Справа № 183/5049/20
№ 3/183/2550/20
21 жовтня 2020 року суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Березюк В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
14.08.2020 року приблизно о 10 годині 45 хвилин по автомобільній дорозі М-18 в районі перехрестя з вул. Берегового смт. Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області біля світлової опори № 801, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 211340, н/з НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія ОСОБА_1 з використанням технічного засобу «Drager Alcotest 6820» в присутності двох свідків (результат тесту 2,32 проміле).
В суд ОСОБА_1 не з'явився, при цьому його захисник адвокат Волок Ю.В. надала письмові заперечення, в яких просила провадження у даній справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення з огляду на наступне. 14.08.2020 року ОСОБА_1 дійсно рухався по трасі М-18, але приблизно о 12.00 годині дня. За його участі та участі іншого водія сталася ДТП. Було викликано наряд поліції. ДТП сталася з вини ОСОБА_1 . Після оформлення протоколу за ст. 124 КУпАП інспектор патрульної поліції сказав, що у нього є підозри про те, що він знаходиться у стані алкогольного сп'яніння. Втім, будь-яких ознак алкогольного сп'яніння інспектором перелічено не було. В самій фабулі протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП ознаки алкогольного сп'яніння також не зазначені, що на думку ОСОБА_1 не відповідає вимогам законодавства. За якими саме ознаками інспектор визначив, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння не зрозуміло. Він погодився продути спеціальний прилад, оскільки знав, що є тверезим. Після побаченого результату 2,32% він сказав, що не згоден з ним і відмовився надавати будь-які пояснення, про що є відмітка в протоколі. В такому разі у відповідності до вимог чинного законодавства його потрібно було направити до лікарні для проходження медичного огляду на стан сп'яніння, проте всупереч визначеному порядку протокол та акт огляду були складені на місці.
Також, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені повні адреси свідків, що унеможливлює їх виклик до суду та перевірки на правдивість обставин, викладених у протоколі. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що водій керував транспортним засобом по трасі М-18 на перехресті з вул. Берегова, однак який саме населений пункт з такою вулицею взагалі невідомо. До матеріалів справи доданий рапорт інспектора патрульної поліції як один із доказів правопорушення. Однак, за роз'ясненнями Верховного Суду (постанова від 15.04.2020 року у справі № №489/4827/16-а), свідчення працівника поліції не можуть вважатись об'єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб'єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожньою руху. А враховуючи те, що рапорт є нічим іншим, як поясненнями, ОСОБА_1 вважає його як доказ недопустимим.
Крім того, до матеріалів справи, як докази вини ОСОБА_1 , долучені пояснення свідків, водночас в них не має відмітки про те, що ці особи попереджалися про відповідальність за завідомо неправдиві свідчення. Тому, на думку ОСОБА_1 , їх пояснення суд не може браги до уваги та ґрунтувати на них своє рішення, безпосередньо не допитавши.
Також, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначений прилад, яким визначався ступінь алкогольного сп'яніння - Драгер 6820, ARHK-05321, хоча в самому чекові, долученому до матеріалів справи, зазначений зовсім інший номер технічного засобу - Драгер 6820, ARHK-0532; а сам чек не містить всіх необхідних даних, практично не читаємий і викликає сумнів у сторони захисту.
Не зважаючи на невизнання своєї вини, суд вважає встановленою вину ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі наступних доказів, досліджених судом:
- протоколу про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано факт правопорушення;
- результату тесту на вміст алкоголю у повітрі, що видихається № 1034 технічного засобу «Drager Alcotest 6820» прилад № 0532, відповідно до якого результат тесту 2,32 проміле;
- акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- письмових пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в присутності яких ОСОБА_1 продув прилад алкотестер;
- рапорту поліцейського УПП в Дніпропетровській області Головка Є. від 14.08.2020 року, відповідно до якого після отриманні інформації про ДТП на трасі М-18 біля смт. Губиниха, він в екіпажі з напарником ОСОБА_4 прибули на ділянку даної місцевості, де після спілкуванням з водієм ОСОБА_1 , за участю якого сталася ДТП, в останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, і який за своєю згодою пройшов огляд на стан сп'яніння із застосуванням газоаналізатора Drager Alcotest 6820, ARHK-0532 (результат тесту 2,32 проміле), після чого було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП;
- розписки, складеної ОСОБА_5 про те, що він зобов'язується 14.08.2020 року взяти під керування транспортний засіб ВАЗ 2113, н/з НОМЕР_1 , та не допускати до керування 14.08.2020 року ОСОБА_1 .
Доводи ОСОБА_1 про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні посилання інспектору патрульної поліції на ознаки алкогольного сп'яніння, є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 інкримінується вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, а не за керування транспортними засобами з ознаками алкогольного сп'яніння. Крім того, у відповідності до п.10 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, у випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Тобто, зазначення ознак алкогольного сп'яніння, які стали підставою для проведення такого огляду на місці, не вимагається.
Доводи ОСОБА_1 щодо його незгоди з результатами огляду, після чого він відмовився надавати будь-які пояснення, спростовуються дослідженими судом результатами тесту на вміст алкоголю у повітрі, що видихається № 1034 технічного засобу «Drager Alcotest 6820» прилад № 0532 та актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до яких ОСОБА_1 з ними ознайомився і погодився, про що свідчить його підпис у графі «З результатами згоден». При цьому суд враховує, що в протоколі про адміністративне правопорушення міститься відмітка про те, що ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень по суті порушення, оскільки це право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і жодним чином не впливає на винуватість чи не винуватість цієї особи.
Суд звертає увагу і на те, що відповідно до Розділу ІІ вищевказаної Інструкції, поліцейський, за наявності підстав, встановлених законодавством, проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів. Оскільки ОСОБА_1 не заперечував щодо результату огляду, то підстави для направлення його до закладу охорони здоров'я для проведення огляду відповідно до п. 7 Інструкції відсутні.
Тому порушення прав ОСОБА_1 , якого не було направлено до медичного закладу для проходження огляду, не вбачається, оскільки відсутні дані, що результати огляду ним оспорювались на місці події.
Щодо не зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення повної адреси свідків, що унеможливлює їх виклик до суду та перевірки на правдивість обставин, викладених у протоколі, суд зазначає, що такі доводи сторони захисту є безпідставними, оскільки вони не узгоджуються зі ст. 256 КУпАП, а також жодних клопотань про виклик і допит вказаних осіб стороною захисну не подавалося.
Посилання сторони захисту на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення відсутня назва населеного пункту, де було виявлено правопорушення, не може бути прийнято судом як підстава для визнання відсутності місця вчинення адміністративного правопорушення, з огляду на наступне. Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З матеріалів справи, а саме з письмових пояснень свідків, рапорту поліцейського, які оцінені судом в сукупності з протоколом про адміністративне правопорушення, вбачається, що місцем вчинення даного правопорушення є ділянка автомобільної дороги М-18 в районі перехрестя з вул. Берегового смт. Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області біля світлової опори № 801.
З приводу того, що свідчення працівника поліції не можуть вважатись об'єктивними доказами, суд вважає їх слушними, оскільки самі по собі такі свідчення не можуть бути покладені в основу доведеності вини особи у вчиненні нею адміністративного правопорушення. Разом з тим, відомості, які містяться в рапорті поліцейського, суд оцінює в сукупності з іншими доказами по справі з точки зору їх достатності та взаємозв'язку. Тому ці доводи сторони захисту не впливають на встановлені судом обставини щодо порушення ОСОБА_1 пункту 2.9"а" Правил дорожнього руху України.
Також, не обґрунтованими є твердження ОСОБА_1 щодо відсутності відмітки про те, що особи, в присутності яких проводився огляд на стан сп'яніння, попереджалися про відповідальність за завідомо неправдиві свідчення, оскільки така вимога не узгоджується з порядком виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння. Крім того, відомості, які містяться в поясненнях цих свідків, підтверджують ті обставини, які не заперечуються і самим ОСОБА_1 , а саме те, що він дійсно продував прилад Драгер, за результатами якого в останнього було виявлено вміст алкоголю у повітрі, що видихається. Тому, жодних сумнівів у достовірності цих пояснень у суду не має.
Посилання сторони захисту на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначений прилад, яким визначався ступінь алкогольного сп'яніння - Драгер 6820, ARHK-05321, хоча в самому чекові, долученому до матеріалів справи, зазначений зовсім інший номер технічного засобу - Драгер 6820, ARHK-0532; а сам чек не містить всіх необхідних даних, практично не читаємий і викликає сумнів у сторони захисту, не є слушними, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою приладу "Драгер", із зазначенням його результатів, зазначено про долучення до протоколу матеріалів справи, а саме: роздруківки із результатом тесту та акту огляду на стан сп'яніння; з даним протоколом ознайомилися свідки, в присутності яких проводився огляд, у яких жодних зауважень з приводу невідповідностей чи неточностей даного протоколу фактичним обставинам не виникло. Крім того, жодних зауважень не було і зі сторони ОСОБА_1 , який погодився з відомостями, зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення, а також з результатами тесту, поставивши в них і в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння свій підпис.
Відтак, об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених доказів не убачається, тому вказані доказі є належними та допустимими.
Таким чином, за відсутності розумних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що в діях останнього вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Обставин, які пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
При накладенні стягнення, суд, керуючись ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність. За таких обставин, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 повинно бути застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що у відповідності до ст. 23 КУпАП, буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання Законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Так, у відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розміру 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, а тому, з правопорушника слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн.
Керуючись статтями 33, 34, 35, 40-1, 130, 279, 280 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 10 200 гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 420 гривні 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 дів з дня її винесення.
Постанова підлягає пред'явленню протягом трьох місяців.
Суддя В.В. Березюк