ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
10 березня 2010 року 11:34 № 2а-11916/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кишинському М.І. при секретарі судового засідання Попадин О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд-2007"
до Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва
про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.09.2009р. №0005782304/0
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання визнання нечинним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0005782304/0 від 09.09.09 р., згідно з яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 122 617,50 грн., у тому числі 95 046,00 грн. основного платежу та 27 571,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковим органом поверхнево та неповно, без дослідження усіх документів, що стосувалися операцій з коригування сум податкового кредиту в поданих податкових деклараціях, пов'язаних із нарахування та сплатою податку на додану вартість за березень та червень 2009 р. зроблено необґрунтований та неправомірний висновок про заниження суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 2188333,00 грн., в тому числі за березень 2009 року на суму 593333,00 грн. та червень 2009 року на 1595000,00 грн.
Податковим органом при перевірці встановлено та не заперечується, що розрахунки між суб'єктами господарювання проведені повністю у безготівковій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ «Директ Фінанс»грошових коштів у сумі 8 765 000,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 1 460 833,34 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 49 від 06.03.2008 р., № 53 від 12.03.2008 р., № 37 від 22.02.2008 р., № 36 від 22.02.2008 р., № 116 від 26.06.2008 р., № 289 від 03.04.2009 р.
Перевіркою встановлено, що ТОВ «Директ Фінанс»виписано позивачу податкові накладні №9 від 28.09.2007 р., № 10 від 28.09.2007 р., № 8 від 28.09.2007 р., № 2 від 15.02.2008 р.
Однак, позивач відобразив суми податкового кредиту по вищезазначеним податковим накладним, отриманим після закінчення податкових періодів, в яких відбулася оплата або отримання товарів, і саме у складі рядка 10.1 податкової декларації з ПДВ за березень 2009 року на суму 593333,00 грн. та за червень 2009 р. на суму 1595000 грн.
Враховуючи викладене вище, позивач полягає на тому, що коригування здійснено ним із дотриманням вимог Закону України «Про податок на додану вартість», а також на тому, що таке коригування, у будь-якому разі не призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2009 року та червень 2009 року, у зв'язку з чим, просить суд адміністративний позов задоволити в повному обсязі
Представник відповідача у письмових заперечених та в судовому засіданні проти заявленого позову заперечував, мотивуючи тим, що за результатами невиїзної документальної перевірки позивача за період березень-липень 2009 року, що відображені в акті перевірки 31.08.2009 р., позивачем, при визначені податкового кредиту за вересень 2007 року на суму 1746666,00 грн., за лютий 2008 року на суму 441666,00 грн., неправомірно прийнято рішення про не формування податкового кредиту вказаних звітних періодів з використанням зазначених сум податку, оскільки ТОВ «Інвестбуд-2007»на дату виникнення права на податковий кредит, таким правом не скористалось, оскільки одночасно з поданням декларацій по ПДВ до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не подано скарги стосовно контрагента, щодо відмови у наданні податкових накладних або наданні їх із порушенням встановленого Порядку виписування податкової накладної.
В зв'язку з чим, відповідач вважає правомірним висновок про порушенням позивачем вимог п.п. 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6 п.7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», і донарахування в зв'язку з цим податкового зобов'язання з ПДВ 95 046,00 грн. та застосування 27 571,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Оцінивши за правилами, встановленими ст. 86 КАС України наявні у матеріалах справи докази та пояснення сторін, надані під час розгляду справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Директ Фінанс»за березень-липень 2009 року, за результатами якої складено акт перевірки № 1554/23-04/35394171 від 31.08.2009 р.
Як свідчать обставини справи та не заперечується сторонами, позивач мав господарські відносини з ТОВ «Директ Фінанс», а саме позивач на підставі договорів купівлі-продажу (належним чином завірені копії наявні в матеріалах справи) придбав нежитлові приміщення у м. Донецьк.
В судовому засіданні встановлено, що податкові накладні, які отримані позивачем із запізненням складені на дату здіснення платежів та надані податковому органу під час перевірки, відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість»чого не заперечує відповідач. Оригінали вищезазначених накладних оглянуті в судовому засіданні.
Вищенаведені обставини та документальні докази підтверджують факт виконання договору сторонами, свідчать про реальне настання правових наслідків, що обумовлені договірними зобов'язаннями.
За наведених обставин та правових норм, позивач, отримавши податкові накладні від ТОВ «Директ Фінанс»правомірно сформував податковий кредит, у періоді отриманні таких накладних (березень, червень 2009 р.) та задекларував вказані у цих накладних суми у р. 10.1 Декларації з ПДВ у відповідних періодах.
Доводи відповідача про неправомірне формування податкового кредиту у березні, червні 2009 року не заслуговують на увагу з наступних підстав.
Імперативними законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону, в редакції чинній на момент здійснення господарських операцій, податковий кредит звітного періоду складається із суми податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Виходячи зі змісту пункту 7.4 ст. 7 Закону, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.
Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами, фактичні обставини справи підтверджують реальне здійснення господарської операції.
Відповідно до положень п.п. 7.2.6. п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка була чинна на момент перевірки) податкова накладна є виключною підставою для нарахування податкового кредиту.
При цьому, підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, не підтверджених податковими накладними. Отже, у податковому періоді, коли податкова накладна була виписана продавцем товарів, але ще не отримана покупцем цих товарів, покупець товарів не мав документу, на підставі якого міг би включити суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивач, отримавши податкові накладні із запізненням, але в межах 1095 днів правомірно сформував податковий кредит у періоді отримання таких накладних та задекларував вказані у цих накладних суми у р. 10.1 Декларації з податку на додану вартість. До того ж, такий висновок суду узгоджується з позицією ДПА України з цього ж приводу, викладеною у листах ДПА України від 14.04.2008 року №7681/7/16-1117 та від 10.08.2006 року № 8799/6/16-1515-10.
Що стосується доводів відповідача про неподання позивачем скарги до податкового органу про неподання контрагентом податкових накладних у вказаних періодах, суд зазначає наступне.
Відповідно до абз.2 п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
За змістом наведеної норми, подання скарги було б доцільним, якщо б позивач включив вказані суми ПДВ до податкового кредиту у вересні 2007 року та лютому 2008 року, чого в даному випадку не було, в зв'язку з чим у суду відсутні підстави вважати порушенням позивачем зазначеної норми закону. До того ж, подання скарги є правом, а не обов'язком платника податку.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування.
За таких обставин, суд дійшов висновку про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення, в зв'язку з чим, підлягає скасуванню, а позов задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа)
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
Позов задоволити.
Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про від 09.09.2009 року № 0005782304/0.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Кишинський М.І.
Дата складання та підписання постанови в повному обсязі -15.03.2010р.