ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
08 лютого 2010 року 15:37 № 2а-17336/09/2670
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі Попові В.С. за участю представників сторін:
від позивача: ВіткаО.Ю., представник,
від відповідача: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом ОСОБА_3
до Уманського міського відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції
про визнання протиправною та скасування постанови від 17.06.2009р. АА № 916523.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 08.02.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся представник ОСОБА_3 з позовом до Уманського міського відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови від 17.06.2009р. АА № 916523 в частині, що стосується майна, належного позивачу.
Позовні вимоги було мотивовано тим, що зазначеною постановою було накладено арешт на належне позивачу нерухоме майно без будь -яких передбачених чинним законодавством підстав.
Відповідачем у відзиві позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що арешт на майно було накладено у відповідності до судового рішення, в якості арешту майна боржника.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
17 червня 2009 року державним виконавцем Уманського міського відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження АА № 916523, у відповідності до якої на виконання виконавчого листа №2-2230, виданого Уманським міськрайонним судом 15.04.2008р. було накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_1.
В мотивувальній частині постанови державного виконавця зазначено, що, з метою виконання рішення суду, необхідно накласти арешт на 59/100 частину житлового будинку по АДРЕСА_2, м.Умань.
Згідно з резолютивною частиною постанови, було накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_1, який проживає в АДРЕСА_1 (п.1 резолютивної частини) та заборонено здійснювати відчуження будь -якого майна, яке належить ОСОБА_1.
Також відповідачем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 17.06.2009р., згідно з якою на виконання виконавчого листа №2-2230 від 15.04.2008р. було накладено арешт на 59/100 частини житлового будинку АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1
У наданому відзиві відповідачем було підтверджено накладення арешту саме на будинок 34 по вул. Дзержинського в місті Умань.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження відповідачем відкрито на виконання виконавчого листа №2-2230-2007р., виданого Уманським міськрайонним судом Черкаської області 15.04.2008р., згідно з яким зобов'язано ОСОБА_2 перенести стіну житлового будинку з добудовою по АДРЕСА_2, на відстань 7 метрів від стіни будинку по АДРЕСА_3.
Також, однією з підстав винесення оскаржуваної постанови від 17.06.09р. зазначено ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18.05.09р.
Зазначеною ухвалою, копію якої надано відповідачем, було накладено арешт на будинок АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_1.
24 березня 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі - продажу частини (59/100) будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, зазначений договір було посвідчено державним нотаріусом Уманської міської державної нотаріальної контори Кравчук Т.І. та зареєстровано в Державному реєстрі правочинів за № 3378453.
25 березня 2009 року право власності на частину будинку було зареєстроване Уманським виробничим відділом комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації»за №13851034 (запис №4265 в книзі 7).
Судом вбачається, що з моменту державної реєстрації права власності (25.03.2009р.) на зазначене нерухоме майно позивач набув право власності на нього.
Суд доходить висновків, що Законом України «Про виконавче провадження»органам державної виконавчої служби не надано права накладення арешту на майно, яке належить іншим, ніж боржнику, особам.
Можливість накладення арешту на майно без врахування права власності надана судовим органам в якості забезпечення позову, проте ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18.05.09р. було накладено арешт на будинок АДРЕСА_3, а не на будинок АДРЕСА_2.
Отже, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження правомірності накладення арешту на майно, що належить позивачу, оскільки судовим рішенням арешт було накладено на інший будинок, а державному виконавцю права накладення арешту на будь -яке майно не надано.
Відповідно до статті 383 Цивільного процесуального кодексу України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно до статті 85 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до відповідного суду.
Враховуючи те, що позивач не є стороною виконавчого провадження та не залучався до проведення виконавчих дій, суд доходить висновків, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції, оскільки можливості судового оскарження дій державного виконавця позивачу іншими нормативно -правовими актами не надано.
Позивачем було зазначено про те, що про винесення оскаржуваної постанови він дізнався випадково, позовну заяву подав в межах десятиденного строку.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази для визначення дати ознайомлення позивача з оскаржуваною постановою, судом приймаються посилання на своєчасне оскарження в межах строків, встановлених статтею 181 КАС України.
З огляду на викладене, суд вбачає підстави для задоволення позову.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.69, 70, 71,158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1 .Позов ОСОБА_3 задовольнити повністю.
2.Скасувати постанову №АА916523 старшого державного виконавця Уманського міського відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції від 17.06.2009р. "Про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження" в частині арешту 59/100 будинку, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_2.
Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь ОСОБА_3 за рахунок Державного бюджету України
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя С.К. Каракашьян