Справа № 560/3387/20
іменем України
21 жовтня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправним та скасування висновку МВС України від 15 липня 2019 року за №15/2-2706 про повернення матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги, зобов'язання прийняти рішення про нарахування та виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням II групи інвалідності.
В обґрунтування вимог зазначає, що проходила службу в органах внутрішніх справ, є пенсіонером МВС України, 30.03.2016 року їй встановлена третя група інвалідності та виплачена одноразова грошова допомога в розмірі, передбаченому законом.
У подальшому позивачці встановлено другу групу інвалідності, захворювання визнане таким, що пов'язане з проходженням служби в ОВС. У зв'язку з цим вона звернулась до Міністерства внутрішніх справ України з заявою та документами, необхідними для виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням вищої групи інвалідності.
За результатом розгляду матеріалів документи були повернуті Ліквідаційній комісії регіонального управління оскільки начебто не відповідали вимогам закону ( вища група інвалідності позивачці призначена поза межами 2-річного строку від дати первинного огляду)
Провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження.
Міністерством внутрішніх справ України поданий відзив, у якому у задоволенні позову просить відмовити. Покликається на те, що ОСОБА_1 після встановлення 3-ї групи інвалідності була призначена та виплачена одноразова грошова допомога. У березні 2019 року вона пройшла повторний медичний огляд, за результатами якого встановлено вищу групу інвалідності. Оскільки з дати первинного медичного огляду позивачки минуло більше ніж 2 роки, відповідач вважає, що підстави для виплати допомоги за вищу групу інвалідності відсутні.
Позивач подала відповідь на відзив, де з доводами відповідача не погоджується.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходила службу в органах МВС України, а саме у Полонському РВ УМВСУ в Хмельницькій області, на даний час є пенсіонером МВС України.
За результатами обстеження Хмельницькою обласною МСЕК 30.03.2016 позивачу встановлена III група інвалідності, про що свідчить довідка серії АВ№ 0720501, інвалідність пов'язана з проходженням служби в ОВС, що ніким не заперечується.
У зв'язку з цим позивачці була нарахована та виплачена одноразова грошова допомога в сумі 206 700,00 грн., що також ніким не спростовується.
За результатами чергового обстеження Хмельницькою обласною МСЕК позивачу з 18.03.2019 встановлена II (вища) група інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується довідкою МСЕК серії АВ № 0039485.
Позивач звернулась із заявою про призначення та виплату їй одноразової грошової допомоги у зв'язку із призначенням II (вищої) групи інвалідності.
УМВС України в Хмельницькій області 06.06.2019 року складений висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в сумі 384 200,00 грн., який разом з іншими матеріалами скерований Міністерству внутрішніх справ України для прийняття рішення.
Як вбачається з листа Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України № 15/2-2706 від 15 липня 2019 року, зазначений висновок та інші документи стосовно позивача були повернуті Ліквідаційній комісії УМВС України в Хмельницькій області у зв'язку з їх невідповідністю вимогам п. 4 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850, про що позивача повідомлено листом УМВС України в Хмельницькій області від 24.07.2019 року.
Зі змісту документів справи судом встановлено, що фактичною підставою відмови є те, що з дати первинного огляду позивачки МСЕК минуло більше 2 років, відтак вона втратила право на виплату допомоги за вищу групу інвалідності.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ (далі - Закон №565-ХІІ) держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.
Частиною 6 ст.23 Закону №565-ХІІ передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб. - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівникові міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №850, який регулює умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції. Вказана постанова набрала чинності з 31 жовтня 2015 року та є чинною на цей час.
Згідно з підпунктом 2 п. 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Орган МВС в місячний строк після надходження зазначених у п.8 Порядку документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 Порядку, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (п.9 Порядку №850)
Наведена норма передбачає, що МВС приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених п.14 Порядку №850, про відмову в призначенні грошової допомоги, причому підстави для відмови у виплаті грошової допомоги чітко перераховані у п.14 Порядку. Так, призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком:
- вчинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку;
- учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння;
- навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);
- подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.
Крім вищенаведених, інших підстав для відмови у виплаті грошової допомоги п. 14 Порядку №850 не передбачає.
Судом встановлено, що МВС України на підставі п.4 Порядку №850 фактично відмовлено ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги з посиланням на те, що після встановлення їй 3 групи інвалідності сплив дворічний термін від дати первинного огляду.
Відповідно до п. 4 Порядку №850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Отже, у п.4 Порядку передбачено, що право на одноразову грошову допомогу у більшому розмірі у працівника міліції виникає, якщо він після повторного огляду отримав вищу групу інвалідності.
Відповідно до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 3 грудня 2009 року, повторний огляд інвалідів з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму з метою визначення ефективності реабілітаційних заходів, стану здоров'я і ступеня соціальної адаптації проводиться раз на один-три роки.
Таким чином, момент встановлення вищої групи інвалідності не залежить цілковито від волі інваліда, а обумовлюється, у тому числі, і внутрішніми протоколами діяльності відповідних установ медико-соціальної експертизи.
У зв'язку з цим, посилання відповідача на п.4 Порядку №850 як на підставу повернення матеріалів є протиправним.
Одночасно суд звертає увагу на те, що ніким не заперечується і не спростовано те, що інвалідність позивача виникла з причин, пов'язаних саме з проходженням служби в ОВС, що підтверджується усіма медичними документами. Рішення Хмельницького МСЕК недійсними не визнавались, причинно-наслідковий зв'язок інвалідності позивача з виконанням службових обов'язків не оспорюється.
На думку суду, формулювання причин повернення матеріалів позивача не відповідає вимогам щодо обґрунтованості, чіткості та зрозумілості актів суб'єктів влади.
Крім того, відповідачем не надано будь-якого розпорядчого акту, з якого чітко вбачалась би конкретна підстава для відмови у призначенні допомоги відповідно до положень п.14 Порядку №850.
Натомість, причина повернення документів, яка вказується у відзиві, не відповідає підставам, передбаченим Порядком ( п. 14)
Верховний Суд у аналогічних справах неодноразово висловлював правову позицію щодо того, що суб'єкт влади повинен чітко зазначати саме ту підставу відмови, яка передбачена п.14 Порядку №850 (постанова від 13.02.2018 року у справі № 808/1866/16, від 28.03.2019 року у справі № 296/10138/16-а, від 12.09.2019 року у справі № 823/194/16 та інші)
Слід звернути увагу і на те, що п.4 Порядку №850, застосований відповідачем, не обмежує право і не позбавляє інваліда можливості отримати допомогу у разі встановлення йому вищої групи інвалідності, оскільки визначає лише особливості виплати суми такої допомоги залежно від настання тої чи іншої події та часу звернення. Зазначена правова позиція також неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постанові від 28.02.2019 року по справі № 816/1699/18, постанові від 01.08.2018 року у справі № 750/5060/17 та інших.
Згідно з нормами КАС України суд може вийти за межі позовних вимог у разі необхідності ефективного захисту порушених прав та інтересів особи.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд вважає необхідним визнати необґрунтованими та протиправними підстави повернення Департаментом фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України висновку УМВС України в Хмельницькій області від 06.06.2019 року та матеріалів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
Також суд вважає необхідним зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути висновок УМВС України в Хмельницькій області від 06.06.2019 року та матеріали про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням вищої групи інвалідності, та прийняти рішення відповідно до вимог закону, з урахуванням висновків суду.
Суд звертає увагу відповідача на те, що суб'єкт влади не може посилатись на підстави відмови, яким суд вже надав правову оцінку, визнавши їх протиправними.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов - задоволити частково.
Визнати необґрунтованими та протиправними підстави повернення Департаментом фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України висновку УМВС України в Хмельницькій області від 06.06.2019 року та матеріалів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути висновок УМВС України в Хмельницькій області від 06.06.2019 року та матеріали про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням вищої групи інвалідності, та прийняти рішення відповідно до вимог закону, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти вимог позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 21 жовтня 2020 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Міністерство внутрішніх справ України (вул. Богомольця, 10,Мсп601,Центральна Частина Києва, Київ,01601 , код ЄДРПОУ - 00032684)
Головуючий суддя І.С. Козачок