2 ст.200 Розділу V Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість за 2017- 2019рр. всього у сумі 2226,75 грн., а саме: за липень 2017 року на 193,00 грн., за серпень 2017 року - 454,00 гри., за вересень 2017 року - 1375,59 грн., за листопад 2017 року - 90,00 грн. та за листопад 2018 року - 114,16 грн.; п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України - порушення термінів реєстрації ПН із затримкою реєстрації більше ніж на 366 днів на суму ПДВ- 2226,75 грн.; п.63.3 ст.63 (абз.4) V Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року із змінами встановлено - не повідомлення про всі об єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку; п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.95р. №265/95-ВР, в результаті чого встановлено не проведення через реєстратори розрахункових операцій суми отриманого доходу в 2017 році в сумі 6877,93грн.; п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - порушення порядку обліку товарних запасів в книзі обліку доходів і витрат підприємця (неоприбуткування придбаного товару для подальшої реалізації) на загальну суму 3954865,94грн.
Судом встановлено, що до Головного управління ДПС в Одеській області позивачем були подані заперечення (вхід, від 13.05.2020 року №51743/11/15-32) на Акт планової перевірки від 17.03.2020 року №354/15-32-33-05/ НОМЕР_1 суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 , за результатами розгляду котрих ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення про залишення висновків Акта перевірки без змін (лист від 21.05.2020 №9948/П/15-32-33-05-12).
На підставі Акта про результати планової виїзної документальної перевірки фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017р. по 31.12.2019р." від 17.03.2020р. № 354/15-32-33-05/ НОМЕР_1 ГУ ДФС в Одеській області були 22.05.2020 року прийнято податкові повідомлення- рішення: № 0011783305 щодо збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2783,44 грн., в тому числі: основного платежу - 2226,75 грн., штрафної санкції-556,69 грн., за порушення: п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п. 198.5 ст. 198, п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України, на підставі пп.54.3.2 п. 54.3 ст.54, п.123.1 ст.123 Податкового Кодексу України; №0011793305 про застосування штрафної санкції в сумі 1 113,38 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, встановлених ст.201 Податкового Кодексу України, та на підставі пп. 54.3.3 .п 54.3 ст.54, ст.120 Податкового Кодексу України; №0011803305, яким застосовано штрафну санкцію в сумі 1,00 грн., за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки, та застосування реєстраторів розрахункових операцій, зокрема, п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - не проведення через РРО суми отриманого доходу у 2017р. у розмірі 6877,93грн.; № 0011813305 - про застосування штрафної санкції в сумі 7 909 731,88 грн. за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки, та застосування реєстраторів розрахункових операцій, а саме: п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"; № 0011763305 - збільшення податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 3228,39 грн., в тому числі: основного платежу - 2582,71 грн.; штрафної санкції - 645,68 грн. за порушення п.167.1 ст. 167, п. 177.1, п.177.2, п.І77.4 ст.177 Податкового Кодексу України на підставі п. 54.3.2 п.54.3 ст.54. п. 58.1 ст.58, п. 123.1 ст.123 Податкового Кодексу України; №0011773305 - збільшення податкового зобов'язання з військового збору в сумі 269,04 грн., в тому числі: основного платежу - 215,23 грн., штрафної санкції -53,81 грн., в зв'язку з порушенням пп. 1.2, п. 161 п.1.4 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового Кодексу України та на підставі пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст.123 Податкового Кодексу України.
Позивач - Фізична особа- підприємець ОСОБА_1 , не погоджуючись з означеними податковими повідомленнями - рішеннями Головного управління ДПС в Одеській області, звернулась до суду позовом щодо їх скасування.
Так, на думку суду, позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.05.2020р. №0011783305, №0011793305, №0011803305, №0011813305, №0011763305, №0011773305, є такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Згідно з п. 86.5 ст. 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
Згідно з п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Так, судом встановлено, та зазначено податковим органо у Акті перевірки від 17.03.2020р. № 354/15-32-33-05/ НОМЕР_1 , що у 2017 році суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 для здійснення господарської діяльності придбавались акумулятори у кількості 50 штук. За видатковою накладною №731 від 29.08.2017р. ТОВ «Південна технічна підтримка» надало позивачу акумулятори mega BATTERIES Premium (new) 6CT-190-F3 (0) у кількості 2 шт., вартістю по 3940,00 гри., за одиницю, на загальну суму 7880,00 грн. (в т.ч. ПДВ -1313,33 грн.). В свою чергу, згідно інформації наданої до перевірки про залишок товару на складі станом на 01.01.2017 року залишок акумуляторів складає 6 шт, на суму 9400, 00 грн. (без ПДВ). Отже, у 2017 році позивачем було придбано 50 акумуляторів. Згідно виписок банку та накладних на реалізацію товару в період з 01.01.2017 р.,-31.12.2017р., платником податків реалізовано 53 акумулятори, а тому залишок акумуляторів станом на 31.12.2017 р., повинен складати 3шт. Згідно наданої інформації про залишок товару на складі, станом на 31.12.2017 - 01.01.2018р, рахувався 1 акумулятор.
З урахуванням чого, податковий орган дійшов висновку, що позивач здійснив у 2017 році продаж 2-х акумуляторів за готівкові кошти на суму 6877,93 (6566,67 грн. + 4,74%), які не відображено в книгах обліку доходів та витрат Ф-10.
Між тим, судом критично сприймаються означені висновки контролюючого органу, оскільки в межах дослідження наявних у матеріалах справи письмових доказів судом не встановлено, а відповідачем не доведено факт продажу 2-х акумуляторів за готівкові кошти на суму 6877,93 грн.
При цьому, суд акцентує, що невідповідність залишку товару із врахуванням отриманого та реалізованого товару не може бути безумовним доказом реалізації товару, в тому числі за готівкові кошти.
Водночас, як вбачається з наданих позивачем до суду відповідних доказів вбачається, зокрема, що згідно даних сальдово-оборотної відомості до рахунку 281 облікової бази підприємця, за відповідний період оприбутковано 48 одиниць товару на підставі видаткових накладних постачальників. У свою чергу, включена видаткова накладна ТОВ «Південна технічна підтримка'від 29.08.2017р. № 731: на 2 одиниці акумуляторів a-mega BATTERIES Premium (new) 6CT-190-A3 (0) за ціною 3283,33 грн., загальною вартістю 7880,0 грн., в т.ч. ПДВ - 1313,33 грн. у зв'язку з дефектом форми анульована. Суд також вказує, що оприбуткування товару за даними обліку рахунку 281 не проводилось, як і не проводились розрахунки за товар, згідно анульованої накладної, що підтверджується банківськими виписками, даними аналітичного обліку рахунку 631. Крім того, податкова накладна з податку на додану вартість постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних не реєструвалась. Також, до суду надано узгоджений акт звіряння взаємних розрахунків з ТОВ «Південна технічна підтримка» за 2017 рік, за яким, станом на 31.12.2017р. взаєморозрахунки між контрагентами завершено, інформація про постачання товару за накладною від 29.08.17р. № 731 - відсутня, а відтак, факт поставки постачальником також не підтверджено жодним доказом.
Отже, враховуючи наведене, суд доходить висновку, що висновки Акта перевірки щодо заниження суми отриманого доходу позивачем у 2017р. на 6877,93 грн., та як наслідок порушення вимог п.177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, а також заниження податку на доходи фізичних осіб, та військового збору, є необґрунтованими, та недоведеними відповідачем належними, достатніми доказами.
Таким чином, зважаючи, що судом встановлено відсутність факту продажу товару за готівку, відповідно порушення з боку позивача вимог п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", п.1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", також відсутнє. Оскільки приписами п. 12 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо). Сторонами не спростовано жодним доказом, що окрім визначеного відповідачем факту продажу товару за готівку, який визнано судом не доведеним, позивачем в межах спірного періоду операції з розрахунків у готівковій формі не здійснювались.
Відносно визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафної санкції за порушення термінів реєстрації податкових накладних, суд зазначає наступне.
Так, як з'ясовано судом, та зазначено у Акті перевірки від 17.03.2020р. №354/15-32-33-05/ НОМЕР_1 , донарахування податкового зобов'язання з податку в сумі 1375,59 грн. за вересень 2017р. здійснено податковим органом, у зв'язку з встановленням, на думку відповідача, факту продажу за готівку двох акумуляторів за ціною 6877,93 грн.
Між тим, враховуючи, що суд дійшов висновку щодо необґрунтованості висновків Акта перевірки в частині заниження суми отриманого доходу позивачем за 2017 рік на 6877,93 грн., та як наслідок порушення п.177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, а також заниження податку на доходи фізичних осіб, та військового збору, висновки щодо заниження платником податку податкового зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2017р. на 1375,59 грн., відповідно є також непідтвердженими з боку контролюючого органу.
Щодо висновків Акта перевірки про порушення позивачем п.п. 16.1.2 п.16.1 ст.16, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, а саме безпідставне віднесення за період з 01.01.2017р. по 31.12.2019р. до складу валових витрат витрат на сплату комісії банку за видачу готівки, послуги з питань ведення господарської діяльності, за оренду абонентської скриньки, за накопичувач. програмно- інформаційні послуги, за канцтовари, суд зазначає наступне.
Так, відповідачем наголошується, що пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, який не передбачає включення до складу витрат оплату комісії банку за видачу готівки (так як готівкові кошти з поточного рахунку ФОП ОСОБА_1 знімались на власні потреби), оплата за канцелярію та бланки, за оренду абонентської скриньки. Тобто, вартість вищевказаних витрат не включається до складу витрат фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування. Щодо віднесення підприємцем до складу валових витрат витрати на придбання SSD накопичувач Samsung - фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування має право (за власним бажанням) віднести до складу витрат амортизаційні відрахування з вартості придбання програмного забезпечення, що використовується для ведення господарської діяльності, витрати на придбання якого підтверджені документально з відповідним веденням окремого обліку таких витрат.
Згідно з пп.14.136 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Приписами п. 177.2 ст.177 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
У свою чергу, обмеження щодо складу витрат підприємця, містяться в пп.177.4.4 п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, зокрема, не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів, визначених абзацами восьмим - десятим підпункту 177.4.6 цього пункту; документально не підтверджені витрати.
Як встановлено судом, та зазначеноь у Акті перевірки, податковим органом проведено зменшення загальної суми витрат, а саме: витрати, пов'язані зі сплатою банківської комісії за операції з видачі готівкових коштів - зменшено перевіркою всього на 1134,81 гри., у тому числі: за 2017 рік - 125,81 грн., за 2018 рік - 304,00 грн., за 2019 рік - 705,00 грн. Фактично, за даними обліку підприємця, в складі витрат за статтею «Витрати РКО» враховано: за 2017 рік - 1530,81 грн., за 2018 рік - 1673,00 грн., за 2019 рік - 2602,00 грн. Згідно банківських виписок сума платежів по сплаті комісії за видачу готівки з цільовим призначенням «дохід підприємця» становить: за 2017 рік - 125,81 грн. (виписки банку: за 01.02.2017 - 30 грн., за 20.09.2017 - 55грн., За 28.12.2017 - 40,81 грн.; за 2018 рік - 264 грн., що на 40 грн. менше ніж визначено перевіркою, (виписки банку: за 11.04.2018 -33 грн., за 16.05.2018 -22 грн., за 27.06.2018 -110грн., за 06.09.2018- 33 грн., за 09.11.2018 - 33 грн., за 26.12.18 -33 грн.; за 2019 рік- 705 грн. (виписки банку: за 08.02.2019р. - 45 грн., за 10.04.2019р. - 60 грн., за 07.05.2019р. - 540 грн., за 23.10.2019 - 60 грн.).
Так, за даними обліку Позивача - рахунок 92, за статтею «інформаційно-консультаційні послуги» враховані витрати в сумі - 576 грн., пов'язані з оплатою електронно-інформаційних послуг ТОВ «Видавнича група "Ділова Преса" (31527482) - відкриття доступу до електронного видання за пакетом «Експерт» на період січень-грудень 2017р., що підтверджується актом виконаних робіт від 28.02.2017р., рахунком від 07.02.2017р. № 105/717. Оплата послуг здійснено згідно платіжного доручення № 1194 від 07.02.2017р., що підтверджується банківською випискою за відповідну дату. За статтею - «Витрати за підписку періодичних видань» рахунку 92 враховані витрати в сумі 888 грн., пов'язані з оплатою на користь ТОВ «ПОЛЬАН» (41503976) електронно-інформаційних послуг - доступу до електронного видання за пакетом «Експерт» на період січень-грудень 2018р. Наявне документальне підтвердження: акт виконаних робіт від 12.09.2017р., рахунок від 12.09.2017р. № 105/2333/164, банківська виписка за 25.09.2017р., платіжне доручення № 1343 від 25.09.2017р. Електронний пакет Д-К - зменшено перевіркою всього на 1152 грн., за 2015 рік. Фактично, за даним обліку Позивача (рахунок 92), за статтею - «расходы по подписке периодических изданий» враховано 1152 грн., підтверджено актом виконаних робіт ТОВ «Е-Преса» (40727759) від 31.12.2019р. б/н про надання електронно-консультаційних послуг з питань ведення господарської діяльності - доступ до електронного видання «Дебет-Кредит» за пакетом «Експерт» за 01.07.2018р. по 31.12.2018р. Оплата послуг здійснена 27.06.2019р., платіжним дорученням 1508 на підставі рахунку видання від 26.06.2018р. - копії документів додаються. Передплата за видання - зменшено перевіркою 1632,00 грн. за 2019 рік (деталізація в акті - відсутня). Фактично, за даними обліку Позивача (рахунок 92) за статтею -«расходы по подписке периодических изданий» враховано 1632,00 грн., сплачені 11.07.2019р. (платіжне доручення 1769) на користь ТОВ «Е- Передплата» (43062547) за ліцензію на комп'ютерну програму електронного видання «Дебет-Кредит» на 2020 рік.
Отже, зважаючи на окреслене, суд доходить висновку, що вище зазначені витрати належним чином підтверджено наявними у справі первинними документами, складеними з дотриманням відповідних законодавчих вимог. Відтак, врахування вказаних витрат при визначенні об'єкту оподаткування підприємцем здійснено в межах відповідних норм податкового законодавства, та видання є спеціалізованим ресурсом з надання систематизованої інформації щодо аналізу та користування законодавством України з обліку, оподаткування, загальних юридичних питань, а тому є витратами, пов'язаними з господарською діяльністю позивача.
Щодо оренди абонентської скриньки зменшено перевіркою всього на 834грн., у тому числі, за 2017 рік - 450 грн., за 2018 рік - 384 грн.
Фактично, за даними обліку Позивача (рахунок 92) зазначені витрати враховані за 2017рік в сумі 450 грн., що підтверджено: актом виконаних робіт Одеської дирекції ПАТ «Укрпошта» (відділення 85) з оформлення абонентської скриньки за 2018р. від 15.11.2018р. бн, всього на 540 грн., в т.ч. ПДВ - 90 грн. Оплата проведена 21.11.2017р. - платіжне доручення №1377.
Аналогічні витрати за 2018 рік - в сумі 384 грн., підтверджено актом виконаних робіт Одеської дирекції ПАТ «Укрпошта» (відділення 85) від 30.06.2019р. всього на 460,80 грн., в т.ч. ПДВ - 76,80 грн. Оплата здійснена 16.11.2018р. платіжним доручення 1614. Копії документів-додаються.
Як зазначив позивач, орендована абонентська скринька використовувалась для забезпечення гарантованого отримання кореспонденції, пов'язаною зі здійсненням підприємницької господарської діяльності, отже, за наявності належного документального обґрунтування, зазначені витрати правомірно враховані при визначенні позивачем об'єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб за відповідні податкові періоди.
Також, позивач зазначає, що фактично, SSD накопичувач Sumsung/жорсткий диск придбаний для встановлення на комп'ютер, який використовується позивачем у власній господарській діяльності згідно видаткової накладної ТОВ «Розетка.УА» від 30.08.2017р. № 1303010. Вартість товару становить 2240,83 грн., ПДВ - 448,17 грн., всього - 2689,00 грн. Оплата здійснена 30.08.2017р. № 1327 на підставі рахунку постачальника від 30.08.2017р. № СФ-01303010. Витрати, пов'язані з перевезенням зазначеного товару становлять 29,17 грн., ПДВ - 5,83 грн., всього 35 грн.
Судом встановлено, що за даними обліку, вартість придбаного товару врахована позивачем в складі капітальних вкладень - рахунок 1521 - копія сальдово-оборотної відомості до рахунку 1521 наявна в матеріалах справи, в розрахунку об'єкту оподаткування податком на доходи - не враховувались, амортизація не нараховувалась. Витрати, пов'язані з перевезенням придбаного товару в сумі 29,17 грн., враховані в складі витрат на збут (рахунок 93) та правомірно включені до складу витрат при визначенні об'єкту оподаткування.
Отже, суд доходить висновку, що відповідачем неналежним чином з'ясовано обставини обліку, розрахунку та декларування позивачем витрат, в означеній частині, та відповідно наведено безпідставні, та негрунтвні висновки щодо завищення сум витрат за 2017 рік.
Щодо модуля «МС DOS» зменшені перевіркою витрати всього за 2430 грн.,у тому числі, за 2017 рік - на 810 грн., за 2018 рік - на 810 грн., за 2019 рік - на 810 грн.
Фактично, як з'ясовано судом, позивачем отримувались послуги з надання примірника та пакетів оновлень комп'ютерної програми «M.E.Doc» - модулі «M.E.Doc Електронний документообіг», «Облік ПДВ» та «M.E.Doc Звітність» для цілей забезпечення реєстрації та обліку обігу податкових накладних в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Отже, враховуючи, що використання спеціалізованої програми, що забезпечує зв'язок з системою електронного адміністрування ПДВ та виконання обов'язку платника податку з надання податкової та інших видів обов'язкової звітності підприємця, напряму пов'язана зі здійсненням господарської діяльності - суд дійшов висновку про відсутність правових підстав щодо зменшення витрат позивача.
Разом з тим, понесені підприємцем витрати підтверджені наявними первинними документами, зокрема: - актом приймання передачі ПП «Науково-виробнича компанія «Інтелект-Проект» від 12.01.2017р. № ПИП003943 - постачання примірнику та пакетів оновлень КП «M.E.Doc» модуль «M.E.Doc Електронний документообіг» - 500 грн., оплата платіжним дорученням від 12.01.2017р.№ 1187; Акт здачі-прийняття робіт ТОВ «Інтелект-Юг» (40209463) від 28.07.2017р. № ИНЮ006213 - постачання примірнику та пакетів оновлень КП «M.E.Doc» модуль «M.E.Doc Звітність» - 310 грн. Оплата - платіжним дорученням від 28.07.2017р. № 1308; Акт здачі-прийняття робіт ТОВ «Інтелект-Юг» (40209463) від 19.07.2018р. № ИНЮ009224 -- постачання примірнику та пакетів оновлень КП «M.E.Doc» модуль «M.E.Doc Звітність» - 310 грн. Оплата - платіжним дорученням від 19.07.2017р. № 1524. Акт здачі-прийняття робіт ТОВ «Інтелект-Юг» (40209463) від 11.01.20! 8р. № ИНЮ007059 - постачання примірнику та пакетів оновлень КП «M.E.Doc» модуль «M.E.Doc Електронний документообіг» - 500 грн. платіжне доручення від 11.01.2018р. № 1406. Акт здачі-прийняття робіт (послуг) ТОВ «Інтелект-Юг» (40209463) від 08.01.2019р. № ИНЮ011535 - постачання примірнику та пакетів оновлень КП «M.E.Doc» модуль «Облік ПДВ» - 500 грн. Оплата - платіжним дорученням від 08.01.2018р. № 1649. Акт здачі-прийняття робіт (послуг) ТОВ «Інтелект-Юг» (40209463) від 18.07.2019р. № ИНЮ013084 - постачання примірнику та пакетів оновлень КП «M.E.Doc» модуль «Звітність (для ФОП)» - 310 грн. Оплата - платіжним дорученням від 18.07.2019р. № 1773.
Судом встановлено, що зазначені витрати враховані у складі загальних інших витрат в обліку позивача - рахунок 92 за статтею - «Расходы по оформлению электронной отчетности», та враховані при визначенні об'єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб відповідних звітних періодів.
Отже, суд дійшов висновку, що з урахуванням прямого зв'язку понесених витрат з господарською діяльністю підприємця, наявності належним чином оформлених первинних документів, позивачем правомірно визначено витрати в цій частині.
Відносно наданих юридичних послуг, судом ув 2018 році були змінені облікові дані про податкову адресу підприємця. В свою чергу, для супроводження та професійної підготовки необхідних для реєстрації документів, позивачем залучені фахівці-юристи ПП «Елерон» (34320664) - замовлення від 07.08.2018р. № 81 на надання послуг з консультування, супроводження в проведенні реєстраційних дій, та проведення правового аналізу документів на предмет відповідності закону і підготовка договору. Вартість робіт, погоджена сторонами у розмірі 1650 грн. Факт надання послуги підтверджений актом виконаних робіт ПП «Елерон» від 08.08.2018р. № 81. Оплата згідно платіжному дорученню № 1533 від 08.08.2018р. Витрати підприємця враховані за рахунком 92. Враховуючи, що законодавчо встановлений обов'язок підприємця - платника податків на своєчасне внесення необхідних змін в реєстраційні/облікові дані державних органів, є невід'ємною частиною господарської діяльності, а отже й пов'язані з цим витрати підлягають врахуванню при визначенні об'єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Щодо витрат на бланки, буклети, канцтовари - перевіркою зменшено усього на 4974,67 грн., в тому числі: за 2017 рік - на 117,2 грн. за 2018 рік - на 811,3 грн., за 2019 рік - на 4046,17 грн. Так, фактично, за даним обліку позивача, зазначені витрати враховувались по рахунку 92 за статтями «Расходы бланков, визиток, буклетов», «Расходы по канцтоварам»: в 2017 році - в загальній сумі 117,2 грн., в тому числі: витрати на придбання поштових марок Укрпошта з оплатою готівкою. Підтверджуються фіскальними чеками Укрпошта; в 2018 році - в сумі 240,50 грн. - витрати на придбання поштових марок, що підтверджені фіскальними чеками Укрпошта; в сумі - 570,79 грн. - витрати на придбання канцтоварів, що підтверджено видатковою накладною ТОВ «ТехноЮг» від 27.11.2018р. № 53276. Оплата здійснена платіжним дорученням від 23.11.2018р. № 1626; в 2019 році - в загальній сумі 4974,67 грн., в тому числі: витрати на придбання поштових марок Укрпошта - 101,50 грн.; витрати на канцтовари - 3944,67 грн.
При цьому, у 2019 році при визначенні загальної суми витрат для цілей оподаткування, витрати на канцтовари в сумі 3944,67 грн. - позивачем не враховувались. Загальна сума витрат, облікованих за рахунком 92 становить 51193,40 грн. З урахуванням оборотів рахунка 93 (витрати на транспортування) - 1266,67 грн., загальна сума інших витрат за даними обліку підприємця - 52460,07 грн. В р.7 додатка Ф2 до податкової декларації за 2019 рік задекларована сума - 48 515,40 грн., тобто, менше, ніж відображено в обліку на 3944,67 грн. Водночас, як зазначив позивач, для ведення господарської діяльності, підприємцем використовуються канцелярське приладдя - папір, папки, ручки, тощо. Все зазначене необхідно для видачі покупцю товаросупроводжувальних документів, рахунків на оплату, накопичення та зберігання первинних документів. Витрати на поштові відправлення (конверти, марки), пов'язані з забезпеченням поштового відправлення контрагентам підприємця всіх перелічених документів. Тому, безпосередньо пов'язані з отриманням доходу, а й відповідно, є складовою господарської діяльності.
Отже, за наявності документального підтвердження та прямого зв'язку з господарською діяльністю, зазначені витрати правомірно враховані позивачем при визначенні об'єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб, а тому доводи позивач щодо безпідставного здійсненення відповідачем за наслідками перевірки, коригування задекларованих підприємцем витрат, є обґрунтованими.
Щодо зафіксованого у Акті перевірки порушення позивачем вимог п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме порушення порядку обліку товарних запасів у книзі обліку доходів і витрат (не оприбуткування придбаного товару для подальшої реалізації) на загальну суму 3954865,94грн., суд зазначає наступне.
Так, як з'ясовано судом, означені висновки податковим органгм здійснено, у зв'язку з відсутністю записів в наданій до перевірки Книзі обліку доходів і витрат, зареєстрованій в податковому органі.
В обґрунтування позовних вимог в означеній частині позивач стверджує, що за умови здійснення ним лише безготівкових розрахунків, дія Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на нього не розповсюджується, а обов'язок використання реєстраторів розрахункових операцій не виникає.
Між тим, суд критично оцінює вказані доводи позивача, оскільки приписами п. 12 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, визначено, що реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо). Водночас, сторонами не спростовано, що окрім визначеного відповідачем факту продажу товару за готівку, який судом визнано не доведеним, позивачем у спірний період операції з розрахунків у готівковій формі не здійснювались.
Відтак, суд дійшов висновку, що з урахуванням приписів вказаного Закону, позивач правомірно не використовував реєстратори розрахункових операцій, разом з тим дія Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на позивача розповсюджується, оскільки відповідно до п. 12 ст. 3 вказаного Закону суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
В свою чергу, судом встановлено, що позивач перебуває на загальній системі оподаткування, та є платником податку на додану вартість.
Разом з тим, зясуванню в межах розгляду даної справи підлягають обставини саме щодо порушення позивачем вимог п. 12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Положеннями статті 20 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Платник податків, відповідно до положень статті 16 ПК України зобов'язаний, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб-підприємців визначено приписами статті 177 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПК України фізичні особи-підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, затверджені наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року №481.
Під час розгляду справи сторонами не заперечувалось, що позивачем Книга обліку доходів і витрат не велась.
Проте, суд акцентує, що Порядком ведення Книги обліку доходів і витрат не передбачено обов'язку ведення у ній залишку товарних запасів фізичними особами-підприємцями на загальній системі оподаткування.
Поняття «запаси» визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» (П(С)БО9), яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року №246 (зі змінами) та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за №751/4044.
Разом з тим, суд наголошує, що відповідачем фактично підмінюються поняття «облік товарних запасів» та «ведення Книги обліку доходів та витрат». В свою чергу відповідач, посилаючись на порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", не мотивує, яким чином відсутність записів у Книзі обліку доходів та витрат пов'язана з обліком товарних запасів.
Вказана норма закону зобов'язує платників податків вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Так, в даній правовій нормі зазначено саме про облік товарних запасів, тобто в контексті номенклатури, кількості, вартості.
Водночас, облік повинен вестись саме в порядку, встановленому законодавством. На сьогоднішній день відсутній документ, що встановлює порядок ведення обліку товарів фізичною особою-підприємцем. Оскільки П(С)БО9, як єдиний документ, який регулює це питання, застосовується виключно до юридичних осіб (як таких, що ведуть бухгалтерський облік). При цьому відсутній інший нормативний документ, який би регулював положення обліку саме руху товарних запасів для фізичної особи-підприємця.
Слід також зазначити, що у книзі обліку доходів і витрат (форма якої затверджена Наказом Міндоходів №481 ід 16.09.2013 р.) підлягає відображенню суми доходів, суми витрат та суми чистого прибутку. При цьому відповідно до п. 5 Порядку ведення книги передбачено, що внесення цих сум здійснюється за підсумками робочого дня. Тобто в ній відображається тільки вартісний (грошовий) показник однією цифрою за день і дані книги жодним чином не розкривають, що саме придбано чи продано та у якій кількості.
Отже, суд вказує на те, що Книга обліку доходів і витрат не передбачає під собою визначення ані товару, який продається/купується, ані вартості його одиниці чи його кількості, а отже, за її даними неможливо встановити будь-який фактичний рух товарів, а тому вона не може жодним чином пов'язуватись з обліком саме товарів.
Отже, при відсутності конкретного нормативного документа яким регулюється облік продукції платником податку може застосовуватись будь-яка форма обліку, яка забезпечує фіксацію інформації про те, який саме товар знаходиться у місці реалізації чи на складі.
При цьому, матеріалами справи підтверджено, та не заперечується сторонами, що позивачем надано під час перевірки оборотно-сальдові відомості, відомості залишку на складі, а також первинну бухгалтерську документацію по реалізованим товарам за перевіряємий період, та щодо її змісту, та форми, податковим органом не виявлено невідповідності.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості, та недоведеності висновків акта перевірки, та відповідно наявності законодавчо передбених підстав для скасування спірних податкових повідомлень -рішень у повному обсязі.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.05.2020р. №0011783305, №0011793305, №0011803305, №0011813305, №0011763305, №0011773305, є правомірними, обґрунтованими,підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.72-76, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська,5, код ЄДРПОУ 43142370) про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.05.2020р. №0011783305, №0011793305, №0011803305, №0011813305, №0011763305, №0011773305, задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 22.05.2020р. №№0011783305, 0011793305, 0011803305, 0011813305, 0011763305, 0011773305.
3. Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 10510 грн. (десять тисяч п'ятсот десять) грн. 00 коп.).
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя Харченко Ю.В.
.