м. Вінниця
12 жовтня 2020 р. Справа № 120/4407/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича,
за участі секретаря судового засідання Карпінської Тетяни Василівни,
позивача ОСОБА_1 ,
представників відповідача Довбенко Марії Павлівни, Господарець Анни Анатоліївни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді,
До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 29 червня 2020 року заступив на службу як відповідальний по Тиврівському відділенню поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Під час проведення інструктажу нарядів поліції з поліцейськими він звернув увагу на старшого сержанта ОСОБА_2 , у якого помітив почервоніння обличчя, та запитав чи той не перебуває в стані алкогольного сп'яніння, на що останній заперечив.
Цього ж дня біля 10:00 години до Тиврівського відділення поліції з метою перевірки організації службової діяльності, дотримання поліцейськими дисципліни, законності та належного виконання своїх службових обов'язків прибула мобільна група в складі працівників Головного управління Національної поліції у Вінницькій області. Під час перевірки добового наряду встановлено, що старший сержант поліції ОСОБА_2 мав ознаки алкогольного сп'яніння, що підтвердилось за результатами проведеного медичного огляду, у зв'язку із чим останнього відсторонено від виконання службових обов'язків та знято з чергування.
За даним фактом розпочато службове розслідування, за результатами якого Головним управлінням Національної поліції у Вінницькій області прийнято наказ №966 від 17 липня 2020 року "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Тиврівського відділення поліції", відповідно до якого до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади заступника начальника Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Іншим наказом Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №132 о/с від 24 липня 2020 року відповідно до пункту 3 частини 1 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» позивача призначено дільничним офіцером поліції сектору превенції Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, звільнивши з посади заступника начальника Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Позивач не погоджується із висновками службового розслідування, а відповідно і з застосованим до нього дисциплінарним стягненням, адже вважає, що діяв в межах своїх повноважень, керуючись при цьому Законом України «Про Національну поліцію», Дисциплінарним статутом Національної поліції України та іншими нормативними актами.
Вважаючи прийняті відповідачем накази протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом із вимогами їх скасувати та поновити його на посаді заступника начальника Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Ухвалою від 31 серпня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; призначено справу до судового розгляду на 24 вересня 2020 року. Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у Головного управління Національної поліції у Вінницькій області належним чином засвідчені копії наказу №966 від 17 липня 2020 року "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Тиврівського відділення поліції" з відміткою про ознайомлення з вказаним наказом ОСОБА_1 , висновку та матеріалів службового розслідування щодо ОСОБА_1 по факту події, що сталася 29 червня 2020 року. Крім того, витребувано у Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області належним чином засвідчені копії з Книги нарядів Тиврівського відділення поліції та журналу реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю, зі сторінок, на яких є записи станом на 29 червня 2020 року. У Тиврівської центральної районної лікарні витребувано належним чином засвідчену копію акту медичного огляду ОСОБА_2 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного 29 червня 2020 року.
17 вересня 2020 року на адресу суду від Тиврівської центральної районної лікарні на виконання вимог ухвали від 31 серпня 2020 року надійшов витребуваний доказ.
18 вересня 2020 року представником Головного управління Національної поліції у Вінницькій області подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає їх безпідставними і необґрунтованими. Зокрема, відзив аргументований тим, що 29 червня 2020 року мобільною групою в складі працівників Головного управління Національної поліції у Вінницькій області перевірено організацію службової діяльності Тиврівського відділення поліції. Під час перевірки добового наряду Тиврівського відділення поліції встановлено, що старший сержант поліції ОСОБА_2 , який відповідно до книги нарядів 29 червня 2020 року заступив на службу у якості помічника чергового та отримав табельну вогнепальну зброю, перебував на службі з ознаками алкогольного сп'яніння. За даним фактом на підставі наказу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №859 від 02 липня 2020 року "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" розпочато службове розслідування. В ході проведеного службового розслідування встановлено, що відповідно до журналу реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю Тиврівського відділення поліції 29 червня 2020 року заступником начальника Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майором поліції ОСОБА_1 відповідно до вимог Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 лютого 2016 року №70, усім членам добового наряду проведено інструктаж із заходів безпеки при поводженні зі зброєю. Після цього усі члени добового наряду отримали вогнепальну зброю та спеціальні засоби, у тому числі і ОСОБА_2 . Відтак, на думку відповідача, ОСОБА_1 , незважаючи на явні ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_2 , допустив останнього до несення служби у складі добового наряду. Окрім того, ОСОБА_1 в порушення вимог пункту 1 розділу III Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю не контролював видачу зброї черговим. За результатами службового розслідування 17 липня 2020 року Головним управлінням Національної поліції у Вінницькій області прийнято наказ №966 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Тиврівського відділення поліції", відповідно до якого до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади заступника начальника Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області. Пізніше видано наказ №132 о/с від 24 липня 2020 року, яким ОСОБА_1 призначено дільничним офіцером поліції сектору превенції Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, звільнивши при цьому з посади заступника начальника Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області. Окрім того, представником відповідача зазначено, що обрання виду дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень відповідача. Таким чином, на думку представника відповідача, підстави для задоволення позову відсутні.
Разом із відзивом на адресу суду надійшли витребувані у Головного управління Національної поліції у Вінницькій області докази.
21 вересня 2020 року Тиврівським відділенням поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на виконання вимог ухвали від 31 серпня 2020 року також надано витребувані докази.
24 вересня 2020 року позивачем до суду подано клопотання про виклик свідків та клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, за результатами розгляду яких у ході судового засідання 24 вересня 2020 року суд постановив ухвали без виходу до нарадчої кімнати, якими відмовив у їх задоволенні.
Окрім того, у ході судового засідання, що відбулося 24 вересня 2020 року, позивачем заявлено клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів, за результатами розгляду якого у ході судового засідання суд постановив ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, якою таке задовольнив та оголосив перерву у судовому засіданні до 12 жовтня 2020 року.
09 жовтня 2020 року позивачем до суду подано клопотання про виклик свідка, за результатами розгляду якого у ході судового засідання 12 жовтня 2020 року суд постановив ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, якою відмовив у його задоволенні.
У судовому засіданні 12 жовтня 2020 року позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві.
Натомість, представники відповідача заперечували щодо задоволення позовних вимог, посилаючись при цьому на доводи, що викладені у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 проходив службу на посаді заступника начальника Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
29 червня 2020 року позивач заступив на службу як відповідальний по Тиврівському відділенню поліції.
На виконання пункту 6 розділу IV Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 23 травня 2017 року №440, позивач як відповідальний по територіальному підрозділу поліції перед заступанням на чергування ознайомився з оперативною обстановкою, перевірив готовність добових нарядів чергової служби та провів інструктаж нарядів.
В ході інструктажу нарядів поліції з поліцейськими позивач звернув увагу на старшого сержанта ОСОБА_2 , у якого помітив почервоніння обличчя, та запитав чи той не вживав алкогольні напої перед заступанням на службу, на що останній заперечив.
Біля 10:00 години 29 червня 2020 року до Тиврівського відділення поліції з метою перевірки організації службової діяльності, дотримання поліцейськими дисципліни, законності та належного виконання своїх службових обов'язків прибула мобільна група в складі працівників Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Під час перевірки добового наряду Тиврівського відділення поліції працівниками Головного управління Національної поліції у Вінницькій області встановлено, що старший сержант поліції ОСОБА_2 , який відповідно до книги нарядів Тиврівського відділення поліції 29 червня 2020 року заступив на службу у якості помічника чергового та о 09:02 годині отримав табельну вогнепальну зброю, мав ознаки алкогольного сп'яніння.
За результатами проведеного медичного огляду встановлено, що старший сержант поліції ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп'яніння легкого ступеню, що підтверджується актом про перебування ОСОБА_2 на службі в стані алкогольного сп'яніння, складеного працівниками поліції, та актом медичного огляду №30, що складений лікарем-наркологом.
В подальшому, відповідно до наказу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №859 від 02 липня 2020 року "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" за фактом перебування на службі помічника чергового СРПП №2 Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_2 з ознаками алкогольного сп'яніння було розпочато службове розслідування, за результатами якого 17 липня 2020 року складено висновок.
В ході службового розслідування встановлено, що старший сержант поліції ОСОБА_2 , який відповідно до книги нарядів Тиврівського відділення поліції 29 червня 2020 року заступив на службу у якості помічника чергового та о 09:02 годині отримав табельну вогнепальну зброю, на момент перевірки забезпечував пропускний режим до підрозділу та перебував на першому посту Тиврівського відділення поліції. За результатами проведеного 29 червня 2020 року о 10:40 годині медичного огляду ОСОБА_2 установлено, що він перебував в стані алкогольного сп'яніння легкого ступеню, вміст алкоголю в крові складав 0,36 проміле. Після проведеного медичного огляду старшого сержанта поліції ОСОБА_2 було відсторонено від виконання службових обов'язків та знято з чергування.
Також в ході проведення службового розслідування встановлено, що відповідно до журналу реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю Тиврівського відділення поліції 29 червня 2020 року заступником начальника Тиврівського відділення поліції майором поліції ОСОБА_1 відповідно до вимог Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 лютого 2016 року №70, усім членам добового наряду проведено інструктаж із заходів безпеки при поводженні зі зброєю. Після цього, усі члени нарядів отримали вогнепальну зброю та спеціальні засоби.
Водночас, майор поліції ОСОБА_1 , незважаючи на явні ознаки алкогольного сп'яніння у старшого сержанта поліції ОСОБА_2 , допустив останнього до несення служби у складі добового наряду. Окрім того, ОСОБА_1 в порушення вимог пункту 1 розділу III Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю не контролював видачу зброї черговим.
Відтак, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що неналежне виконання своїх службових обов'язків та порушення вимог посадової інструкції ОСОБА_1 призвело до порушення службової дисципліни особовим складом Тиврівського відділення поліції, зокрема й перебування на службі ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що за порушення службової дисципліни, вимог частини 1, пункту 2 частини 3 статті 1, пунктів 7, 8 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 1 розділу III Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 лютого 2016 року №70, пункту 6 розділу 4 Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 травня 2017 №440, що виразилось у неналежній перевірці готовності добового наряду до несення служби, безконтрольності під час видачі вогнепальної зброї черговим, невжитті заходів щодо документування дисциплінарного проступку ОСОБА_2 та клопотання про застосування дисциплінарного стягнення уповноваженим керівником слід застосувати до заступника начальника Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.
За результатами службового розслідування 17 липня 2020 року Головним управлінням Національної поліції у Вінницькій області прийнято наказ №966 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Тиврівського відділення поліції", відповідно до якого за виявлені в ході службового розслідування порушення до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади заступника начальника Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Іншим наказом Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №132 о/с від 24 липня 2020 року відповідно до пункту 3 частини 1 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» позивача призначено дільничним офіцером поліції сектору превенції Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, звільнивши при цьому з посади заступника начальника Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 02 липня 2015 року (надалі - Закон №580).
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Водночас, згідно із частинами 1, 2 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України №2337-VIII від 15 березня 2018 року затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (надалі - Дисциплінарний статут).
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
При цьому, статтею 2 Дисциплінарного статуту визначено, що за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських. Під час виконання службових обов'язків поліцейський підпорядковується лише своєму безпосередньому та прямому керівникові (частина 4 статті 2 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний: 1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов'язків поліцейського; 2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій; 3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов'язків поліцейського; 4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень; 5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об'єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності; 6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними; 7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; 8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
Зі змісту наведених положень слідує, що порушенням поліцейським службової дисципліни вважається невиконання чи неналежне виконання ним обов'язків, визначених статтею 18 Закону №580-VIII та статтею 1 Дисциплінарного статуту. При цьому, керівник, якому поліцейський підпорядкований за службою, несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни.
Положеннями статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За приписами частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до приписів статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
При цьому, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою (стаття 18 Дисциплінарного статуту).
Водночас, порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина 10 статті 14 Дисциплінарного статуту).
На реалізацію частини 10 статті 14 Дисциплінарного статуту наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (надалі - Порядок №893), яким визначено процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку №893 визначено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
При цьому, у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо) (пункт 4 розділу ІІ Порядку №893).
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника (пункт 2 розділу IV Порядку №893).
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень (пункт 3 розділу IV Порядку №893).
Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
В силу приписів пункту 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити, окрім іншого, наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування.
Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі (пункт 14 розділу V Порядку № 893).
Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку № 893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження) (пункт 3 розділу VI Порядку №893).
Згідно з пунктом 4 розділу VI Порядку №893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування, зокрема: обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено (у разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування); вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування (пункт 5 розділу VI Порядку №893).
Отже, приписами Порядку №893 передбачено, що службове розслідування має проводитися стосовно конкретного поліцейського з метою встановлення наявності чи відсутності складу дисциплінарного проступку в діянні поліцейського, з приводу якого було призначено вказане розслідування.
Разом із цим, обставини, як і причини, що зумовили проведення розслідування, а також ступінь вини поліцейського з'ясовуються під час службового розслідування, за результатами якого складається висновок, у якому, крім іншого, зазначається підстава для проведення службового розслідування та обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим та зазначається щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації.
В ході судового розгляду встановлено, що підставою для проведення службового розслідування, призначеного наказом Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №859 від 02 липня 2020 року, слугував факт перебування на службі помічника чергового Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння.
Так, у наказі Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №859 від 02 липня 2020 року зазначено, що мобільною групою у складі УКЗ та УОАЗОР ГУНП у Вінницькій області 29 червня 2020 року здійснено виїзд до Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, у ході якого виявлено порушення службової дисципліни поліцейськими Тиврівського відділення поліції, які були висвітлені у доповідній записці.
Отже, приводом (підставою) для призначення службового розслідування слугувало порушення службової дисципліни, про які йдеться у доповідній записці.
Водночас, у доповідній записці, складеній за результатами перевірок службової діяльності підпорядкованих підрозділів Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, в частині проведення перевірки у Тиврівському відділенні поліції зазначено наступне: «Увійшовши до відділення поліції 29.06.2020 о 10:10 установлено, що помічник чергового СРПП №2 Тиврівського ВП Жмеринського ВП старший сержант поліції ОСОБА_3 перебував на службі у складі добового наряду у стані алкогольного сп'яніння (0,36 проміле відповідно до висновку Тиврівської ЦРЛ №50 від 29.06.2020)».
Тобто, у доповідній записці, на яку міститься посилання у наказі про призначення службового розслідування, йдеться лише про виявлення факту перебування ОСОБА_2 на службі в стані алкогольного сп'яніння.
А тому з урахуванням приписів Дисциплінарного статуту та Порядку №893 службове розслідування могло бути проведене лише з метою з'ясування всіх обставин вчинення ОСОБА_2 дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення тощо.
Як свідчить зміст висновку, що складений за результатами проведеного службового розслідування від 17 липня 2020 року, службове розслідування проводилося за фактом перебування на службі помічника чергового СРПП №2 Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_2 з ознаками алкогольного сп'яніння.
Слід звернути увагу на тому, що вказані обставини не заперечуються й відповідачем.
Відтак, наведені обставини свідчать про те, що на підставі наказу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №859 від 02 липня 2020 року призначено службове розслідування саме за фактом перебування на службі ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння.
Водночас, метою вказаного службового розслідування не було з'ясування дотримання/не дотримання ОСОБА_1 вимог нормативно-правових актів під час несення служби 29 червня 2020 року.
Разом із тим, у ході проведення службового розслідування виявлено порушення ОСОБА_1 вимог частини 1, пункту 2 частини 3 статті 1, пунктів 7, 8 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України “Про Національну поліцію”, пункту 1 розділу III Інструкції із заходів безпеки при поводжені зі зброєю, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 лютого 2016 року №70, пункту 6 розділу 4 Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 травня 2017 року №440, що полягало у неналежній перевірці готовності добового наряду до несення служби, безконтрольності під час видачі вогнепальної зброї черговим, невжитті заходів щодо документування дисциплінарного проступку ОСОБА_4 та клопотання про застосування дисциплінарного стягнення уповноваженим керівником.
При цьому, позивач в ході службового розслідування надавав пояснення про те, що йому відомо по факту події, що мала місце 29 червня 2020 року, та не передбачав, що за результатами такого службового розслідування до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.
Суд враховує, що висновки про неналежну перевірку позивачем готовності добового наряду до несення служби, безконтрольності під час видачі вогнепальної зброї черговим та невжиття заходів щодо документування дисциплінарного проступку ОСОБА_2 зроблено дисциплінарною комісією винятково на основі тих документів та матеріалів, що були зібрані комісією зі своєї ініціативи, без надання можливості ОСОБА_1 надати власні докази правомірності своїх дій та докази на спростування вказаних висновків комісії.
Таким чином, провівши службове розслідування по факту перебування старшого сержанта поліції ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння, відповідач в порушення вимог Дисциплінарного статуту та Порядку №893 застосував дисциплінарне стягнення до ОСОБА_1 , адже в ході такого не було забезпечено прав позивача, що гарантовані статтею 18 Дисциплінарного статуту та пункту 2 розділу IV Порядку №893, зокрема, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються, подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримувати додаткові пояснення від осіб, які мають відношення до справи, ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування, користуватися правничою допомогою тощо.
За таких обставин наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №966 від 17 липня 2020 року не може вважатися правомірним, адже грунтується на висновках службового розслідування, що, як встановлено судом, проведене з порушенням прав позивача як особи, стосовно якої таке розслідування не проводилося.
На переконання суду, вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку не може вважатися такою, що встановлена у визначеному порядку, а його притягнення до дисциплінарної відповідальності здійснене на підставі висновку службового розслідування, оформленого з порушенням вимог закону.
Разом із тим, слід врахувати, що 29 червня 2020 року позивач як відповідальний по територіальному підрозділу поліції перед заступанням на чергування вчинив усі дії, що передбачені вимогами пункту 6 розділу IV Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 23 травня 2017 року №440, а тому безпідставно стверджувати про порушення ним приписів Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, якими врегульовано загальні вимоги дотримання поліцейськими службової дисципліни.
З приводу посилання у відзиві на те, що обрання виду дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень відповідача, то слід врахувати таке.
Застосування певного виду стягнення має відповідати загальним принципам законності, справедливості, індивідуальності, пропорційності.
Суд враховує наявність у відповідача дискреції в питаннях визначення певного виду дисциплінарного стягнення та наголошує, що таке рішення має прийматися останнім з урахуванням принципу пропорційності, який має на меті досягнення балансу між публічними інтересами та індивідуальними інтересами особи, а також між цілями та засобами їх досягнення. Наявні дискреційні повноваження не можуть використовуватися з порушенням цих принципів.
Повноваження Головного управління Національної поліції у Вінницькій області щодо притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України та Порядком №893.
Однак, наявність таких повноважень у відповідача не означає, що він як орган державної влади не повинен дотримуватись встановленого на законодавчому рівні механізму, тобто правової процедури реалізації наданих повноважень; його рішення також повинні відповідати загальним принципам законності, справедливості, індивідуальності та пропорційності.
Отже, проведення службового розслідування та складений за його результатами висновок повинні здійснюватись з чітким дотриманням встановленої правової процедури.
Відтак, за наведених підстав позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №966 від 17 липня 2020 року "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Тиврівського відділення поліції" в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади заступника начальника Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
З приводу позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №132 о/с від 24 липня 2020 року, яким ОСОБА_1 призначено дільничним офіцером поліції сектору превенції Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, звільнивши з попередньої посади, то суд зважає на таке.
Зі змісту наказу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №132 о/с від 24 липня 2020 року слідує, що такий прийнятий на реалізацію пункту 3 частини 1 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» на підставі подання начальника Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції від 23 липня 2020 року та наказу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №966 від 17 липня 2020 року.
Так, пунктом 3 частини 1 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що переміщення поліцейських здійснюється на посади, нижчі, ніж та, на якій перебував поліцейський, зокрема як виконання накладеного дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Отже, наказом №132 о/с від 24 липня 2020 року позивача переміщено на нижчу посаду, ніж ту, на якій він перебував, внаслідок виконання накладеного дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади заступника начальника Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
З огляду на те, що суд дійшов висновку визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №966 від 17 липня 2020 року "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Тиврівського відділення поліції" в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади заступника начальника Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, тому слід визнати протиправним і скасувати наказ про переміщення позивача на нижчу посаду.
Визначаючись з приводу позовної вимоги щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді, то суд зважає на положення статті 235 Кодексу законів про працю України, частиною 1 якої передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України “Про запобігання корупції” іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Отже, враховуючи те, що звільнення позивача із займаної посади відбулося без законної на те підстави, тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про поновлення його на посаді підлягає задоволенню шляхом поновлення на посаді, що позивач обіймав до звільнення, тобто, на посаді заступника начальника Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області з 25 липня 2020 року.
Окрім того, з урахуванням положень пункту 3 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області з 25 липня 2020 року слід допустити до негайного виконання.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень, та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 1 якої визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як свідчать матеріали справи, позивач при зверненні до суду з позовною заявою сплатив судовий збір в розмірі 840,80 гривень, що підтверджується квитанцією від 20 серпня 2020 року.
Відтак, на користь позивача слід стягнути витрати, пов'язані з оплатою судового збору, в розмірі 840 гривень 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 134, 139, 241, 245, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №966 від 17 липня 2020 року "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Тиврівського відділення поліції" в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади заступника начальника Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №132 о/с від 24 липня 2020 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та призначення дільничним офіцером поліції сектору превенції Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області з 25 липня 2020 року.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області допустити до негайного виконання.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані з оплатою судового збору, в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (місцезнаходження: 1050, м. Вінниця, вул. Театральна, 10; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40108672)
Рішення суду в повному обсязі складено 19.10.2020
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович