13 жовтня 2020 року Справа № 160/9174/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномаш" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Техномаш" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 17 червня 2020 року №36409;
- зобов'язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області вчинити дії, а саме виключити товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОМАШ» (код за ЄДРПОУ 32640621) з переліку ризикових платників податків.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що ТОВ «ТЕХНОМАШ» засобами електронного зв'язку було отримано рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 17 червня 2020 року № 36409, згідно якого комісією регіонального рівня відповідно до п.6 Порядку зупинення ПН/РК в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, встановлено відповідність ТОВ «ТЕХНОМАШ» (код ЄДРПОУ 32640621) п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Зауважив, що вищезазначене рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області не містить жодної належної мотивації, підстав та причин віднесення ТОВ «ТЕХНОМАШ» до переліку ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником податків ТОВ «ТЕХНОМАШ» з посиланнями на відповідні документи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
09.09.2020 року відповідачем надано відзив на позов, в якому він просив у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що ТОВ «Техномаш» за рішенням Комісії від 17.06.2020 №36409 (Протокол №294 від 17.06.2020) включено до переліку ризикових, як такого, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Підставами для внесення ТОВ «Техномаш» до переліку ризикових платників податку стали взаємовідносини позивача із ризиковими платниками податку, а саме: ТОВ «Трассір Уа» (п.н. 39768357, ГУ ДПС у Львівській області, включено до переліку ризикових 17.04.2020), ТОВ «Філтон Макс» (п.н. 43232301, ГУ ДПС у Львівській області, включено до переліку ризикових 01.06.2020) та ТОВ «Ронсол» (п.н. 43409564, ГУ ДПС у Львівській області, включено до переліку ризикових 04.06.2020).
Зауважив, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ЛПС.
Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних було встановлено, що по ланцюгу постачання зазначеними контрагентами-постачальниками сформовано податковий кредит за рахунок придбання цигарок, легкових автомобілів, риби свіжомороженої, м'яса свинини тощо, за умови, що реалізовано товари редуктор, вимикач, набір мітчиків, шини пневматичні, корпус, шків та ін. Крім того, отримано від відповідного структурного підрозділу податкової інформації щодо здійснення суб'єктом господарювання ризикових операцій.
Також, відповідач зазначив, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДПС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків в порядку, передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.
Відповідач також вважає, що висновки, наведені в рішенні, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, таке рішення не порушує прав останнього. Внесення суб'єктом владних повноважень ТОВ «ТЕХНОМАШ» до переліку ризикових не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків, натомість вимога позивача про виключення з критеріїв ризиковості таким вимогам не відповідає, оскільки дії контролюючого органу не створюють жодних правових наслідків. Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 17 липня 2020 року у справі №280/1098/19, від 10 липня 2020 року у справі №520/5168/19, від 03 березня 2020 року у справі №240/3665/19 (№/9901/36283/19), 20 листопада 2019 року у справі №480/4006/18 (№К/9901/18097/19), від 27 серпня 2019 року у справі №540/2077/18 (№К/9901/17394/19).
22.09.2020 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких він зазначив, що законодавцем передбачено, що включення платника податків до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на ТОВ «ТЕХНОМАШ» покладається додатковий обов'язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, та відмовляють у розрахунку за поставлений товар/послуги, що у подальшому несе невідворотні ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами-покупцями. Крім того, внаслідок прийняття рішення про включення платника до переліку ризикових платників податків, позивач потрапляє у стан правової невизначеності. Позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.
Також, поивач вважає недоречними посилання контролюючого органу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 27 серпня 2019 року по справі №540/2077/18, від 17 липня 2020 року у справі № 280/1098/19, від 10 липня 2020 року у справі № 520/5168/19, від 3 березня 2020 року у справі № 240/3665/19, від 20 листопада 2019 року у справі № 480/4006/18, оскільки остання викладена стосовно норм Порядку №117, який діяв до 31 січня 2020 року включно.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОМАШ» (код за ЄДРПОУ 32640621) засноване 11 вересня 2003 року, є юридичною особою приватного права та платником ПДВ, одним з головних різновидів господарської діяльності підприємства є виробництво інших машин та устаткування спеціального призначення (гірничо-шахтного устаткування) згідно КВЕД 28.99. Крім того, підприємство «ТЕХНОМАШ» займається виробництвом будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій (код КВЕД 25.11), механічним обробленням металевих виробів (код 25.62), а також діяльністю посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (код КВЕД 46.19).
Безпосередній виробничий процес позивачем здійснюється за адресою: 49098, місто Дніпро, вул. Любарського 161 , займає територію площею 0,4425 га, на яку 13 липня 2020 року було продовжено договір оренди з Дніпропетровською міською радою терміном на 10 років. Усі виробничі та складські приміщення знаходяться у власності ТОВ «ТЕХНОМАШ» на підставі договору купівлі-продажу від 7 липня 2004 року. Загальна вартість основних засобів ТОВ «ТЕХНОМАШ» станом на 4 серпня 2020 року складає 12 507 991,48 грн., що підтверджується копією оборотно-сальдової відомості по рахунку « 10», долученою до справи
Господарська діяльність ТОВ «ТЕХНОМАШ» здійснюється власними силами, оскільки на підприємстві позивача офіційно працевлаштовано 90 кваліфікованих працівників згідно штатного розпису. Загальна сума єдиного соціального внеску, сплаченого до державного бюджету України за 2019 рік, складає 1 041 094,50 грн., ПДФО - 894 009,54 грн., військового збору - 74 572,29 грн. Аналогічні показники за 2020 рік складають: 590 691, 34 грн., 505 797,14 грн. та 42 156,85 грн. відповідно.
ТОВ «ТЕХНОМАШ» має необхідні декларації відповідності та дозвільні документи, копії яких долучені до матеріалів справи.
Як зазначив позивач, продукція, яку випускає підприємство «ТЕХНОМАШ», дуже специфічна. Споживачами є гірничо-збагачувальні та залізорудні комбінати, а саме: ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат» - Договір № 100 від 01.03.2020 р. та Договір ДГ-20/420 від 01.04.2020р.; ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» - Договір № 567 від 04.07.2019р.; ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» - Договір № 289 від 05.02.2018р.; ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» - Договір № 419-08-01 від 05.03.2019р.; ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» - Договір № 2018/п/ОО/1826 від 07.11.18р.
Більшу частину собівартості готового виробу складають матеріальні витрати. Основні елементи: метал та металеві вироби, литі вироби, редуктори, двигуни, підшипники, тощо.
Постачальники матеріалів та комплектуючих: ТОВ «Абсолют сталь», ТОВ «АВ метал», ТОВ «СМЦ Метінвест», ТОВ «Металоінвест України», ТОВ «Бінон», ТОВ «Ронгфа Інвест Сталь», ПП «Дана», ТОВ «Промислові гази», ТОВ «Електроміст», ТОВ «Адога Універс», ТОВ «Філтон Макс», ТОВ «Чемістік».
ТОВ «ТЕХНОМАШ» засобами електронного зв'язку було отримано рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 17 червня 2020 року № 36409, згідно якого комісією регіонального рівня відповідно до п.6 Порядку зупинення ПН/РК в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, встановлено відповідність ТОВ «ТЕХНОМАШ» (код ЄДРПОУ 32640621) п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Причиною включення стала: «наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операцій».
Не погодившись із рішенням Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 17 червня 2020 року №36409, Товариство з обмеженою відповідальністю "Техномаш" звернулось до суду із вказаним позовом.
Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до пп. 20.1.45. п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з п. 74.1, 74.3 ст. 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року), реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII (далі - Закон № 2245-VIII), яким змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.
Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11 грудня 2019 року, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстраціїподаткової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Відповідно до п. 2 Порядку 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а'або«б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Згідно з п. 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складеноподаткову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингуподаткової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку № 1165).
Додатками № 1 та № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком № 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
За формою та змістом оскаржуване рішення контролюючого органу від 17.06.2020 року №36409 відповідає вимогам Додатку № 4 до Порядку № 1165.
Так, у рішенні зазначено про відповідність платника податку ТОВ «ТЕХНОМАШ» критеріям ризиковості платника, зокрема, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов'язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)».
В оскаржуваному рішенні вказане поле заповнено та зазначено таке: «наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операцій».
Проте, в оскарженому рішенні не розшифровано /не заповнено/ не конкретизовано / взагалі не зазначено, яка саме наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на відповідача завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку та не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.
Відповідно до п. 25 Порядку № 1165, Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Згідно з п.44-46 Порядку № 1165, Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.
У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Так, представником відповідача не надано до суду доказів додержання вимог п.44 Порядку №1165 - результатів проведених звірок/перевірок інформаційних джерел та наданих позивачем документів при прийнятті оскаржуваного рішення.
У п.40 Порядку №1165, зокрема, зазначено: «… Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні. Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії .…».
Відповідачем не надано до суду копію протоколу засідань Комісії під час прийняття оскаржуваного рішення від 17.06.2020 №36409, матеріалів роботи комісії тощо.
Відтак, відповідачем документально не доведено додержання процедури розгляду матеріалів при прийнятті рішення від 17.06.2020 №36409.
У ході розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, та які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення від 17.06.2020 №36409.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача повідомив суд, що підставами для віднесення ТОВ «ТЕХНОМАШ» до переліку ризикових платників податків стали взаємовідносини із ТОВ «ТРАССІР УА», ТОВ «ФІЛТОН МАКС» та ТОВ «Ронсол», стало те, що по ланцюгу постачання зазначеними контрагентами-постачальниками сформовано податковий кредит за рахунок придбання цигарок, легкових автомобілів, риби свіжемороженої, м 'яса свинини тощо, за умови реалізації товарів: редуктор, вимикач, набір мітчиків, шини пневматичні, корпус, шків та ін.
Таким чином, суд зазначає, що висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що серед контрагентів ТОВ «ТЕХНОМАШ» є суб'єкти господарювання, які здійснюють сумнівні господарські операції, тобто, негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів.
Разом з тим, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, жодних доказів на підтвердження зазначеної інформації суду не надано.
Також, суд також звертає увагу, що відповідачем доказів того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваного рішення надано не було.
Отже, до суду відповідачем не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій при прийнятті оскаржуваного рішення від 17.06.2020 №36409, таким чином, суд приходить до висновку про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості оскарженого рішення, відтак, зазначене рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного рішення, з дотриманням вимог абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, відповідачем суду не наведено та не надано.
При цьому, слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).
Крім того, суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій, мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян та інших осіб, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Враховуючи, що приписами Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку, у разі віднесення платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд вважає, що віднесення платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні платником податків його господарської діяльності.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, ну думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 17 червня 2020 року №36409 та зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
За приписами абз.21 пункту 6 Порядку №1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномаш" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 17 червня 2020 року №36409.
Зобов'язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОМАШ» з переліку ризикових платників податків.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномаш" (код ЄДРПОУ 32640621) понесені позивачем судові витрати в сумі 4204,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник