Справа № 420/7652/20
15 жовтня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства «Моряк» до Головного управління ДПС в Одеській області, ДПС України про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС в Одеській області від 26.12.2019 № 1415829/26134672 про відмову в реєстрації Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників СФГ «Моряк» № 3 від 03.12.2019 до ПН № 1 від 02.08.2019 в ЄРПН; визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС в Одеській області від 26.12.2019 № 1415830/26134672 про відмову в реєстрації ПН № 1 від 03.12.2019; зобов'язати ДПС України зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників СФГ «Моряк» № 3 від 03.12.2019 до ПН № 1 від 02.08.2019 в ЄРПН датою його фактичного отримання ГУ ДПС в Одеській області; зобов'язати ДПС України зареєструвати ПН № 1 від 03.12.2019 в ЄРПН датою її фактичного отримання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що СФГ «Моряк» намагалося зареєструвати вищезазначені розрахунок коригування кількісних і вартісних показників та податкову накладну в ЄРПН, і документи було прийнято, однак їх реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України. Підставою для зупинення реєстрації РК/ ПН слугувала відповідність ПН / РК п. 1.6 «Критеріїв ризиковості платника податку». Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України позивачем на підтвердження реальності поставки товарів направлено до комісії ДПС України пакет документів, однак за результатами розгляду комісією ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення про відмову в реєстрації РК / ПН з підстав ненадання платником податків копій документів. При цьому форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податків копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкресленими. Однак в порушення зазначених вимог спірні рішення містять лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення і підкреслення конкретних документів, які на думку контролюючого органу позивачем не надано, не містять. Вважаючи такі рішення відповідача неправомірними, позивач звернувся за судовим захистом із даним позовом.
Ухвалою від 17.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
02.09.2020 до суду від представника ДПС України та ГУ ДПС в Одеській області надійшов спільний відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідачі позовні вимоги не визнали у повному обсязі, в задоволенні позову просили відмовити, зазначивши, що за результатами опрацювання направлених позивачем для реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, а також податкової накладної Господарству було повідомлено, що реєстрація відповідних податкових накладних зупинена та запропоновано платнику надати пояснення та / або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Надалі платник податків направив засобами електронного зв'язку повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН / РК, однак спірними рішеннями відмовлено в реєстрації зазначених ПН / РК. В оскаржуваних рішеннях Комісії було зазначено, які саме документи не було надано позивачем разом із повідомленнями, а саме первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Однак відзив підсумований твердженням про те, що через ненадання позивачем необхідних документів, Комісією яка приймає рішення щодо реєстрації або відмову в такій реєстрації ПН /РК було винесено обґрунтовані рішення про відмову в їх реєстрації, які скасуванню не підлягають, а тому позов є необґрунтованим.
04.09.2020 до суду від СФГ «Моряк» надійшла заява про уточнення позовних вимог.
Ухвалою суду від 04.09.2020 заяву представника Головного управління ДПС в Одеській області, ДПС України із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишено без задоволення.
14.09.2020 до суду від Селянського (фермерського) господарства «Моряк» надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 16.09.2020 клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області, ДПС України задоволено та ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги із викладених у позові підстав підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.
Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у відзиві. В останнє судове засідання представник відповідачів не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином; жодних клопотань з приводу неявки не надав.
Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 06.05.2010 між СФГ «Моряк» та ТОВ «ТК «Восток» укладено договір поставки № 6 майбутнього врожаю с/г культур.
02.08.2019 СФГ «Моряк» як продавцем (постачальником) за вказаним договором сформовано податкову накладну № 1 на суму 400 000 грн, яку засобами телекомунікаційного зв'язку подано на реєстрацію в ЄРПН.
Відповідно до квитанції про реєстрацію ПН / РК в ЄРПН від 22.08.2019 № 9179946046, зазначену ПН № 1 від 02.08.2019 зареєстровано в ЄРПН на підставі рішення комісії ДФС № 1258847/26134672 від 22.08.2019.
У зв'язку зі зміною номенклатури та ціни поставки, СФГ «Моряк» виписало розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 3 від 03.12.2019 до ПН № 1 від 02.08.2019, який засобами вказаним договором сформовано податкову накладну № 1 на суму 400 000 грн, яку засобами телекомунікаційного зв'язку подано на реєстрацію в ЄРПН.
Однак згідно з квитанцією про реєстрацію ПН / РК в ЄРПН № 9305869189 від 19.12.2019 реєстрацію вказаного розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 3 від 03.12.2019 до ПН № 1 від 02.08.2019 зупинено з підстав його відповідності пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податків», погоджених Міністерством фінансів України згідно листа від 06.09.2019 № 26010-06-5/20111; запропоновано позивачу надати пояснення та / або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію.
25.12.2019 СФГ «Моряк» засобами телекомунікаційного зв'язку направило повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено № 2, до якого додано пояснення та копії документів (договору № 6 з додатками, видаткової накладної № 2 від 02.12.2019, видаткової накладної № 3 від 03.12.2019, банківської виписки за серпень 2019 р., звіту про площі та валові збори с/г культур, плодів, ягід і винограду на 01.12.2019 за формою № 29-сг.
Рішенням № 1415829/26134672 від 26.12.2019 відмовлено в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 3 від 03.12.2019 до ПН № 1 від 02.08.2019 в ЄРПН із зазначенням підстави для цього - ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунків-фактури / інвойсів, актів приймання-передачі товарі (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити); розрахункових документів та / або банківських виписок з особових рахунків.
За результатами поданої 02.01.2020 позивачем до ДПС України скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН податкової накладної, рішенням № 696/26134672/2 від 11.02.2020 останню залишено без задоволення, а рішення № 1415829/26134672 від 26.12.2019 - без змін.
Крім того, 03.12.2019 СФГ «Моряк» сформовано податкову накладну № 1 на суму 1 455 789,59 грн (в т.ч. ПДВ 242 631,60 грн), яку засобами телекомунікаційного зв'язку подано на реєстрації в ЄРПН.
Однак згідно з квитанцією про реєстрацію ПН / РК в ЄРПН № 9305869780 від 19.12.2019 реєстрацію податкової накладної № 3 від 03.12.2019 зупинено з підстав її відповідності пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податків», погоджених Міністерством фінансів України згідно листа від 06.09.2019 № 26010-06-5/20111; запропоновано позивачу надати пояснення та / або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію.
20.12.2019 СФГ «Моряк» засобами телекомунікаційного зв'язку направило повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено № 1, до якого додано пояснення та копії документів (договору № 6 з додатками, видаткової накладної № 2 від 02.12.2019, видаткової накладної № 3 від 03.12.2019, банківської виписки за серпень 2019 р., звіту про площі та валові збори с/г культур, плодів, ягід і винограду на 01.12.2019 за формою № 29-сг).
Рішенням № 1415830/26134672 від 26.12.2019 відмовлено в реєстрації ПН № 3 від 03.12.2019 в ЄРПН із зазначенням підстави для цього - ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунків-фактури / інвойсів, актів приймання-передачі товарі (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити); розрахункових документів та / або банківських виписок з особових рахунків.
За результатами поданої 02.01.2020 позивачем до ДПС України скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН, рішенням № 700/26134672/2 від 11.01.2020 останню залишено без задоволення, а рішення № 1415830/26134672 від 26.12.2019 - без змін.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначені рішення ГУ ДПС в Одеській області від 26.12.2019 № 1415829/26134672 про відмову в реєстрації Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників СФГ «Моряк» № 1 від 03.12.2019 до ПН № 1 від 02.08.2019 в ЄРПН та від 26.12.2019 № 1415830/26134672 про відмову в реєстрації ПН № 1 від 03.12.2019 необґрунтованими, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Положенням пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування: реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами: відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов'язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.
Положеннями пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
При цьому, зазначені норми податкового законодавства кореспондуються і з постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, якою затвердженні порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до п. п. 7, 8 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Відповідно до вимог пунктів 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно з вимогами пункту 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Пунктом 15 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Пунктом 16 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з вимогами пунктів 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до вимог пункту 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку).
Крім того, механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520).
Пунктом 2 вказаного порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3).
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (п. 4).
Відповідно до п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п. 7).
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9).
Згідно з п. 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Відповідно до п. 12 вказаного Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.
З огляду на матеріали справи, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення та наявні в матеріалах справи щодо реєстрації податкових накладних складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов'язань.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02.07.2019 у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частини друга цієї статті).
За відсутності нормативно-правового акта, яким визначаються критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, зупинення реєстрації податкових накладних, поданих позивачем, не мало правового підґрунтя.
За кожним оскаржуваним рішенням по спірним розрахунку коригування та податкової накладної СФГ «Моряк» були надані Комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних копії видаткових накладних, які підтверджують передачу товару покупцю, банківської виписки, звіт про площі та валові збори с/г культур, плодів, ягід і винограду за формою № 29-сг.
При юридичній оцінці рішень про відмову в реєстрації РК / ПК суд враховує, що у квитанціях про зупинення реєстрації РК / ПН не було зазначено перелік документів, необхідних для їх реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимог контролюючого органу в квитанціях про зупинення реєстрації РК / ПН щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативних для позивача рішень з підстав невиконання ним вимог.
Можливість виконання платником податків обов'язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію РК / ПН, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено Порядком № 520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб'єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.
Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.
З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідають критерію обґрунтованості.
Правова позиція такого ж змісту щодо застосування вищенаведених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 16.04.2019 касаційне провадження № К/9901/4895/19 (справа № 826/10649/17), від 28.10.2019 касаційне провадження № К/9901/23858/19 (справа № 640/983/19).
В той же час суд враховує той факт, що надані позивачем документи підтверджували фактичне здійснення операції з постачання товару на адресу контрагента, кількісні та вартісні показники цих операцій і були достатніми для реєстрації РК / ПН.
Вирішуючи спір, суд враховує, що у відзиві відсутня будь-яка мотивація підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.
На час виникнення спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року.
Так, відповідно до пункту 1.6 вказаних вище Критеріїв ризиковості платника податку комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Аналіз наведених вище положень вказує на те, що законодавством регламентовано чіткий порядок реєстрації РК / ПН в ЄРПН та правові підстави для зупинення їх реєстрації і для відмови у її здійсненні.
При цьому, у разі зупинення реєстрації РК / ПН платника у зв'язку зі встановленням його ризиковості за вищевказаними Критеріями, податковий орган зобов'язаний не лише зазначити загальний пункт або підпункт таких Критеріїв, а й вказати посилання на конкретний з них, яким, на його думку, не відповідає платник. Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких документів на власний розсуд.
В той же час, всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України відповідачами просто констатовано правомірність власних дій, без жодного їх обґрунтування та виправдання; відзив взагалі позбавлений конкретних доводів щодо обставин, які стали підставою для звернення позивача за судовим захистом. Відповідачі наполягають на правомірності своїх дій, втім не зазначають коли та за яких обставин ними такі дії вчинені.
Встановлений частиною 2 статті 19 Конституції Україні спеціально-дозвільний принцип діяльності органів державної влади покликаний забезпечити ефективне та прогнозоване функціонування всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, оскільки зобов'язує їх діяти виключно у визначених Конституцією та законами України межах і лише у закріплений ними спосіб.
Практичне застосування вказаного принципу є необхідною передумовою забезпечення прав і свобод людини і громадянина, оскільки пов'язує державу та її органи правом, зобов'язуючи їх діяти у правових межах, у правових формах та правовими способами.
На думку суду, суб'єктом владних повноважень також порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов'язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.
Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.
Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер'їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданнями адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно пунктів 1 частини 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження розрахунку вартості послуг адвоката в розмірі 17 000 грн в розрахунку витрат на професійну правничу допомогу по договору про надання правової допомоги № 9 від 27.07.2020 зазначено наступне: позовна заява - 8 год. 41 хв; заява про уточнення позовних вимог - 1 год.; відповідь на відзив - 3 год. 41 хв; судове засідання - 38 хв; аналіз доказів, підготовка справи до розгляду - 15 год. 35 год.
Згідно з ч. 7 ст. 134 КАСУ обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Однак на виконання вищезазначеної норми відповідачем не надано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
Разом з тим, розмір понесених витрат на правничу допомогу входить до предмету доказування по справі. Так, дослідивши матеріали даної справи, суд вважає заявлений представником позивача розмір витрат на правову допомогу неспівмірним зі складністю справи; часом, витраченим адвокатом; обсягом наданих послуг, ціною позову і значенням справи для сторони, та, з урахуванням задоволення позову, вважає достатнім і співмірним розмір витрат правничої допомоги в сумі 2000 грн.
Також, беручи до уваги сплачений позивачем судовий збір в сумі 4204 грн, позивачу у відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень судові витрати в загальному розмірі 6204 грн (судовий збір 4204 грн + витрати на правничу допомогу 2000 грн).
При цьому суд враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб'єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17.
На підставі викладеного суд вважає за необхідне присудити позивачу понесені ним судові витрати з урахуванням розсуду спору відповідно до положень ч.8 ст.139 КАС України, - за рахунок асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС в Одеській області. Так, з порушенням права, яке потребувало судового захисту, в першу чергу пов'язано прийняття неправомірних рішень Комісією ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Комісією ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, тоді як похідні вимоги, що заявлені до ДПС України, обумовлені процедурою реєстрації ПН в ЄРПН, тобто способом захисту порушеного права. При цьому позивачем не оскаржуються рішення комісії центрального рівня про залишення скарг на рішення регіональної комісії без задоволення.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд
Адміністративний позов Селянського (фермерського) господарства «Моряк» (68654, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Першотравневе, вул. Суворова, 2А; ЄДРПОУ 26134672) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; ЄДРПОУ 43142370), ДПС України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ЄДРПОУ 43005393) про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 1415829/26134672 від 26.12.2019 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників Селянського (фермерського) господарства «Моряк» № 3 від 03.12.2019 до податкової накладної № 1 від 02.08.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 1415830/26134672 від 26.12.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної Селянського (фермерського) господарства «Моряк» № 1 від 03.12.2019.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників Селянського (фермерського) господарства «Моряк» № 3 від 03.12.2019 до податкової накладної Селянського (фермерського) господарства «Моряк» № 1 від 02.08.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою його фактичного отримання Головним управлінням ДПС в Одеській області.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Селянського (фермерського) господарства «Моряк» № 1 від 03.12.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання Головним управлінням ДПС в Одеській області.
Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на користь Селянського (фермерського) господарства «Моряк» судові витрати у розмірі 6204 (шість тисяч двісті чотири) грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 20.10.2020.
Суддя І.В. Завальнюк