Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
20.10.2020 р. № 520/10445/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Волошина Д.А.,
за участю секретаря судового засідання - Суховарової О.А.,
представника позивача - Кондратюк Н.А.,
представника відповідача - Дейнеги К.В.,
представника третьої особи - Кіндріч О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Харківської міської ради про закриття провадження у справі за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 до Харківської міської ради, третя особа Приватне акціонерне товариство "ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1" про визнання протиправним та скасування рішення, -
Керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати пункт 24 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 26.02.2020 за №2009/20 “Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів”, яким надано ПрАТ “ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1” дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею орієнтовно 0,3760 га із земель територіальної громади м. Харкова для будівництва паркінгу з урахуванням знесення нежитлової будівлі літ. “А-2” по вул. Професорській, 30 в м. Харкові.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
15.09.2020 р. представник відповідача, Харківської міської ради, надав до суду клопотання про закриття провадження у справі.
В обґрунтування клопотання вказав, що у справі, що розглядається, спірні правовідносини виникли у зв'язку із прийняттям Харківською міською радою рішення від 26.02.2020 № 2009/20 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів», яким, зокрема надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею орієнтовно 0,3760 га із земель територіальної громади м. Харкова для будівництва паркінгу з урахуванням знесення нежитлової будівлі літ. «А-2» по вул. Професорській, 30 в м. Харкові. Як зазначено в позовній заяві та не заперечується позивачем, що на земельній ділянці, на яку надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, розташований об'єкт нерухомого майна (нежитлова будівля літ. «А-2»), що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить ПрАТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1». Порядок переходу права на земельну ділянку в разі набуття права на житловий будинок, будівлю або споруду визначено статтею 377 ЦК України, приписи якої кореспондуються зі статтею 120 ЗК України, за змістом яких до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, установлених для попереднього землевласника (землекористувача). Спірна земельна ділянка може надаватися в користування (оренду) власнику розташованого на ній нерухомого майна у порядку, визначеному, зокрема статтями 116, 124 ЗК України. З огляду на вищезазначене, звернення заявника до суб'єкта владних повноважень та прийняття за результатами його розгляду оскаржуваного рішення пов'язано з реалізацією його майнових прав чи інтересів, а тому визнання незаконними такого рішення і його скасування, визнання дій органу місцевого самоврядування неправомірними, зачіпає цивільні права та інтереси третьої особи.
Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення клопотання Харківської міської ради про закриття провадження у справі заперечував.
Представник відповідача підтримав подане клопотання та просив суд закрити провадження у справі.
Представник третьої особи підтримав клопотання відповідача.
Дослідивши матеріали справи та клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, вислухавши думку сторін, суд вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Пунктом 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг
Відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також , розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Основними ознаками публічно-правових відносин є: обов'язкова участь у цих відносинах суб'єкта, який наділений публічно-владними повноваженнями; підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень (що проявляється у можливості суб'єкта владних повноважень вирішувати питання про права і обов'язки підпорядкованої особи); імперативність публічно-правових відносин; домінування публічно-правового інтересу у цих відносинах.
Обов'язковою ознакою захисту права в адміністративному суді має бути наявність спору про публічне право, тобто, спору про права і обов'язки в публічних правовідносинах.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Згідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Предметом розгляду у даній адміністративній справі є визнання протиправним та скасування пункту 24 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 26.02.2020 за №2009/20 “Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів”, яким надано ПрАТ “ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1” дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею орієнтовно 0,3760 га із земель територіальної громади м. Харкова для будівництва паркінгу з урахуванням знесення нежитлової будівлі літ. “А-2” по вул. Професорській, 30 в м. Харкові.
Враховуючи, що відповідач, в даному випадку, виконував владні управлінські функції у сфері земельних правовідносин, суд приходить до висновку, що спірні правовідносини є публічно-правовими в розумінні положень ст. 4 КАС України, а тому, такий спір належать до юрисдикції адміністративних судів.
Крім того, суд зазначає, що у постановах від 21 березня 2018 року (справа №536/233/16-ц), від 24 квітня 2018 року (справа №401/2400/16-ц), від 30 травня 2018 року (справа №826/5737/16), від 19 червня 2018 року (справа №922/864/17) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність чи користування. Відмова особі в наданні земельної ділянки, висловлена шляхом відмови в затвердженні проекту землеустрою щодо її відведення, сама по собі не є порушенням цивільного права цієї особи за відсутності обставин, які свідчать про наявність у неї або інших заінтересованих осіб відповідного речового права щодо такої земельної ділянки.
Надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не визначено законом, як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 09 жовтня 2019 року по справі № 605/567/17.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, не передбачає набуття права на земельну ділянку та виникнення цивільних прав на зазначену земельну ділянку. Доказів набуття цивільних прав на зазначену земельну ділянку станом на момент розгляду клопотання до суду не подано.
Доводи відповідача, що на земельній ділянці, на яку надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, розташований об'єкт нерухомого майна (нежитлова будівля літ. «А-2»), що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить ПрАТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» не приймаються судом до уваги, оскільки спірні правовідносини не стосуються цивільного права на нерухоме майно - будівлі, тобто спір про право відсутній та, відповідно, не є приватноправовим.
Відповідно до частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі: 1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; 2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 3) якщо сторони досягли примирення; 4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб'єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили; 7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб'єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили; 8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
За таких обставин, підстави для закриття провадження у даній справі відсутні, оскільки спір між сторонами є публічно-правовим у розумінні норм ч.1 ст.4 КАС України.
Таким чином, клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі є необґрунтованим та суд не вбачає підстав для його задоволення.
Керуючись статтями 9, 229, 238, 241, 243, 248, 255, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання представника Харківської міської ради про закриття провадження у справі за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 до Харківської міської ради, третя особа Приватне акціонерне товариство "ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1" про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 23 жовтня 2020 року.
Суддя Д.А. Волошин