набрало чинності "___"_________20____р. Справа № 665/669/20
"21" жовтня 2020 р.
Чаплинський районний суд Херсонської області в складі:
головуючої - судді Пилипенко І.О.
за участю секретаря судового засідання Ткаченко Л.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в см. Чаплинка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Представник позивача ОСОБА_4 звернулась до суду в інтересах позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в якому вказує, що вона є рідною матір'ю ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті її сина ОСОБА_5 залишились спадщина, яка складається із житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Нотаріусом Чаплинської державної нотаріальної контори їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки нею пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини. Вважає, що шести місячний строк необхідний для звернення до нотаріуса пропущений нею із поважної причини, оскільки вона з 1991 року є інвалідом ІІ групи безстроково, має захворювання через яке постійно проходить як амбулаторне так і стаціонарне лікування, що підтверджується випискою із акту №016791 від 25.11.1991 року; пенсійним посвідчення № НОМЕР_1 від 28.10.2003 року; епікризом №01320 від 13.05.2019 року; епікризом №00661 від 14.03.2020 р. Таким чином, за станом здоров'я позивачка пропустила встановлений законом шестимісячний строк для звернення до нотаріуса.
Просить суд визначити для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 додатковий строк тривалістю в три місяці для подання до Чаплинської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її сина ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, хоча про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, завчасно.
Представник позивача адвокат Сальник Н.А. подала до суду письмове клопотання про розгляд справи за відсутності представника та позивача ОСОБА_1 , позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності не заперечувала проти задоволення позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та суду показала, що її бабуся позивач по справі ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи більше 20 років, при цьому веде активний спосіб життя, а тому будь-яких поважних причин для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в неї не було. Окрім того, бабуся ОСОБА_1 проживає на території смт. Чаплинка, при цьому її батько ОСОБА_5 також помер в смт. Чаплинка, тому вона мала змогу прийти до нотаріуса і подати відповідну заяву. Вона має ІІ групу інвалідності із дитинства, але це їй не завадило звернутись до Чаплинської державної нотаріальної контори із заявою при прийняття спадщини після смерті батька; її рідна сестра ОСОБА_6 знайшла час та приїхала із м. Запоріжжя з метою звернення до нотаріуса із заявою про відмову від спадщини на її користь, а тому просила відмовити в задоволенні позовним вимог ОСОБА_1 .
Суд, заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи та надані докази, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_2 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 Чаплинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Херсонській області.
З копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_3 виданого 16.07.1969 року Чаплинським районним бюро РАЦС вбачається, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 та його батьками зазначені ОСОБА_7 та ОСОБА_1 .
З листа державного нотаріуса Чаплинської державної нотаріальної контори від 27.04.2020 року за №377/01-16, який адресовано ОСОБА_1 вбачається, що остання пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини, а саме не подала вчасно заяву про прийняття спадщину, згідно ст.1269 ЦК України, а тому рекомендовано звернутись до суду.
Відповідно до виписки із акту медичного освідування від 25.11.1991 року позивач ОСОБА_1 має ІІ групу інвалідності загальне захворювання.
Із копії пенсійного посвідчення ОСОБА_1 1941 року народження слідує, що вона має ІІ групу інвалідності та отримує пенсію за віком.
Згідно архівної довідки від 14.02.2011 року №05-7/18, виданої державним архівом Херсонської області ОСОБА_1 було вручено 15 червня 1973 року «Медаль материнства» ІІ ступеня та «Медаль материнства» І ступеня.
Із епікризу №01320 від 22.04.2019 року, виданого комунальним закладом «Херсонський обласний госпіталь інвалідів та ветеранів війни» Херсонської обласної ради слідує, що ОСОБА_1 проходила планове лікування та обстеження в неврологічному відділенні з 22.04.2019 року по 13.05.2019 року, діагноз ДДЗХ розповсюджений переважно поперекового та шийного відділів хребта з больовим та м'язові тонічним синдромом, помірним порушенням функції рухів. ДЕ ІІ ст. змішаного ґенезу з цефалогічним синдромом.
Із епікризу №00661 від 28.02.2020 року, виданого комунальним закладом «Херсонський обласний госпіталь інвалідів та ветеранів війни» Херсонської обласної ради слідує, що ОСОБА_1 , 1941 року народження проходила лікування в терапевтичному відділенні з 28.02.2020 року по 14.03.2020 року, відповідно до історії хвороби вважає себе хворою останні 20-25 років, погіршення стану здоров'я відмічає останній місяць. Діагноз гіпертонічна хвороба ІІ ступеня, кризова течія, первинний генералізований поліостеоартроз великих суглобів.
Відповідно до спадкової справи №196/2019 заведеною Чаплинською державною нотаріальною конторою відносно майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 та наданої згідно ухвали суду про її витребування слідує, що із заявою при прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 , звернулась ОСОБА_3 23 серпня 2019 року. ОСОБА_6 подала до нотаріальної контори заяву від 23 серпня 2019 року про відмову від спадщини після смерті батька ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 .
Відповідно до витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі, спадкова справа відносно майна спадкодавця ОСОБА_5 була заведена 23.08.2020 року за номером 196/2019.
Відповідно до копії свідоцтва про народження НОМЕР_4 , виданого Чаплинським районним відділом РАЦС Херсонської області ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , її батьками зазначено ОСОБА_5 та ОСОБА_9 .
Згідно свідоцтва про шлюб від 17 жовтня 2015 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Чаплинського управління юстиції в Херсонській області ОСОБА_10 уклав шлюб з ОСОБА_3 , після реєстрації шлюбу присвоєно спільне прізвище ОСОБА_10 .
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст.1220, 1222, 1270 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Як встановлено в судовому засіданні та у відповідності до матеріалів справи спадкову справу №196/2019 після смерті ОСОБА_5 відкрито на підставі заяви ОСОБА_3 , яка надійшла до Чаплинської державної нотаріальної контори 23 серпня 2019 року, остання є донькою померлого та спадкоємцем першої черги за законом.
Згідно з частинами першою-третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після ОСОБА_5 , має право на обов'язкову частку у спадщині згідно зі статтею 1241 ЦК України як непрацездатна мати спадкодавця, на час відкриття спадщини не проживала постійно зі спадкодавцем, а тому для прийняття спадщини повинна була звернутися до нотаріуса або до органу місцевого самоврядування із заявою про прийняття спадщини.
Однак у визначений законом строк позивач ОСОБА_1 не подала нотаріусу або уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.
Згідно зі статтею 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив 6-місячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Такий правовий висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 565/1145/17.
Звертаючись до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, на обґрунтування поважності причин пропуску такого строку ОСОБА_1 послалася на стан її здоров'я, у зв'язку із чим потребувала постійного лікування.
Із наданих ОСОБА_1 документів з лікувальних установ убачається, що з 1991 року вона має ІІ групу інвалідності загальне захворювання. В період з 22.04.2019 року по 13.05.2019 року проходила планове лікування та обстеження в неврологічному відділенні, а також з 28.02.2020 року по 14.03.2020 року в терапевтичному відділенні Херсонський обласний госпіталь інвалідів та ветеранів війни; при цьому як зазначено в останньому епікризі №00661 від 28.02.2020 року, відповідно до історії хвороби позивач ОСОБА_1 вважає себе хворою останні 20-25 років, погіршення стану здоров'я відмічає останній місяць.
Таким чином, доказів перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я в період (з 18.07.2019 року по 18.01.2020 р.), визначений законом для подання заяви про прийняття спадщини позивач не надала.
З оглядну на викладене, наявність захворювань, на які посилалася позивач на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, враховуючи те, що вона проживала в одному населеному пункті зі спадкодавцем, а також період часу проходження лікування не є тією обставиною, що створює об'єктивні, непереборні та істотні труднощі для спадкоємця на своєчасне подання заяви про прийняття спадщини.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Обов'язок доведення поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини покладається на спадкоємця, який пропустив цей строк.
Якщо ж у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відсутні. Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12.
Враховуючи викладене, суд вважає, що зазначені позивачем обставини, як підстава для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини, не можуть бути визнані судом поважними та такими, що унеможливили чи в інший спосіб перешкодили ОСОБА_1 вчасно здійснити своє право на подання заяви про прийняття спадщини та не є об'єктивними перешкодами для здійснення такої дії, оскільки позивач не був об'єктивно позбавлений можливості звернутись із заявою про відкриття спадщини в межах 6-місячного строку.
Об'єктивних причин, які стали перешкодою для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, позивачем ОСОБА_1 не наведено.
Згідно ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, позивачем не доведено поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки наведені нею обставини не є об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення цих дій.
Досліджені у судовому засіданні докази свідчать про відсутність обґрунтованих підстав, вважати, що позивачем пропущено строк подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 77, 78, 89, 259, 263-265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 1220, 1269, 1268, 1270, 1272 ЦК України, суд,
В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга, яка подається безпосередньо до Херсонського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У відповідності до п.п. 15.5 Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Чаплинський районний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Пилипенко