Справа № 420/7930/20
21 жовтня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: вул.Семінарська, буд.5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправним, скасування наказу та податкових повідомлень - рішень, -
19.08.2020 р. до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним, скасування наказу та податкових повідомлень - рішень.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі направлень, виданих ГУ ДПС в Одеській області, співробітниками ГУ ДПС в Одеській області відповідно до ст. 20, пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України, на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 за період діяльності з 08.07.2017 року по дату закінчення фактичної перевірки з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податку розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів» проведено перевірку ФОП ОСОБА_1 . За наслідками перевірки складено акт. Згодом на підставі акту перевірки ГУ ДПС в Одеській області винесені податкові повідомлення-рішення.
Ухвалою суду від 25.08.2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
24.09.2020 року за вх. № 38743/20 від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області на підставі наказу від 07.07.2020 № 2731 і направлень на проведення фактичної перевірки № 928, № 929, № 930 від 07.07.2020 року проведена фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 тривалістю 10 діб. Копію наказу № 2731 від 07.07.2020 вручено продавцю. За результатами перевірки складено Акт (довідка) про результати фактичної перевірки від 16.07.2020 року № 364/15/13/РРО/ НОМЕР_1 . За результатами вказаної перевірки складено Акт (довідка) про результати фактичної перевірки від 16.07.2020 № 364/15/13/РРО/ НОМЕР_1 . Позивач з Актом перевірки, додатками до Акту ознайомлений, про що наявний особистий підписі. На підставі зазначеного акту перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області 27.12.2019 року прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0015350507; № 0015340507; № 0015330507 від 11.08.2020. Що стосується наказу №2731 від 07.07.2020 року ГУ ДПС в Одеській області про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , відповідач зазначає, що правовою позицію Верховного Суду (постанови: від 13.03.2018 № 804/1113/16; від 30.11.2018 № 808/1641/15) встановлено - «Наказ про проведення податкової перевірки може бути оскаржений в суді тільки у випадку, якщо допуск посадових осіб контролюючого органу до перевірки не відбувся (перевірка фактично є проведена)». Враховуючи вищенаведене, наказ на проведення перевірки, податкові повідомлення-рішення від 11.08.2020 № 0015350507; № 0015340507; № 0015330507 є законними та винесеними згідно із вимогами чинного законодавства.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрований 08.11.2011 року, номер запису про проведення державної реєстрації: 25330000000001964.
Види діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за КВЕД: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.45 Розведення овець і кіз; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 95.23 Ремонт взуття та шкіряних виробів; 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах; 47.81 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; 36.00 Забір, очищення та постачання води; 38.11 Збирання безпечних відходів; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
07.07.2020 року заступником начальника ГУ ДПС в Одеській області, видано Наказ № 2731 про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , на підставі ст..20, п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами).
07.07.2020 року на підставі Наказу № 2731 від 07.07.2020 року видано направлення на перевірку № 982, № 929, № 930.
У період з 09.07.2020 р. по 16.07.2020 року, посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області на підставі наказу №2731 від 07.07.2020 року та направлень на перевірку, проведено фактичну перевірку магазину, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 з метою здійснення контролю щодо дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів.
За результатами перевірки складено акт №364/15/13/РРО/ НОМЕР_1 від 16.07.2020 року, в якому зафіксовано наступні факти, встановлені в ході перевірки:
- не проведення розрахункової операції через зареєстрований у встановленому порядку реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) на суму 108,00 грн. та не видача розрахункового документу, що є порушенням вимог п.1, п.2 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг» (із змінами і Закон №265/95-ВР);
- розрахункові операції у період з 18.04.2018 року по 09.07.2020 року на загальну суму 76312,10 грн. проведені через зареєстрований РРО з порушенням норм встановленого законодавством порядку, а саме адреса господарської одиниці зазначена у фіскальному чеку: АДРЕСА_2 , у той час, як фактична адреса господарської одиниці: АДРЕСА_2 ;
- порушення встановленого законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем реалізації (зберігання), а саме: відсутні накладні, ТТН або інші документи, які підтверджують облік товарних запасів. Загальна сума не облікованого товару складає 8003,00 грн., що є порушенням вимог п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР;
- не забезпечено відповідність сум готівкових коштів, на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО на суму 119,70 грн., що є порушенням вимог п.13 ст.3 Закону №265/95-ВР;
- реалізація (зберігання) тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка; (зберігання сигарет «Бонд» у кількості 29 шт. загальну суму 1102,00 грн.), що є порушенням ст. 11 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (із змінами і доповненнями);
- зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка на загальну суму 1900,00 грн. (горілка «Пшенична» 0,5 л. 40%' кількості 20 шт. за ціною 50,00 грн. та 1 тетропак горілки «Пшенична» 10 л. 40% за ціною 900,00 грн., що є порушенням ст. 11 Закону №481/95-ВР;
- реалізація алкогольних напоїв без відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Згідно наявної інформації баз даних «Податковий блок» в період з 04.04.2019 року по 30.04.2019 року реалізовано алкогольних напоїв на загальну суму 277,40 грн. та в період з 01.05.2020 року по 04.06.2020 року на загальну суму 450,10 грн., що є порушенням ст. 15 Закону №481/95-ВР;
- реалізація 1 пляшки горілки «Престиж» 0,5 л. з вмістом спирту 40 % за ціною 70,00 грн., тобто нижче встановленої мінімальної роздрібної ціни, що є порушенням Постанови КМУ від 30.10.2008 р. №957 «Про встановлені розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (із змінами і доповненнями).
28.07.2020 року позивач надав до ГУ ДПС в Одеській області заперечення на Акт про результати фактичної перевірки від 16.07.2020 року.
07.08.2020 року № 16418/К/15-32-05-07-01 ГУ ДПС в Одеській області на адресу позивача направлено лист про надання відповіді на заперечення, в якому зазначено, що фактична перевірка проведена правомірно та висновки, викладені в акті фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 відповідають чинному законодавству та є обґрунтованими.
11.08.2020 року на підставі акту №364/15/13/РРО/ НОМЕР_1 від 16.07.2020 року на адресу позивача направлено податкові повідомлення-рішення про стягнення штрафних (фінансових) санкцій від 11.08.2020 року № 0015350507 на суму 16016,80 грн. за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, № 0015330507 на суму 51000,00 грн. за порушення законодавства у сфері виробництва алкогольних напоїв та тютюну, № 0015340507 на суму 10000,00 грн. за порушення законодавства у сфері виробництва алкогольних напоїв та тютюну.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.
Податковим законодавством встановлено, що податкові органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (підпункт 20.1.4. пункту 20.1 ст.20 ПК України).
Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки-цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно вимог пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки визначений ПК України.
Так, згідно вимог п. 80.1 та п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, 80.1 фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
Пунктом 80.5 ПК України передбачено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що фактична перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення, а право на проведення такої перевірки надається за умови пред'явлення копії наказу про проведення фактичної перевірки та направлення на проведення такої перевірки.
Слід зазначити, що в наказі №2731 від 07.07.2020 року міститься посилання на пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України.
Зазначений наказ прийнятий у відповідності до пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, який передбачає, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, до видів діяльності ФОП ОСОБА_1 належить роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код КВЕД 47.11).
Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що при призначенні перевірки контролюючим органом в оскаржуваному Наказі не зазначено будь-яких фактичних обставин, які послугували підставою для призначення перевірки.
Проаналізувавши норми Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що підставою для проведення фактичної перевірки є конкретний пункт Податкового кодексу України (в даному випадку це пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80), який зазначається контролюючим органом при прийнятті наказу на проведення фактичної перевірки, а наявність чи отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства є обставиною застосування підпункту 80.2.2, так само й здійснення відповідачем функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Судом встановлено, що оскаржуваний Наказ містить:
- дату його видачі;
- найменування контролюючого органу - ГУ ДПС в Одеській області;
- найменування та реквізити суб'єкта, який перевіряється - ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 );
- адресу господарського об'єкту: АДРЕСА_2 ;
- вид перевірки - фактична;
- підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом - на підставі п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України;
- дату початку перевірки - з 08.07.2020 року;
- тривалість перевірки - 10 діб;
- період діяльності, який буде перевірятися - з 08.07.2017 по дату закінчення фактичної перевірки.
Крім того, даний наказ підписаний заступником начальника ГУ ДПС в Одеській області та скріплений печаткою контролюючого органу.
Таким чином, оскаржуваний Наказ про проведення фактичної перевірки відповідає вимогам встановленим Податковим кодексом України, прийнятий без порушення визначеної чинним законодавством процедури призначення фактичної перевірки та за наявності передбаченої Податковим кодексом України підстави для її проведення.
Даний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 22.05.2018 року у справі № 810/1394/16, а саме: «... Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред'явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).»
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що видання керівником відповідача наказу про призначення перевірки не створює небезпеки інтересам позивача, оскільки сам по собі факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків. Проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів.
Згідно з частинами першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу покладено на контролюючий орган.
Відповідачем до суду надано та судом досліджено докази на підтвердження правомірності вчинених відповідачем дій, зокрема правомірності прийняття оскаржуваного наказу.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за даним позовом не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, тому відсутні підстави для стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 255, 243-246, 250 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним, скасування наказу та податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили, відповідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Токмілова Л.М.
.