Справа № 201/4284/20
Провадження № 2/201/2167/2020
19 жовтня 2020р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого: судді - Ткаченко Н.В.
за участю секретаря - Іващенко Ю.О.
за участю представника позивача - адвоката Довгаля С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» про визнання протиправним та скасування рішення комісії від 31.10.2018р., задокументованого протоколом № 2532, про визнання недостовірними відомостей задокументованих в акті № 307 експертизи лічильника газу від 25.10.2018р. та протоколі № 2532 засідання комісії від 31.10.2018р. та зобов'язання спростувати ці відомості, про відшкодування моральної шкоди,
12.05.2020р. ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовними вимогами до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» про визнання протиправним та скасування рішення комісії від 31.10.2018р., задокументованого протоколом № 2532, про визнання недостовірними відомостей задокументованих в акті № 307 експертизи лічильника газу від 25.10.2018р. та протоколі № 2532 засідання комісії від 31.10.2018р. та зобов'язання спростувати ці відомості, про відшкодування моральної шкоди (а.с. № 2-12).
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 15.05.2020р. було відкрито провадження по справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. № 23).
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач у позовній заяві посилався на те, що між ним, як споживачем та відповідачем, як виконавцем, існують відносини, які регулюються Кодексом газорозподільних систем. Для обліку спожитого природного газу в належній йому квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 працівниками Верхньодніпровської дільниці Кам'янського відділення ПАТ «Дніпропетровськгаз», був встановлений газовий лічильник типу СГБ 64 СИГНАЛ, типорозміру 64, заводський номер № 94255. 08.10.2018р. до його домоволодіння прибули працівники Верхньодніпровської дільниці Кам'янського відділення ПАТ «Дніпропетровськгаз», які в ході перевірки газового лічильника виявили «підозру на втручання в роботу ЗВТ» та склали акт про порушення 2482 на тій підставі, що «виявлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (зокрема лічильника газу)». За вищевказаної підстави лічильник газу типу СГБ 64 СИГНАЛ, типорозміру 64, заводський номер № 94255 працівниками Верхньодніпровської дільниці Кам'янського відділення ПАТ «Дніпропетровськгаз» було демонтовано та направлено для проведення експертизи. 25.10.2018р. було складено акт експертизи лічильника газу № 307, який було підписано членами комісії Кам'янського відділення ПАТ «Дніпропетровськгаз». 31.10.2018р. вказаний акт був розглянутий комісією по розгляду актів про порушення Кодексу ГРС та задоволений. Було прийняте рішення про проведення перерахунку (донарахування) об'ємів природного газу за період з 18.04.2018р. по 30.09.2018р., вартість якого склала 13 619 грн. 52 коп., що підтверджується Протоколом № 2532 вищезазначеного засідання комісії. У складеному Акті № 307 експертизи лічильника газу від 25.10.2018р. викладено відомості про те, що виявлено несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу з метою заниження його показників. Позивач зазначав, що вважає, що ці відомості не відповідають дійсності і є завідомо недостовірними. Також позивач вважає, що в роботу лічильника неможливо втрутитись без пошкодження пломб, своїх обов'язків, визначених ст. 13 ЗУ «Про ринок природного газу» він не порушував, неправомірні дії відповідача, які виразились у поширенні недостовірних відомостей спричинили йому моральні страждання, які він оцінює в 10 000 грн.
Посилаючись на норми чинного законодавства, позивач просив суд: відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом визнання протиправним та скасування рішення комісії ПАТ «Дніпропетровськгаз» від 31.10.2018р., задокументованого протоколом № 2532 засідання комісії по розгляду актів про порушення Кодексу ГРС, про донарахування об'ємів спожитого газу на суму 13 619 грн.52 коп.; визнати недостовірними задокументовані (поширені) в Акті № 307 експертизи лічильника газу від 25.10.2018р. та Протоколі № 2532 засідання комісії по розгляду актів про порушення Кодексу ГРС від 31.10.2018р. ПАТ «Дніпропетровськгаз» відомості про те, що виявлено несанкціоноване втручання з його боку в роботу лічильника газу з метою зниження його показників; - зобов'язати відповідача спростувати недостовірні відомості шляхом направлення на його поштову адресу письмового повідомлення засобами поштового зв'язку у наступній редакції: «Повідомляємо, що задокументовані (поширені) в Акті № 307 експертизи лічильника газу від 25.10.2018р. та Протоколі № 2532 засідання комісії по розгляду актів про порушення Кодексу ГРС від 31.10.2018р. ПАТ «Дніпропетровськгаз» відомості про те, що виявлено несанкціоноване втручання з боку споживача ОСОБА_1 в роботу лічильника газу з метою зниження його показників, є недостовірними»; стягнути з відповідача заподіяну йому моральну шкоду у сумі 10 000 грн.
25.06.2020р. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача - Решетнік О.Ю. (діє на підставі довіреності від 26.12.2019р. - а.с. № 41) просив відмовити в задоволенні позову та зазначив, що відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.
Представник відповідача звертав увагу суду на те, що довільно сформулювана позивачем перша позовна вимога не майнового характеру, не може бути задоволена судом у спосіб який передбачений законом для захисту порушених майнових прав, оскільки така вимога не обґрунтована ні нормами матеріального права а ні нормами процесуального права та прописана позивачем, внаслідок деформації змісту ст. 16 ЦК України.
Фактичні обставини, пов'язані із правомірністю (законністю) демонтажу лічильника газу, проведення експертизи та нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу в сумі 13 619 грн. 52коп. працівниками АТ «Дніпропетровськгаз» підлягають доведенню в рамках справи за позовом АТ «Дніпропетровськгаз» до ОСОБА_1 про стягнення спірної суми нарахувань, провадження в якій повторно зупинено ухвалою Верхньодніпровського районного суду від 10.06.2020р. за відповідним клопотанням ОСОБА_1 з огляду на повторне оскарження ним дій працівників АТ «Дніпропетровськгаз» в Жовтневому районному суді м. Дніпропетровська.
Вважає, що позивачем не зазначено жодного доказу та не наведено жодного твердження, яким чином «недостовірні відомості» були «поширені» АТ «Дніпропетровськгаз» (спосіб, час, місце, коло осіб та наслідки поширення, тощо), та яким чином таке «поширення» принижує честь, гідність, та ще й ділову репутацію громадянина ОСОБА_1 , який за повідомленими анкетними даними Верхньодніпровському районному суду Дніпропетровської області (під час розгляду справи №173/1455/19) є пенсіонером.
Також представник відповідача розцінював доводи позивача щодо опису змісту акту експертизи лічильника газу № 307 від 25.10.2018р., яким було виявлено та підтверджено несанкціоноване втручання в роботу газового лічильника з метою заниження показників) та акценти на невідповідність висновків акту конструктивним особливостям лічильника газу, як власне сприйняття позивачем обставин виявленого порушення що є лише припущеннями.
Також в відзиві на позов представник відповідача, зауважував на тому, що ОСОБА_1 звертався до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до АТ «Дніпропетровськгаз» про визнання нарахувань незаконними. Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18.02.2020р. по справі №173/1455/19 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково (лише в частині відновлення газопостачання до його будинку). В задоволені інших позовних вимог, в тому числі і позовної вимоги про визнання припинення працівниками АТ «Дніпропетровськгаз» розподілу природного газу до його домоволодіння протиправним, судом було відмовлено.
Вказане рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області сторонами не оскаржувалося та набрало законної сили у встановленому законодавством порядку. Отже, представник відповідача посилався на зміст статті 82 ЦПК України, відповідно до якої, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Стосовно стягнення моральної шкоди представник відповідача вказав, що будь яких доказів на підтвердження завданої моральної шкоди, позивачем суду не надано.
Просив у задоволенні позову відмовити повністю (а.с. №31-40).
02.07.2020р. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач на спростування доводів викладених у відзиві зазначав про те, що обрані позивачем способи захисту порушених прав відповідають чинному законодавству України, підкреслив, що відповідач у своєму відзиві доводи позивача жодним чином юридично чи якимось іншим чином не спростовує. Також вважає, що відповідач безпідставно зазначає, що позивач взагалі не вказує на те, які норми матеріального права, на його думку, порушені відповідачем (а.с. № 52-58).
Ухвалою суду від 02.07.2020р. (постановлена без виходу до нарадчої кімнати) було задоволено клопотання представника позивача про виклик свідка ОСОБА_2 (а.с. №69).
В ході судового розгляду справи в судових засіданнях 29.09.2020р. та 19.10.2020р. представник позивача - адвокат Довгаль С.М. (діє за ордером від 20.08.2019р. - а.с. № 20) позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі. Після огляду 19.10.2020р. за його клопотанням відеодиску, зауважував, що захисне скло - не єдиний засіб запобігання несанкціонованому втручанню, в лічильниках є додатковий захист. Отже, оскільки не виявлено пошкоджень пломб (в тому числі «мастичної пломби») на лічильнику газу в квартирі позивача, то не могло бути і самого несанкціонованого втручання позивача у роботу лічильника.
В ході судового розгляду справи в судовому засіданні 29.09.2020р. представник відповідача - Решетнік О.Ю. (діє на підставі довіреності від 26.12.2019р. - а.с. № 41) наголошував, що позовні вимоги не обґрунтовані в повному обсязі, отже в їх задоволенні слід відмовити.
Розгляд справи 19.10.2020р. завершено за відсутності представника відповідача на підставі його заяви, що надійшла на е/пошту суду 19.10.2020р. (а.с. № 83), про що постановлена відповідна ухвала (без виходу до нарадчої кімнати - а.с. №90-91).
При розгляді справи 29.09.2020р. та 19.10.2020р. у відповідності до вимог ч.1 ст.247 ЦПК України здійснювалась повна фіксація судового процесу технічними засобами.
Суд, вивчивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи у межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами письмових доказів, вивчивши зміст заперечень представника відповідача стосовно позову, допитавши 29.09.2020р. свідка ОСОБА_3 , оглянувши відео, надане представником позивача в судовому засіданні 19.10.2020р., оцінивши докази на підставі положень ст.89 ЦПК України у сукупності з нормами чинного законодавства, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1. ст.4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1. ст.13 ЦПК України).
За наявними в матеріалах справи доказами судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг газопостачання та розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .
18.10.2018р. до його домоволодіння прибули працівники Верхньодніпровської дільниці Кам'янського відділення ПАТ «Дніпропетровськгаз», які виявили в ході перевірки газового лічильника «підозру на втручання в роботу ЗВТ». Цього ж дня представники ПАТ «Дніпропетровськгаз» Шевченко Р. С., ОСОБА_4 , ОСОБА_5 склали:
- акт виявлення порушень № 0320305770;
- протокол про демонтаж № 0320305770;
та Акт про порушення № 2482 на тій підставі, що «виявлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (зокрема лічильника газу)».
Від підпису вказаних документів ОСОБА_1 відмовився.
За вищезазначеної підстави лічильник газу типу СГБ64 СИГНАЛ, типорозміру 64, заводський № 94255 працівниками Верхньодніпровської дільниці Кам'янського відділення ПАТ «Дніпропетровськгаз» було демонтовано та направлено для проведення експертизи.
25.10.2018р. було складено Акт № 307 експертизи лічильника газу, який підписали члени комісії Кам'янського відділення ПАТ «Дніпропетровськгаз» ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (а.с. № 14).
ОСОБА_1 вказаний акт підписувати відмовився.
На підставі вищезазначеного Акту № 307 на засіданні комісії з розгляду актів про порушення Кодексу газорозподільних систем від 31.10.2018р. було прийнято рішення про донарахування об'ємів природного газу за період з 18 квітня по 30 вересня 2018р. на суму 13 619 грн. 52 коп., що підтверджується Протоколом № 2532 вищезазначеного засідання комісії (а.с. № 15-16).
Пунктом 3.1.3 Положення про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті, затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005р. № 619 (далі - Положення) встановлено, що лічильники газу під час експлуатації підлягають експертизі у разі виявлення представником газопостачальної (газотранспортної) організації: невідповідності показів лічильника об'ємам газу, використаних газовими приладами та пристроями споживача; ознак порушень конструкції лічильника газу, у тому числі справності лічильного механізму, або порушень у роботі лічильника; ознак зняття мастичних пломб або порушення повірчого тавра; зриву або пошкодження пломб газопостачальної (газотранспортної) організації на лічильнику газу або на патрубках лічильника; пристроїв, які застосовані для навмисного заниження показів лічильника газу.
За змістом пункту 3.2.2 Положення, у разі виявлення представником газопостачальної (газотранспортної) організації ознак порушень, зазначених у підпункті 3.1.3 цього Положення, складається акт про виявлені порушення. Акт про виявлені порушення складається у двох примірниках та підписується представником газопостачальної (газотранспортної) організації та споживачем, що є підставою для проведення експертизи лічильника газу та відшкодування збитків.
Демонтаж лічильника газу проводиться у присутності споживача представником газопостачальної (газотранспортної) організації, якому в установленому порядку надано право виконувати монтажні роботи (абзац перший пункту 3.2.4 Положення).
Згідно з пунктом 3.3.1 Положення, експертизу лічильника газу проводить комісія, яка призначається наказом по газопостачальній (газотранспортній) організації. До складу комісії повинні входити представники газопостачальної (газотранспортної) організації та територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері метрології.
Споживач має право бути присутнім під час проведення експертизи лічильника газу. При неможливості бути присутнім під час проведення експертизи споживач має право дати письмову згоду на проведення експертизи без його присутності або у присутності уповноваженої ним іншої особи. У разі відсутності споживача або вповноваженої ним особи при проведенні експертизи (у визначених в акті про демонтаж лічильника газу місці, даті та часі) така експертиза проводиться без присутності споживача або вповноваженої ним особи (пункт 3.3.2 Положення).
Пунктом 2.1 Положення визначено, що експертиза лічильника газу - комплекс дій, які проводяться з метою установлення придатності лічильника газу до застосування у разі сумніву в цьому споживача або постачальника газу.
Види порушень, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об'ємів природного газу або зміна їх режиму нарахування визначені главою 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем.
Зокрема, п.п. 3 п. 1 цієї глави визначено, що до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з газорозподільних систем (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать несанкціоноване втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (комерційного вузла обліку природного газу, зокрема лічильника газу).
Пунктами 1, 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем передбачено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником оператора газорозподільної системи складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу. За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
Заперечуючи проти доводів позивача під час розгляду справи представник відповідача наголошував на тому, рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18.02.2020р. по справі №173/1455/19 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково (лише в частині відновлення газопостачання до його будинку).
В задоволені інших позовних вимог, в тому числі і позовної вимоги про визнання припинення працівниками АТ «Дніпропетровськгаз» розподілу природного газу до його домоволодіння протиправним Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області було відмовлено (а.с. № 42-48).
Зазначене рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області сторонами не оскаржувалося та набрало законної сили у встановленому законодавством порядку, отже в силу положень ст. 82 ЦПК України має силу преюдиції.
Варто зазначити, що пред'явив 12.05.2020р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська позов, який наразі розглядається судом у справі № 201/4284/20, ОСОБА_1 штучно затримує розгляд Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області позовних вимог АТ «Дніпропетровськгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу в сумі 13 619 грн.52коп., провадження у цивільній справі № 173/922/19 зупинено до розгляду Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська цивільної справи № 201/4284/20 (а.с. № 49).
При цьому, фактичні обставини, які пов'язані із правомірністю (законністю) демонтажу лічильника газу, проведення експертизи та нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу в сумі 13 619 грн.52коп. працівниками АТ «Дніпропетровськгаз», вже були предметом розгляду у цивільній справі № 173/1455/19, втім до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська подано позов тільки формально з інших підстав (щоб уникнути відмови у відкритті провадження), а по суті позивач фактично вдруге суди повертає до розгляду питання демонтажу лічильника газу, законність якого він не сприймає
Так, суд зауважує, що в межах розгляду цивільної справи № 173/1455/19 Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області рішенням суду від 18.02.2020р. було встановлено, що суд розглядаючи справу, оглянувши диск, встановив, що у квартирі (домоволодінні) виявлено, що захисне скло лічильника газу не зафіксовано та вільно відходить від корпусу лічильника газу, що було достатньою підставою для демонтажу лічильника газу та направлення його на експертизу (а.с. № 44зв.). В рішенні суду зазначається, що висновком експертизи підтверджено вину позивача у незаконному втручанні в роботу газового лічильника. Так само в рішенні суду зазначено, що доводи позивача, що при наявності цілісності пломб, було неможливим його (позивача) втручання в роботу лічильника газу, не підтверджені будь-якими доказами (а.с. № 45зв.) Судом не встановлено неправомірності дій відповідача щодо демонтажу лічильника газу та проведенні експертизи (а.с. № 48).
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1,6 ст.81 ЦПК України).
Допитана 29.09.2020р. в якості свідка начальник лабораторії з повірки ПЛГ відділу лабораторних вимірів Управління метрології ПАТ «Дніпропетровськгаз» ОСОБА_11 (до реєстрації шлюбу 14.02.2019р. - ОСОБА_2 ) суду дала наступні свідчення: «При огляді газового лічильника було зафіксовано, що не зважаючи на те, що «мастична пломба» не була порушена, втім захисне скло з верхньої сторони було підірвано, тобто зламані фіксатори, на яких тримається скло, в місці підриву захисного скла були наявні подряпини та сколи. Все це свідчить про вільний доступ до відліковому механізму. На паспорті рахункового механізму були подряпини та він був деформований, що свідчить про втручання в цей механізм з метою заниження показників»
Після допиту свідка до матеріалів справи долучені фотознімки лічильника, які демонструвала суду свідок під час свідчень (а.с. № 73-75).
Стосовно оглянутого судом 19.10.2020р. на вимогу представника позивача відео-диску (представник позивача стверджував, що це відеодиск від заводу-виробника про конструктивні особливості роботи лічильника газу СГБ G 4 «Сигнал» - а.с. № 84,88) суд зазначає.
На думку представника позивача, роботу лічильника цієї марки не можливо зупинити, а також те, що шляхом зняття захисного скла лічильника газу СГБ G 4 «Сигнал» несанкціонованого втручання у його роботу неможливо.
Акцентуючи увагу на цьому відео, представник позивача вказує на помилковість висновків комісії Кам'янського відділення АТ «Дніпропетровськгаз» з розгляду актів про порушення (оформлене протоколом №2532 від 31.10.2018р.), яка прийняла рішення про задоволення акту про порушення №2482 від 18.10.2018р. та здійснила нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу в сумі 13 619грн.52коп.
Однак суд критично оцінює зазначене відео за критеріями достовірності та достатності (вимоги статей 79 та 80 ЦПК України), оскільки з зазначеного відео не зрозуміло коли і ким воно знято, яка особа надає коментар щодо змісту цього відео.
Представник позивача зауважує, що відповідно до матеріалів справи працівниками Кам'янського відділення АТ «Дніпропетровськгаз» було знято для проведення експертизи та проведено експертизу лічильника марки СГБ Сигнал, типу G-4, 2007р. випуску. Натомість, на відео зображено лічильник марки «Сигнал», на якому чітко зображена наклейка - «год изготовления - 2015». Між тим, матеріали справи не містять будь яких доказів, якими підтверджується повна ідентичність конструкції (в тому числі і конструкції відлікового механізму) лічильника марки СГБ Сигнал, типу G-4, моделі 2007р. випуску та лічильника марки «Сигнал» моделі 2015р. випуску, котрий зображений на відео.
В цьому контексті спору, суд погоджується з твердженнями представника відповідача, викладеними у відзиві на позов, що винесення рішення від 31.10.2018р. комісією з розгляду актів про порушення (оформлене протоколом №2532) про задоволення акту про порушення, є похідним наслідком розгляду комісією акту про порушення №2482 від 18.10.2018р. та акту експертизи лічильника газу № 307 від 25.10.2018р., якими було виявлено та підтверджено несанкціоноване втручання в роботу газового лічильника з метою заниження показників.
Між тим, як вбачається з рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18.02.2020р. при розгляді цієї справи судом не було встановлено (підтверджено) неправомірності дій працівників АТ «Дніпропетровськгаз» при здійснені процедури демонтажу лічильника для проведення експертизи, при проведенні самої експертизи лічильника та складанні акту експертизи № 307 від 25.10.2018р.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.10.2018р. в присутності позивача було проведено експертизу лічильника газу марки СГБ «Сигнал» типу G-4, моделі 2007р. випуску, комісією, до складу якої входить і представник державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації», інженер з метрології ОСОБА_9 (а.с. №14).
Отже вимоги п. 3.3.1. Положення про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005р. № 619 при складенні акту були дотримані.
Як зазначено у п.п. 1.3. п.1 акту експертизи № 307 від 25.10.2018р., при перевірці лічильника газу на предмет цілісності відлікового механізму та корпусу ЗВТ виявлено: «на паспорті відлікового механізму наявні подряпини. Захисне скло відлікового механізму не зафіксоване, вільно відходить від корпусу лічильника газу, вільний доступ до відлікового механізму. З внутрішньої частини захисного скла відлікового механізму з верхньої частини наявні подряпини» та п.п. 1.6. механічні пошкодження та інше: «корозія корпусу лічильника газу». Висновок комісії: «Лічильник визнано непридатним для комерційного обліку газу згідно з п.1.3., 1.6. та п.6.4.1. Р50-071-98 з вини споживача. Виявлено несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу з метою заниження його показників. Споживач повідомлений про додаткові нарахування згідно висновків даного акту».
Посилання представника позивача - адвоката Довгаля С.М. в судовому засіданні 19.10.2020р. стосовно того, що оскільки не виявлено пошкоджень пломб (в тому числі «мастичної пломби») на газовому лічильнику в квартирі позивача, то не могло бути і самого несанкціонованого втручання позивача у роботу цього лічильника, суд вважає неспроможними, отже не може положити їх в основу рішення, оскільки при встановленні несанкціонованого втручання особи у роботу газового лічильника (чи відсутності такого втручання) мова йде не тільки о цілісності «мастичної пломби», но і о цілісності усієї конструкції газового лічильника, в тому числі і відлікового механізму. Втім, як пояснила в судовому засіданні 29.09.2020р. свідок ОСОБА_11 на газовому лічильнику в квартирі позивача були зламані фіксатори (тобто, конструкція самої сферичної кришки, іншими словами - утворився зазір), на яких тримається скло, в місці підриву захисного скла були наявні подряпини та сколи. Все це, як зазначила свідок, свідчить про вільний доступ до відліковому механізму.
Отже, суд критично ставиться до позиції сторони позивача стосовно того, що діями відповідача було порушено права позивача, оскільки це не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.
Втім суд і не погоджується з позицією сторони відповідача стосовно того, що вимоги, заявлені позивачем, не відповідають способам захисту судом цивільних прав та інтересів, передбаченим ст. 16 ЦК України.
Суд наголошує, що відповідно до змісту ст.ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України. Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Спосіб захисту - це обраний особою-споживачем, право якої порушене, конкретний вид вимог, з яким споживач може звернутися до уповноваженого органу для їх примусового задоволення, спрямованих на відновлення порушеного права або конкретний вид самостійних дій, спрямованих на захист порушеного права.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально - правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України. За цією статтею такими способами можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Перераховані вище загально-цивілістичні способи захисту порушених прав та інтересів можуть застосовуватися також в споживчих правовідносинах, але з можливими особливостями. Необхідно при цьому враховувати, що зазначений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів не є вичерпним, адже в тій же ст. 16 ЦК міститься застереження про те, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Такі способи умовно можна назвати інституційними та спеціальними, які, зокрема, викладені в Законі України "Про захист прав споживачів", інших актах законодавства.
Таку ж позицію підтримано Верховним Судом України у справі N 6-4ц11 (постанова від 06.06 2011р.), а також у справі N 6-26441св09, зокрема, в ухвалі від 23.02.2011р. зазначено, що, як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права частіше за все визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Оскільки позивачем оскаржується рішення комісії, а не сам акт, то ОСОБА_1 , пред'явивши цей позов, скористався передбаченим Кодексом газорозподільних систем та Законом України "Про захист прав споживачів" способом захисту порушеного права.
Втім, суд не знайшов передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог по суті, оскільки в ході судового розгляду було встановлено відсутність в діях працівників відповідача ознак протиправності, доказів, які б підтверджували, викладені в позовній заяві обставини.
Отже, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення комісії від 31.10.2018р., задокументованого протоколом № 2532, про визнання недостовірними відомостей задокументованих в акті № 307 експертизи лічильника газу від 25.10.2018р. та протоколі № 2532 засідання комісії від 31.10.2018р., зобов'язання спростувати ці відомості задоволенню не підлягають.
Не підлягають задоволенню, як похідні, і позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди. Крім того, позивачем всупереч засадам і сутності інституту моральної шкоди не надано суду жодного доказу заподіяння йому моральної шкоди (як того вимагають положення ст. 23 ЦК України та п.3 Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).
Отже суд дійшов висновку про те, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, приймаючи до уваги, що позивач за законом був звільнений від сплати судового збору, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на рахунок держави. Судові витрати, які понесені позивачем на професійну правничу допомогу, покладаються на позивача та стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. 16 ЦК України, Кодексом газорозподільних систем, Положенням про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005р. № 619, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 82, 89, 128-131, 223, 133, 141, ч.1 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» про визнання протиправним та скасування рішення комісії від 31.10.2018р., задокументованого протоколом № 2532, про визнання недостовірними відомостей задокументованих в акті № 307 експертизи лічильника газу від 25.10.2018р. та протоколі № 2532 засідання комісії від 31.10.2018р. та зобов'язання спростувати ці відомості, про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: Ткаченко Н.В.