22 жовтня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3824/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Варави Романа Сергійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Хаус", про визнання протиправною та скасування постанови, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича про відкриття виконавчого провадження ВП № 62132954 від 20.05.2020 р. щодо примусового виконання виконавчого напису № 930, виданого 06.05.2020 р. приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В.
Ухвалою судді від 21.09.2020 прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у даній справі та справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, на 30.09.2020 призначено судове засідання для розгляду справи по суті. Також даною ухвалою витребувано у відповідача докази, зокрема, зобов'язано подати до суду належним чином завірені копії усіх матеріалів, які були покладені в основу оскаржуваної постанови, а також матеріали виконавчого провадження №62132954 (а.с.19-20).
30.09.2020 судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному, розгляд справи перенесено на 22.10.2020 (а.с.69)
У судове засідання 22.10.2020 учасники справи не з'явилися. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у письмовому провадженні (а.с.76).
Відповідач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.75), причини неявки суду не повідомив.
З урахуванням приписів ч.9 ст.205, ч.3 ст.268, ч.4 ст.287 КАС України, суд визнав за можливе здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем протиправно прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62132954 від 20.05.2020, оскільки, на її думку, приватним виконавцем порушено приписи статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", прийнявши до виконання виконавчий документ за відсутності доказів того, що в межах території виконавчого округу міста Києва наявне майно, що належить позивачу та не врахував, що місцем реєстрації (проживання) позивача є Кіровоградська область, Кіровоградський район, смт.Нове.
Відповідачем не подано до суду відзиву на позов. При цьому, суд враховує, що у відповідності до ч.4 ст.159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин кваліфікується судом як визнання позову.
Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ТОВ "Фінансова компанія "Інвест Хаус" пояснень щодо даної позовної заяви до суду не подано.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що позивачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 (а.с.7-8).
На примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Варави Р.С. перебувало виконавче провадження №62132954, у якому позивач є боржником (а.с.9).
Вказане виконавче провадження відкрито на підставі заяви ТОВ "Фінансова компанія "Інвест Хаус" про примусове виконання виконавчого напису №930, виданого 06.05.2020 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. (а.с.27, 36-37).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Р.С. від 20.05.2020 відкрито виконавче провадження №62132954 із виконання виконавчого напису №930, виданого 06.05.2020 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. про стягнення з боржника: ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Інвест Хаус" заборгованості в розмірі 35539,42 грн. (а.с.38-39).
Не погодившись із даною постановою, позивач звернулася з позовом до суду.
Відповідно до статті 90 Закону України "Про нотаріат" стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VIII (далі за текстом - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII установлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім: 1) рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною; 2) рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету; 3) рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону; 4) рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи; 5) рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини; 6) рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності; 7) рішень про виселення та вселення фізичних осіб; 8) рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена; 9) рішень про конфіскацію майна; 10) рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання; 11) інших випадків, передбачених цим Законом та Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Як передбачено абзацом 2 частини 1 статті 19 Закону №1404-VIII, право вибору пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.
За правилами пункту 10 частини 4 статті 4 Закону №1404-VIII якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю, це є підставою для повернення виконавчого документу стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення.
Місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону №1404-VIII приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Згідно з частиною 4 статті 24 Закону №1404-VIII виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
Частиною 5 статті 24 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.
Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України.
Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.
Пунктом 4 частини 2 статті 23 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02.06.2016 року №1403-VIII передбачено, що у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
Виконавчі округи і територіальні межі діяльності приватного виконавця визначені статтею 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з частинами 1, 2, 6 статті 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.
Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України "Про виконавче провадження".
Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно з частиною 3 статті 26 Закону №1404-VIII у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Частиною 5 статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Враховуючи наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що приватний виконавець має право прийняти до виконання виконавчий документ та відкрити виконавче провадження щодо його примусового виконання лише в тому разі, якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи або місцезнаходження його майна розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та на яку розповсюджується компетенція даного приватного виконавця.
Відповідно до відомостей Єдиного реєстру приватних виконавців України встановлено, що Вараві Роману Сергійовичу надано право на здійснення діяльності у виконавчому окрузі міста Києва (а.с.14).
Таким чином, відповідач мав право прийняти до виконання виконавчий напис №930, виданий 06.05.2020 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В., за умови проживання боржника ОСОБА_1 у місті Києві чи у разі знаходження її майна у місті Києві.
Судом встановлено, що місцем проживання та реєстрації боржника ОСОБА_1 з 12.09.2018 є АДРЕСА_1 , що підтверджується відміткою про реєстрацію місця проживання у паспорті позивача (а.с.8).
Проте, будь-яких доказів на підтвердження реєстрації позивача та/або її проживання у виконавчому окрузі м. Києва, відповідач до суду не надав.
До того ж, будь-яких доказів того, що на час відкриття даного виконавчого провадження та винесення оскаржуваної постанови, позивач була зареєстрована та мала у наявності майно в місті Києві, суду також не надано.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Варавою Р.С. під час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №62132954 від 20.05.2020 не дотримано вимог частини 2 статті 24 Закону №1404-VIII.
Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки вони є обґрунтованими та законними.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За визначенням, наведеним у частині 1 статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов'язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету; бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.
Відповідач у справі - приватний виконавець Варава Р.С. - у спірних правовідносинах є спеціальним суб'єктом владних повноважень, проте не є розпорядником бюджетних коштів, оскільки не є бюджетною установою та не утримується за рахунок бюджету.
Відтак, здійснені позивачем витрати на оплату судового збору у сумі 840,80 грн. (а.с. 6) слід стягнути на її користь з відповідача як із самозайнятої особи, що здійснює незалежну професійну діяльність.
Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 287, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Варави Романа Сергійовича (04119, м.Київ, вул.Сім'ї Хохлових, 9-а, офіс 1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Хаус" (79005, м.Львів, вул.М.Вороного, 2, ЄДРПОУ 41661563) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича про відкриття виконавчого провадження №62132954 від 20.05.2020.
Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) здійснені нею судові витрати на оплату судового збору в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.287, 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина