Ухвала від 21.10.2020 по справі 910/15911/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

21.10.2020Справа № 910/15911/20

За позовомПриватної багатогалузевої фірми «Овен»

доПівнічного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

прочасткове визнання недійсним та скасування рішення

Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

не викликалися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватна багатогалузева фірма «Овен» звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про часткове визнання недійсним та скасування рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №60/44-р/к від 12.08.2020 у справі №52/60/55-рп/к.19 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2020 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання на 16.11.2020.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд:

- зупинити до набрання законної сили рішенням суду у даній справі дію рішення Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №60/44-р/к від 12.08.2020 у справі №52/60/55-рп/к.19 в оскаржуваній частині;

- заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії, пов'язані з виконанням рішення Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №60/44-р/к від 12.08.2020 у справі №52/60/55-рп/к.19 в частині, що стосується позивача;

- заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії, пов'язані зі стягненням з позивача штрафу у розмірі 68 000,00 грн.;

- заборонити відповідачу нараховувати пеню за кожен день прострочення сплати штрафу позивачем.

Вказана заява обґрунтована тим, що дія оскаржуваного рішення Антимонопольного комітету України фактично позбавляє позивача можливості брати участь в майбутніх тендерах на час слухання справи про визнання недійсним оскаржуваного рішення та ставить під загрозу господарську діяльність позивача, оскільки достатню кількість замовлень позивач отримує саме внаслідок участі у процедурах закупівель, проте замовники торгів будуть зобов'язані приймати рішення про відмову позивачу в участі у процедурі закупівель з підстав визначених п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі».

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про необхідність відмови у її задоволенні з огляду на наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як зазначає позивач, в силу приписів статті 17 Закону України «Про державні закупівлі» Приватна багатогалузева фірма «Овен» позбавлена права брати участь у процедурах державних закупівель та, відповідно, укладати господарські договори за результатами цих торгів.

Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).

З інформації, розміщеної на офіційному сайті АМК України, яка є у відкритому доступі, вбачається, що станом на дату винесення даної ухвали у розділі «Оскарження публічних закупівель» у зведених відомостях щодо спотворення результатів торгів, внесена інформація стосовно оскаржуваного рішення з зазначенням суб'єкта господарювання ПБФ «Овен» у зведених відомостях.

Таким чином, позивач зазначає, що наявність оскаржуваного рішення відповідача, в силу приписів статті 17 Закону України «Про державні закупівлі» обмежує права позивача брати участь у процедурах публічних закупівель та, відповідно, укладати господарські договори за результатами цих торгів.

Як встановлено в ч. 1 ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

При цьому згідно з ч. 4 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»; за результатами перевірки відповідно до частини п'ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

Незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України (ч. 5 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Таким чином, наведеною нормою передбачене право господарського суду самостійно зупинити дію оскаржуваного рішення органу Антимонопольного комітету України за наявності на те достатніх підстав.

В той же час, частина п'ята статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є спеціальною нормою, яка застосовується до правових відносин, що регулюються цим Законом, і згідно з якою дія рішення органу Антимонопольного комітету України може бути зупинена господарським судом лише за наявності достатніх підстав.

Право суду зупинити дію оскаржуваного рішення органу Антимонопольного комітету України за заявою, поданою суду відповідно до частини п'ятої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», не може розглядатися як підстава для забезпечення позову.

У зв'язку з цим суд бере до уваги, що відповідно до антиконкурентного законодавства рішення органів Антимонопольного комітету України приймаються з метою припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема - антиконкурентної змови під час торгів, а згідно з приписом частини одинадцятої статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 у справі №916/492/19 та від 14.11.2019 у справі №914/938/19.

Так, в силу норм Закону України «Про захист економічної конкуренції» органи Антимонопольного комітету України в силу своїх повноважень приймають відповідні рішення, як-от: рішення у заявах про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання (ст. 28 Закону), рішення у справах про узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання (ст. 31 Закону), рішення у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (ст. 48 Закону).

Судом встановлено, що спірне рішення відповідача прийняте у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції в порядку ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

З огляду на те, що відповідачем було прийнято спірне рішення, яким визнано, що, зокрема позивач вчинив порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю, то за відсутності визначення іншого, оскарження такого рішення до суду (у певній частині) передбачає автоматичне зупинення його виконання в цій частині на час розгляду справи (на відміну від рішень, прийнятих в порядку ст.ст. 28, 31 Закону), а отже підстав для повторного зупинення дії рішення Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №60/44-р/к від 12.08.2020 немає.

Оскільки оскарження спірного рішення Антимонопольного комітету України до суду (у певній частині) передбачає автоматичне зупинення його виконання в цій частині на час розгляду справи, відсутні обґрунтовані підстави для зупинення дії оскаржуваного рішення в частині, що стосується Приватної багатогалузевої фірми «Овен» до набрання рішенням суду у справі законної сили, а також заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії, пов'язані з виконанням рішення, стягненням з позивача штрафу у розмірі 68 000,00 грн. та нарахуванням пені за кожен день прострочення сплати штрафу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 у справі № 916/492/19 та від 14.11.2019 у справі № 914/938/19.

Дослідивши матеріали справи, суд відмовляє в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 137, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Приватної багатогалузевої фірми «Овен» про забезпечення позову відмовити повністю.

2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена.

Суддя В.П. Босий