ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
25 лютого 2010 року 12:15 № 2а-13046/09/2670
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі Попові В.С. за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, особисто,
від відповідача: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом ОСОБА_1
до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
про скасування постанови.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.02.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом про скасування постанови №ВП4945072 від 24.12.2007р. про закінчення виконавчого провадження.
Позовні вимоги ґрунтувались на тому, що відповідачем було безпідставно закінчено виконавче провадження, оскільки фактичного виконання судового рішення здійснено не було.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов та витребуваних матеріалів не надав.
Враховуючи скорочений строк розгляду скарг на дії державного виконавця, встановлений статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку, встановленому частиною четвертою статті 128 КАС України.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
24 грудня 2007 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було винесено постанову №ВП4945072, у відповідності до якої було закінчено виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-а-229/07, виданого 11.09.2007р. Печерським районним судом міста Києва про зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України розглянути заяви позивача та прийняти рішення.
При цьому відповідач послався на те, що Міністерством внутрішніх справ України листом від 02.11.2007р. №10/5-8102 повідомлено про розгляд звернень ОСОБА_1, та надано копію відповідного листа, адресованого позивачу.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження підлягає закінченню у випадку, зокрема, фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом (пункт 8 частини 1).
Як вбачається з наданої позивачем копії постанови Печерського районного суду міста Києва від 16.07.2009р. по справі №2-а-229/07р., на виконання якої було видано виконавчий лист, зазначеним судовим рішенням було зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути заяви позивача від 01 квітня 2005 року № 2844, 2845, 2846 та прийняти рішення.
При цьому, в тексті зазначеного рішення (абз.7 стор. 2) міститься визначення, що подані позивачем заяви повинні вирішуватись в порядку ст. 97 КПК України з винесенням одного з передбачених рішень.
Відповідно до статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами якого було винесено постанову Печерського районного суду міста Києва від 16.07.2009р. по справі №2-а-229/07р, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця, ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Отже, у випадку виникнення питань щодо того, яким чином боржнику слід виконати судове рішення та що слід вважати належним його виконанням, державний виконавець мав право звернутися до суду за роз'ясненням судового рішення.
Натомість, відповідач зазначеним правом не скористався, та дійшов до передчасних висновків про повне виконання судового рішення, обґрунтувавши їх лише посиланнями на позицію боржника.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем правомірності прийнятого ним рішення не доведено, обставини фактичного виконання рішення не підтверджено, у зв'язку з чим судом вбачаються доведеними посилання позивача на відсутність обставини виконання постанови Печерського районного суду міста Києва.
У зв'язку з викладеним, позовні вимоги вбачаються судом обґрунтованими, та такими, що підлягають частковому задоволенню, з урахуванням вимог пункту 1 частини 2 статті 162 КАС України щодо прав суду при вирішенні справи.
Вимоги про зобов'язання виконати виконавчий документ задоволенню підлягають частково, з огляду на те, що виконання судового рішення є дискреційними (виключними) повноваженнями державного виконавця.
Оскільки виконавчий документ було датовано 24 грудня 2007 року, а позовну заяву направлено до суду поштою 02.01.08р., то суд доходить висновків про звернення позивача до суду в межах строків, передбачених статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.69, 70, 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1 . Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 24 грудня 2007 року №ВП4945072 про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-а-229/07, виданого Печерським районним судом міста Києва 11.09.2007р.
3. Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчинити дії з виконання виконання виконавчого листа №2-а-229/07, виданого Печерським районним судом міста Києва 11.09.2007р.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо булс подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя С.К. Каракашьян