19.10.2020 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Провадження № 4-с/425/3/20
Справа № 425/2260/20
Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді - Романовського Є.О.,
за участю секретаря - Чикунової Ю.С.,
за відсутності учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рубіжному Луганської області цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Гайчукової Юлії Сергіївни,
Заявник звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області з вказаною скаргою, мотивуючи свої вимоги тим, що в липні 2020 року він звернувся до нотаріусу з наміром продати належну йому на праві приватної власності квартиру, однак дізнався про те, що відомості щодо нього знаходяться в Державному реєстрі боржників, у зв'язку з наявністю відносно нього виконавчого провадження, про яке він не мав змоги дізнатися, адже починаючи з 2018 року він разом зі своєю новою дружиною проживає в її будинку а за місцем його реєстрації члени сім'ї не проживають, квартира стоїть порожньою, не надходило жодного рекомендованого поштового відправлення щодо знаходження у Бахмутському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) який є правонаступником Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого листа, виданого згідно заочного рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 15.01.2019 року, на яке 07.08.2020 року, ним подано заяву про перегляд заочного рішення, за позовом ОСОБА_1 про стягнення з нього аліментів на її утримання дружини в розмірі
ј частки усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 07.11.2018 року та до досягнення їх донькою - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, а також зазначив, що вищезгадане рішення суду було винесено без урахування обставини щодо перебування на його утриманні дитини від першого шлюбу - ОСОБА_3 ..
У зв'язку із тим, що копію матеріалів виконавчого провадження отримано заявником 06.08.2020 року, він просив суд поновити строк для звернення до суду зі скаргою на дій державної виконавчої служби, визнати неправомірною постанову головного державного виконавця Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Гайчукової Ю.С. про відкриття виконавчого провадження від 21.02.2019 року ВП № 58457894 та зобов'язати її скасувати.
Заявник у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Стягувач у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Державний виконавець до судового засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи були повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути скаргу у відсутності учасників справи.
Суд, вивчивши скаргу, оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду, тому виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 року.
Згідно з ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків, має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У п. 33 рішення у справі «Христов проти України» від 19 лютого 2009 року Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду.
У справах «Ромашов проти України» від 27 липня 2004 року (п. 42), «Дубенко проти України» від 11 січня 2005 року (п. 44) ЄСПЛ вказав, що ефективний доступ до суду включає право на своєчасне виконання судового рішення, а виконання судового рішення слід розглядати як невід'ємну складову судочинства, як цього вимагають приписи ст. 6 Конвенції захист прав людини і основоположних свобод.
У рішеннях «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року (п. 43), «Савіцький проти України» від 26 липня 2012 року (п. 147) та «Глоба проти України» від 05 липня 2012 року (пп. 26 -27) ЄСПЛ зазначив, що гарантоване ст. 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Також Суд вказав, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Стаття 449 ЦПК України передбачає, що скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Судом встановлено, що 18.02.2019 року на підставі рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 15.01.2019 року видано виконавчий лист, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 , аліменти на її утримання в розмірі ј частки усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 07.11.2018 року та до досягнення їх донькою ОСОБА_2 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Копію зазначеного виконавчого листа звірено 06.08.2020 року спеціалістом Бахмутським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Маханьковою С.М. (а.с. 6-7, 67).
За заявою стягувача ОСОБА_1 від 19.02.2019 року про прийняти до виконання виконавчого листа, виданого 18.02.2019 року Рубіжанським міським судом Луганської області, головним державним виконавцем Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Гойчуковою Ю.С. 21.02.2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 58457894 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліментів на її утримання, до досягнення їх донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Копію зазначеної постанови звірено 06.08.2020 року спеціалістом Бахмутським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Маханьковою С.М. (а.с. 8, 65, 66).
Викликом державного/приватного виконавця Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 25.02.2019 року № 10457 адресованому ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), з приводу примусового виконання виконавчого листа Рубіжанського міського суду Луганської області від 18.02.2019 року № 2/425/78/19, 425/3459/18, зобов'язано ОСОБА_4 з'явитися до виконавця 05.03.2019 року на 09-00 год. (а.с.64).
Листом Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 07.11.2019 року
№ 64042 ОСОБА_1 направлено до відома постанову від 07.11.2019 року винесену при примусовому виконанні виконавчого листи № 2/425/78/19, 425/359/18 від 18.02.2019 року, який виданий Рубіжанським міським судом Луганської області, щодо звернення стягнення на доходи божникам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що отримує дохід у ПП «Атрпроектстрой» (а.с. 61, 62).
Згідно розрахунків заборгованості по аліментам стягнутих з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 на її утримання, наданого Бахмутським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 04.11.2019 року № 64327, 11.02.2020 року № 29639 та 04.09.2020 року, заборгованість по аліментам станом на серпень 2020 рік склала 10 231,71 грн., у січні 2020 року божник сплатив 3 756,29 грн. (а.с. 56, 57, 63).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 17.09.2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Артемівського міськрайонного управління юстиції Донецької області, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками якого є: ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , про що складено відповідний запис 563 (а.с. 9).
28.10.2019 року по справі № 219/11830/19 Артемівським міськрайонним судом Донецької області видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , в розмірі ј частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімум для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 16.10.2019 року та до досягнення дитиною повноліття
(а.с. 10).
Разом зі скаргою на дії державного виконавця заявник подав до суду заяву про поновлення строку із зазначенням поважності причин його пропуску,оскільки копію матеріалів виконавчого провадження отримано ним лише 06.08.2020 року, а зі скаргою він звернувся в понеділок 17.08.2020 року.
Строки звернення до суду визначені Розділом VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» є процесуальними строками і для вирішення питання їх поновлення застосовуються правила глави 6 «Процесуальні строки» ЦПК України.
Відповідно до ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені,- встановлюються судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 цього Кодексу документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За змістом ч. 1 ст. 127 та ч. 2 ст. 449 цього Кодексу пропущений процесуальний строк з поважних причин для подання скарги може бути поновлений судом.
Частина 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Як роз'яснив у п.16 Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2017 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» відповідно до статті 385 ЦПК (положення якої кореспондуються у ст. 449 ЦПК України в редакції, яка діє з 15.12.2017 року) скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк.
Також суди повинні враховувати, що коли в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, стаття 26 - оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, стаття 58 - оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування звіту про оцінку майна (Закону про виконавче провадження), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за нормами статті 385 ЦПК.
Перебіг строку оскарження постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження починається протягом 10 робочих днів з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження.
Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз'яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.
З матеріалів справи вбачається, що заявник отримав копію постанови головного державного виконавця Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Гойчуковою Ю.С. від 21.02.2019 року про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 58457894 06.08.2020 року, однак у січня 2020 року ним сплачено заборгованість по аліментах у розмірі 3 756,29 грн., а тому саме в січні 2020 року він дізнався про порушення його права, внаслідок чого у відповідності до ч. 1 ст. 127 та ч. 2 ст. 449 цього Кодексу пропущений процесуальний строк з не поважних причин для подання скарги не може бути поновлений судом, а скарга на підставі ч. 2 ст.126 ЦПК України залишається без розгляду.
Керуючись ст. ст. 12-13, 76-81, 258-261, 268, 447-451 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Визнати причини для подання ОСОБА_1 скарги на дії головного державного виконавця Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Гайчукової Юлії Сергіївни - не поважними.
Скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Гайчукової Юлії Сергіївни - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Луганського апеляційного суду або через Рубіжанський міський суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання цієї ухвали.
Учасник справи, якому ухвалу суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду складена 26 жовтня 2020 року.
Суддя Є.О. Романовський