22 жовтня 2020 року м. ПолтаваСправа № 537/2681/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 /далі - позивач, ОСОБА_1 / звернулася до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області з позовною заявою (з урахуванням уточненої позовної заяви) до Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області /далі - відповідач, УСЗНКР/ про зобов'язання Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області присвоїти ОСОБА_1 статус вдови учасника бойових дій як дружині померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка, ОСОБА_2 , учасника бойових дій, який набув такий статус під час служби в Республіці Афганістан та який був визнаний за життя інвалідом першої групи загального захворювання, відповідно до частини другої статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту статусу” (в редакції Закону №2249/VІІІ від 19 грудня 2017 року) /а.с.54-62/.
Позов обґрунтований тим, що позивач, як дружина померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 учасника бойових дій ОСОБА_2 , має право на встановлення їй відповідно до пункту 2 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту статусу” статусу “дружини померлого учасника бойових дій, визнаного за життя особою з інвалідністю від загального захворювання, яка не одружилася вдруге”. 27 лютого 2020 року позивач звернулася до Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області із заявою про надання їй відповідного статусу. Листом Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №05/2023 від 10 березня 2020 року їй повідомлено про відсутність законних підстав для встановлення відповідно до пунктів 1 та 2 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту статусу” такого статусу. З вказаними діями позивач не погодилася та звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 серпня 2020 року справу №537/2681/20 направлено на розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду за підсудністю.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с.75-76/ зазначив, що відсутні законні підстави для встановлення позивачу статусу дружини померлого учасника бойових дій відповідно до статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту статусу”. Згідно з наданою позивачем довідкою регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України №5 від 03 січня 2020 року підстав для встановлення причинного зв'язку захворювання ОСОБА_2 з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, та з проходженням військової служби немає, а тому відсутні підстави для встановлення статусу згідно з пунктом 1 вказаної статті. Чинність пункту 2 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту статусу” поширюється на дружин (чоловіків) померлих ветеранів Другої світової війни, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин. Оскільки чоловік позивача приймав участь в бойових діях на території інших держав (зокрема Демократичної Республіки Афганістан) і не був ветераном Другої світової війни, на позивача не поширюється дія пункту 2 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту статусу”.
Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
06 березня 1982 року ОСОБА_1 уклала шлюб із ОСОБА_2 , що підтверджується паспортом ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , виданим Крюківським РВ УМВС України в Полтавській області 21 грудня 1999 року /а.с.8/, та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 06 березня 1982 року /а.с.10/.
Згідно з відміткою у паспорті ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано з 18 червня 1984 року за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.8/.
Відповідно до посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 , виданого Полтавським обласним військовим комісаріатом 15 травня 2012 року (дублікат) /а.с. 12/, ОСОБА_2 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 10 ААА №184623 від 12 березня 2013 року /а.с.14/ ОСОБА_2 встановлено з 04 вересня 2013 року безтерміново першу А групу інвалідності внаслідок загального захворювання.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 17 вересня 2015 року складено Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції у Полтавській області відповідний актовий запис №1004, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції у Полтавській області 17 вересня 2015 року /а.с.9/.
27 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області із заявою про набуття статусу вдови учасника бойових дій, який був особою з інвалідністю першої групи від загального захворювання, та не одружилася вдруге. До вказаної заяви додала копії: паспорту та РНОКПП, свідоцтва про смерть, військового квитка, пенсійного посвідчення, посвідчення учасника бойових дій, довідки МСЕК, довідки ВЛК, нагородних документів /а.с.15, 82-88/.
Листом Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №05/2023 від 10 березня 2020 року /а.с. 16/ ОСОБА_1 повідомлено про відсутність законних підстав для встановлення їх статусу відповідно до пунктів 1 та 2 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їй соціального захисту статусу”. У довідці регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України №5 від 03 січня 2020 року зазначено, що підстав для встановлення причинного зв'язку захворювання ОСОБА_2 з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, та з проходженням військової служби немає, а тому надати їй статус відповідно до пункту 1 статті 10 вказаного Закону немає правових підстав. Чинність пункту 2 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту статусу” поширюється на дружин (чоловіків) померлих ветеранів Другої світової війни, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин. Оскільки її чоловік приймав участь в бойових діях на території інших держав (Демократичної Республіки Афганістан) і не був ветераном Другої світової війни, на неї не поширюється дія пункту 2 вказаної статті.
Не погодившись із діями відповідача щодо відмови у присвоєнні їй статусу вдови учасника бойових дій як дружині померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка, ОСОБА_2 , який був учасником бойових дій за час життя і набув такий статус у зв'язку з проходженням служби в Республіці Афганістан, та невидачі відповідного посвідчення "Посвідчення члена сім'ї загиблого", позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначаються Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-XII /далі - Закон №3551-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)/.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону №3551-ХІІ до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Згідно зі статтею 5 Закону №3551-ХІІ учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. Перелік підрозділів, що входили до складу діючої армії, та інших формувань визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 статті 10 Закону №3551-ХІІ чинність цього Закону поширюється на дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, а також дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.
На дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників бойових дій, партизанів, підпільників і учасників війни, нагороджених орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу, визнаних за життя особами з інвалідністю, чинність цієї статті поширюється незалежно від часу смерті особи з інвалідністю.
Частиною першою статті 18 Закону №3551-XII передбачено, що ветеранам війни вручаються посвідчення та нагрудні знаки. Порядок виготовлення та видачі посвідчень і знаків встановлюється Кабінетом Міністрів України та міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.
Відповідно до пункту 2 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №302 від 12 травня 1994 року /далі - Положення №302 (у відповідній редакції)/, посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.
Пунктом 3 Положення №302 встановлено, що відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Учасникам бойових дій (стаття 6 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення учасника бойових дій" та нагрудний знак "Ветеран війни - учасник бойових дій".
Пунктом 4 Положення №302 передбачено, що особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (стаття 10 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення члена сім'ї загиблого". Нагрудний знак зазначеним особам не видається.
Абзацом другим пункту 7 Положення №302 визначено, що "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни", "Посвідчення учасника війни" і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім'ї загиблого" видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем реєстрації громадянина.
З аналізу наведених положень слідує, що відповідно до пункту 2 статті 10 Закону №3551-ХІІ чинність цього Закону поширюється на: 1) дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге; а також на 2) дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге. Вказаним особам відповідними органами соціального захисту населення видаються "Посвідчення члена сім'ї загиблого".
Оскільки нормою пункту 2 статті 10 Закону №3551-ХІІ встановлено альтернативні варіанти поширення чинності Закону №3551-ХІІ на дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та на дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, суд вважає безпідставним довід відповідача про те, що положення вказаного пункту поширюється тільки на дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни.
З матеріалів справи судом встановлено, що померлий чоловік позивача, ОСОБА_2 , проходив військову службу в Збройних Силах з 06 листопада 1975 року по 15 січня 1994 року, в тому числі брав участь в бойових діях в Республіці Афганістан з 03 липня 1984 року по 20 червня 1986 року, а також нагороджений орденом “Червоної зірки” та медаллю “За бойові заслуги”, що підтверджується довідкою Кременчуцького об'єднаного міського військового комісаріату №3/4189 від 23 жовтня 2015 року /а.с.20/.
Відповідно до довідки Кременчуцького об'єднаного міського військового комісаріату №3/934 від 17 вересня 2015 року /а.с. 21/, посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 , виданого Полтавським обласним військовим комісаріатом 15 травня 2012 року (дублікат) /а.с. 12/ та довідки Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Крюківської районної ради м. Кременчука №13 від 29 вересня 2015 року /а.с.21/ ОСОБА_2 мав статус “Учасник бойових дій” та був зареєстрований в Реєстрі осіб, які мають право на пільги в Крюківському УПСЗН, мешкав за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 встановлено з 04 вересня 2013 року безтерміново першу А групу інвалідності внаслідок загального захворювання відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААА №184623 від 12 березня 2013 року /а.с.14/, а ІНФОРМАЦІЯ_1 він помер, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції у Полтавській області 17 вересня 2015 року /а.с.9/.
Отже, померлий чоловік позивача, ОСОБА_2 , мав статус “Учасник бойових дій”, а також визнаний за життя особою з інвалідністю першої А групи від загального захворювання.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі із померлим ОСОБА_2 з 06 березня 1982 року по день смерті останнього, тобто по 16 вересня 2015 року, та після 16 вересня 2015 року не одружувалася. Доказів протилежного відповідачем не надано, а судом не встановлено.
Отже, позивач як дружина померлого учасника бойових дій - ОСОБА_2 , визнаного за життя особою з інвалідністю першої А групи від загального захворювання, та яка не одружилися повторно, має право на отримання статусу, передбаченого пунктом 2 статті 10 Закону №3551-ХІІ, та посвідчення "Посвідчення члена сім'ї загиблого".
Відтак, дії Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 у присвоєнні статусу дружини померлого учасника бойових дій, ОСОБА_2 , визнаного за життя особою з інвалідністю першої А групи від загального захворювання, яка не одружилася повторно, та невидачі їй посвідчення "Посвідчення члена сім'ї загиблого", є протиправними.
Частиною другою статті 9 КАС України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 у присвоєнні статусу дружини померлого учасника бойових дій, ОСОБА_2 , визнаного за життя особою з інвалідністю першої А групи від загального захворювання, яка не одружилася повторно, та невидачі їй посвідчення "Посвідчення члена сім'ї загиблого".
Також суд вважає за необхідне зобов'язати Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області встановити ОСОБА_1 статус дружини померлого учасника бойових дій, ОСОБА_2 , визнаного за життя особою з інвалідністю першої А групи від загального захворювання, яка не одружилася повторно, та видати їй посвідчення "Посвідчення члена сім'ї загиблого".
Отже, позов підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання позову до суду позивач понесла витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією №ПН83391 від 04 вересня 2020 року /а.с.48/.
Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80 грн.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) до Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (вул. І. Приходька, буд.90, м. Кременчук, Полтавська область, 39621, ідентифікаційний код 05385878) про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (вул. І. Приходька, буд.90, м. Кременчук, Полтавська область, 39621, ідентифікаційний код 05385878) щодо відмови ОСОБА_1 у присвоєнні статусу дружини померлого учасника бойових дій, ОСОБА_2 , визнаного за життя особою з інвалідністю першої А групи від загального захворювання, яка не одружилася повторно, та невидачі їй посвідчення "Посвідчення члена сім'ї загиблого".
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (вул. І. Приходька, буд.90, м. Кременчук, Полтавська область, 39621, ідентифікаційний код 05385878) встановити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) статус дружини померлого учасника бойових дій, ОСОБА_2 , визнаного за життя особою з інвалідністю першої А групи від загального захворювання, яка не одружилася повторно, та видати ОСОБА_1 посвідчення "Посвідчення члена сім'ї загиблого".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (вул. І. Приходька, буд.90, м. Кременчук, Полтавська область, 39621, ідентифікаційний код 05385878) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.І. Слободянюк