Справа № 522/2573/19
Провадження № 1-кп/522/1831/20
21 жовтня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019162500000194 від 21.01.2019 року, № 12020162500000608 від 31.03.2020 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч. 2, 289 ч. 2 КК України, -
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019162500000194 від 21.01.2019 року, № 12020162500000608 від 31.03.2020 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч. 2, 289 ч. 2 КК України.
У судовому засіданні суд поставив на обговорення питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, так як існують ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, є реальними, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який.
Прокурор підтримав ініціативу суду про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , посилаючись на те, що підставою продовження строку запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України.
У зазначеному випадку метою продовження строку запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 , є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у даних кримінальних провадженнях; вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування продовження строку запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 є те, що він обвинувачується у вчиненні середньої тяжкості та тяжкому злочинах, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років з конфіскацією майна, тому існує необхідність запобігання спробам переховуватися від суду, а також враховуючи те, що він не працевлаштований, неодружений, тобто не має міцних соціальних зв'язків.
Також враховуючи те, що ОСОБА_4 , ніде не працевлаштований, тобто не має постійного джерела доходу, обвинувачується у скоєнні середньої тяжкості та тяжкому кримінальних правопорушень, з корисливих мотивів у зв'язку з відсутністю засобів для існування, не виключаються спроби вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки також є можливість усвідомлення своєї безкарності за скоєні кримінальні правопорушення.
Обвинувачений заперечував проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши думку учасників процесу, суд вважає за необхідне продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Враховуючи положення ст.ст. 7, 9 КПК України, суд вважає за необхідне, при розгляді питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, керуватись Конституцією України та загальними нормами кримінального процесуального закону, які регламентують питання щодо застосування запобіжних заходів на стадії судового провадження, зокрема ст. 29 Конституції України, а також ст.ст. 7, 8, 9, 12, 176-178, 181, 183, 199, 331 КПК України.
Суд приймає до уваги положення ст. 29 Конституції України, згідно з якими ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за мотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 199 КПК України, суд зобов'язаний з'ясувати обставини, які свідчать про те, що: заявлений ризик не зменшився або з явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою: наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
За змістом ст.ст. 176-178 КПК України, запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігання забезпечення виконання цією особою покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню ризиків, передбачених цими нормами.
Вирішуючи питання доцільності продовження строку дії обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 є те, що він обвинувачується у вчиненні середньої тяжкості та тяжкому злочинах, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років з конфіскацією майна, стан його здоров'я не перешкоджає його перебуванню у місці попереднього ув'язнення, застосований запобіжний захід не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду. Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, є реальними, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який, а альтернативні запобіжні заходи не забезпечать достатній рівень гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що не відпав і не зменшився ризик переховування обвинуваченого від суду, зважаючи на покарання, яке загрожує обвинуваченому, в разі визнання його винуватим.
Ризик впливу на свідків та потерпілих підтверджується тим, що обвинувачений перед загрозою суворого покарання можуть вчинити дії, спрямовані на залякування потерпілих та свідків, з метою спотворення їх показань в суді.
За таких підстав ризик впливу на потерпілих та свідків в даному кримінальному провадженні наразі є актуальним.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення зумовлений наявністю попередніх ризиків та може мати місце у разі зміни запобіжного заходу на більш м'який, оскільки обвинувачений ніде не працевлаштований, тобто не має постійного джерела доходу, та на переконання суду останній може вдатися до спроб вчинення інших злочинів, в тому числі, аналогічно у зв'язку з відсутністю засобів для існування.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжити строк тримання під вартою, оскільки застосування менш суворих запобіжних заходів може виявитися недостатнім для запобігання існуючим ризикам, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.
Матеріали справи не містять відомостей або обставин, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою.
Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 12, 176-178, 181, 183, 199, 331 КПК України, суд
Продовжити строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою на два місяці, а саме до 20.12.2020 р. включно.
Визначити заставу, як запобіжний захід, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 42040,00 гривень.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя:
21.10.2020