23 жовтня 2020 року м. РівнеСправа №460/5885/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Н.О. Дорошенко, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доВідділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)
про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - Відділ ПВР УЗПВР у Рівненській області Західного МУ Міністерства юстиції (м. Львів), відповідач), у якому просить:
визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 02.03.2020 про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, виданого 06.07.2018 Рівненським окружним адміністративним судом у справі №817/163/18;
зобов'язати відповідача поновити виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого 06.07.2018 Рівненським окружним адміністративним судом у справі №817/163/18.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача не було правових підстав щодо винесення оскаржуваної постанови. Зазначив, що підставою для її винесення державний виконавець вказав, що боржником проведено перерахунок пенсії стягувачу за період з січня 2016 року по квітень, що підтверджується Розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №1703005308. Також, матеріалами виконавчого провадження підтверджується відкладення виплати стягувачу доплати до пенсії (після перерахунку на підставі рішення суду) згідно з постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018. Водночас, доплату пенсії за Реєстраційний номер виконавчого провадження: 56766098 період з січня 2018 року по березень 2018 року стягувачу нараховано для виплати згідно з додатковою відомістю. На виконання Постанови №103 виплата сум пенсій, призначених згідно з Законом №2262 та перерахованих за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), у тому числі стягувачу за рішенням суду в адміністративній справі №817/163/18, буде проведена упродовж 2019-2021 років у межах відповідних бюджетних призначень, про що боржник повідомив державного виконавця під час примусового виконання цього судового рішення. Проте, позивач зазначає, що жодних перерахунків пенсії у вказаний період стягувач не отримував. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №817/163/18 залишається не виконаним, а його виконання формально відтерміновано на невизначений термін, що свідчить про незаконність оспорюваної постанови. Вважає, що спірна постанова відповідача, порушує його права та законні інтереси.
Ухвалою суду від 12.08.2020 позовну заяву залишено без руху. Позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк позивач усунув допущені недоліки.
Ухвалою суду від 16.10.2020 позивачу поновлено пропущений строк звернення до адміністративного суду з даним позовом, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами, встановленими статтею 287 КАС України, з повідомленням (викликом) учасників справи. Розгляд справи призначено на 23.10.2020 о 10:00 год. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву. Крім того, зобов'язано відповідача надати суду додаткові докази.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти заявлених позовних вимог. Зокрема, зазначив, що боржником проведено перерахунок пенсії стягувачу за період з січня 2016 року по квітень, що підтверджується Розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №1703005308. Також, матеріалами виконавчого провадження підтверджується відкладення виплати стягувачу доплати до пенсії (після перерахунку на підставі рішення суду) згідно з постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018, яка фактично запровадила поетапний порядок виплати пенсій колишнім військовослужбовцям, перерахованих за період з січня 2016 року по 31 грудня 2017 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», при цьому обумовивши виплату перерахованих пенсій виділенням коштів на їх фінансування з державного бюджету. Так, доплату пенсії за Реєстраційний номер виконавчого провадження: 56766098 період з січня 2018 року по березень 2018 року стягувачу нараховано для виплати згідно з додатковою відомістю. На виконання Постанови №103 виплата сум пенсій, призначених згідно з Законом №2262 та перерахованих за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), у тому числі стягувачу за рішенням суду в адміністративній справі №817/163/18, буде проведена упродовж 2019-2021 років у межах відповідних бюджетних призначень, про що боржник повідомив державного виконавця під час примусового виконання цього судового рішення листом від 17.07.2018 №7146/09. За наведеного, вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Сторони у судове засідання не прибули без повідомлення причин. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.
З огляду на викладене та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд, на виконання вимог ч.9 ст.205, ч.4 ст.229, ч.3 ст.268 КАС України, розглянув дану адміністративну справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній матеріалів, без здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
З'ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, встановивши обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності на підставі чинного законодавства, суд встановив та врахував таке.
У провадженні Відділу ПВР УЗПВР у Рівненській області Західного МУ Міністерства юстиції (м. Львів) перебувало виконавче провадження №56766098 з виконання виконавчого листа №1, виданого 06.07.2018 Рівненським окружним адміністративним судом у справі №817/163/18 (а.с.52), про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, статей 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", та на підставі довідки №5/452 від 19.03.2018 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2016, яка видана Ліквідаційною комісією УМВС України в Рівненській області (а.с.50-62).
Постановою державного виконавця Відділу ПВР УЗПВР у Рівненській області Західного МУ Міністерства юстиції (м. Львів) від 02.03.2020 виконавче провадження №56766098 закінчено на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с.61).
Вважаючи постанову від 02.03.2020 про закінчення виконавчого провадження №56766098 протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).
Статтею 1 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 3 Закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1).
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
За приписами ст.10 Закону № 1404-VIII, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Пунктом 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
За змістом оспорюваної постанови про закінчення виконавчого провадження, державним виконавцем в процесі примусового виконання виконавчого документу встановлено, що боржником проведено перерахунок пенсії стягувачу за період з січня 2016 року по квітень, що підтверджується Розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №1703005308. Також, матеріалами виконавчого провадження підтверджується відкладення виплати стягувачу доплати до пенсії (після перерахунку на підставі рішення суду) згідно з постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018. Водночас, Доплату пенсії за Реєстраційний номер виконавчого провадження: 56766098 за період з січня 2018 року по березень 2018 року стягувачу нараховано для виплати згідно з додатковою відомістю. На виконання Постанови №103 виплата сум пенсій, призначених згідно з Законом №2262 та перерахованих за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), у тому числі стягувачу за рішенням суду в адміністративній справі №817/163/18, буде проведена упродовж 2019-2021 років у межах відповідних бюджетних призначень, про що боржник повідомив державного виконавця під час примусового виконання цього судового рішення.
При цьому, з матеріалів виконавчого провадження судом встановлено, що зазначене у оспорюваній постанові повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області надане державному виконавцю 20.07.2018 (а.с.55-57)
Таким чином, підставою для закінчення виконавчого провадження №56766098, в невиконаній частині, є постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, відповідно до пункту 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704.
Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах:
з 01 січня 2018 року - 50 відсотків;
з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;
з 01 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Вказане рішення, відповідно до вимог статті 255 КАС України, набрало законної сили з 05.03.2019.
Згідно з ч.2 ст.256 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, станом на дату прийняття оскарженої постанови про закінчення виконавчого провадження №56766098 підстава для відкладення виплати стягувачу доплати до пенсії перестала існувати. Таким чином, з 05.03.2019 пенсія позивача, перерахована боржником на виконання рішення суду в адміністративній справі №817/163/18, підлягала виплаті у розмірі 100% суми підвищення пенсії. Докази проведення таких виплат боржником в матеріалах виконавчого провадження відсутні, на їх наявність відповідач не покликається, а позивач отримання перерахованих виплат у вказаний період заперечує. Отримавши повідомлення боржника 20.07.2018, державний виконавець, приймаючи оскаржену постанову 02.03.2020, не переконався у фактичному виконанні в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Положеннями ст.18 Закону №1404-VIII передбачено, обов'язки і права виконавців, обов'язковість вимог виконавців.
Так, відповідно до ч.1 ст.18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п.1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII).
Всупереч викладеному, державний виконавець не в повному обсязі вжив передбачені Законом №1404-VIII заходи щодо примусового виконання рішення суду, а відтак діяв не в межах повноважень та не у спосіб, передбачений законодавством України, що мало наслідком необґрунтоване закінчення виконавчого провадження за відсутності підстави, встановленої п.9 ч.1 ст.39 Закону №1404-VIII.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не підтверджено правомірність оспорюваної постанови належними та допустимими доказами, а тому зобов'язання відповідача поновити виконавче провадження №56766098 з виконання виконавчого листа, виданого 06.07.2018 Рівненським окружним адміністративним судом у справі №817/163/18, є належним способом відновлення порушеного права позивача.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню повністю.
Судові витрати суд присуджує на користь позивача відповідно до ч.1 ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (вул. Замкова, 29, м. Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 43317547) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 2 березня 2020 року про закінчення виконавчого провадження №56766098.
Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) поновити виконавче провадження №56766098 з виконання виконавчого листа, виданого 6 липня 2018 року Рівненським окружним адміністративним судом у справі №817/163/18.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (вул. Замкова, 29, м. Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 43317547) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23 жовтня 2020 року.
Суддя Н.О. Дорошенко