Справа № 643/6193/20
Провадження № 2/643/2748/20
21.10.2020
21 жовтня 2020 року м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Сугачової О.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за матеріалами наявними у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ УКРЕЛЕКТРОМАШ» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просить стягнути на свою користь заборгованість по заробітній платі за період з травня 2019 по листопад 2019 у розмірі 49 188, 40 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30.11.019 по 17.04.2020 у розмірі 29 470,08 грн та компенсацію за нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 479,87 грн.
Обґрунтовуючи вимоги позову, позивач зазначає, що 04.05.2018 прийнятий на роботу в ПАТ «ХЕЛЗ «УКРЕЛЕКТРОМАШ». 15.06.2018 на підставі Наказу № 87 від 15.06.2018 звільнений з посади у зв'язку з переведенням на Товариство з обмеженою відповідальністю «СКБ УКРЕЛЕКТРОМАШ». З 18.06.2018 на підставі Наказу № 96-к від 15.06.2018 працював на Товаристві з обмеженою відповідальністю «СКБ УКРЕЛЕКТРОМАШ» на посаді складальника електричних машин і апаратів. 29.11.2019 звільнений з роботи за власним бажанням, за ст. 38 Кодексу законів про працю України. У день звільнення відповідач не виплатив позивачу всі суми, що належать йому при звільненні. На неодноразові звернення позивача до відповідача з усними вимогами про виплату заборгованості, відповідач не реагував. На письмові заяви позивача, відповідач також не реагував. Тому, у зв'язку з триваючою протиправною бездіяльністю відповідача по невиплаті позивачу всіх грошових сум, що належать йому при звільненні, останній вимушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Ухвалою судді визначено вказану справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, у відповідності до вимог ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідачу направлено копію позовної заяви з додатками до неї разом із ухвалою про відкриття провадження по справі та встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Суд встановив, що позивач з 04.05.2018 перебував у трудових відносинах з ПАТ «ХЕЛЗ «УКРЕЛЕКТРОМАШ» (а.с.7).
15.06.2018 на підставі Наказу № 87 від 15.06.2018 ОСОБА_1 звільнений з посади у зв'язку з переведенням на Товариство з обмеженою відповідальністю «СКБ УКРЕЛЕКТРОМАШ» (а.с.7).
З 18.06.2018 на підставі Наказу № 96-к від 15.06.2018 ОСОБА_1 працював на Товаристві з обмеженою відповідальністю «СКБ УКРЕЛЕКТРОМАШ» на посаді складальника електричних машин і апаратів (а.с.7 зворотна сторона аркуша).
29.11.2019 ОСОБА_1 звільнений із займаної посади за власним бажанням, згідно ст. 38 Кодексу законів про працю України (а.с.7 зворотна сторона аркуша).
Відповідно до ст. 47 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Частиною першою ст. 83 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Згідно з ч. 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Позивач, на обґрунтування своїх вимог надав суду разом з позовом розрахункові листи на своє ім'я за жовтень 2019 року та листопад 2019 року (а.с.9) та копію довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ УКРЕЛЕКТРОМАШ» від 24.02.2020 № 15 про розмір заборгованості по заробітній платі (а.с.8).
Як вбачається судом із довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ УКРЕЛЕКТРОМАШ» від 24.02.2020 № 15 про розмір заборгованості по заробітній платі, ОСОБА_1 працював на Товаристві з обмеженою відповідальністю «СКБ УКРЕЛЕКТРОМАШ» з 18.06.2018 по 29.11.2019 на посаді складальника електричних машин та апаратів, станом на 01.01.2020 заборгованість по виплаті заробітної плати ОСОБА_1 складає 49 188,40 грн, яка складається з: за травень 2019 року - 7 199,45, за червень 2019 року - 7 506,49 грн, за липень 2019 року - 5 848,15 грн, за серпень 2019 року - 6 850,81 грн, за жовтень 2019 року - 8 747,00 грн, за листопад 2019 року - 13 036,50 грн.
Так, з тексту позову, прохальної його частини та з довідки судом вбачається, що у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по невиплаченій заробітній платі за період з травня 2019 року по листопад 2019 року на загальну суму 49 188,40 грн.
Судом, шляхом зіставлення даних зазначених в розрахункових листах та довідці про заборгованість по заробітній платі, вбачається, що вказана сума заборгованості зазначена з утриманням прибуткового податку й інших обов'язкових платежів.
У зв'язку з вищевикладеним, оскільки сума заборгованості по заробітній платі вказана з утриманням прибуткового податку й інших обов'язкових платежів, то суд приходить до висновку про необхідність задоволення даної вимоги позову про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по невиплаті заробітної плати при звільненні, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 49 188,40 грн, без послідуючого утримання податку на додану вартість та інших обов'язкових платежів.
Далі, частиною 1 ст. 117 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до абз. 1 п. 20, п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 Кодексу законів про працю України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 р. Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, та призначення пенсії.
Відповідно до абз. 3 п. 2, п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р. (далі - Порядок) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно з п.п. 3, 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовими; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються, зокрема, одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати. При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Так, позивач у прохальній частині позову просить стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30.11.2019 по 17.04.2020 у розмірі 29 470,08 грн.
При визначенні середнього заробітку за час затримки розрахунку позивач у позові виходив із даних, які зазначені у розрахункових листах за жовтень 2019 року та листопад 2019 року, де заробітна плата за кожний місяць складала 6 600,00 грн. (а.с.9).
Так, у зв'язку з тим, що відповідач перед позивачем так і не розрахувався, з боку відповідача не надано суду жодних доказів на підтвердження факту здійснення розрахунку з позивачем за нараховану, але не виплачену заробітну плату за час затримки, середній заробіток за час невиплати заробітної плати, компенсацію за відпустку, тому суд здійснює розрахунок за весь час затримки, тобто з дати звільнення позивача по дату ухвалення рішення по справі.
Суд встановив, що середньоденна заробітна плата позивача за останні 2 календарні місяці роботи, що передують дню звільнення (29.11.2019) становить 430,04 грн в день (11 746,00+6 746,00 / 43 (22+21=43) відпрацьованих днів разом за два місяці). Вказана сума визначена без врахування компенсації за невикористану відпустку, тощо, що відповідає Порядку. Вказані вище суми враховані у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки та інші обов'язкові платежі, що відповідає Порядку.
Позивач звільнений 29.11.2019, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.7 зворотна сторона аркуша), а рішення у справі ухвалено 21.10.2020, отже період затримки розрахунку при звільненні позивача складає 242 робочих дня (20 робочих днів у листопаді 2019 року + 21 робочий день у грудні 2019 року + 21 робочий день у січні 2020 року + 20 робочих днів у лютому 2020 року + 21 робочий день у березні 2020 року + 21 робочий день у квітні 2020 року + 19 робочих днів у травні 2020 року + 20 робочих днів у червні 2020 року + 23 робочих днів у липні 2020 року + 20 робочих днів у серпні 2020 року + 22 робочих днів у вересні 2020 року + 14 робочих днів у жовтні 2020 року по день ухвалення рішення включно).
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума 104 069,68 грн (430,04 грн - середньоденна заробітна плата позивача за останні 2 календарні місяці роботи, що передують дню звільнення * 242 робочих дня - період затримки розрахунку при звільненні) середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні.
У зв'язку з вищевикладеним, суд стягує з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 104 069,68 грн з послідуючим утримання податку на додану вартість та інших обов'язкових платежів.
При цьому, суд не бере до уваги посилання представника відповідача у відзиві на позовну заяву на свої розрахунки середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, оскільки вони проведені в супереч вищевказаних положень законодавства та з посиланням на розрахунки при користуванні кредитом, що є неприпустимим.
Щодо вимог позивача про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати та прирівняних законодавством до них виплат у зв'язку з порушенням строків їх виплати, відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги, суд зазначає про таке.
Грошова компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати є гарантією прав робітника на компенсацію втрати її частини, санкцією за несвоєчасну виплату заробітної плати, обов'язок з нарахування та сплати якої, згідно ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», покладено на підприємство, яке зобов'язано виплатити громадянам суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013у щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду із позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що до структури заробітної плати входять компенсаторні виплати.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом (1 січня 2001 року).
Аналогічні норми закріпленні в статті 34 Закону України «Про оплату праці», якими передбачено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Приймаючи до уваги вказані положення та факт невиплати заробітної плати позивачу, Товариство з обмеженою відповідальністю «СКБ УКРЕЛЕКТРОМАШ» має також обов'язок здійснити виплату ОСОБА_1 компенсаторні виплати, передбачені законом.
Статтею 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який сплачується доход, до уваги не береться).
Верховний Суд України в п. 22 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 № 13 роз'яснив, що у справах, пов'язаних із вирішенням спорів про індексацію заробітної плати або компенсацію працівникам втрати її частини у зв'язку із затримкою її виплати, суди мають враховувати, що (витяг):
1) індексація заробітної плати провадиться згідно зі ст. 33 Закону в період між переглядами Верховною Радою України розміру мінімальної заробітної плати і здійснюється відповідно до Закону «Про індексацію грошових доходів населення» і тих положень Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 1998 № 663 (з внесеними змінами та доповненнями), котрі йому відповідають, підприємством, установою чи організацією, які виплачують заробітну плату, при її нарахуванні починаючи з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, який перевищив 105 відсотків (величину порога індексації)…
2) компенсація втрати частини заробітної плати провадиться згідно зі ст. 34 Закону і Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 № 1427 (зі змінами, внесеними постановою від 23 квітня 1999 № 692), підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати (проіндексованої за наявності необхідних для цього умов) на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.
У позовній заяві позивач, зокрема, просить стягнути з відповідача суму компенсації втрати частини нарахованої та не виплаченої заробітної плати в розмірі 479,87 грн, надавши при цьому відповідні розрахунки (а.с.4-5), з якими суд повністю погоджується. Відповідачем наданий розрахунок не заперечувався та не спростовувався, інші розрахунки в справі відсутні.
Однак, оскільки розрахунок компенсації проводиться за період невиплати доходу по день винесення судового рішення, то вказані розрахунки позивача є неповними.
Матеріали справи містять достатньо відомостей та доказів для точного визначення розмірів та задоволення судом компенсаторних вимог позивача.
Зважаючи на те, що до складу таких грошових вимог входять як нараховані та невиплачені, так і не нараховані та невиплачені доходи, втрати позивача за причиною невиплати яких за законом підлягають компенсації, суд вирішив перевірити розрахункові дані наданих позивачем розрахунків таких сум.
Приймаючи до уваги системний та триваючий характер порушень прав позивача з боку відповідача, суд вважає за необхідне здійснити власні розрахунки відповідних сум компенсації втрати частини заробітної плати та прирівняних до неї законом виплат у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Згідно п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період не виплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Період часу, за який здійснюються розрахунки: з червня 2019 року (наступний за місяцем в якому утворилася заборгованість) по вересень 2020 року (попередній місяць до місяця, в якому виноситься рішення).
Індекси споживчих цін (ІСЦ) опубліковані на офіційному сайті Державної служби статистики України.
За період з червня 2019 року по вересень 2020 року місячні індекси (поділені на 100) відповідно до офіційного сайту Державної служби статистики України такі:червень 2019 року - 0,995; липень 2019 року - 0,994; серпень 2019 року - 0,997; вересень 2019 року - 1,007; жовтень 2019 року - 1,007; листопад 2019 року - 1,001; грудень 2019 року- 0,998; січень 2020 року - 1,002; лютий 2020 року - 0,997; березень 2020 року - 1,008; квітень 2020 року - 1,008; травень 2020 року - 1,003; червень 2020 року - 1,002; липень 2020 року - 0,994; серпень 2020 року - 0,998; вересень 2020 року - 1,005.
Як вбачається із довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ УКРЕЛЕКТРОМАШ» від 24.02.2020 № 15 про розмір заборгованості по заробітній платі, станом на 01.01.2020 заборгованість по виплаті заробітної плати ОСОБА_1 утворилася у розмірі 49 188,40 грн, яка складається з:
за травень 2019 року - 7 199,45; за червень 2019 року - 7 506,49 грн; за липень 2019 року - 5 848,15 грн; за серпень 2019 року - 6 850,81 грн; за жовтень 2019 року - 8 747,00 грн; за листопад 2019 року - 13 036,50 грн.
Індекс споживчих цін за період заборгованості такий: за травень 2019 року - 1,6% (множення місячних індексів споживчих цін за період з червня 2019 року по вересень 2020 року); за червень 2019 року - 2,1% (множення місячних індексів споживчих цін за період з липня 2019 року по вересень 2020 року); за липень 2019 року - 2,7% (множення місячних індексів споживчих цін за період з серпня 2019 року по вересень 2020 року); за серпень 2019 року - 3,0% (множення місячних індексів споживчих цін за період з вересня 2019 року по вересень 2020 року); за жовтень 2019 року - 1,6% (множення місячних індексів споживчих цін за період з листопада 2019 року по вересень 2020 року); за листопад 2019 року - 1,5% (множення місячних індексів споживчих цін за період з грудня 2019 року по вересень 2020 року).
Відповідно, сума компенсації втрати частини доходу ОСОБА_1 за період не виплати нарахованої заробітної плати, яка розрахована за формулою «сума нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) помножена на приріст індексу споживчих цін (індекс інфляції) у відсотках для визначення компенсації за період невиплати доходу» та складає: за травень 2019 року - 115,19 грн; за червень 2019 року - 157,64 грн; за липень 2019 року - 157,90 грн; за серпень 2019 року - 205,52 грн; за жовтень 2019 року - 139,95 грн; за листопад 2019 року - 195,55 грн, а всього на загальну суму 971,75 грн.
Таким чином, суд задовольняє вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача суму компенсації втрати частини заробітної плати та прирівняних до неї законом виплат у зв'язку з порушенням строків їх виплати на загальну суму 971,75 грн.
Частиною 3 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих в абз. 5 п. 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Згідно із статтею 133 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір включено до складу судових витрат.
Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з даним позовом, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то суд стягує ці витрати з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 273, 274, 279 Цивільного процесуального кодексу України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ УКРЕЛЕКТРОМАШ» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ Укрелектромаш», код ЄДРПОУ 23752688, адреса: 61001, м. Харків, вул. Іскринська, 37, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі за період з травня 2019 року по листопад 2019 року на загальну суму 49 188 (сорок дев'ять тисяч сто вісімдесят вісім) грн 40 коп., без послідуючого утримання із вказаних в цьому абзаці сум податку на додану вартість та інших обов'язкових платежів.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ Укрелектромаш», код ЄДРПОУ 23752688, адреса: 61001, м. Харків, вул. Іскринська, 37, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , розмір середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні в розмірі 104 069 (сто чотири тисячі шістдесят дев'ять) грн 68 коп., з послідуючим утриманням із вказаних в цьому абзаці сум податку на додану вартість та інших обов'язкових платежів.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ Укрелектромаш», код ЄДРПОУ 23752688, адреса: 61001, м. Харків, вул. Іскринська, 37, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , компенсацію за нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 971 (дев'ятсот сімдесят одна) грн 75 коп., без послідуючого утримання із вказаних в цьому абзаці сум податку на додану вартість та інших обов'язкових платежів.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ Укрелектромаш», код ЄДРПОУ 23752688, адреса: 61001, м. Харків, вул. Іскринська, 37, на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , заборгованості по заробітній платі за один місяць - за травень 2019 року в розмірі 7199 (сім тисяч сто дев'яносто дев'ять) грн 45 коп., без послідуючого утримання із вказаних в цьому абзаці сум податку на додану вартість та інших обов'язкових платежів.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості, які не оголошуються судом:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СКБ Укрелектромаш, код ЄДРПОУ 23752688, р/рахунок невідомий, МФО невідомий, адреса: 61001, м. Харків, вул. Іскринська, 37.
Суддя О.О. Сугачова