23 жовтня 2020 року Справа № 160/11088/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки), -
встановив:
І. ПРОЦЕДУРА
1. 07.11.2019 засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску:
- від 12.11.2018 № Ф-2573-54/415У на суму 15 819,54 грн;
- від 11.05.2019 № Ф-2573-54/415У на суму 5 211,36 грн.
2. Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчих дій Васильківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з виконання ВП № 58652436 від 28.03.2019, ВП № 60123048 від 23.09.2019, відкритих на підставі вимог Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 12.11.2018 № Ф-2573-54/415У, від 11.05.2019 № Ф-2573-54/415У про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 15 819,54 грн та 5 211,36 грн до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.
3. Ухвалою суду від 08.11.2019 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі № 160/11088/19 повернуто без розгляду.
4. Ухвалою суду від 18.11.2019 позовну заяву залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків.
5. 20.01.2020 судом винесена ухвала про повторне направлення ОСОБА_1 копії ухвали від 18.11.2019 у зв'язку із відсутністю у матеріалах справи доказів отримання вказаної ухвали позивачем.
6. 24.01.2020 на електронну адресу суду від ОСОБА_1 надійшли:
- заява на усунення недоліків, відповідно до якої позивачем додатково надано заяву про забезпечення позову та квитанцію про сплату судового збору у розмірі: 576,30 грн за заяву про забезпечення позову та 768,40 грн за позовну заяву, разом 1 344,70 грн;
- заява про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчих дій Васильківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з виконання ВП № 58652436 від 28.03.2019, ВП № 60123048 від 23.09.2019, відкритих на підставі вимог Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 12.11.2018 № Ф-2573-54/415У, від 11.05.2019 № Ф-2573-54/415У про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 15 819,54 грн та 5 211,36 грн до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.
7. 27.01.2020 до канцелярії суду засобами поштового зв'язку від позивача надійшли:
- оригінал заяви на усунення недоліків відповідно до якої позивачем додатково надано оригінал заяви про забезпечення позову та оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі: 576,30 грн за заяву про забезпечення позову та 768,40 грн за позовну заяву, разом 1 344,70 грн;
- оригінал заяви про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчих дій Васильківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з виконання ВП № 58652436 від 28.03.2019, ВП № 60123048 від 23.09.2019, відкритих на підставі вимог Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 12.11.2018 № Ф-2573-54/415У, від 11.05.2019 № Ф-2573-54/415У про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 15 819,54 грн та 5 211,36 грн до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.
8. Ухвалою суду від 28.01.2020 заяву ОСОБА_1 , подану засобами електронного зв'язку 24.01.2020, про забезпечення позову в адміністративній справі № 160/11088/19 повернуто без розгляду.
9. Ухвалою суду від 29.01.2020 задоволено заяву позивача та вжито заходи забезпечення адміністративного позову у справі № 160/11088/19 шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні:
- № 58652436, яке перебуває на виконанні у Васильківському районному відділі державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та відкрите на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2573-54/415У від 12.11.2018 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі;
- № 60123048, яке перебуває на виконанні у Васильківському районному відділі державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та відкрите на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2573-54/415У від 11.05.2019 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.
10. Ухвалою суду від 04.02.2020 адміністративний позов залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків.
11. 10.02.2020 засобами поштового зв'язку від позивача надійшла квитанція від 04.02.2020 № N08PX4775M про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн.
12. Ухвалою суду від 19.02.2020 адміністративний позов залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків.
13. 26.02.2020 засобами поштового зв'язку від позивача надійшла квитанція про сплату судового збору від 17.02.2020 № 0.0.1619033228.1 у розмірі 54,30 грн.
14. Ухвалою суду від 03.03.2020:
- прийнято адміністративний позов до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін;
- сторонам встановлені строки для подання заяв по суті спору, витребувані докази у позивача та відповідача.
15. 03.04.2020 засобами поштового зв'язку від відповідача до канцелярії суду надійшли наступні документи:
- клопотання про залишення позовної заяви без розгляду;
- відзив на позовну заяву з додатками та доказами його направлення позивачу.
16. 18.05.2020 засобами електронного зв'язку від позивача надійшли докази на підтвердження перебування у трудових відносинах.
17. Ухвалою суду від 12.06.2020 зупинено провадження в адміністративній справі № 160/11088/19 до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 260/81/19 (провадження № 11-118апп20).
18. Ухвалою суду від 23.10.2020 поновлено провадження у справі № 160/11088/19; продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
19. Ухвалою суду від 23.10.2020 у задоволенні клопотання відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду відмовлено; задоволено клопотання позивача, визнано поважними причини пропуску строку звернення та поновлено строк звернення до адміністративного суду із цим позовом.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
20. У 2001 році ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець та платник єдиного податку, проте підприємницькою діяльністю не займалась, тому втратила статус платника єдиного податку, так як не подавала заяву про перехід на спрощену систему оподаткування. До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про реєстрацію позивача не вносились.
21. З 2017 року позивач працює у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , податки та обов'язкові платежі утримуються з заробітної плати, дохід як фізична особа-підприємець позивач не отримує, жодних перевірок відносно діяльності позивача відповідачем не проводилось.
22. У спірних вимогах не зазначено обставин щодо наявності актів перевірок правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску, не відображено обставин з приводу проведення таких перевірок. Ніяких документів щодо встановлення порушень позивач не отримувала.
23. Причиною пропущення строку звернення до адміністративного суду було отримання оскаржуваних вимог 31.10.2019 у Васильківському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
24. З 18.12.2001 ОСОБА_1 перебувала на обліку як фізична особа-підприємець, перебувала на загальній системі оподаткування, та відповідно була платником єдиного внеску.
25. Єдиний внесок нараховується на суму доходу, отриманого від діяльності, що підлягає обкладення податком на доходи фізичних осіб. У разі неотримання підприємцем доходу у звітному періоді єдиний внесок сплачується у мінімальному обов'язковому розмірі, та його сплата є обов'язком фізичної особи-підприємця.
26. За 2017-2019 роки суми єдиного внеску автоматично розраховані суми єдиного внеску і інтегрованій картці платника єдиного внеску як приватному підприємцю на загальній системі оподаткування.
27. 09.02.2018 позивачу нараховано єдиний внесок у сумі 8 448 грн (мінімальна заробітна плата 2017 року 3 200 грн х 22% = 704 грн на місяць). Станом на 31.10.2018 позивачу нараховано єдиний внесок у сумі 7 371,54 грн (мінімальна заробітна плата 2018 року 3 723 грн х 22% = 819,06 грн на місяць).
28. Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2018 № Ф-2573-54/415У на суму 15 819,54 грн (8 448 грн + 7 371,54 грн) направлена на адресу позивача та отримана нею особисто 12.02.2019, набула статусу узгодженої 22.02.2019 та була направлена до органів виконавчої служби з метою здійснення заходів примусового стягнення.
29. 21.01.2019 позивачу нараховано єдиний внесок за 4 квартал 2018 року в сумі 2 457,18 грн, 19.04.2019 позивачу нараховано єдиний внесок за 1 квартал 2019 року в сумі 2 754,18 грн (мінімальна заробітна плата 2019 року 4 173 грн х 22% = 918,06 грн на місяць).
30. Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 11.05.2019 № Ф-2573-54/415У на суму 5 211,36 грн (2 457,18 грн + 2 754,18 грн) направлена на адресу позивача та отримана нею особисто 18.06.2019, набула статусу узгодженої 28.06.2019 та була направлена до органів виконавчої служби з метою здійснення заходів примусового стягнення.
31. Позивачем у позовній заяві не наведено обґрунтованих підстав для звільнення від сплати сум нарахованого єдиного внеску.
32. Твердження позивача про те, що нею не отримується дохід від підприємницької діяльності та взагалі не здійснюється підприємницька діяльність не є підставою для несплати єдиного внеску.
33. Обчислення єдиного внеску та формування вимоги про сплату боргу здійснюється не лише на підставі актів перевірки, але й на підставі облікових даних з інформаційної системи фіскального органу. Облікові дані з інформаційної системи органу доходів і зборів є такою ж самостійною підставою для формування вимог як і акти перевірки чи податкова звітність.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
34. ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , була зареєстрована як фізична особа-підприємець 31.10.2001 Васильківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, та узята на податковий облік з 18.12.2001 за № 613.
35. До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань записи щодо реєстрації/припинення реєстрації підприємницької діяльності позивача не вносились.
36. Довідка від 04.05.2020 № 4 видана ОСОБА_1 про те, що вона з 01.10.2018 працює у ФОП ОСОБА_2 , і що її заробітна плата за 2018 рік складала 11 295 грн, ПДФО 2 033,10 грн, військовий збір 169,44 грн.
37. Відповідно до довідки від 04.05.2020 вих. № 2 у період з 16.03.2018 по 30.09.2018 ОСОБА_1 працювала у ФОП ОСОБА_3 , та її заробітна плата за 2018 рік складала 26 0765,30 грн, ПДФО 4 693,55 грн, військовий збір 391,16 грн.
38. Довідка від 04.05.2020 № 6 видана ОСОБА_1 про те, що вона з 01.10.2018 і по даний час працює у ФОП ОСОБА_2 , і що її заробітна плата за 2020 рік складала 18 906 грн, ПДФО 3 403,08 грн, військовий збір 283,60 грн, утримано за виконавчим провадженням 760,40 грн.
39. За заявою від 31.10.2019, поданою до Васильківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, позивачем отримано копії оскаржуваних вимог з метою оскарження їх у судовому порядку.
40. Згідно складеної Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області вимоги від 12.11.2018 № Ф-2573-54/415У про сплату боргу (недоїмки), заборгованість ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування складає 15 819,54 грн (недоїмка).
41. Вимога була направлена на адресу платника поштою рекомендованим листом з повідомленням, згідно якого вручена 12.02.2019, підпис отримувача на повідомленні відсутній, зазначене прізвище « ОСОБА_1 ».
42. Згідно відомостей відповідача, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2018 № Ф-2573-54/415У набрала чинності 22.02.2019 та має статус узгодженої («У»).
43. 19.03.2019 державним виконавцем Васильківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження № 58652436 з примусового виконання вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 12.11.2018 № Ф2573-54/415. У даному виконавчому провадженні державним виконавцем 28.03.2019 прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
44. Згідно складеної Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області вимоги від 11.05.2019 № Ф-2573-54/415У про сплату боргу (недоїмки), заборгованість ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування складає 5 211,36 грн (недоїмка), станом на 28.06.2019 недоїмка зі сплати єдиного внеску складає 20 122,79 грн.
45. Вимога була направлена на адресу платника поштою рекомендованим листом з повідомленням, згідно якого вручена 18.06.2019, підпис отримувача на повідомленні відсутній, зазначене прізвище « ОСОБА_1 ».
46. Згідно відомостей відповідача, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 1 11.05.2019 № Ф-2573-54/415У набрала чинності 28.06.2019 та має статус узгодженої («У»).
47. 23.09.2019 державним виконавцем Васильківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження № 60123048 з примусового виконання вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 11.05.2019 № Ф2573-54/415. У даному виконавчому провадженні державним виконавцем 07.10.2019 прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
48. Згідно карток особового рахунку за 2018-2019 роки позивачу нараховано суми єдиного внеску:
- 09.02.2018: нараховано розрахункову суму єдиного внеску за рік, нарахування єдиного внеску № 3460214/еv від 09.02.2018 термін сплати 09.02.2018 на суму 8 448 грн;
- 09.02.2018: збільшено недоїмки невизначений документ № ? по нарахування єдиного внеску № 3460214/еv від 09.02.2018 на суму 8 448 грн;
- 19.04.2018: нараховано ЄВ ФОП, в тому числі на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску № 6082255/еv від 19.04.2018 термін сплати 19.04.2018 на суму 2 457,18 грн;
- 19.04.2018: збільшено недоїмки невизначений документ № ? по нарахування єдиного внеску № 6082255/еv від 19.04.2018 на суму 2 457,18 грн;
- 19.07.2018: нараховано ЄВ ФОП, в тому числі на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску № 7463841/еv від 19.07.2018 термін сплати 19.07.2018 на суму 2 457,18 грн;
- 19.07.2018: збільшено недоїмки невизначений документ № ? по нарахування єдиного внеску № 7463841/еv від 19.07.2018 на суму 2 457,18 грн;
- 19.10.2018: нараховано ЄВ ФОП, в тому числі на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску № 8859731/еv від 19.10.2018 термін сплати 19.10.2018 на суму 2 457,18 грн;
- 19.10.2018: збільшено недоїмки невизначений документ № ? по нарахування єдиного внеску № 8859731/еv від 19.10.2018 на суму 2 457,18 грн;
- 31.12.2018: сальдо на початок року 15 819,54 грн;
- 21.01.2019: нараховано ЄВ ФОП, в тому числі на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску на суму 2 457,18 грн;
- 21.01.2019: збільшено недоїмки невизначений документ № ? по нарахування єдиного внеску на суму 2 457,18 грн;
- 19.04.2019: нараховано ЄВ ФОП, в тому числі на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску на суму 2 754,18 грн;
- 19.04.2019: збільшено недоїмки невизначений документ № ? по нарахування єдиного внеску на суму 2 754,18 грн;
- 30.04.2019: недоїмка у розмірі 21 030,90 грн;
- 31.05.2019: недоїмка у розмірі 21 030,90 грн.
49. Таким чином, заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів усього склала 21 030,90 грн.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
50. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку врегульовані Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
51. Статтею 1 Закону № 2464-VI наведено визначення наступних термінів:
- єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
- застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок;
- максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п'ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок;
- мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця;
- недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
52. Згідно статті 2 Закону № 2464-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
53. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
54. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем (частина четверта статті 6 Закону № 2464-VI).
55. База нарахування єдиного внеску визначається згідно статті 7 Закону № 2464-VI, а саме, єдиний внесок нараховується:
2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць;
56. Абзацом другим пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI встановлено, що у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;
3) для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
57. Частиною четвертою статті 8 Закону № 2464-VI визначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
58. Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску (частина п'ята статті 8 Закону № 2464-VI).
59. Відповідно до частини третьої статті 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
60. Органи доходів і зборів мають право проводити перевірки у фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки. Документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України (пункт 2 частини першої статті 13 Закону № 2464-VI).
61. Згідно частини першої статті 25 Закону № 2464-VI:
- рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами;
- положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
62. Згідно частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI:
- податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;
- вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом;
- платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею;
- у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку;
- у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.
63. Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом № 2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена «Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469, далі - Інструкція № 449).
64. Згідно пункту 3 Розділу VI Інструкції № 449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;
- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
65. У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
66. Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.
67. Пунктом 4 Розділу VI Інструкції № 449 встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
68. «Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.06.2016 № 422 (далі - Порядок № 422) визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
69. Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 422 базовий запис - первинний запис в інформаційній системі.
70. Облікові показники - показники, що інтегруються в процесі ведення оперативного обліку.
71. Оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП
72. Первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо).
73. Згідно з розділом ІІ «Інтегрована картка платника» Порядку № 422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
74. ІКП відкриваються автоматично кожному платнику у разі:
- нарахування сум грошових зобов'язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, самостійно визначених платником (за фактом надходження податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих розрахунків);
- нарахування сум грошових зобов'язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, визначених органом ДФС (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», рішення про застосування штрафних санкцій по єдиному внеску, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску);
- сплати податків, зборів та єдиного внеску за фактом надходження інформації органів Державної казначейської служби України про надходження сум податків, зборів, єдиного внеску.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
щодо сплати єдиного внеску роботодавцем
75. Надаючи оцінку доводам позивача щодо неправомірності нарахування сум єдиного внеску як фізичній особі-підприємцю у зв'язку із нездійсненням господарської діяльності, суд погоджується із ними з огляду на працевлаштування позивача та сплатою за останнього роботодавцем сум єдиного внеску у 2018 році.
76. Метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов'язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
77. Таким чином, позивач є застрахованою особою і єдиний внесок за нього нараховував та сплачував роботодавець, а розмір внеску мав бути не меншим мінімального, що виключає обов'язок по сплаті єдиного внеску позивачем як фізичною особою-підприємцем, який не здійснював підприємницьку діяльність, що призвело б до подвійної сплати єдиного внеску у мінімальному розмірі.
78. Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і зареєстровані як підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.
79. Застосування судом вищенаведених правових норм відповідає правовим висновкам Верховного Суду, висловленим у постановах від 27.11.2019 у справі № 160/3114/19, від 04.12.2019 у справі № 404/2149/19, від 23.01.2020 у справі № 480/4656/18, від 18.03.2020 у справі № 140/1777/19.
щодо наявності у позивача статусу фізичної особи - підприємця
80. Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 2464-VI виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається Законом № 2464-VI, в частині адміністрування - ПК України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (частина четверта статті 8 Закону № 2464-VI).
81. Вирішальним для розгляду заявленого спору є надання оцінки наявності у позивача статусу платника єдиного внеску відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VІ і, як наслідок, наявності обов'язку сплачувати єдиний внесок у мінімальному розмірі за спірний період відповідно до оскаржуваних вимоги за відсутності як факту здійснення підприємницької діяльності та відсутності доходу від здійснення підприємницької діяльності.
82. З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець 31.10.2001 Васильківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, тобто до набрання чинності Законом № 755-IV, але не зверталась до державного реєстратора з реєстраційною карткою про включення відомостей про неї до ЄДР відповідно до вимог цього Закону у період нарахування внесків та станом на дату прийняття оскаржуваних вимог.
83. Надаючи оцінку правомірності прийняття оскаржуваних вимог, суд дійшов висновку про відсутність у позивача у періоді, за який нараховані суми єдиного внеску, статусу платника такого внеску, з наступних підстав.
84. Згідно із частиною другою статті 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
85. Частиною першою статті 128 ГК України визначено, що громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
86. 01.07.2004 набрав чинності Закон № 755-IV, яким передбачено створення і формування Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
87. Відповідно до частини першої статті 42 Закону № 755-IV для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем, повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцем проживання такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця; копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації ФОП.
88. Згідно з пунктом 2 розділу VIII «Прикінцеві положення» цього Закону державний реєстратор протягом 2004-2005 років при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, зобов'язаний провести заміну раніше виданих їм свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка. При цьому реєстраційний збір за заміну свідоцтва про державну реєстрацію не стягується.
89. Таким чином, визначена процедура державної реєстрації з дати набрання чинності Законом № 755-IV передбачала встановлення волевиявлення особи щодо одержання правового статусу ФОП через здійснення повного (при первинному набутті) чи мінімального (при підтвердженні набутого статусу суб'єкта підприємницької діяльності до 01.07.2004 комплексу дій шляхом подання державному реєстратору реєстраційної картки (документ встановленого зразка, який підтверджує волевиявлення особи щодо внесення відповідних записів до ЄДР - абзац сьомий частини першої статті 1 Закону № 755-IV) та отримання свідоцтва про державну реєстрацію (документ встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію юридичної особи або ФОП - абзац дев'ятий частини першої статті 1 Закону № 755-IV).
90. 03.03.2011 набрав чинності Закон № 2390-VI, яким було внесено зміни до Закону № 755-IV.
91. Пунктами 2-4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2390-VI було передбачено, що процес включення до ЄДР відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 01.07.2004, завершується через рік, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
92. Усі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 01.07.2004, зобов'язані були у встановлений пунктом 2 цього розділу строк подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до ЄДР та для заміни свідоцтв про їх державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка або для отримання таких свідоцтв.
93. Свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 01.07.2004, після настання встановленого пунктом 2 цього розділу строку вважаються недійсними.
94. Водночас пунктом 8 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2390-VI визначено, що після закінчення передбаченого для включення відомостей до ЄДР строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, уповноважені органи у місячний строк проводять остаточне звірення даних відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), за результатами якого готують аналітичну інформацію для передачі її тимчасовим міжвідомчим спеціальним комісіям, утвореним з метою проведення в Автономній Республіці Крим та відповідних областях інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 01.07.2004, відомості про яких до строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, не включені до ЄДР. За результатами проведеної тимчасовими міжвідомчими спеціальними комісіями роботи відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 01.07.2004, включаються до ЄДР з відміткою про те, що свідоцтва про їх державну реєстрацію, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 01.07.2004, вважаються недійсними.
95. Таким чином, строк для включення до ЄДР відомостей про фізичних осіб - підприємців, державна реєстрація яких була проведена до 01.07.2004, визначений пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2390-VI, закінчився 03.03.2012. При цьому цей строк включення до ЄДР відомостей про фізичних осіб - підприємців, державна реєстрація яких проведена до 01.07.2004, підлягав застосуванню виключно у випадках самостійного подання останніми реєстраційних карток державному реєстратору.
96. Натомість відомості про фізичних осіб - підприємців, які самостійно не звернулись із відповідною заявою у строк, установлений пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2390-VI, підлягали включенню до ЄДР на підставі інформації, отриманої від тимчасових міжвідомчих спеціальних комісій. Державні реєстратори, вносячи відомості про цих фізичних осіб - підприємців до ЄДР, зобов'язані були зробити відмітку про недійсність їхнього свідоцтва про державну реєстрацію
97. 25.04.2014 набрав чинності Закон України від 25.03.2014 № 1155-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо включення відомостей про діючих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців до Єдиного державного реєстру» (далі - Закон № 1155-VII).
98. Цим Законом пункт 2 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону № 755-IV викладено в новій редакції, відповідно до якої усі діючі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 01.07.2004, відомості про яких не включені до ЄДР, зобов'язані подати державному реєстратору відповідно до вимог статті 19 цього Закону реєстраційну картку для включення відомостей про них до ЄДР. Державний реєстратор після отримання від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки зобов'язаний включити відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і видати їм виписку з ЄДР.
99. Законом № 1155-VII виключено пункти 2-4 і 7-9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2390-VI.
100. Основною метою проекту Закону № 1155-VII було продовження процесу включення до ЄДР відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які зареєстровані до 01.07.2004 та до цього часу не подали державному реєстратору про себе відомості.
101. Для досягнення цієї мети Законом № 1155-VII внесені зміни до розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2390-VІ щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб'єктів господарювання», які дозволять проводити включення відомостей про діючих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців до ЄДР.
102. Суб'єктна ознака статусу ФОП є визначальною для вирішення питання про віднесення позивача до платників єдиного внеску, а тому дослідження питання про наявність у позивача статусу ФОП має вирішальне значення для правильного розгляду цієї справи.
103. Відсутність офіційного підтвердження у позивача статусу підприємця шляхом проходження реєстраційних процедур у порядку, визначеному Законом № 755-IV, що виключає можливість законного здійснення підприємницької діяльності та отримання відповідних доходів, за відсутності фактичних доказів протилежного, виключає і можливість формальної та фактичної участі позивача у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування за відповідним статусом.
104. Статус підприємця є формою реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність, відсутність підтвердженого у визначеній державою формі реалізації цього права у нових умовах нормативно-правового регулювання після 2004 року виключає можливість автоматичного перенесення набутих до 01.07.2004 ознак суб'єкта господарювання, оскільки особа не може бути примушена до реалізації наданого їй права в цих умовах, а користується ним на власний розсуд.
105. Наведе застосування правових норм відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 01.07.2020 у справі № 260/81/19.
щодо автоматичного обчислення суми єдиного внеску
106. Оскаржувані у цій справі вимоги про сплату боргу (недоїмки) сформовані у зв'язку із автоматичним внесенням до інтегрованої картки платника (ІКП) зобов'язань зі сплати сум єдиного внеску.
107. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач посилався на облікові дані з інформаційної системи органу доходів і зборів, як підставу формування вимоги про сплату боргу (недоїмки).
108. Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 2464-VI виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.
109. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається Законом № 2464-VI, в частині адміністрування - ПК України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (частина четверта статті 8 Закону № 2464-VI).
110. Порядок 1) нарахування, 2) обчислення та 3) сплати єдиного внеску визначені відповідними статтями Закону № 2464-VI.
111. Нарахування єдиного внеску здійснює платник, правильність здійсненого нарахування - перевіряє орган доходів і зборів (пункти 2, 3 частини другої статті 6, частина третя статті 9). Звітність про нарахування подає платник (частина двадцять восьма статті 8). Донарахування здійснює орган доходів і зборів із застосування штрафних санкцій (пункт 3 частини одинадцятої статті 25).
112. Обчислення єдиного внеску здійснюється (стаття 9 Закону № 2464-VI):
а) платником: обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина друга статті 9 Закону № 2464-VI).
б) органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом № 2464-VI: обчислення єдиного внеску, здійснюється на підставі (частина третя статті 9 Закону № 2464-VI):
- актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску;
- звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів;
- бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
113. Таким чином, частина третя статті 9 Закону № 2464-VI встановлює чіткий перелік документів (доказів у судовому процесі), на підставі яких органами доходів і зборів здійснюється обчислення єдиного внеску.
114. Наявність відомостей в особових або інтегрованих картках, які дедуться податковими органами, не визначена Законом № 2464-VI у якості підстави для обчислення єдиного внеску.
115. В розглянутому спорі:
- акти перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску не складались, перевірка в порядку пункту 2 частини першої статті 13 Закону № 2464-VI не проводилась;
- звітність платником до органів доходів і зборів з нарахованими в ІКП сумами внеску - не подавалась;
- бухгалтерські та інші документи не перевірялись.
щодо вчинення запису в ІКП
116. При вчиненні в ІКП записів були відсутні первинні документи, визначені пунктом 2 розділу І Порядку № 422.
117. В розглянутому спорі були відсутніми й підстави автоматичного відкриття ІКП, визначені розділом ІІ «Інтегрована картка платника» Порядку № 422.
118. Відповідач не обґрунтував підстав та унормування процедури автоматичного відкриття ІКП та внесення в нього записів.
щодо формування вимог
119. Процедура нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена Інструкцією № 449.
120. Пунктом 4 Розділу VI Інструкції № 449 встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі: актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.
121. Згідно пункту 3 Розділу VI Інструкції № 449 надсилання платникам вимоги про сплату боргу (недоїмки) передбачено у трьох випадках:
- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;
- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
122. Статтею 1 Закону № 2464-VI визначено, що недоїмка це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
123. Таким чином, в розглянутих правовідносинах первісно мала б бути обчислена недоїмка в порядку частини третьої статті 9 Закону № 2464-VI, однак, як зазначено вище, відповідне обчислення відповідачем не здійснено та не оформлено.
124. Доводи відповідача про достатність відомостей облікових даних з інформаційної системи для внесення відомостей в ІКП, обчислення недоїмки по єдиному внеску та формування вимог про сплату боргу (недоїмки) не відповідають вищенаведеним нормам права, оскільки відповідач не застосував та не виконав вимоги частини третьої статті 9 Закону № 2464-VI, а користувався пунктом 4 Розділу VI Інструкції № 449, яка є актом нижчої юридичної сили.
125. У разі належного проведення перевірки з метою обчислення єдиного внеску відповідачем були б встановлені обставини нарахування та сплати єдиного внеску за позивача роботодавцем у 2018 році, відсутність у позивача статусу підприємця.
VІІ. ВИСНОВОК СУДУ
126. Вирішуючи спір по суті, суд виходить із завдання адміністративного судочинства, та зазначає про фактичну сплату сум єдиного внеску за позивача роботодавцем, відсутності статусу підприємця, та оцінює процедуру прийняття оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) на відповідність статті 19 Конституції України.
127. З системного аналізу матеріалів справи та наведених норм законодавства, судом встановлено, що звітність платником єдиного внеску не надавалась, обчислення сум недоїмки по єдиному внеску та відображення нарахувань в інтегрованій картці здійснено органом доходів і зборів без проведення перевірки, у порядку встановленому ПК України, без встановлення обставин сплати за позивача єдиного внеску роботодавцем та непровадження позивачем господарської діяльності у спірний період, та без встановлення обставин відсутності реєстрації позивача у статусі підприємця у періоді нарахування єдиного внеску.
128. У зв'язку із викладеним, формування оскаржуваних вимог про сплату боргу (недоїмки) за відсутності реєстрації позивача у статусі фізичної особи-підприємця є неправомірним, оскільки у спірні періоди позивач не набув статусу платника єдиного внеску.
129. Суд зазначає, що заявлений спір є майновим, отже вирішення спору пов'язане із правом позивача на мирне володіння майном, охоронюваним статтею 1 Протоколу Першого до Конвенції, тому суд враховує й норми статей 6, 13 Конвенції.
130. Недодержання встановленої законом процедури прийняття суб'єктом владних повноважень рішення призводить до незаконності рішення, що неодноразово зазначав Верховний Суд та відображено у чисельній практиці Європейського суду з прав людини.
131. Фактично вчинені послідовні дії відповідача щодо відкриття ІКП в 2018 році, внесення записів за попередні та поточні періоди, формування вимог про сплату боргу (недоїмки) не є вчиненими у законному порядку та спосіб, отже є протиправними та такими, що порушують права та законні інтересі позивача та суперечать принципу належного урядування.
132. Недодержанням передбаченого порядку обчислення єдиного внеску відповідач ухиляється від виконання обов'язку, покладеного на нього законом, уникаючи виконання такого обов'язку та покладаючи тягар відповідальності та негативні наслідки на позивача.
133. В розглянутому спорі, у разі відмови у задоволенні позову та визнання правомірними оскаржуваних вимог про сплату боргу (недоїмки), які є виконавчими документами, суду належало б зазначити про додержання органом доходів і зборів абзацу сьомого частини першої статті 5, частини третьої статті 3, статті 9 Закону № 2464-VI та правомірність обчислення єдиного внеску, у тому числі при фактичній сплаті такого внеску за спірний період роботодавцем та відсутності у позивача статусу підприємця.
134. Здійснюючи контроль легальності у розглянутому спорі, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову та наявність підстав для його задоволення.
135. Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд, -
вирішив:
136. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856; вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49000) про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) - задовольнити повністю.
137. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2018 № Ф-2573-54/415У на суму 15 819,54 грн, сформовану Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.
138. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.05.2019 № Ф-2573-54/415У на суму 5 211,36 грн, сформовану Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.
139. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 768,40 грн.
140. Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя І.О. Верба