Справа № 755/11334/20
"23" жовтня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Гаврилової О.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Дніпровська районна в м.Києві державна адміністрація, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мілетич О.О. звернулась до Дніпровського районного суду м.Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа - Дніпровська районна в м.Києві державна адміністрація, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Згідно заявлених вимог представник позивач просила суд визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року відкрито провадження в даній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
20 жовтня 2020 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Іванченка О.В. надійшла до суду зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м.Києва», треті особи: Дніпровська районна в м.Києві державна адміністрація, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якій просить суд: встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , виділивши у користування: ОСОБА_2 - ізольовану кімнату площею 10,4кв.м, помічену на плані квартири цифрою «5»; ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 - ізольовані кімнати площею 12,3кв.м та 18,3кв.м, помічені на плані квартири цифрами «2» та «6»; кухню, ванну кімнату, вбиральню, коридор, комору, балкон залишити в спільному користуванні; змінити договір найму житлового приміщення щодо квартири АДРЕСА_1 ; зобов'язати Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду» Дарницького району м. Києва» укласти з ОСОБА_2 окремий договір найму на кімнату, площею 10,4кв.м. у квартирі АДРЕСА_1 та відкрити на її ім'я окремий особовий рахунок.
Заявлені вимоги за зустрічним позовом мотивовані тим, що позивач була дитиною, позбавленою батьківського піклування, та є рідною онукою відповідача з боку батька, зареєстрована в спірній квартирі з 2006 року. У 2010 році батьків позивача позбавлено батьківських прав, опікуном позивача призначено тітку з боку матері ОСОБА_6 , з якою вона й проживала з того часу. Вихованням та утриманням позивача займалася опікун та бабуся ОСОБА_7 . Рішеннями суду позивач була поновлена в праві користування спірною квартирою, поновлена її реєстрація в квартирі, приватизація квартири скасована як незаконна, скасовані відповідні записи у Державному реєстрі. Опікун позивача ОСОБА_6 та її бабуся ОСОБА_7 неодноразово пропонували відповідачу приватизувати квартиру, виділити маленьку кімнату для проживання позивача, заявляли про готовність брати участь в утриманні квартири, але відповідач всі пропозиції відкидала, від будь-яких розмов на цю тему відмовлялась. ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 фактично зайняли для проживання всі три кімнати спірної квартири, та враховуючи негативне відношення до позивача, зробили фізично неможливим її проживання в спірній квартирі. Позивач вимушена проживати у своєї тітки та бабусі за адресою: АДРЕСА_3 . На даний момент позивач знаходиться на навчанні у місті Харкові, де буде перебувати до 30 червня 2021 року. Спірна квартира є єдиним житлом позивача, вона не втратила інтерес до цього житла, тимчасова відсутність викликана поважними причинами. На думку представника позивача, єдиним дієвим механізмом забезпечення права позивача на користування спірною квартирою є встановлення порядку користування квартирою, згідно якого в користування позивача виділяється найменша кімната, дві більші кімнати залишаються в користуванні ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , для інших приміщень встановлюється порядок спільного використання.
Вивчивши зміст зустрічної позовної заяви, приходжу до висновку, що зустрічна позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, віднесена до предметної, суб'єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду м. Києва. Підстави для залишення зустрічної позовної заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження у справі, відсутні.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Вивчивши підстави та предмет первісного позову, підстави та предмет поданого зустрічного позову, суд приходить до висновку, що первісний та зустрічний позови виникли з одних правовідносин - права користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , обидва позови взаємопов'язані, їх розгляд в одному провадженні є доцільним.
За таких обставин, враховуючи положення ст. 193 ЦПК України, суд вважає за можливе прийняти зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до спільного розгляду з первісною позовною заявою ОСОБА_1 , об'єднавши їх в одне провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 193 ЦПК України у випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
За вимог ч. 6 ст. 277 ЦПК України якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 193, 194, 260, 277, 353 ЦПК України, суд -
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м.Києва», треті особи: Дніпровська районна в м.Києві державна адміністрація, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визначення порядку користування квартирою, зміну договору найму житлового приміщення та розподіл особових рахунків прийняти до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Дніпровська районна в м.Києві державна адміністрація, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Призначити підготовче засідання на 18 листопада 2020 року на 12 годину 00 хвилин, яке відбудеться у приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва (м. Київ, вул. Сергієнка, 3, каб. 43).
В підготовче засідання викликати учасників справи.
Встановити строк для подання відповідачами за зустрічним позовом відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення ухвали та зустрічного позову. У зазначений строк відповідачі за зустрічним позовом мають право надіслати суду відзив на зустрічну позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем за зустрічним позовом, відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Встановити позивачу за зустрічним позовом, п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої - п'ятої ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, в якій позивач за зустрічним позовом, викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем за зустрічним позовом, у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення.
Встановити відповідачам за зустрічним позовом, п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої - п'ятої ст.178 ЦПК України, в якому відповідач за зустрічним позовом, викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем за зустрічним позовом, у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
Інші учасники справи мають право надати свої письмові пояснення щодо зустрічного позову або відзиву, в яких викласти свої аргументи і міркування та відповідні докази на підтримку або заперечення проти позову, - до закінчення підготовчого провадження. До пояснень третьої особи застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою ст. 178 ЦПК України.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (відзиву на позовну заяву (відзив); відповіді на відзив, заперечення) є їхнім правом. У разі ненадання учасником справи заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Копії ухвали невідкладно направити учасникам справи.
Відповідачам за зустрічним позовом та третім особам направити копію зустрічної позовної заяви з додатками.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет http://dn.ki.court.gov.ua.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: