21 жовтня 2020 року Справа № 480/2894/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Сумського обласного центру зайнятості до Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Охтирська міськрайонна філія Сумського обласного центру зайнятості звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області (далі - відповідач, ГУ ДКС України в Сумській області), в якій просила:
1) визнати дії Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області щодо не виконання наказу Господарського суду Сумської області по справі №920/203/19 від 17.05.2019 протиправними;
2) зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області повторно розглянути заяву Охтирської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості про виконання наказу Господарського суду Сумської області по справі №920/203/19 від 17.05.2019.
Свої вимоги мотивувала тим, що дії відповідача щодо повернення 28.01.2020 виконавчого документа разом з судовим наказом та судовим рішенням у справі з підстави, що боржник - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області не обслуговується за видатками в органах Казначейства Сумської області та у зв'язку із чим даному боржнику не відкрито в Головному управлінні Казначейства рахунки як розпоряднику (одержувачу) бюджетних коштів, є протиправними. Вважає, що наказ Господарського суду Сумської області по справі №920/203/19 від 17.05.2019 має виконуватись саме відповідачем на підставі пп.1 п.9 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України та п.3 постанови КМУ від 03.08.2011 року № 845 “Про затвердження порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників”. Відмітив, що Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” не передбачено такого винятку щодо поширення його дії на виконання судового рішення про стягнення грошових коштів, боржником за яким є державний орган, як відсутність відкритих в органі казначейства відповідних рахунків боржника. Не передбачено такого винятку й іншим чинним законодавством України.
Ухвалою суду від 12.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.31).
За клопотанням Сумського обласного центру зайнятості (а.с.35-36) ухвалою суду від 12.06.2020 було замінено первинного позивача у справі - Охтирську міськрайонну філію Сумського обласного центру зайнятості належним позивачем, яким є Сумський обласний центр зайнятості (далі - позивач, Сумський обласний центр зайнятості) (а.с.58).
Представник відповідача, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позовну заяву з доказами в обґрунтування своїх заперечень (а.с.38-53), в якому заперечував проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову, з огляду на те, що згідно норм чинного законодавства України повноваження ГУ ДКС України у Сумській області не поширюються на виконання наказу Господарського суду Сумської області від 17.05.2019 у справі №920/203/19, оскільки, по-перше, боржник - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області не має відкритих рахунків в Головному управлінні Казначейства; по-друге, Закон України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” не поширює свою дію на процедуру виконання вищевказаного наказу суду.
Так, з посиланням на Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845), зазначив, що органи Державної казначейської служби України виконують судові рішення щодо боржників, відповідні рахунки яких відкриті в органах Казначейства. Водночас, згідно п.п.3 п.9 Порядку № 845 визначено випадки, коли орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві, зокрема коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”.
При цьому, представник відповідача відмітив, що частиною 1 статті 2 Закон України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” визначено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області є органом державної влади. Разом з тим, частиною 2 статті 2 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” визначено, що дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державні підприємство, установа, організація, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань стягувач - Сумський обласний центр зайнятості за організаційно-правового формою є державною організацією (установою, закладом).
Тому, листом від 22.01.2020 № 13-14-06/650 на підставі пп.3 п.9 Порядку №845 наказ Господарського суду Сумської області було повернуто без виконання.
Крім того, представник відповідача наголосив, що заява Сумського обласного центру зайнятості від 14.01.2020 №01/14 була підписана від імені стягувача представником на підставі довіреності від 08.01.2020 №43. Разом з тим, в додаток до відповідної заяви додано копію даної довіреності, на якій напис про засвідчення паперової копії документа не скріплений печаткою із зазначенням на ній найменування відповідної установи (без зображення герба) або печаткою структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) установи, що суперечить пункту 72 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 №55. Вказана обставина також була підставою для повернення наказу Господарського суду Сумської області від 17.05.2019 по справі № 920/203/19 згідно підпункту 1 пункту 9 Порядку № 845 як такого, що подано особою без відповідних повноважень.
Станом на сьогодні відповіді на відзив позивачем до суду не подано.
Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 15.04.2019 у справі №920/203/19 за позовом Сумського обласного центру зайнятості до Південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про стягнення коштів позовні вимоги були задоволені та стягнуто з Південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь Сумського обласного центру зайнятості 33067,59грн. коштів, виплачених як допомога по безробіттю гр. ОСОБА_1 , та 1921,00грн. витрат по сплаті судового збору (а.с.18-19). Вказане рішення набрало законної сили та на його виконання 17.05.2019 Господарським судом Сумської області у справі №920/203/19 було видано наказ (а.с.11).
Для виконання наказу представник позивача звернувся, зокрема, до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області з заявою про примусове виконання зазначеного наказу. Однак, головним державним виконавцем було повідомлено про повернення зазначеного наказу без прийняття.
Позивач не погодився з зазначеним повідомленням та оскаржив дії головного державного виконавця до Господарського суду Сумської області. Ухвалою Господарського суду від 13.08.2019 скаргу було задоволено та, зокрема, дії державного виконавця було визнано незаконними, а повідомлення головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Ричкаля С.П. від 19.07.2019 про повернення наказу Господарського суду Сумської області у справі № 920/203/19 від 17.05.2019 стягувачу без прийняття до виконання скасовано та зобов'язано відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Сумській області повідомити Господарський суд Сумської області та Сумський обласний центр зайнятості про виконання ухвали, не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
Однак, постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 у справі №920/203/19 дану ухвалу було скасовано та відмовлено у задоволенні скарги позивача, виходячи з того, що виконавчий документ у цій справі має виконуватись органами Казначейства (а.с.12-17).
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 02.12.2019 у справі №920/203/19 було замінено боржника Південне об'єднане управління Пенсійного Фонду України в Сумській області на правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (а.с.18-19).
14.01.2020 представник Сумського обласного центру зайнятості на підставі довіреності звернувся до ГУ ДКС України у Сумській області із заявою про прийняття до виконання судового наказу Господарського суду Сумської області від 17.05.2019 у справі №920/203/19 (а.с.23-24,52).
Однак, 28.01.2020 на адресу Охтирської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості було отримано лист відповідача від 22.01.2020 №13-14-06/650, яким повідомлено, що боржник - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, не обслуговується за видатками в органах Казначейства Сумської області, у зв'язку із чим даному боржнику не відкрито в Головному управлінні Казначейства рахунки як розпоряднику (одержувачу) бюджетних коштів. Одночасно повідомлено, що згідно із частиною 2 статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державні підприємство, установа, організація, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.
Також вказано у зазначеному листі, що в додаток до поданої заяви додано копію довіреності від 08.01.2020 №43, на якій напис про засвідчення паперової копії документа не скріплений печаткою із зазначенням на ній найменування відповідної установи (без зображення герба) або печаткою структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) установи, що суперечить пункту 72 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 №55.
Тому, враховуючи викладене, керуючись ч.2 ст.2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на підставі п.п.1,3 п.9 Порядку №845 наказ Господарського суду Сумської області від 17.05.2019 у справі №920/203/19 було повернуто заявнику (а.с.10).
Не погоджуючись з поверненням виконавчого документа позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що в даному випадку склалися між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно із частинами 1, 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
В силу приписів статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Суд наголошує, що виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ визначається Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон України «Про виконавче провадження»), Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 №4901-VІ (далі - Закон №4901-VІ) та Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок №845).
Особливості виконання судових рішень та виконавчих документів про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевого бюджетів врегульовані Законом №4901-VI, за змістом частини першої статті 2 якого держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
Стаття 3 цього ж закону регулює особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу. Так, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо стягувач подав не всі необхідні для перерахування коштів документи та відомості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти днів з дня надходження заяви повідомляє в установленому порядку про це стягувача.
У разі неподання стягувачем документів та відомостей у місячний строк з дня отримання ним повідомлення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повертає заяву стягувачу.
Стягувач має право повторно звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для виконання рішення суду у визначені частиною другою цієї статті строки, перебіг яких починається з дня отримання стягувачем повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
При цьому, обґрунтовуючи свою позицію, відповідач посилається на те, що у ГУ ДКС України у Сумській області, були підстави, визначені пп.3 п.9 Порядку №845 для повернення наказу Господарського суду по справі №920/203/19, оскільки, зокрема, боржник не обслуговується за видатками в органах Казначейства Сумської області, у зв'язку з чим даному боржнику не відкрито в Головному управлінні Казначейства рахунки як розпоряднику (одержувачу) бюджетних коштів, а Закон №4901-VІ, за яким може бути здійснено виконання судового рішення, на виконання вказаного наказу, вважає, не поширюється.
Дійсно, відповідно до пп.3 п. 9 Порядку №845 орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли: боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Позивач (стягувач за наказом) відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є державною організацією (установою, закладом) (а.с.54), та, враховуючи абз.3 ч.1 ст.2 Закону №4901-VІ, у розумінні вказаного Закону №4901-VІ відноситься до державних підприємств.
У той же час, судом враховано, що боржником за наказом Господарського суду №920/203/19 є Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області.
При цьому, відповідно до п.п.1,7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області є територіальним органом Пенсійного фонду України. Тобто боржник є державним органом.
Те, що боржник є органом державної влади, ніким не заперечується та підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.63).
У свою чергу, відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Виключень з цієї норми Закон не містить.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений Порядком №845, відповідно до п.2 якого безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів; боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання, стягувачі - фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів, державні органи (посадові особи) за рішеннями про стягнення коштів в дохід держави.
Пунктом 3 Порядку №845 визначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства.
За змістом пункту 6 цього ж підзаконного нормативно-правового акту у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:
заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв'язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім'я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення);
оригінал виконавчого документа;
судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);
оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).
Частиною 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України також унормовано, що казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Підпункт 1 п. 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України передбачає, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету: рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
Відповідно до абз.1,2,3 п.31 Порядку №845 у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.
Якщо у боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, недостатньо відкритих асигнувань (коштів на рахунках) для виконання виконавчого документа, безспірне списання коштів здійснюється частково. На виконавчому документі ставиться відмітка про обсяг списаних коштів, яка засвідчується підписом відповідальної особи, скріпленим гербовою печаткою.
Боржник або бюджетна установа, що здійснює централізоване обслуговування боржника, зобов'язані протягом одного місяця після надходження зазначеної вимоги надіслати органу Казначейства письмове повідомлення про заходи, вжиті ними з метою виконання судового рішення, та у разі, коли в результаті здійснення таких заходів не забезпечено виконання судового рішення у повному обсязі, - надсилати щомісяця повідомлення про вжиті заходи.
Пунктом 47 Порядку №845 обумовлено, що безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих:
1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника;
2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.
Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок (пункт 48 Порядку №845).
У разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі (пункт 49 Порядку).
Також, відповідно до п.п.2 п.4, п.п.2, 7 п.5 Порядку №845 саме органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів. Під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання; вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.
Ураховуючи викладене, державні виконавці не мають законних підстав проводити будь-яке списання коштів за виконавчими документами в справах, де боржниками є державні органи. Дані повноваження належать виключно органам Казначейства. А відсутність нормативної регламентації порядку виконання судового рішення за фактичних обставин, що склалися між даними сторонами у справі, зумовлює необхідність встановлення та вжиття заходів, необхідних для виконання судового рішення саме компетентним органом, адже ефективна, законодавча і практична організація системи виконання рішень є позитивним обов'язком держави.
При цьому, у справі №465/3743/13-а (постанова від 07.02.2018) , Верховний Суд під час розгляду справи з аналогічних правових відносин (боржником в яких виступав орган Пенсійного фонду) зробив висновок про те, що державні виконавці не мають законних підстав проводити будь-яке списання коштів за виконавчими документами в справах, де боржниками є державні органи. Стягувачам необхідно подавати такі документи безпосередньо до органів Казначейства.
Відтак, повернення відповідачем наказу Господарського суду Сумської області від 17.05.2019 №920/203/19 з посиланням на п.3 п.9 Порядку №845, є необґрунтованим та здійснено без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
У той же час, відмовляючи у задоволенні позову суд виходить з наступного.
Як встановлено судом, наказ Господарського суду Сумської області від 17.05.2019 №920/203/19 був повернений стягувачу листом про повернення виконавчого документа від 22.01.2020 (а.с.10) також на підставі пп.1 п.9 Порядку №845, відповідно до якої орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли: виконавчий документ подано особою, що не має відповідних повноважень.
Досліджені матеріали свідчать, що звертаючись від імені Сумського обласного центру зайнятості у січні 2020р. з заявою від 14.01.2020 №01/14 (а.с.20) про прийняття на виконання наказу Господарського суду Сумської області від 17.05.2019 №920/203/19, директором Охтирського міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості, на підтвердження своїх повноважень до заяви була додана копія довіреності, складеної Сумським обласним центром зайнятості. У той же час копія даної довіреності була засвідчена лише відбитком штампу з зазначенням дати, посади, прізвища, ім'я та підпису директора Охтирської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості Пасєчник Наталії Миколаївни (а.с.52).
Так, відповідно до ч.4 ст.95 Цивільного кодексу України керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами (ст. 246 Цивільного кодексу України).
У свою чергу вимоги щодо «якості» до копій документів регламентовано, зокрема, пункту 8 розділу 10 глави ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5 (далі - Правила №1000/5), п.п.72,73 Типової інструкцією з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018р. №55, які визначають необхідну наявність кожного з атрибутів процедури засвідчення, оскільки лише за наявності на копії документа усіх передбачених у вказаній нормі елементів ця копія набуває юридичної сили.
Так, відповідно до пункту 8 розділу 10 глави ІІ Правил №1000/5, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. У свою чергу, згідно п.п.71,72 вказаної Типової інструкції, напис про засвідчення паперової копії документа у паперовій формі складається із слів "Згідно з оригіналом", найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, власного імені та прізвища, дати засвідчення копії та проставляється нижче реквізиту документа "Підпис". Напис про засвідчення паперової копії скріплюється печаткою із зазначенням на ній найменування відповідної установи (без зображення герба) або печаткою структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) установи.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, виконавчий документ, поданий від імені Сумського обласного центру зайнятості, подано Пасєчник Н.М. На підтвердження повноважень надано копію довіреності, виданої Пасєчник Н.М. на представництво інтересів Сумського обласного центру зайнятості, проте, вказана копія не засвідчена у визначеному законом порядку, оскільки всупереч зазначеним вище нормам законодавства не містить відбитку печатки організації, що має засвідчувати підпис відповідальної особи, яка засвідчила копію. Будь-яких обґрунтувань з цього приводу позивачем у позові не наведено, а відповіді на відзив станом і на сьогодні не надано.
При цьому, суд звертає увагу на те, що відсутність відбитку печатки організації позбавляє відповідача можливості перевірити чи завірена в установленому законом порядку, подана стягувачем копія довіреності на представництво інтересів Сумського обласного центру зайнятості.
Таким чином, встановивши, що представник Сумського обласного центру зайнятості подаючи виконавчий документ на виконання не надав документа про його повноваження щодо подання виконавчого документа на виконання, а наявна копія довіреності (а.с.52) не засвідчена у визначеному законом порядку, суд визнає, що відповідач дійшов обґрунтованого висновку, що виконавчий документ, на підставі пп.1 п.9 Порядку №845 підлягає поверненню, такі дії відповідають критеріям правомірності, визначені в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги про визнання таких дій щодо не виконання наказу Господарського суду Сумської області від 17.05.2019 №920/203/19 протиправними та зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача, зокрема, від 14.01.2020 (яка додана позивачем до позову (а.с.23) задоволенню не підлягають.
Вказані висновки щодо «якості» до копій документів, зокрема, довіреностей, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладених у постановах від 09.04.2020 у справі №335/1442/19.
Окремо суд звертає увагу на те, що повернення відповідачем наказу Господарського суду Сумської області від 17.05.2019 №920/203/19 не позбавляє позивача права на повторне звернення до відповідача для виконання рішення суду, в межах встановлених строків та з додержанням вимог, зокрема, щодо подання документів на підтвердження повноважень особи, якою подається виконавчий документ для виконання.
Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, згідно ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позову Сумського обласного центру зайнятості (40030, м.Суми, майдан Незалежності, буд.3-1, код ЄДРПОУ 03491406) до Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області (40000, м.Суми, вул.Воскресенська, буд.7, код ЄДРПОУ 37970404) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 21.10.2020.
Суддя І.Г. Шевченко