Справа № 201/9975/20
Провадження №1-кс/201/3717/2020
Іменем України
26 жовтня 2020 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі головуючого слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Дніпропетровської обласної прокуратури у межах кримінального провадження № 12020040700000373, -
ОСОБА_3 звернувся із скаргою до слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська на бездіяльність уповноважених осіб Дніпропетровської обласної прокуратури у межах кримінального провадження № 12020040700000373.
Скарга обґрунтовується тим заявник подав до Дніпропетровської обласної прокуратури скаргу щодо недотримання в кримінальному провадженні № 12020040700000373 розумних строків під час досудового розслідування, однак його скаргу на даний час розглянуто не було, що заявник вважає неправомірним.
Заявник надав заяву щодо розгляду скарги за його відсутності.
Представник Дніпропетровської обласної прокуратури в судове засідання не з'явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, що відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до ст.107 КПК України у звязку з відсутністю учасників кримінального провадження, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 15 жовтня 2020 року ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровської обласної прокуратури зі скаргою на недотримання в кримінальному провадженні № 12020040700000373 розумних строків під час досудового розслідування, яку було зареєстровано за вх. № 56998 від 16 жовтня 2020 року.
Статтею 220 КПК України встановлено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Статтею 28 КПК України визначено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що під час досудового розслідування може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Частиною 2 ст. 307 КПК України встановлено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 308 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування. Прокурор вищого рівня зобов'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.
Згідно ч. 2 ст. 8 та ч. 5 ст. 9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Такі приписи процесуального закону узгоджуються із Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», якою зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі, «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
А, в рішенні ЄСПЛ у справі «Бучинська проти України» Суд констатував факт того, що не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності винних (див. рішення у справі «Бучинська проти України» заява № 35493/10 від 30.04.2015, п. 49), бо за потреби зростаючих високих стандартів у сфері захисту прав людини та основоположних свобод, неминуче вимагається більша рішучість при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства (див. рішення у справі «Сельмуні проти Франції, заява № 235803/94, параграф 95, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява №42310/04, параграфи 148, 149), оскільки тягар доведення можна покласти на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини, заява №21986/93, п. 100, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява №42310/04, параграф 150).
Таким чином, враховуючи, що у кримінальному провадженні № 12020040700000373, не прийнято будь якого процесуального рішення по скарзі заявника, слід дійти висновку, що скарга підлягає задоволенню.
На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 110, 303, 305-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Дніпропетровської обласної прокуратури у межах кримінального провадження № 12020040700000373 - задовольнити.
Зобов'язати уповноважену особу прокуратури Дніпропетровської області невідкладно розглянути скаргу, подану ОСОБА_3 (вх. № 56998 від 16 жовтня 2020 року) у кримінальному провадженні №12020040700000373 і прийняти законне та обґрунтоване рішення за наслідками її розгляду, про що повідомити заявника.
Ухвала судді оскарженню не підлягає..
Слідчий суддя ОСОБА_1