Справа № 2-163-2010
Рішення
Іменем України
14 квітня 2010 року Горохівський районний суд
Волинської області
в складі:
головуючого - Адамчук Г.М.,
при секретарі - Наконечній Л.П.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горохові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мирківської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, -
встановив:
Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці площею 0,72 га., на земельну ділянку площею 2,85 га, яка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю IV-ВЛ № 005789, виданого Мирківською сільською радою 25 січня 2002 року, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати, ОСОБА_3. Після її смерті позивач є єдиним спадкоємцем за законом першої черги належного їй майна, прийняв спадщину, просить визнати його право власності на вищевказане спадкове майно.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 визнав повністю, вважає, що він є власником житлового будинку та земельної ділянки.
Суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення.
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з свідоцтвами про смерть, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6,7).
З свідоцтва про народження ОСОБА_1 видно, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є його батьками (а.с.8).
Довідкою Мирківської сільської ради від 29.01.2010 року № 16/1.10/2-10 стверджується, що згідно з погосподарською книгою за № 37 значиться житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 за ОСОБА_3. Заповіт ОСОБА_3 не посвідчувався. Єдиним спадкоємцем після її смерті є син ОСОБА_1, який проживав разом з нею (а.с.9).
З Державного акта на право приватної власності на землю IV-ВЛ № 005789, виданого Мирківською сільською радою 25 січня 2002 року вбачається, що ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 2,85 га (а.с.10).
Згідно з рішенням Мирківської сільської ради від 12.11.1993 року, у власність ОСОБА_3 було передано земельну ділянку загальною площею 0,72 га.
З листа Горохівської державної нотаріальної контори від 6 квітня 2010 року №457 вбачається, що спадкової справи після смерті ОСОБА_3 не заводилось.
Згідно з технічною документацією, житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1, було побудовано з дотриманням відповідних будівельних норм (а.с.12).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 після смерті своєї матері ОСОБА_3 прийняв спадщину, так як постійно проживав разом з спадкодавцем.
А тому суд вважає, що слід визнати право власності в порядку спадкування за законом першої черги ОСОБА_1 на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці площею 0,72 га., на земельну ділянку площею 2,85 га, яка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю IV-ВЛ № 005789, виданого Мирківською сільською радою 25 січня 2002 року.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 215 ЦПК України
ст. ст. 392, 1261 ЦК України
суд,-
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати право власності в порядку спадкування за законом першої черги ОСОБА_1 на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці площею 0,72 га., на земельну ділянку площею 2,85 га, яка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю IV-ВЛ № 005789, виданого Мирківською сільською радою 25 січня 2002 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий Г.М. Адамчук