22 жовтня 2020 року Справа № 160/10390/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,-
31.08.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 43145015) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в якій позивач просить суд стягнути суму податкового боргу в розмірі 3065,65 грн. з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно інтегрованої картки платника податків ОСОБА_2 має податковий борг з пені, нарахованої за податковим повідомленням-рішенням по транспортному податку з фізичних осіб, а саме: податкового повідомлення-рішення форми «Ф» № 13/1319 від 06.12.2017 на суму 10416,65 з граничним терміном сплати 10.03.2018. 3065,65 грн. - нараховано пені, згідно п.п. 129.1.1 ст. 129 Податкового кодексу України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/10390/20 та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалу про відкриття провадження у справі направлено на адресу відповідача поштою.
За відомостями інтернет-сайту «Укрпошта» відстеження поштового відправлення за № 4900085332380: відправлення прийняте 09.09.2020, відправлення прямує до точки видачі/доставки. Разом з тим, процесуальні документи направлялися відповідачу за адресою, яка зазначена у відомостях адресної довідки.
Згідно з ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином, ухвала суду від 02.09.2020 року, направлена відповідачу, вважається врученою належним чином.
Однак, відповідач, станом на дату ухвалення рішення, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 06.12.2017 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення по транспортному податку № 13/1319 на суму 10416,65 грн.
Граничний термін сплати за вказаним податковим повідомленням-рішенням - 10.03.2018.
З метою погашення податкового боргу ГУ ДПС у Дніпропетровській області відповідно до ст. 59 ПК України направлено відповідачу податкову вимогу від 15.03.2018 №33722-17 на суму 10416,65 грн.
Податкова вимога повернулась з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
24.06.2020 року податковий борг у розмірі 10416,65 грн. погашено шляхом перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший.
24.06.2020 року нараховано пеню за несвоєчасну сплату податкового боргу у розмірі 3065,65 грн., внаслідок чого, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу.
Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.
Відповідно до статті 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків у встановлені законом терміни.
Отже, не тільки відповідний розмір податків є визначальним для виконання конституційної норми, а й відповідні строки сплати податків.
При цьому, порушення строків сплати податків тягне накладення штрафних санкцій,
Слід зазначити, що податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (ст. 36 ПКУ). При цьому, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 - 36.3 ст. 36 ПКУ).
Платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством (п. 54.1 статті 54 ПКУ).
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 статі 57 ПКУ).
Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними, зокрема, у підпункті 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
У розумінні підпункту 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
За змістом статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Слід зазначити, що фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Так, відповідно до пп.129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Перевірка своєчасності, повноти нарахування та сплати узгоджених податкових зобов'язань, у тому числі з податку на додану вартість є предметом камеральної перевірки, яка може бути проведена відповідачем протягом 1095 днів від дати зарахування грошових коштів, сплачених позивачем в розрахунок податкового боргу за минулі періоди. При цьому, спрямування податковим органом сплаченого позивачем грошового зобов'язання є фактично сплатою простроченого грошового зобов'язання, а тому є підстави для нарахування пені згідно ст. 129 ПКУ.
Камеральна перевірка є одним із видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 ст. 75 ПКУ, та за своєю правовою суттю є формою поточного документального контролю за додержанням платником вимог податкового законодавства на підставі декларації та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітності автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.
У зв'язку з набранням чинності з 01.01.2017 року змін до Податкового кодексу України (Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від21.12.2016 року № 1797-VІІІ), зокрема до статті 75 ПКУ, предметом камеральної перевірки може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання, в тому числі і з податку на додану вартість.
Таким чином, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання є предметом камеральної перевірки, яка проводиться виключно на підставах даних, що зберігаються/опрацьовуються у відповідних інформаційних базах податкового органу.
Камеральна перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового/грошового зобов'язання проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ, а саме не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була подана пізніше, - за днем її фактичного подання.
У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Визначальним для притягнення платника податків до відповідальності у вигляді пені за ст. 129 ПКУ є факт несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання, тобто наявність податкового боргу, протягом певного строку, а розмір такого штрафу залежить від кількості днів такої несплати.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем порушено термін сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з транспортного податку, отже до позивача може бути застосована фінансова відповідальність за зазначене порушення.
Судом встановлено, що позивачем сплачено транспортний податок із затримкою термінів його сплати, у зв'язку з чим нараховано пеню у розмірі 3065,65 грн.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як встановив суд, у відповідача наявний борг перед бюджетом, який виник в результаті несплати у встановлені терміни сум грошових зобов'язань, нарахованих самостійно контролюючим органом, а саме: податкове повідомлення - рішення форми «Ф» № 13/1319 від 06.12.2017 на суму 104160,65 грн., яке позивачем отримано 10.01.2018 року.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області направило відповідачу податкову вимогу форми «Ф» №33722-17 від 15.03.2018 на суму 10416,65 грн.
Станом на день розгляду справи доказів оскарження податкового повідомлення-рішення в судовому чи в адміністративному порядку відповідач не надав.
Таким чином, суд встановив, що відповідач має заборгованість на загальну суму 3065,65 грн, яка виникла в результаті несплати у встановлені терміни сум грошових зобов'язань по транспортному податку з фізичних осіб.
Станом на день розгляду справи відповідач не надав доказів сплати податкового боргу.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи відсутність таких заходів у позивача, судовий збір на його користь стягненню з відповідача не підлягає.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
Позовну заяву Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу - задовольнити.
Стягнути суму податкового боргу в розмірі 3065,65 грн. з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна