243/8400/20
Номер провадження № 2/243/2605/2020
22 жовтня 2020 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді Мірошниченко Л.Є.
за участю
секретаря судового засідання Мірошниченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 7 м. Слов'янська цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
У вересні 2020 року позивач Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнення судових витрат, обґрунтувавши свої вимоги тим, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № б/н від 14.09.2007 року. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з “Умовами та правилами надання банківських послуг”.
Проте, відповідач належним чином не виконувала зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість станом на 31.08.2020 року у сумі 165 620 грн. 37 коп., що складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 274 грн. 64 коп., заборгованості за відсотками у сумі 158 746 грн. 77 коп., нарахованої пені у сумі 6 598 грн. 96 коп.
У зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитом та судові витрати.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час, дату і місце судового засідання повідомлялася належним чином, про причини неявки суду не повідомила.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
У судове засідання представник позивача Кіріченко В.М., який діє на підставі довіреності № 3013-К-Н-О від 10.08.2020 року (а.с.24), не з'явився, справу просив розглянути за своєї відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягав, не заперечував проти ухвалення заочного рішення. Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника позивача, що відповідає вимогам ст. 223 ЦПК України.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № б/н від 14.09.2007 року. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з “Умовами та правилами надання банківських послуг” (а.с.11-22).
14.06.2018 року відбулась державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк».
Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.
Так, з розрахунку заборгованості за кредитним договором № б/н від 14.09.2007 року за відповідачем станом на 31.08.2020 року утворилась заборгованість у сумі 165 620 грн. 37 коп., що складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 274 грн. 64 коп., заборгованості за відсотками у сумі 158 746 грн. 77 коп., нарахованої пені у сумі 6 598 грн. 96 коп. (а.с.3-7).
V. Оцінка Суду.
Згідно положень ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
У порушенні зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.
Відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідність до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти і такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Вирішуючи питання стосовно стягнення з відповідача на користь позивача суми пені, суд виходить з наступного.
Так, відповідно до частин 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
У відповідність до статті 1 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669-VII), який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки в тому числі осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Згідно до ст. 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року з населених пунктів визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилась антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де провадилась антитерористична операція.
Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII вбачається, що цей Закон набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.
Розпорядженням від 30.10.2014 року № 1053-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Відповідно до пункту 1 цього розпорядження Слов'янський район віднесено до переліку населених пунктів, на території яких проводилася АТО.
02.12.2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, та визнання такими, то втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України".
Пунктом 1 та 3 вказаного розпорядження затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність:розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №1053 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України" від 30.10.2014 №1053.
Вищевказаним розпорядженням затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція з початку її проведення та на теперішній час.
Указом Президента України №116/2018 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях» введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях» (додається, для службового користування).
Проте у назві Указу не йдеться про завершення АТО, а текст його не оприлюднений.
Отже, у суду відсутні підстави вважати, що Закон № 1669-VII втратив чинність, оскільки ним прямо визначено, що він втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції та його дія поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.
Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 на момент укладання договору та на теперішній час, зареєстрована у м. Слов'янську Донецької області, що підтверджується копією Паспорта громадянина України (а.с.23), суд приходить до висновку, що на зазначені договірні правовідносини розповсюджується дія Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VІІ від 02.09.2014 року, у зв'язку з чим Банк повинен був не нараховувати або скасувати відповідачу нараховану пеню за період після 14 квітня 2014 року.
Таким чином позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за пенею в сумі 6 598 грн. 96 коп. задоволенню не підлягають.
.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості у розмірі 159 021 грн. 41 коп., що складається з заборгованості за кредитом в сумі 274 грн. 64 коп., заборгованості про процентам за користування кредитом в сумі 158 746 грн. 77 коп.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму судових витрат, а саме судового збору у розмірі 2018 грн. 24 коп., що пропорційно сумі задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк”, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, суму заборгованості за кредитним договором №б/н від 14.09.2007 року, у розмірі 159 021 грн. 41 коп., що складається з заборгованості за кредитом в сумі 274 грн. 64 коп., заборгованості про процентам за користування кредитом в сумі 158 746 грн. 77 коп., а також судовий збір в сумі 2018 грн. 24 коп. на рахунок № НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299.
В частині стягнення позовних вимог з ОСОБА_1 у розмірі заборгованості за пенею в сумі 6598 грн. 96 коп. та судового збору у розмірі 83 грн. 76 коп. - відмовити, у зв'язку з відсутністю підстав.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або в порядку п.15.5 Перехідних Положень ЦПК України. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 3 розділу XII "Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їй пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду Л.Є. Мірошниченко