Єд. унік. № 243/5454/18
Провадження № 6/243/194/2020
22 жовтня 2020 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний сду Донецької області у складі:
Головуючого судді Старовецького В.І.
за участю секретаря судового засідання Каліух К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №3 судового засідання Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку “УКРГАЗБАНК”, про відстрочення виконання рішення суду, -
ОСОБА_3 , за участю заінтересованих осіб ОСОБА_2 . Та публічного акціонерного товариства Акціонерного банку “УКРГАЗБАНК” , звернувся до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області із заявою про відстрочення виконання рішення суду, обґрунтувавши заявлені вимоги тим, що 18 грудня 2019 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області було ухвалено рішення по справі № 236/5454/18 за позовом акціонерного товариства Акціонерного банку “УКРГАЗБАНК” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором іпотеки, яким заявлені позовні вимоги було задоволено, вирішено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ “УКРГАЗБАНК” заборгованість за кредитним договором №2233/41-314 від 08 серпня 2012 року в загальній сумі 2 153 735,86 гривень 86 копійок, з яких: заборгованість по кредиту строкова в сумі 1 260 533 гривень 60 копійок; заборгованість по кредиту 7 461 гривень 32 копійок; заборгованість по процентах поточна в сумі 592 гривень 77 копійок; заборгованість по процентах прострочена в сумі 885 148 гривень 17 копійок, штраф в сумі 22 862 гривень 39 копійок. Стягнуто з ОСОБА_2 . На користь ПАТ АБ “УКРГАЗБАНК” штраф в сумі 25 889 гривень 40 копійок. А також витрати по сплаті судового збору в рівних частках по 16 153 гривень 02 копійки з кожного.
Заявник зазначає, що на даний момент своєчасне виконання рішення суду з їх боку вкрай ускладнене, оскільки у них склалося скрутне матеріальне становище.
З початком перебігу антитерористичної операції на території м.Горлівка заявник разом з сім'єю були вимушені виїхати до м. Слов'янська, де мешкають по теперішній час, та мають статус осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції. Залишились без будинку, бізнесу та будь яких засобів існування В м.Горлівка Донецької області на момент укладення кредитного
договору заявник був засновником та директором Товариства з обмеженою відповідальністю “Галілей”, отримував значний дохід та був впевнений, що зможе сплачувати кредит в повній мірі. Починаючи з 08 вересня 2012 року по даний час він виконував свої обов'язки в повній мірі при обов'язкових платежах в розмірі 16 000 - 18 000 гривень щомісячно сплачував кредитні послуги в розмірі, які перевищували обов'язкову суму платежу у розмірі 30 000 гривень. У зв'язку з виниклими форс-мажорними обставинами, а саме окупацією частини Донецької та Луганської областей був позбавлений можливості продовжувати свою роботу та отримувати прибуток від підприємницької діяльності, оскільки підприємство, а також будинок, на який було взято кредит, знаходяться на окупованій території.
У зв'язку з вищевикладеним заявники не мають можливості погасити заборгованість перед ПАТ АБ “УКРГАЗБАНК” на теперішній час та, посилаючись на ст. 435 ЦПК України, просять відстрочити виконання рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 18 грудня 2019 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області було ухвалено рішення по справі № 236/5454/18 за позовом акціонерного товариства Акціонерного банку “УКРГАЗБАНК” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором іпотеки.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву з проханням проводити судове засідання без його участі (а.с. 35).
Зацікавлена особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву з проханням проводити судове засідання без її участі (а.с. 36).
Представник ПАТ АЮ “УКРГАЗБАНК” в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом публікації оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі “Судова влада України” , про причини неявки суду не повідомив (а.с.32).
Згідно ч. 2 ст. 435 ЦПК України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про розгляд справи без участі сторін.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви про розстрочення виконання рішення суду, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб ОСОБА_2 , ПАТ АБ “УКРГАЗБАНК”, про розстрочку виконання рішення суду, підлягає частковому задоволенню з огляду на її законність та обґрунтованість.
Згідно ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб і порядок його виконання.
Як встановлено в ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно з ч.1ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст.ст. 76-83 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 18 грудня 2019 року було ухвалено рішення по справі № 236/5454/18 за позовом акціонерного товариства Акціонерного банку “УКРГАЗБАНК” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором іпотеки, яким заявлені позовні вимоги було задоволено, вирішено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 . На користь ПАТ КБ “УКРГАЗБАНК” заборгованість за кредитним договором №2233/41-314 від 08 серпня 2012 року в загальній сумі 2 153 735,86 гривень 86 копійок, з яких: заборгованість по кредиту строкова в сумі 1 260 533 гривень 60 копійок; заборгованість по кредиту 7 461 гривень 32 копійок; заборгованість по процентах поточна в сумі 592 гривень 77 копійок; заборгованість по процентах прострочена в сумі 885 148 гривень 17 копійок, штраф в сумі 22 862 гривень 39 копійок. Стягнуто з ОСОБА_2 . На користь ПАТ АБ “УКРГАЗБАНК” штраф в сумі 25 889 гривень 40 копійок. А також витрати по сплаті судового збору в рівних частках по 16 153 гривень 02 копійки з кожного.
Заявник просить відстрочити виконання судового рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 18 грудня 2019 року до закінчення АТО та операції об'єднаних сил на території м.Горлівка, Донецької області, проте суд вважає, що ці вимоги не підлягають задоволенню.
Слід зазначити, що розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5ст. 435 ЦПК України).
На підставі чого, суд може задовольнити відстрочку виконання судового рішення тільки до 18 грудня 2020 року, що відповідає вимогам ч.5 ст.435 ЦПК України.
Як роз'яснено в узагальненні проведеному Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах», розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконується частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконання рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо).
Згідно з Узагальненням, наведеним вище, під час розгляду заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 435 ЦПК України, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд
визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Наведений у ст. 435 ЦПК України перелік найбільш характерних виняткових обставин, що можуть враховуватися судом під час розгляду питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення, не є вичерпним.
Згідно з вимогами ст. 435 ЦПК України, саме заявники зобов'язані довести зазначений локальний предмет доказування.
В обґрунтування доводів заяви заявниками додано наступні документи.
Відповідно довідки від 11 квітня 2018 року №5968 (а.с.8) ОСОБА_1 дійсно перебуває на обліку як особа, яка переміщуються з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, перемістився з м. Горлівки, де проживав за адресою АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 .
Відповідно довідки від 09 листопада 2017 року №000398337 (а.с.7) ОСОБА_2 перебуває на обліку як особа, яка переміщуються з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, перемістився з м. Горлівки, де проживала за даресою АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 .
Відповідно до рішення Виконавчого комітету Новогродівської міської ради від 18 вересня 2019 року №246, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 надано статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (а.с.5)
Відповідно до рішення Виконавчого комітету Новогродівської міської ради від 18 вересня 2019 року №247, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 надано статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (а.с.6)
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом з достовірністю встановлено, що заявник ОСОБА_1 дійсно має проблеми із майновим станом, оскільки у зв'язку з проведення операції об'єднаних сил на території м.Горлівка, де залишився будинок та бізнес заявника, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 взяті на облік внутрішньо переміщених осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 15 жовтня 2009 року у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява N 40450/04), яке набуло статусу остаточного, зазначено, що право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування. Розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Таким чином, ОСОБА_1 надав суду переконливі докази свого тяжкого матеріального становища, а також наявності інших істотних умов, які ускладнюють виконання рішення суду.
Враховуючи наведене, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що є всі законні та обґрунтовані підстави для розстрочення виконання рішення суду з тих підстав, що базується на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника, оскільки заявниками надано докази, які підтверджують настання несприятливих для них фінансових обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12-13, 76, 81, 258-261, 435 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи відповідача ОСОБА_2 , публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк “УКРГАЗБАНК”, про відстрочення виконання рішення суду - задовольнити частково.
Відстрочити виконання рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 18 грудня 2019 року по цивільній справі № 236/5454/18 за позовом акціонерного товариства Акціонерного банку “УКРГАЗБАНК” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором іпотеки, яким заявлені позовні вимоги задоволено, вирішено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ “УКРГАЗБАНК” заборгованість за кредитним договором №2233/41-314 від 08 серпня 2012 року в загальній сумі 2 153 735,86 гривень 86 копійок, з яких: заборгованість по кредиту строкова в сумі 1 260 533 гривень 60 копійок; заборгованість по кредиту 7 461 гривень 32 копійок; заборгованість по процентах поточна в сумі 592 гривень 77 копійок; заборгованість по процентах прострочена в сумі 885 148 гривень 17 копійок, штраф в сумі 22 862 гривень 39 копійок. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ “УКРГАЗБАНК” штраф в сумі 25 889 гривень 40 копійок. а також витрати по сплаті судового збору в рівних частках по 16 153 гривень 02 копійки з кожного, до 18 грудня 2020 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду В.І. Старовецький