Справа № 500/1385/20
20 жовтня 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Осташа А. В. за участю: секретаря судового засідання Ногас С.В., представника позивача - Зушман О.Б., представника відповідача - Білецького Н.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 , про зобов'язання вчинити дії, -
16 червня 2020 року до Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся відділ державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради (далі - Позивач) з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач), в якому просив зобов'язати РачкевичаТ.С., привести у попередній стан гараж за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу другого поверху.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що на підставі наказу начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільського міської ради від 01.04.2017 №37, головними спеціалістами-інспекторами відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради проведено позапланову перевірку щодо дотримання суб'єком містобудування законодавства на об'єктів за адресою: АДРЕСА_2 , зокрема в частині законності будівництва споруди. За результатами перевірки, серед іншого, Позивачем видано Відповідачу припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил від 15.04.2019, з терміном виконання до 15.05.2019.
Означений припис став предметом судового оскарження, за результатами якого правомірність його винесення підтверджено Верховним Судом, який залишив в силі рішення судів першої та апеляційної інстанції.
З метою перевірки виконання вимог припису, Позивачем проведено позапланову перевірку Відповідача, під час якої встановлено, що вимоги припису залишились не виконаними. У зв'язку із чим Позивач звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 17.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання на 10 год. 00 хв. 14.07.2020 (а.с.81).
Ухвалою суду від 14.07.2020 (протокол судового засідання від 14.07.2020 (а.с.87), розгляд справи відкладено на 11 год. 00 хв. 03.09.2020, у зв'язку із неявкою Відповідача.
Ухвалою суду від 03.09.2020, судове засідання (а.с.99), яке призначалось на 11 год. 00 хв. 03.09.2020 відкладено на 11 год. 00 хв. 29.09.2020, у зв'язку із неявкою сторін в судове засідання. При цьому, представник позивача, завчасно, 18.08.2020, звернулась на адресу суду із клопотанням про відкладення розгляду справи, у зв'язку із перебуванням у щорічній основній оплачуваній відпустці (а.с.92).
Ухвалою суду від 29.09.2020 (протокол судового засідання від 29.09.2020 (а.с.107) судове засідання, яке призначалось на 11 год. 00 хв. 29.09.2020 відкладено на 14 год. 30 хв. 20.10.2020, у зв'язку, подання представником відповідача, адвокатом Білецьким Н.Т. (ордер серії ТР №055860 від 28.09.2020 (а.с.105), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ТР №000073 (а.с.106), звернувся до суду із клопотанням від 29.09.2020 (а.с.104) про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись із матеріалами справи.
Представник відповідача, адвокат Білецький Н.Т., 07.10.2020 надіслав на адресу суду відзив на позов (а.с.110), в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, покликаючись на те, що Позивач не повідомив Відповідача про проведення заходу позапланового контролю спрямованого на перевірку виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил від 15.04.2019.
В судовому засіданні 20.10.2020 представник позивач позовні вимоги підтримала з мотивів наведених у позові.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив покликаючись на мотиви викладені у відзиві на позовну заяву.
Суд вивчивши матеріали позовної заяви, відзиву на позов, заслухавши думки учасників судового розгляду, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, встановив наступні обставини справи та визначив правовідносини, які їм кореспондують.
На підставі заяви гр. ОСОБА_2 від 26.03.2019 (а.с.32) начальником відділу державного архітектурного-будівельного контролю Тернопільської міської ради видано наказ від 01.04.2017 №37 та направлення для проведення позапланового заходу від 01.04.2019 №38 (а.с.31), у зв'язку із чим, головними спеціалістами-інспекторами відділу державного-архітектурного контролю Тернопільської міської ради проведено позапланову перевірку щодо дотримання суб'єктом містобудування законодавства об'єкті, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , зокрема в частині законності будівництва споруди.
За результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності складено акт від 15.04.2019 №024-038 (а.с.10-30).
На підставі обставин встановлених під час проведення заходу контролю, складено протокол про адміністративне правопорушення від 15.04.2020, за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.33-36).
Постановою по справі про адміністративне правопорушення від 17.04.2019 №7, ОСОБА_1 визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною дванадцятою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцяти тисячі) грн (а.с.39-41).
Крім цього, Позивачем видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15.04.2019 (а.с.37, 38), яким вимагалось вжити заходів щодо усунення наступних порушень:
1) до 26.04.2019 забезпечити авторський нагляд на об'єкті «Капітальний ремонт індивідуального гаража за адресою: АДРЕСА_1 », відповідно до вимог містобудівного законодавства;
2) до 26.04.2019 забезпечити технічний нагляд на об'єкті «Капітальний ремонт індивідуального гаража за адресою АДРЕСА_1 », відповідно до вимог містобудівного законодавства;
3) до 15.05.2019 об'єкт «Капітальний ремонт індивідуального гаража за адресою АДРЕСА_1 » привести до затверджених проєктних рішень та вимог містобудівного законодавства.
Незгода ОСОБА_1 із вказаним приписом стана підставою для звернення до суду із позовом про скасування припису.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 по справі №500/1010/19 (а.с.43-52), яке залишено в силі постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 (а.с.53-58), у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування припису відмовлено.
Законність судових рішень судів першої та апеляційної інстанції підтверджено постановою Верховного Суду від 14.05.2020 (а.с.59-65).
На підставі наказу начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради від 26.12.2019 №177, видано направлення від 26.12.2019 №188 для проведення позапланового заходу контролю на об'єкті «Капітальний ремонт індивідуального гаража за адресою АДРЕСА_1 » щодо дотримання суб'єктом містобудування, ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (а.с.42).
З метою проведення заходу позапланового контролю Позивач здійснив виїзд за адресою місця знаходження об'єкта містобудування ( АДРЕСА_1 ) під візуальним оглядом встановлено, що збудований другий поверх над гаражем не демонтовано та не приведено до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, про що повідомлено начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради шляхом подання шляхом подання службової записки від 14.01.2020 (а.с.66,67).
Крім цього, в службовій записці головними спеціалістами-інспекторами відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради акцентовано увагу на тому, що відповідно пункту 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється в присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. У зв'язку із чим, запропоновано звернутись до правоохоронних органів для забезпечення присутності гр. ОСОБА_1 або уповноваженої ним особи під час проведення позапланової перевірки та складання матеріалів перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Наведе стало підставою для письмового звернення начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради до начальника Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області Гаврилюка С.В., щодо забезпечення присутності гр. ОСОБА_1 або уповноваженої особи для проведення позапланової перевірки та складання матеріалів перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (а.с.68,69).
Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.
Так, між Позивачем, як суб'єктом владних повноважень, та Відповідачем, як фізичною особою, яка виступає суб'єктом містобудування, виникли правовідносини з приводу організації виконання припису, як обов'язкової до виконання у визначеному часовому проміжку, письмової вимоги першого суб'єкта адресованої другому, про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Предметом судового розгляду є вимога Позивача про приведення об'єкта будівництва у попередній стан, шляхом демонтажу другого поверху.
Відтак, в межах спірних правовідносин та предмету спору, суд повинен встановити факт та повноту виконання (невиконання) припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15.04.2019 (а.с.37, 38).
Вирішуючи спір по суті суд керується наступним.
Згідно з положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №3038-VI), встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до абзаців 1-2 частини першої статті 41 Закону №3038-VI, Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553), який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин та зупинив свою дію згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 №219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду».
Пункт 3 частини третьої статті 6 Закону №3038-VI, визначає, що до органів державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, належать виконавчі органи міських рад.
Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради (далі - відділ ДАБК ТМР) створений рішенням сесії Тернопільської міської ради від 18.08.2015 та є виконавчим органом Тернопільської міської ради, який у своїй діяльності керується Положенням про відділ державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №472 від 05.07.2017 (Положення №472) а.с.76-78).
Відповідно до пункту 1.2 Положення №472, відділ ДАБК ТМР з питань здійснення повноважень, передбачених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» є підконтрольним Державній архітектурно-будівельній інспекції України.
Основними завданнями відділу ДАБК ТМР є здійснення відповідно Закону державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності (пункт 2.1 Положення №472).
За змістом пунктів 3.4, 3.5 Положення №472, відділ ДАБК ТМР, серед іншого, здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, видає приписи та здійснює контроль за їх виконанням (а.с.77).
Абзац третій частини першої статті 41 Закону №3038-VI, передбачає, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставою для проведення позапланової перевірки, серед іншого, є перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю (абз.5 ч.1 ст.41, п.4 абз.6 ч.1 ст.41 Закону №3038-VI).
Згідно із частиною першою статті 38 Закону №3038-VI, у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Таким чином, в межах даного предмета спору суд застосовує норми матеріального права, які визначають обов'язок Позивача вживати активних дій до виконання припису суб'єктом містобудівної діяльності, надаючи Позивачу, визначений обсяг прав, окреслений рамками приписів законодавчо визначених норм права, та обов'язок Відповідача - вчинити активні дії, спрямовані на виконання припису.
Наведені норми права дають підстави для висновку, що в межах даних правовідносин, Позивач є законодавчо уповноваженим суб'єктом на проведення позапланової перевірки з метою встановлення факту, повноти виконання (невиконання) припису про усунення порушень у сфері містобудівної діяльності, Відповідачем, як суб'єктом містобудування.
У випадку встановлення факту невиконання Відповідачем вимог припису, Позивач надіяється правом на звернення до суду з відповідною матеріально-правовою вимогою.
Разом з тим, суд не досліджує обставини проведення позапланової перевірки, які стали підставою для винесення припису, процедуру її проведення, дії Позивача на різних етапах проведення та, відповідно не ставить під сумнів законність припису, який винесений Позивачем і є обов'язковим до виконання Відповідачем, позаяк такі обставини вже являлись предметом судового розгляду.
Стосовно юридичного значення обставин, встановлених у рішеннях судів, які вказані вище, суд звертає увагу на наступне.
Преюдиція - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.
Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною четвертою статті 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
Тобто, за змістом частини четвертої статті 78 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.
Водночас, передбачене частиною четвертою статті 78 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.
Для спростування преюдиційних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 90 КАС України.
Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.10.2020 по справі №814/435/18 (провадження № К/9901/7273/19), даючи визначення інституту «преюдиції» та порядку його застосування під час судового розгляду.
Слідуючи правовій позиції Верховного Суду, суд під час з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами перевірив наявність обставин, які заперечуються учасниками та/або визнаються з метою недопущення порушення застосування норм процесуального права, в частині оцінки доказів, і встановив наступне.
Представник позивача в судовому засідання пояснила, що іншими обставинами, ніж ті, які встановлені у судових рішеннях, предметом спору у яких виступала вимога про визнання протиправним та скасування припису, не володіє.
Представник відповідача не заперечив, щодо повноти та об'єктивності встановлених обставин у наведених рішеннях, та не заперечив факт невиконання припису, погоджуючись із тим, що станом на дату проведення судового розгляду заходи спрямовані на виконання припису не вжиті, покликаючись на те, що Відповідач протягом березня 2020 року хворів коронавірсною інфекцією COVID-19.
Крім цього, сторони не заявили клопотань про надання суду додаткових доказів для спростування обставин, які мають преюдиційне значення для суду.
У зв'язку із наведеним суд дійшов висновку про можливість застосування інституту «преюдиції» у вказаних правовідносинах, в частині обставин, які встановлені у рішеннях судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
Вирішуючи питання про те, що потрібно позов задовольнити суд зазначає таке.
У випадках, коли до суду з позовом про знесення самочинного будівництва звертається орган державного архітектурно-будівельного контролю, належить керуватися частиною 1 статті 38 Закону №3038-VI. Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.
Така правова позиція сформована, в постанові судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №822/2149/18 та підтверджена у постанові Верховного Суду від 27.08.2020 по справі № 821/3712/15-а.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (стаття 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Суд не знаходить підстав для іншого правозастосування в межах спірних правовідносин.
Суд знаходить підстави вказати на те, що в рамках спірних правовідносин визначальне значення має пасивна поведінка Відповідача під час виконання припису або вжиття заходів спрямованих на його виконання.
Припис, який винесений 15.04.2019 станом на час судового розгляду справи (20.10.2020) залишається невиконаним Відповідачем, що ним не заперечується в судовому засіданні (протокол судового засідання від 20.10.2020). Більше того, Відповідачем не вживались активні дії спрямовані на його виконання (початок його виконання).
З огляду на зазначене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності заявленої вимоги та докази надані сторонами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України судові витрати понесені позивачем як суб'єктом владних повноважень з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задоволити.
Зобов'язати ОСОБА_1 привести у попередній стан гараж за адресою: АДРЕСА_1 шляхом демонтажу другого поверху.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 21 жовтня 2020 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради місцезнаходження/місце проживання бульвар Шевченка, 1,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 34334305;
відповідач:
- ОСОБА_1 місцезнаходження/місце проживання АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 ;
Головуючий суддя Осташ А.В.