22 жовтня 2020 року справа № 340/3243/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши у м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з заявою до Управління про визнання протиправними дій щодо припинення виплати пенсійного забезпечення, починаючи з 01 грудня 2019 року.
Водночас просив зобов'язати відповідача поновити виплату пенсії, починаючи зі згаданої дати.
У позовній заяві зазначає, що з 2013 року перебував на обліку Управління, отримуючи пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон).
29 жовтня 2019 року уклав контракт про проходження служби цивільного захисту, а відповідач, не сповістивши про підстави, припинив виплату пенсії з 01 грудня того ж року.
Стверджує, що такі дії протиправні, оскільки контракт підписано під час дії особливого періоду.
Управління заперечило щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.21-24).
Зазначило про пропущення строку звернення до суду, який встановлено КАС України.
Стверджувало, що позивача прийнято не на військову службу і не на службу інших військових формувань та перерахованих служб.
Ухвалою суду від 21 серпня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.16-17).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.
Так, позивач з 2013 року перебуває на обліку в Управлінні, отримуючи пенсію по лінії Міністерства надзвичайних ситуацій в Україні відповідно до приписів Закону (а.с.8, 21-24).
Позивач звільнявся зі служби відповідно до Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту (далі - Положення), який затверджено постановою Уряду України від 21 липня 2005 року №629, у запас Збройних Сил України з постановкою на військовий облік у званні майора служби цивільного захисту (а.с.7).
29 жовтня 2019 року наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - Служба) №456 майора служби цивільного захисту ОСОБА_1 призначено за контрактом про проходження служби цивільного захисту упродовж 5 років на підставі Положення на посаду начальника лабораторії вимірювальної техніки загону забезпечення 3 спеціального центру швидкого реагування Служби у згаданому спеціальному званні (а.с.9).
У грудні 2019 року Управління на звернення позивача сповістило, що виплата пенсії припинена, оскільки в документі про повторне прийняття на службу відсутні відомості про дію особливого періоду (а.с.10).
Управління зазначило, що направить додаткову відповідь після письмового роз'яснення Пенсійного фонду України.
02 березня 2020 року відповідач сповістив позивача, що пенсія виплачується при повторному прийнятті лише на військову службу (а.с.11).
ОСОБА_1 звернувся до суду 12 серпня 2020 року (а.с.14).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, відповідно до приписів частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
24 вересня 2020 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вирішив позов пенсіонера до територіального підрозділу Пенсійного фонду України (справа №569/19123/17).
Пенсіонер звернувся до суду у листопаді 2016 року і просив поновити виплату пенсії з 2009 року.
Верховний Суд зробив висновок, що до спірних правовідносин не застосовується строк звернення до суду, якщо особа не отримувала пенсію з вини держави в особі її компетентних органів.
ОСОБА_1 ставить питання про встановлення вини Управління щодо припинення виплати пенсії.
Вивчивши рішення Верховного Суду, суд погоджується з правовим висновком щодо строку звернення до суду.
У відзиві на позов Управління не ставить під сумнів дію в державі особливого періоду.
Однак, суд вважає за необхідне надати відповідь на таке запитання.
Так, приписами частини 1 статті 1 «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» (далі - Закон 2) встановлено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Приписами частини 1 статті 1 Закону України «Про оборону України» (далі - Закон 3) визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Ні Закон 2, ні Закон 3 не містять норми права, яка б чітко вказала дату чи подію, з настанням котрої припиняється дія особливого періоду.
Системний аналіз цих двох норм права вказує на наступне: особливий період розпочинається з моменту оголошення рішення про мобілізацію; особливий період закінчується з завершенням функціонування національної економіки, органів влади, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України та інших органів у певному режимі, про що приймається відповідне рішення.
Мобілізація оголошена Указом Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014.
Рішення про завершення функціонування національної економіки, органів влади, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України та інших органів у певному режимі не приймалась, оскільки не усунуті підстави оголошення особливого періоду, котрі існували у 2014 році.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що в державі діє особливий період.
Приписами частини 3 статті 2 Закону встановлено, що пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняття на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється. Після звільнення із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або повторного прийняття їх на службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, до дня фактичного звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде нижчим за розмір, який вони отримували до призову або повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу в особливий період.
Детальний аналіз цієї норми права вказує на наступне.
Особам, які отримують пенсію за Законом, у разі укладення контракту про проходження служби у підрозділах цивільного захисту під час дії особливого періоду, її виплата не припиняється до його закінчення або дня фактичного звільнення.
Таким чином, припинивши виплату пенсії, Управління допустило протиправні дії.
Захист порушеного права полягає у зобов'язанні відповідача відновити виплату пенсії з 01 грудня 2019 року.
Отже, позов належить задовільнити.
Судові витрати у справі складаються з судового збору у сумі 840,80 грн. (а.с.4).
Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 263, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити.
Визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо припинення виплати пенсійного забезпечення ОСОБА_1 , починаючи з 01 грудня 2019 року.
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01 грудня 2019 року.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині виплати пенсії за грудень 2019 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 840,80 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей