21 жовтня 2020 року справа № 580/2239/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, в якій просить:
- визнати протиправним і скасувати наказ від 03.06.2020 №23-6484/14-20 СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою";
- зобов'язати повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, що входить до земельного масиву, з кадастровим номером 7121589400:12:001:0508, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться в адміністративних межах Благодатнівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області;
- зобов'язати відповідача прийняти рішення про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га, що входить до земельного масиву з кадастровим номером 7121589400:12:001:0508, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться в адміністративних межах Благодатнівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 02.05.2020 звернулась до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, що входить до земельного масиву з кадастровим номером 7121589400:12:001:0508 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності, які знаходяться в адміністративних межах Благодатнівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області. Відповідач 03.06.2020 наказом №23-6484/14-20-СГ відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з тих підстав, що вказана земельна ділянка входить до складу масиву, який зарезервований для надання учасникам АТО.
Вважаючи відмову у наданні дозволу протиправною, позивач зазначає, що в оскаржуваному наказі відсутнє посилання на документ, який підтверджує, що бажана земельна ділянка входить до складу масиву, який зарезервований для надання учасникам АТО. Проте, Земельним кодексом України не встановлено такої підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою як резервування земельної ділянки для надання у власність учасникам АТО.
Також в переліку земельних ділянок, які можуть бути надані учасникам АТО, розміщеному на офіційному сайті Держгеокадастру у Черкаській області, відсутній земельний масив, до складу якого входить бажана до відведення земельна ділянка.
Відповідач проти позову заперечив. 29.07.2020 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що бажана до відведення земельна ділянка орієнтовною площею 2,0000 га входить до складу земельної ділянки площею 30,0000 га в адміністративних межах Благодатнівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, яка сформована та має кадастровий номер 7121589400:12:001:0508. Оскільки спірна земельна ділянка є сформованою, у спірних правовідносинах застосуванню підлягає частина 6 статті 791 Земельного кодексу України, згідно якої формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, здійснюється на підставі відповідної технічної документації із землеустрою. З вказаних підстав у задоволенні позову просив відмовити.
05.06.2020 позивач подала відповідь на відзив, в якій зазначила доводи, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Ухвалою суду від 14.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.
Дослідивши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, подані письмові докази, суд встановив наступне.
14.11.2019 між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та Радою ветеранів України був укладений Меморандум, метою якого є співпраця та консолідація зусиль Сторін по забезпеченню безумовного, прозорого виконання вимог законодавства щодо забезпечення учасників бойових дій та членів сімей загиблих учасників бойових дій земельними ділянками.
Згідно угоди про внесення змін до Меморандуму про співробітництво між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та Радою ветеранів України від 30.04.2020 та додатку 2 до Меморандуму включена до переліку зарезервованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності земельна ділянка площею 30 га з кадастровим номером 7121589400:12:001:0508.
02.05.2020 позивач ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із заявою, в якій просила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га в адміністративних межах Благодатнівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області. До заяви додала: графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; копію паспорта та ідентифікаційного коду. На доданому графічному матеріалі зображена земельна ділянка площею 30 га з кадастровим номером 7121589400:12:001:0508.
Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області (відповідач у справі) наказом №23-6484/14-20-СГ від 03.06.2020 відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адміністративних межах Благодатнівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області за межами населеного пункту, орієнтовною площею 2,0000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з тих підстав, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №898-р від 19.08.2015 бажана до відведення земельна ділянка входить до складу масиву, який зарезервований для надання учасникам АТО.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою протиправними, позивач звернулась до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України та Законом України "Про землеустрій".
Стаття 118 Земельного кодексу України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Згідно з частиною першою статті 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
При цьому частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відмова мотивована посиланням на розташування бажаної позивачем земельної ділянки в земельному масиві, який зарезервовано для потреб учасників АТО.
Відповідно до пунктів 1, 2 розпорядження Кабінету Міністрів України №898-р від 19.08.2015 "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками" з метою забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру і обласним та Київській міській державним адміністраціям за участю органів місцевого самоврядування визначити протягом місяця на території відповідної області та м. Києва земельні ділянки для відведення учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції.
Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру, обласні та Київська міська державні адміністрації повинні забезпечити, серед іншого, розгляд у першочерговому порядку звернення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок.
На виконання вказаного розпорядження Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області 31.08.2015 прийнято наказ № 315-сг «Про визначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані учасникам АТО», наказом від 21.09.2015 року № 806-ск внесено зміни до наказу від 31.08.2015 р. № 315-сг.
Тобто, Розпорядженням Кабінету Міністрів України не передбачено заборон для надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, зокрема, для ведення особистого селянського господарства не учасниками АТО, з числа земельних ділянок, які включені до переліку зарезервованих земельних ділянок учасникам бойових дій. Йдеться лише про розгляд у першочерговому порядку звернення учасників АТО.
Разом з цим, частиною третьою статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" визначено, що акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України.
Розпорядження Кабінету Міністрів України є нормативно-правовим актом, однак Земельний кодекс України має вищу юридичну силу, який в свою чергу не передбачає підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність, у зв'язку із не резервуванням земельної ділянки у власність учасникам АТО та членам їх сімей.
З наведеного випливає, що порядок і умови набуття, припинення і здійснення права власності та користування землею охоплюються поняттям правового режиму власності, який визначається виключно законами України (частина друга статті 14, пункт 7 частини першої статті 92 Конституції України). Тому Кабінет Міністрів України, прийнявши зазначене розпорядження, врегулював на підзаконному рівні умови та порядок набуття права власності та користування землею, які мають визначатися виключно законами України.
Оскільки Земельний кодекс України не встановлює такої підстави відмови для отримання земельної ділянки у власність, як резервування земельної ділянки у власність учасникам АТО та членам їх сімей, суд дійшов висновку, що, встановивши особливі умови набуття права власності на земельні ділянки, Кабінет Міністрів України, органи Держгеокадастру врегулювали на підзаконному рівні умови та порядок набуття права власності та користування землею, які мають визначатися виключно законами України. Таким чином, відповідач вийшов за межі своїх повноважень, встановлених Конституцією України.
Вказані правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 805/2296/17-а, від 05.03.2019 у справі №808/2200/18 та від 11.12.2019 у справі №814/1241/16.
Судом встановлено, що відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з тих підстав, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №898-р від 19.08.2015 бажана до відведення земельна ділянка входить до складу масиву, який зарезервований для надання учасникам АТО.
Враховуючи викладене, посилання відповідача на розпорядження Кабінету Міністрів України № 898-р від 19.08.2015, не може вважатися правомірною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо безоплатної передачі у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, тому оскаржуваний наказ від 03.06.2020 №23-6484/14-20 СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" є протиправним та підлягає скасуванню.
Разом з цим, суд зазначає, що згідно пункту «б» частини 1 статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до частини 2 статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно частини 3 статті 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Порядок надання земельних ділянок із земель державної і колективної власності в межах безоплатної приватизації врегульований статтею 118 Земельного кодексу України.
Так, частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
З аналізу вказаних норм вбачається, що вказаними нормами врегульовані правовідносини щодо земельних ділянок, які не є сформованими.
Згідно частин першої та другої статті 791 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
Виходячи з аналізу положень частин п'ятої-десятої статті 791 Земельного кодексу України підставою для формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Відтак, за даних обставин справи, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина шоста статті 791 Земельного кодексу України, яка встановлює, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, здійснюється на підставі відповідної технічної документації із землеустрою.
Крім того, згідно з частиною першою статті 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.
Отже, формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок».
Вказані правові висновки викладені в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №823/1172/17.
Частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що позивач звернулась до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га за рахунок земельно державної власності в межах сформованої земельної ділянки площею 30 га з кадастровим номером 7121589400:12:001:0508, а не із заявою про розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 7121589400:12:001:0508, що суперечить вимогам частини шостої статті 791 Земельного кодексу України.
Таким чином, за наведених обставин суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути заяву позивача від 05.05.2020 та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи зазначене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-6484/14-20-СГ від 03.06.2020 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою".
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області (вул. Смілянська, 131, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 39765890) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність від 02.05.2020 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (вул. Смілянська, 131, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 39765890) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Головуючий суддя А.В. Руденко