м. Вінниця
19 жовтня 2020 р. Справа № 120/3471/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Поліщук І.М.,
за участю:
секретаря судового засідання: Дмитрука М.В.
позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про встановлення способу виконання судового рішення та встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням від 02.12.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 06.09.2017 відповідно до довідки Генеральної прокуратури України від 26.07.2019 №18-47зп, виданої на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Разом із тим, 30.09.2020 позивачем подано заяву, в якій останній, посилаючись на положення статей 252 та 382 КАС України, з урахуванням заяви про уточнення вимог, просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у повному виконанні рішення Вінницького окружного адміністративного суду України від 02.12.2019 року по справі 120/3471/19-а, оскільки це питання повністю висвітлено в рішенні суду;
- визначити спосіб виконання цього судового рішення, шляхом зобов'язання відповідача повністю та правильно виконати рішення суду, - безумовно перерахувати ОСОБА_1 недораховану пенсію, починаючи з 06.09.2017 року, відповідно до довідки Генеральної прокуратури України про грошове забезпечення №18-47зп від 26.07.2019 року, виданої на виконання постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 року, як це зазначено в рішенні суду, в розмірі 16430 грн. 12 коп. без обмеження її розміру та посилань на постанову Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018, яка всупереч ст. 22 Конституції України звужує зміст та обсяг існуючих прав і свобод і не може підміняти рішення суду, яке набрало законної сили, про що позивач зазначив у позові та з приводу чого досліджувались докази, та доплатити недораховану пенсію, починаючи з 03.01.2020 та виплачувати її в подальшому без обмеження відповідно до статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи";
- під час виконання рішення не зменшувати таку складову грошового забезпечення "за військове звання" в сумі 1340 грн., на яку позивач набув право на підставі окремого нормативно-правового акту з 01.01.2018, яка вже перерахована пенсійним фондом і виплачується;
- відповідно до ст. 382 КАС України, встановити судовий контроль за повним і правильним виконанням цього судового рішення в адміністративній справі, шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про повне і правильне виконання судового рішення.
Ухвалою 05.10.2020 заяву ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано йому усунути виявлені недоліки шляхом уточнення порядку (статті КАС України) в якому подана відповідна заява із вимогами встановити спосіб виконання судового рішення.
07.10.2020 заявником подано заяву про усунення виявлених недоліків. У поданій заяві ОСОБА_1 пояснив, що звернувся саме в порядку ст. 378 КАС України.
Ухвалою від 08.10.2020 заяву ОСОБА_1 про встановлення способу виконання судового рішення та встановлення судового контролю призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.10.2020.
В судовому засіданні 15.10.2020 оголошено перерву до 19.10.2020.
В судовому засіданні 19.10.2020 заявник підтримав вимоги поданої заяви та просив встановити спосіб виконання рішення суду від 02.12.2019, шляхом зобов'язання відповідача повністю та правильно виконати рішення суду, а саме: безумовно перерахувати недораховану пенсію, починаючи з 06.09.2017 року, відповідно до довідки Генеральної прокуратури України про грошове забезпечення №18-47зп від 26.07.2019 року, виданої на виконання постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 року, як це зазначено в рішенні суду, в розмірі 16430 грн. 12 коп. без обмеження її розміру та посилань на постанову Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018, яка всупереч ст. 22 Конституції України звужує зміст та обсяг існуючих прав і свобод і не може підміняти рішення суду, яке набрало законної сили, про що позивач зазначив у позові та з приводу чого досліджувались докази, та доплатити недораховану пенсію, починаючи з 03.01.2020 та виплачувати її в подальшому без обмеження відповідно до статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".
Крім того, в судовому засіданні заявник також уточнив, що просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду від 02.12.2019 саме у спосіб, який визначений ним у поданій заяві від 30.09.2020 про встановлення способу і порядку виконання рішення суду.
Представник відповідача в судове засідання 19.10.2020 не прибув, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
З огляду на викладене, а також керуючись положеннями ч. 2 ст. 378 КАС України, на думку суду, наявні підстави для розгляду поданої позивачем заяви у відсутність представника відповідача.
Визначаючись щодо поданої позивачем заяви, суд виходив із наступного.
Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Аналіз зазначених правових положень дає підстави для висновку, що виконання судового рішення може ускладнюватися об'єктивними та суб'єктивними обставинами. З метою захисту прав та інтересів сторін виконавчого провадження суд може постановити ухвалу про відстрочення і розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.
В свою чергу, встановлення зміни способу і порядку виконання судового рішення не може мати на меті зміну судового рішення по суті, а має, на думку суду, забезпечити порядок виконання судового рішення шляхом визначення послідовності і змісту виконавчих дій державним виконавцем, а також прав і обов'язків суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.
Отже, суд звертає увагу на те, що під встановленням способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, встановлених раніше. Суд, за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може встановити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.
Водночас, суд, змінюючи або встановлюючи порядок чи спосіб виконання рішення, не змінює змісту резолютивної частини та не змінює спосіб захисту порушеного права, обраний судом при вирішенні справи.
Із заяви про встановлення способу виконання судового рішення вбачається, що заявник просить зобов'язати відповідача повністю та правильно виконати рішення суду, а саме: безумовно перерахувати ОСОБА_1 недораховану пенсію, починаючи з 06.09.2017 року, відповідно до довідки Генеральної прокуратури України про грошове забезпечення №18-47зп від 26.07.2019 року без обмеження її розміру та посилань на постанову Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018, а також без виключення такої складової грошового забезпечення як надбавка за військове звання. Крім того, позивач також просить зобов'язати відповідача доплатити недораховану пенсію, починаючи з 03.01.2020 та виплачувати її в подальшому без обмеження відповідно до статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".
При цьому, у поданій заяві ОСОБА_1 зазначає, що судом надавалась оцінка усім наведеним вище обставинам, однак, це ігнорується відповідачем при виконанні рішення суду від 02.12.2019.
З приводу наведеного, суд зазначає наступне.
Так, як слідує із резолютивної частини рішення суду від 02.12.2019, за наслідками розгляду справи №120/3471/19-а, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 06.09.2017 відповідно до довідки Генеральної прокуратури України від 26.07.2019 №18-47зп, виданої на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017.
При цьому, суд зазначає, що вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром дійсно були предметом розгляду в межах даної справи.
Разом із тим, в ході розгляду даної справи суд дійшов висновку про передчасність заявлених позивачем вимог, адже спору у цій частині на момент розгляду справи фактично не існувало.
З огляду на викладене, судом були розглянуті відповідні вимоги позивача та ухвалено по ним відповідне рішення про відмову у їх задоволенні.
Крім того, в рішенні суду від 02.12.2019 відсутні будь-які посилання на положення постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018, а тому, відповідно, питання застосування чи/або не застосування до спірних правовідносин положень зазначеної постанови судом не досліджувалось.
Судом також не досліджувалось питання складових грошового забезпечення ОСОБА_1 , адже останній лише просив здійснити перерахунок його пенсії відповідно до довідки Генеральної прокуратури України від 26.07.2019 №18-47зп.
Таким чином, дослідивши текст рішення від 02.12.2019 у справі №120/3471/19-а, суд дійшов висновку про те, що вказане судове рішення є чітким за змістом і зрозумілим, оскільки не містить положень, стосовно яких можуть виникнути труднощі щодо його розуміння під час його виконання.
В той же час, заявник не вказує чітких обставин, які б свідчили про неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, що не надає достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту зміни порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого ст. 378 КАС України.
Більше того, зміст поданої позивачем заяви про встановлення способу і порядку виконання судового рішення свідчить про те, що на виконання рішення суду від 02.12.2019 відповідачем уже проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до довідки Генеральної прокуратури України від 26.07.2019 №18-47зп.
Натомість, висновки позивача щодо необхідності встановлення способу виконання рішення суду від 02.12.2020 фактично ґрунтуються із його незгодою із діями Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, вчиненими уже після перерахунку його пенсії.
З огляду на викладене, оскільки зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення способу і порядку виконання рішення суду.
Не підлягають задоволенню також вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, адже як слідує із змісту поданої позивачем заяви, такі вимоги є похідними від вимог щодо встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Таким чином, враховуючи усі наведені вище обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення поданої позивачем заяви.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 378, 382 КАС України суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення способу виконання судового рішення та встановлення судового контролю, - відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 22.10.2020.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна