Справа № 420/10912/20
23 жовтня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В., розглянувши матеріали адміністративного позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської Державної обласної адміністрації, Департаменту охорони здоров'я Львівської обласної Державної адміністрації, треті особи: Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області, Служба у справах дітей Жовківської районної державної адміністрації, Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Служба у справах дітей Одеської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення,-
З позовом до Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Львівської Державної обласної адміністрації, Департаменту охорони здоров'я Львівської обласної Державної адміністрації, треті особи: Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області, Служба у справах дітей Жовківської районної державної адміністрації, Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Служби у справах дітей Одеської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши даний позов, суд вважає, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною 2 статті 79 КАС України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
У позовній заяві позивач зазначив, що місцем його реєстрації є комунальна установа «Центр Соціально-Психологічної реабілітації дітей Одеської міської ради Одеської області: будинок 12-А, вул. Героїв Крут, м. Одеса та він документований довідкою про звернення за захистом в Україні №011402.
Позивачу необхідно надати до суду відповідні докази зареєстрованого місця реєстрації позивача за зазначеною ним адресою, з їх копією для відповідача.
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн.
Дана позовна заява містить позовну вимогу немайнового характеру, судовий збір за якою становить 840,80 грн.
Однак, позивачем не надано до суду доказів сплати судового збору.
Разом з цим, позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Статтею 5 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) передбачено пільги щодо сплати судового збору, та частиною 1 цієї статті визначені особи, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Суд також зазначає, що відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону №3674-VI, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Однак, жодних доказів, які б свідчили про наявність у позивача пільг, встановлених ст.5 Закону України «Про судовий збір» або доказів, що свідчать про незадовільний майновий стан позивача до суду не надано.
Враховуючи викладене, з метою з'ясування питання щодо наявності підстав, визначених ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» або підстав, визначених ст.5 Закону України «Про судовий збір», та вирішення клопотання заявника про звільнення його від сплати судового збору, суд зазначає заявнику про необхідність надати до суду докази, які свідчать про наявність у позивача пільг, встановлених ст.5 Закону України «Про судовий збір» або докази, що свідчать про незадовільний майновий стан заявника або надати докази сплати судового збору.
Водночас, суд критично ставиться до тверджень позивача про те, що він є неповнолітньою дитиною, адже відповідно до висновку за результатами обстеження для встановлення віку дитини, яка залишилася без піклування батьків та потребує соціального захисту від 19.02.2004 року, позивач є особою віком понад 18 років. При цьому, позивачем не надано до суду доказів про скасування або визнання недійсним вказаного висновку.
Таким чином, у суду відсутні підстави вважати позивача неповнолітньою особою.
Крім того, згідно зі ст.49 КАС України треті особи поділяються на два види: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача.
Позивач зазначає у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області, Службу у справах дітей Жовківської районної державної адміністрації, Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Службу у справах дітей Одеської міської ради.
Однак, позивач не наводить жодного обґрунтування того, яким чином рішення суду може вплинути на права і обов'язки вказаних осіб.
На підставі зазначеного, у відповідності до ст.49 КАС України, позивачу необхідно надати обґрунтування того, яким чином рішення суду може вплинути на права і обов'язки саме вказаних осіб, надавши відповідні пояснення до суду.
Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається, в тому числі, зміст позовних вимог.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст позовних вимог впливає на з'ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.
При цьому, суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого (якої саме позовної вимоги) він має надавати таку заяву по суті справи.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.
Разом з цим, як вбачається з позовної заяви, позивачем у прохальній частині позовної заяви вимоги викладено не чітко та не конкретизовано, не у відповідності до вимог ст.5 КАС України.
Так, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення/і, які оформлені у вигляді протоколу/ів Комісії для встановлення віку дитини, яка залишилась без піклування батьків та потребує соціального захисту, які оформлялись щодо ОСОБА_2 , і на підставі якого/их складений висновок за результатами обстеження для встановлення віку дитини, яка залишилась без піклування батьків та потребує соціального захисту від 19.02.2019 року на ім'я ОСОБА_2 .
Із зазначених позовних вимог не зрозуміло яким саме органом прийняте рішення, яке позивач просить визнати протиправним та скасувати, а також відсутні інші реквізити прийнятого рішення (дата, номер, суб'єкт владних повноважень, тощо)
Отже, вимоги позивача в прохальній частині позовної заяви визначені нечітко та не конкретизовано, у зв'язку із чим позивачу слід визначитись із позовними вимогами, враховуючи положення ст.2, ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
В свою чергу, в позовній заяві позивачем у якості відповідачів у справі зазначено Львівську Державну обласну адміністрацію та Департамент охорони здоров'я Львівської обласної Державної адміністрації.
При цьому, в порушення п.4 ч.5 ст.160 КАС України, позовна заява не містить позовних вимог до вказаних відповідачів.
Таким чином, позивачу необхідно визначитись із відповідачем (відповідачами) по справі та надати до суду відповідні уточнення до позову в цій частині.
Окрім того, позивачем всупереч вимог ст.160 КАС України не зазначено коду ЄДРПОУ Департаменту охорони здоров'я Львівської обласної Державної адміністрації та не зазначено про його відсутність.
Відтак, системно проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та дослідивши позовну заяву, судом з'ясовано, що при подачі адміністративного позову позивачем не було виконано вимог, передбачених статтями 160 КАС України.
Суд вважає необхідним залишити позов без руху та надати позивачу 5-тиденний строк для усунення недоліків позовної заяви та роз'яснює, що недоліки повинні бути усунуті шляхом надання до суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із наданням відповідних доказів, які стали підставою для несвоєчасного звернення до суду, а також приведення адміністративного позову відповідно до п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Згідно зі ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Відповідно до ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі
Відповідно до ч. 9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв'язку.
У разі своєчасного виконання ухвали суду та усунення недоліків позовної заяви не шляхом здачі належним чином оформленого позову, документів до канцелярії суду, а шляхом відправки його до суду у встановлений строк засобами поштового зв'язку, для попередження повернення судом позовної заяви з підстав невиконання вимог ухвали суду щодо усунення недоліків у встановлений строк позивачу необхідно про надіслання матеріалів засобами поштового зв'язку повідомити суд на його електрону адресу, факс.
Згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
У разі неотримання судом позову та матеріалів на виконання ухвали суду з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень іншими засобами зв'язку судом буде вирішене питання про повернення позову у вказані строки.
Керуючись ст. ст. 161, 169, 171, 241-243 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Львівської Державної обласної адміністрації, Департаменту охорони здоров'я Львівської обласної Державної адміністрації, треті особи: Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області, Служба у справах дітей Жовківської районної державної адміністрації, Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Служба у справах дітей Одеської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути, визначенні даним судовим рішенням недоліки, та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя: Бутенко А.В.