16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202
Справа №730/762/20
"21" жовтня 2020 р. м. Борзна
Суддя Борзнянського районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Борзнянського відділу Бахмацької місцевої прокуратури про звільнення в зв'язку із закінченням строків давності підозрюваної
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася у м. Борзна Чернігівської області, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 , громадянки України, освіта середня, вдови, є особою з інвалідністю 2-ої групи, пенсіонерки, непрацюючої, раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190; ч. 1 ст. 358 КК України;
16.09.2020 року на адресу Борзнянського районного суду Чернігівської області надійшло клопотання прокурора Борзнянського відділу Бахмацької місцевої прокуратури у кримінальному провадженні №12020270090000220 від 03.06.2020р. про звільнення у зв'язку із закінченням строків давності підозрюваної ОСОБА_4 .
Як зазначено у клопотанні, досудовим слідством установлено, що ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне заволодіння шляхом обману грошовими коштами з Державного бюджету України, переслідуючи при цьому ціль незаконного збагачення, достовірно знаючи про вимогу управління соціального захисту населення Борзнянської РДА, що ґрунтується на Постанові Кабінету Міністрів України від 27.02.2003 року № 250 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям» про надання достовірних відомостей, які можуть вплинути на отримання нею соціальної допомоги, діючи протиправно та умисно, 15.01.2015 року склала декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися з призначенням усіх видів соціальної допомоги, зазначивши в ній завідомо неправдиві відомості, а саме, приховавши факт навчання та отримання упродовж з вересня по грудень 2014 року стипендії її онуки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у Борзнянському Державному сільськогосподарському технікумі в розмірі 7040 грн., щодо якої ОСОБА_4 була опікуном. ОСОБА_4 умисно підробила вказаний документ, який надала до управління соціального захисту населення Борзнянської РДА, з метою подальшого незаконного отримання грошових коштів з Державного бюджету України у вигляді державної соціальної допомоги на дітей, над якими встановлено опіку або піклування. Таким чином, ОСОБА_4 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 358 КК України, тобто, остання підробила та посвідчила офіційний документ, який надає право, з метою його використання підроблювачем.
Крім того, досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_4 , маючи умисел, направлений на заволодіння чужим майном з Державного бюджету державної соціальної допомоги на дітей, над якими встановлено опіку або піклування, переслідуючи при цьому ціль незаконного збагачення, достовірно знаючи про вимогу Управління соціального захисту населення Борзнянської РДА, що ґрунтується на Постанові Кабінету Міністрів України від 27.02.2003 року № 250 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям» про надання достовірних відомостей, які можуть вплинути на отримання нею соціальної допомоги, діючи протиправно та умисно, подаючи 15 січня 2015 року до Управління соціального захисту населення Борзнянської РДА заяву про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг, шляхом обману приховала факт навчання та отримання стипендії її онуки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у Борзнянському Державному сільськогосподарському технікумі, щодо якої ОСОБА_4 була опікуном. На підставі поданої до Управління соціального захисту населення Борзнянської РДА заяви та інших документів на користь ОСОБА_4 винесено рішення про призначення і виплату державної соціальної допомоги на дітей, над якими встановлено опіку або піклування, у період з 01.01.2015 року по 30.06.2015 року. В результаті умисних та протиправних шахрайських дій ОСОБА_4 шляхом обману, що полягав у приховуванні факту отримання стипендії онуки, яка є членом її сім'ї, незаконно заволоділа чужим майном, а саме, у період з 01.01.2015 року по 30.06.2015 року отримала з Державного бюджету державну соціальну допомогу на дітей, над якими встановлено опіку або піклування, в розмірі 7039,98 грн., чим завдала збитки на вказану суму. Таким чином ОСОБА_4 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України, тобто, заволоділа чужим майном шляхом обману.
Однак, враховуючи те, що ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності притягується вперше, з часу вчинення проступків пройшло понад п'ять років, в повному обсязі відшкодувала заподіяні збитки (станом на 23.06.2020р. переплата державної соціальної допомоги ОСОБА_4 повернута в повному обсязі), проживає одна, вже не є опікуном своєї онуки, визнає свою вину, а тому може бути звільнена від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Причому, як сама підозрювана, так і представник потерпілого не заперечують проти такого звільнення, про що надали відповідні заяви органу досудового розслідування.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити з вищевказаних підстав.
Підозрювана ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. При цьому, остання свою вину у вчиненні указаних проступків визнала повністю, дала пояснення, у яких підтвердила обставини їх вчинення, зокрема, в частині часу, місця та способу вчинення, щиро розкаялася у вчиненому.
Представник потерпілого в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, проти задоволення клопотання не заперечував.
Заслухавши думку учасників судового провадження, роз'яснивши підозрюваній суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 286 КПК України, встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
Відповідно до вимог ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Статтею 49 КК встановлено, зокрема, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
Відповідно до статті 12 КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Як убачається з отриманого судом клопотання, дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 190 та ч. 1 ст. 358 КК України.
Санкція ч. 1 ст. 190 КК України передбачає покарання у виді: штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років.
Санкція ч. 1 ст. 358 КК України передбачає покарання у виді: штрафу до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2 ст. 49 КК України).
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є притягнення особи, як підозрюваного, та згода підозрюваного на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Усі ці підстави є дійсними. Так, підозрювана надала свою згоду на звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності за клопотанням сторони кримінального провадження.
У пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" вказано, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Згідно з клопотанням, проступки підозрюваною були вчинені 15.01.2015 року, а грошима підозрювана заволоділа у період з 01.01.2015 року по 30.06.2015 року.
З огляду на наведене, закінчився строк давності, передбачений ст. 49 КК України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до пункту першого частини другої статті 284 КПК, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, яким, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КПК України, є законодавчі акти України, які встановлюють кримінальну відповідальність (Кримінальний кодекс України та закон України про кримінальні проступки), судом (ч. 1 ст. 286 КПК України).
За частиною третьою статті 285 КПК, підозрюваному, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі, якщо підозрюваний, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку.
Згідно частини третьої статті 288 КПК, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Судом не встановлено обставин, які б вказували на наявність підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. 2, 3 ст. 49 КК України.
Разом із тим, суд зазначає, що за наявності умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України, звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим.
За частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
А тому, судом ураховується те, що Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у постанові від 26 березня 2020 року у справі № 730/67/16-к указав, що передбачений законом (ст. 49 КК України) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні злочину. Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз'яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.
Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом в постанові від 19.11.2019 року в справі №345/2618/16-к та у постанові від 12 листопада 2019 року у справі № 566/554/16-к.
Така правова позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, сформульованою у рішенні по справі «Грабчук проти України» від 26 вересня 2006 року, відповідно до змісту якого у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин питання про доведеність вини особи не вирішується. У вказаній справі Європейський Суд зазначив, що «презумпція невинуватості порушена, якщо посадова особа висловлює думку про винність особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, коли цього не було доведено відповідно до закону. Момент, з якого особа вважається винуватою, є саме той час, коли вина особи доведена в законному порядку, тому альтернативна процедура встановлення винуватості особи є неприпустимою».
Наведені ВС умови судом було дотримано, а тому Суд не пов'язує в цій справі таке звільнення із фактом визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні злочину або ж з фактом його відсутності.
Таким чином, судом встановлено, що дане клопотання в повній мірі відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та закону.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що з часу вчинення підозрюваною кримінального правопорушення і по день розгляду справи минуло більше п'яти років, суд вважає, що під час підготовчого судового засідання встановлено наявність законних підстав для закриття провадження зі звільненням ОСОБА_4 за вчинення відповідних кримінальних проступків на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
З цих підстав та керуючись ст.ст. 44, 49 КК України, ст.ст. 1-29, 284, 314, 369-372, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора Борзнянського відділу Бахмацької місцевої прокуратури про закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358; ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Закрити кримінальне провадження № 12020270090000220 від 03.06.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358; ч. 1 ст. 190 КК України, у зв'язку зі звільненням її від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд Чернігівської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1