Справа № 2-718/98
Провадження № 2-зз/405/10/20
26 серпня 2020 року Суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Іванова Л.А., розглянувши в порядку вирішення питання про прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі № 2-718/98 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
Заявник ОСОБА_1 в інтересах якого на підставі ордеру серії КР № 034121 від 18.08.2020 року діє адвокат Холоденко Р.В. звернувся до суду із зазначеною заявою, в якій просить скасувати заходи забезпечення позову, у вигляді арешту на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , які були вжиті по цивільній справі № 2-718/98 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09.04.1998 року.
При дослідженні в порядку вирішення питання про прийняття до розгляду вищезазначеної заяви, суд вважає, що у прийнятті заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову слід відмовити,виходячи з наступного.
Так, вастановлено, що в провадженні Ленінського районного суду м. Кіровограда перебувала цивільна справа № 2-718/98 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 09 квітня 1998 року в зазначеній справі накладено арешт на домоволодіння, яке знаходиться за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Частинами 1, 2 статті 149 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Як вбачається із змісту поданої заяви, представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Холоденко Р.В. просить суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті судом під час розгляду цивільної справи № 2-718/98 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Відповідно до ч. 1 статті 158 Цивільного процесуального кодексу України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до ч.1ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно з ч. 1 ст.48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Відповідно до абз. 4 п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу (ч. 3 ст. 154 ЦПК України). При цьому із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору(ч. 4 ст. 154 ЦПК України). Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (стаття 60 Закону України «Про виконавче провадження»).
З матеріалів заяви про скасування заходів забезпечення позову, вбачається, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 квітня 1998 року позов ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 , - задоволено, тобто сторонами в цивільній справі були: позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 .
Враховуючи викладене, заявник ОСОБА_1 не був учасником цивільної справи № 2-718/98, оскільки не приймав участі під час розгляду вказаної справи ні в якості позивача, ні відповідача, а так само третьої особи з самостійними вимогами на предмет спор, а тому позбавлений права на звернення до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих під час розгляду цивільної справи № 2-718/98, в порядку ст. 158 ЦПК України.
Одночасно, суд звертає увагу заявник ОСОБА_1 , що він не позбавлений права пред'явити відповідний позов про звільнення майна з-під арешту, якщо вважає, що вжитим заходом забезпечення позову порушуються його права.
Подання заяви про скасування заходів забезпечення позову особою, яка не була учасником судового розгляду є, по суті, не виконання вимог цивільного-процесуального законодавства, а саме ч. 1 ст. 158 ЦПК України.
Частиною 9 статті 153 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст.151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Враховуючи положення та вимоги наведених вище процесуальних норм, суд вважає за можливе застосувати до заяви про скасування заходів забезпечення позову аналогію закону, що виражається у застосуванні наслідків невідповідності заяви про забезпечення позову ЦПК України та відмови у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову.
Керуючись ст. 10, 153,158,258,260 ЦПК України, суд -
Відмовити ОСОБА_1 у прийнятті до розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі № 2-718/98 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Заяву про скасування заходів забезпечення позову з доданими до неї додатками повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику його право пред'явити відповідний позов про звільнення майна з-під арешту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова