Справа № 158/1747/19 Провадження №11-кп/802/328/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ч.3 ст.185 КК України Доповідач: ОСОБА_2
22 жовтня 2020 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Волинської області ОСОБА_8 на вирок Маневицького районного суду Волинської області від 23 грудня 2019 року щодо ОСОБА_7 ,
Вказаним вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Тула Російської Федерації, житель АДРЕСА_1 , із загальною середньою освітою, неодружений, не працює, згідно зі ст.89 КК раніше не судимий,
засуджений за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_7 звільнений від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: періодично з'являтиметься для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомлятиме уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Вироком вирішено долю речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнаний винним у тому, що 05 січня 2019 року в нічний період доби, точної години досудовим розслідуванням не встановлено, він, перебуваючи у с. Вишнів Ківерцівського району Волинської області, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом пошкодження віконної рами, проник через вікно до будинку, що на АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав бувші у вжитку товарно-матеріальні цінності, загальною вартістю 1107 гривень 62 коп., чим заподіяв потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
16 січня 2019 року в нічний період доби, точної години досудовим розслідуванням не встановлено, він, перебуваючи на дачному масиві «Вишенька», що поблизу села Вишнів Ківерцівського району, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом пошкодження вхідних дверей, проник до дачного будинку АДРЕСА_3 , звідки, повторно, таємно викрав бувші у використанні предмети, загальною вартістю 4361 гривня 40 коп., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_10 майнову шкоду на вищевказану суму.
Крім того, в ніч з 28 на 29 січня 2019 року у вечірню пору доби, точної години досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 , перебуваючи у м. Ківерці Волинської області, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом пошкодження навісного замка, проник через вхідні двері до підсобного приміщення Комунального закладу «Ківерцівського районного територіального медичного об'єднання», розміщеного у м. Ківерці на вул. Філатова, 6, звідки повторно, таємно викрав бувшу у використанні швейну машинку марки «Family 3022», вартістю 2456 гривень 67 коп., чим заподіяв потерпілій ОСОБА_11 майнову шкоду на вищевказану суму.
05 лютого 2019 року в нічний період доби, точної години досудовим розслідуванням не встановлено, він же, перебуваючи у с. Озеро Ківерцівського району Волинської області, умисно, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом виймання склопакету з рами вікна, проник через вікно в будинок, розміщений на АДРЕСА_4 , звідки повторно, таємно викрав бувший у використанні настінний годинник, посуд, подушки, комплект постільної білизни, ковдру та інші речі, загальною вартістю 1373,00 гривні, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_12 майнову шкоду на вищевказану суму.
З 25 на 26 березня 2019 року в нічний період доби, точної години досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 , перебуваючи у с. Небіжка Ківерцівського району, умисно, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом пошкодження навісного замка, проник через вхідні двері будинку, що на АДРЕСА_5 , звідки повторно, таємно викрав бувші у використанні предмети загальною вартістю 896 гривень 37 коп., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_13 майнову шкоду на вищевказану суму.
Крім того, в ніч з 29 до 30 березня 2019 року, точної години досудовим розслідуванням не встановлено, він же, перебуваючи у с. Небіжка Ківерцівського району Волинської області, з метою таємного викрадення чужого майна, перелізши через металеві ворота, проник на огороджену територію домогосподарства, що на АДРЕСА_6 , звідки повторно, таємно, викрав брухт чорних металів, бувшу у використанні пральну машину, марки «Рига-17», та металеві труби, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_14 , майнову шкоду на загальну суму 3571 гривня 37 коп.
У своїй апеляційній скарзі прокурор просить вирок щодо ОСОБА_7 скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Просить ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, і призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років. На підставі статей 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідні обов'язки. У мотивувальній частині вироку при формулюванні обвинувачення визнати доведеним, що ОСОБА_7 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) повторно, у поєднанні із проникненням у житло, інше приміщення та сховище. Виключити з мотивувальної частини вироку посилання на наявність обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_7 , - рецидив злочинів. Так, призначаючи ОСОБА_7 покарання, суд першої інстанції у вироку зазначив, що судимість ОСОБА_7 на даний час погашена, однак вказав про наявність обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченого, - рецидив злочину, що не підтверджується матеріалами провадження. Крім того, місцевим судом не враховано, що органом досудового розслідування ОСОБА_7 за ч.3 ст.185 КК України обвинувачувався у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному із проникненням у житло, інше приміщення та сховище. Разом з тим, суд, дослідивши докази та матеріали кримінального провадження, правильно визнав доведеним обвинувачення ОСОБА_7 за ч.3 ст.185 КК України за обставинами інкримінованими в обвинувальному акті, однак неправильно виклав зміст формулювання обвинувачення за інкримінованою статтею, яка визначає крадіжку як таємне викрадення чужого майна та передбачає ряд кваліфікуючих ознак, у тому числі й вчинення повторно, у поєднанні із проникненням у житло, інше приміщення чи сховище.
Заслухавши доповідача, який виклав зміст оскаржуваного вироку суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, пояснення прокурора, яка подану апеляцію підтримала у повному обсязі та просила вирок суду скасувати і ухвалити новий вирок, обвинуваченого, який апеляційну скаргу не заперечив, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно з вимогами ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.3 ст.185 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, є правильною і ніким з учасників судового провадження не оспорюється.
Однак, на думку суду апеляційної інстанції, викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що місцевий суд у мотивувальній частині вироку неправильно відніс до обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_7 , - рецидив злочинів, заслуговують на увагу.
Так, положення ст.65 КК України регламентують, що суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Місцевий суд встановив обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_7 , - рецидив злочинів (а.к.п.200).
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 востаннє був засуджений вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 28.07.2014 до покарання у вигляді арешту на строк 6 (шість) місяців та звільнений 06.03.2015, у зв'язку із відбуттям покарання (а.к.п.189-190).
Відповідно до п.7 ст.89 КК України особи, визнаються такими, що не мають судимості, у разі, коли вони засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за нетяжкий злочин, якщо вони протягом трьох років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення.
Отже, в порядку ст.89 КК України, обвинувачений вважається таким, що не має судимості, а тому посилання у мотивувальній частині вироку на наявність обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_7 , - рецидив злочинів, підлягає виключенню, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Під час апеляційного розгляду провадження також встановлено, що судом першої інстанції не враховано, що органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується за ч.3 ст.185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному із проникненням у житло, інше приміщення та сховище.
Положення п.2 ч.3 ст.374 КПК України регламентують, що у разі визнання особи винуватою у мотивувальній частині вироку зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
У роз'ясненнях, викладених у п.2 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначено, що вирішуючи питання про вид і розмір покарання в кожному конкретному випадку, суд повинен визначати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, виходячи із сукупності всіх обставин вчинення злочину (форми вини, мотивів, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, ступеня участі кожного із співучасників у вчиненні злочину та ін.).
Проте, у вироку при формулюванні обвинувачення суд першої інстанції вказав: «суд вважає доведеною вину ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, оскільки він своїми умисними протиправними діями здійснив незаконне заволодіння майном потерпілих з проникненням у приміщення», що суперечить п.2 ч.3 ст.374 КПК України (а.к.п.200).
Тому апеляційний суд погоджується із твердженнями прокурора про те, що формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, підлягає зміні, а саме «суд вважає доведеною вину ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно, у поєднанні з проникненням у житло, інше приміщення та сховище.
За таких обставин, вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 на підставі п.4 ч.1 ст.409 КПК України необхідно змінити, частково задоволивши апеляційну скаргу прокурора, із вказівкою на посилання у мотивувальній частині рішення у формулюванні обвинувачення на таку кваліфікуючу ознаку, як повторність, та виключення обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_7 , - рецидив злочинів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 404, 405, 407 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу заступника прокурора Волинської області ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Вирок Маневицького районного суду Волинської області від 23 грудня 2019 року щодо ОСОБА_7 - змінити.
У мотивувальній частині вироку при формулюванні обвинувачення визнати доведеним, що ОСОБА_7 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) повторно, у поєднанні з проникненням у житло, інше приміщення та сховище.
Виключити з мотивувальної частини вироку посилання на наявність обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_7 , - рецидив злочинів.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді