23 жовтня 2020 р. Справа № 480/6279/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Діски А.Б. розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
Головне управління ДПС у Сумській області (далі-позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг загальною сумою 325 229,83 грн. (триста двадцять п'ять тисяч двісті двадцять дев'ять грн. 83 коп.).
Ухвалою суду від 28.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач звернулася до суду з запереченням щодо розгляду справи за правилами спрощеного провадження та просить розгляд справи проводити за провилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання.
В обгрунтування заяви, відповідач посилається на характер спірних правовідносин, предмет доказування у цій справі та передчасне зявлення суми боргу, яка є неузгодженою та значною.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ст.ст. 12, 257 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
При цьому, згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
На підставі ч.1, 4 ст.260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, питання щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а також щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі, вирішується судом з урахуванням категорії та складності справи, обсягу та характеру доказів у справі, необхідності заслуховування пояснень сторін тощо.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.
У своїх запереченнях відповідач не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору за правилами спрощеного позовного провадження і подальший розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження порушуватиме права учасників справи, передбачені статтею 44 КАС України та принципу змагальності, закріпленого в статті 9 КАС України.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження з викликом її учасників.
Проаналізувавши матеріали позовної заяви, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд на даний час не вбачає необхідності для надання пояснень сторонами у зазначеній справі, а тому дійшов висновку, що підстави для її розгляду за участю сторін відсутні. У зв'язку з чим відсутні і підстави для задоволення заяви представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 257, 262, 248 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Заяву відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - залишити без задоволення.
2. Копію ухвали направити відповідачу.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.Б. Діска