20 жовтня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/2696/20
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Ковбій О.В., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить:
- визнати незаконними дії Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої на території Білоусівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області, орієнтованим розміром 2,0000 га. для ведення особистого селянського господарства на підставі ч. 7 ст. 118, 136 Земельного кодексу України, у зв'язку з включенням земельної ділянки до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які встановлюються на земельні торги у формі аукціону для продажу прав оренди;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої на території Білоусівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області, орієнтованим розміром 2,0000 га. для ведення особистого селянського господарства та прийняти законне рішення, відповідно до ст. 118, 121 Земельного кодексу України про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та передачі зазначеної земельної ділянки йому у власність.
Ухвалою від 28.09.2020 року позовну заяву залишено без руху для надання можливості позивачу звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення з позовними вимогами, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, а також надати докази сплати судового збору.
15.10.2020 року на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачем подано докази сплати судового збору в розмірі 840,80 грн, а також заяву щодо процесуальних строків.
Таким чином, недоліки позову в частині сплати судового збору слід вважати усунутими.
Стосовно додаткових обґрунтувань поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами про визнання незаконними дій Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, суд зазначає наступне.
Так, в заяві від 15.10.2020 року позивач вважає, що не пропустив строк звернення до суду, оскільки п.3 Прикінцевих положень КАС України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Також позивач зазначає, що у зв'язку з запровадженням карантину, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби "Covid-19" Херсонським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги не проводився прийом громадян, а тому Федоров О.С. не міг підписати довіреність на представництво його інтересів у суді.
А тому, на думку позивача, наявні підстави для поновлення строку звернення до суду.
Надаючи оцінку обґрунтованості заявленого клопотання позивача суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Разом з тим, процесуальний закон обмежує право звернення до адміністративного суду певними часовими рамками, що сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванню учасників судового процесу. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Так, в ухвалі суду від 28.09.2020 року вже було надано оцінку посиланням позивача як на підставу для поновлення процесуальних строків на поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19).
Судом зазначалось, що згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для вирішення питання про застосування строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно встановити початок його перебігу.
Так, в даному конкретному випадку, з заяви про поновлення строку звернення до суду слідує, позивач вважає датою, коли йому стало відомо про існування оскарженого рішення - 30.01.2020 року, тобто дату, коли ним його отримано.
Тобто, з 30.01.2020 року почав перебіг шестимісячний строк звернення позивача до суду з даним позовом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" установлено з 12 березня 2020р. до 22 травня 2020р. на усій території України карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 року "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" продовжено до 31 липня 2020 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" дію карантину знову продовжено до 31 серпня 2020 року.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року розділ VI "Прикінцеві положення"Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3.
Згідно якого, окрім іншого, передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, встановлені ст. 169 КАС України продовжуються на строк дії такого карантину.
17.07.2020 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким внесено зміни, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України.
Після змін п.3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України викладено в наступній редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Також наведений пункт кодексу доповнено приміткою, за якою процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" в редакції Закону України від 30.03.2020 р. N 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 р. N 731-IX. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом України від 18.06.2020 р. N 731-IX.
Отже, строки, раніше продовжені п.3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України до кінця дії карантину в новій редакції кодексу обмежені 20 денним строком, який починає перебіг після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 р. N 731-IX.
Наведені законодавчі зміни визначають кінцевою датою дії вищевказаних змін до 06.08.2020 року. Тобто, строки на звернення до суду, продовжені п.3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України закінчили свій перебіг 06.08.2020 року.
Проте, позивач звернувся до суду лише 22.09.2020 року, що вбачається з вхідного штампу канцелярії суду на позовній заяві, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Стосовно посилання представника позивача на те, що п.3 Прикінцевих положень КАС України передбачають можливість поновлення процесуальних строків, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином, суд зазначає наступне.
Так, положення наведеної норми дійсно передбачають можливість поновлення пропущеного строку, проте, на відміну від приписів п.3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України до змін, поновлення процесуального строку здійснюється лише тоді, коли неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Таким чином, заявник має довести наявність дійсних перешкод, пов'язаних з введеними в країні карантинними заходами для можливості його звернення до суду. В даному конкретному випадку, позивач посилається на те, що він не міг підписати довіреність на представництво його інтересів в суді через не проведення прийому громадян Херсонським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Суд вважає непідтвердженими подібні твердження в силу наступного. Так, до матеріалів справи додано заяву ОСОБА_1 про надання безоплатної вторинної правової допомоги №2020-0926224 датована 03.03.2020 роком.
Тобто, за отриманням безоплатної вторинної правової допомоги позивач звернувся 03.03.2020 року, довіреність на представництво його інтересів в суді датована 13.05.2020 року, цієї ж дати згідно наявних в довіреності відомостей вона була й підписана.
Таким чином, 13.05.2020 року, за чотири місяці до звернення позивача в суд, довіреність вже була видана Херсонським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що спростовує наведені представником позивача доводи, щодо неможливості підписання довіреності в період дії карантину.
Отже, неможливість вчинення процесуальної дії - звернення до суду з позовом у визначений строк не підтверджена заявником.
Згідно з ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22.10.96 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Щодо застосування строку позовної давності в контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд зазначив, що дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Тобто практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
На сьогодні в адміністративному процесуальному законодавстві немає чіткої норми, яка б визначала поняття «поважна причина», її загальні ознаки. Також немає переліку поважних причин чи певного кола обставин, які можна вважати підставою для поновлення пропущених процесуальних строків.
Натомість, законодавець передбачив, що причини поважності пропуску процесуального строку суд оцінює, зважаючи на обґрунтування поважності цих причин та наданих доказів. Така оцінка відбувається з дотриманням норм ст.90 КАС України, яка встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному розгляді.
Як правило, поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
Позивачем не вказано жодної обставини, яка об'єктивно унеможливила б його звернення до суду за захистом своїх прав протягом визначеного законом строку в шість місяців.
Водночас, вказані позивачем причини не можуть бути визнані судом поважними, оскільки не носять ознак об'єктивності та непереборності.
Таким чином, суд не встановив переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав.
Тому, з наведених вище обґрунтувань, суд визнає неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду викладені позивачем в заяві від 15.10.2020 року та застосовує наслідки, передбачені ч. 2 ст. 123 КАС України у вигляді повернення позовної заяви позивачу..
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу .
Керуючись ч. 4 ст. 169, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії разом з доданими документами повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.
Суддя О.В. Ковбій