м. Вінниця
21 жовтня 2020 р. Справа № 120/2136/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,
за участю:
секретаря судового засідання: Федчук Тетяни Юріївни,
представника відповідачів: Клименка Дмитра Сергійовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Вінницької обласної прокуратури про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі:
за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )
до: Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур (адреса: вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011), Офісу Генерального прокурора (код ЄДРПОУ: 00034051, адреса: вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011), Прокуратури Вінницької області (код ЄДРПОУ: 02909909, адреса: вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, Вінницька область, 21050)
про: визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Офісу Генерального прокурора, Прокуратури Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05.10.2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 09.04.2020 року № 212 про неуспішне проходження атестації прокурором ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ Прокуратури Вінницької області від 28.04.2020 року № 404к про звільнення позивача з посади прокурора відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Вінницької області та органів прокуратури. Поновлено ОСОБА_1 у Вінницькій обласній прокуратурі на посаді рівнозначній посаді прокурора відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Вінницької області та органів прокуратури з 28.04.2020 року. Визнано недійсним запис від 28.04.2020 року № 14 про звільнення з займаної посади та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", зроблений на підставі наказу Прокуратури Вінницької області від 28.04.2020 року № 404к у трудовій книжці НОМЕР_2 позивача. Стягнуто з Вінницької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.04.2020 року по 05.10.2020 року у розмірі 120865,80 грн. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
07.10.2020 року на адресу суду від представника Вінницької обласної прокуратури надійшла заява про роз'яснення рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.10.2020 року в частині:
- органу, якому слід поновити ОСОБА_1 на рівнозначній посаді прокурора відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Вінницької області;
- процедуру поновлення позивача на посаді з 28.04.2020 року у Вінницькій обласній прокуратурі (фактичний початок роботи 11.09.2020 року);
- посади, на якій слід поновити позивача у Вінницькій обласній прокуратурі (до зміни назви - прокуратура Вінницької області).
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 09.10.2020 року вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
У судове засідання, призначене на 21.10.2020 року, позивач не прибув, про дату, час та місце його проведення повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Представник відповідачів у судовому засіданні підтримав доводи поданої заяви та просив її задовольнити.
Відповідно до частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду заяви.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши обґрунтованість рішення суду у межах доводів та вимог поданої заяви, суд доходить висновку, що заява представника Вінницької обласної прокуратури не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною першою, другою статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Зі змісту наведеного у частині першій статті 254 КАС України законодавчого припису, суд доходить висновку, що роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Конкретного та вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить.
Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз'ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Таким чином, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Разом із тим, суд зазначає, що алгоритм дій відповідача під час та після виконання судового рішення, а також наслідки такого виконання не може визначатись як роз'яснення судового рішення у розумінні частини першої статті 254 КАС України.
Дослідивши зміст рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.10.2020 року, яке просить роз'яснити заявник, суд вважає, що вказане судове рішення є зрозумілим за змістом, винесене у межах заявлених позовних вимог та додаткового роз'яснення судом не потребує. Резолютивна частина містить чіткі вимоги щодо зобов'язання вчинення певних дій відповідачем та не викликає труднощів для її розуміння та виконання.
Окрім того, подана представником Вінницької обласної прокуратури заява про роз'яснення судового рішення за своїм змістом є заявою про роз'яснення порядку його виконання, тобто заявник фактично просить вказати, як виконати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.10.2020 року, що не є роз'ясненням його змісту.
Суд зазначає, що чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку його виконання.
Таким чином, із поданої заяви вбачається, що порушені заявником питання стосуються роз'яснення порядку виконання рішення суду, а тому до них не може бути застосовано механізм, визначений статтею 254 КАС України. При цьому, здійснення роз'яснення судового рішення за вимогою заявника призведе до викладення резолютивної частини судового рішення в іншій редакції, що є неприпустимим у порядку роз'яснення судового рішення.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що резолютивна частина рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.10.2020 року є зрозумілою, а тому розширеному тлумаченню шляхом її роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу, не потребує.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника Вінницької обласної прокуратури про роз'яснення судового рішення.
Керуючись статтями 243, 248, 254, 256 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника Вінницької обласної прокуратури про роз'яснення судового рішення - відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено: 22.10.2020 року
Суддя Чернюк Алла Юріївна