№ 755/14229/20
№ 3/755/7007/20
"15" жовтня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Метелешко О.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
Як вбачається з даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 350726, 21 вересня 2020 року, о 01 годині 20 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Микитенка, 4, ОСОБА_1 , яка являється адміністратором ресторану «Мафія», не вжила заходів щодо його закриття, чим порушила п.п. 2 п. 12 постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 року та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, її захисник - адвокат Бобович М.М., подав до суду клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Клопотання мотивував тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення, який був складений на ОСОБА_1 вказано, що вона порушила пп. 2 п. 12 постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 року. Підпунктом 2 п. 12 постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 року, зі змінами та доповненнями, вказано, що на території регіону (адміністративно-територіальної одиниці), на якій установлено «жовтий» рівень епідемічної небезпеки, додатково до протиепідемічних обмежень, установлених для «зеленого» рівня епідемічної небезпеки, забороняється діяльність хостелів. При цьому, згідно з рапортом від 21.09.2020 року лейтенанта поліції Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві Мельника І., який знаходиться в матеріалах справи, зазначено, що ОСОБА_1 , як адміністратор ресторану «Мафія», не вжила заходів щодо його закриття після 01 години 20 хвилин. Таким чином, мова йде саме про пп. 3 п. 12 постанови КМУ №641 від 22.07.2020 року, згідно якого, на території регіону (адміністративно-територіальної одиниці) на якій установлено "жовтий" рівень епідемічної небезпеки, додатково до протиепідемічних обмежень, установлених для "зеленого" рівня епідемічної небезпеки, забороняється: роботу після 24-ї та до 7-ї години суб'єктів господарювання з надання послуг громадського харчування без організації дозвілля (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 ГК України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Згідно з ч. 2 ст. 55 ГК України, суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Таким чином, відповідальність за порушення вимог щодо заборони роботи суб'єктів господарювання, не можуть нести працівники таких суб'єктів господарювання, відвідувачі чи інші треті особи, оскільки вони не здійснюють господарську діяльність та не відповідають за дії такого суб'єкта господарювання.
Зокрема, якщо б, навіть, ОСОБА_1 порушила пп. 3 п. 12 постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 року, то матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що остання є фізичною особою-підприємцем або безпосереднім суб'єктом господарювання, що здійснює відповідну діяльність, або власницею ресторану "Мафія", а тому, вона не може бути суб'єктом правопорушення згідно протоколу серії АПР18 № 350726.
Таким чином, у протоколі не вірно зазначений підпункт постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 року.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, клопотання захисника Бобовича М.М., приходжу до наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У силу вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 44-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Положеннями ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Зокрема, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 21 вересня 2020 року, о 01 годині 20 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Микитенка, 4, ОСОБА_1 , яка являється адміністратором ресторану «Мафія», не вжила заходів щодо його закриття, чим порушила пп. 2 п. 12 Постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 року.
Відповідно до пп. 2 п. 12 Постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 року, на території регіону (адміністративно-територіальної одиниці), на якій установлено "жовтий" рівень епідемічної небезпеки, додатково до протиепідемічних обмежень, установлених для "зеленого" рівня епідемічної небезпеки, забороняється: діяльність хостелів.
Таким чином, у протоколі про адміністративне правопорушення невірно зазначено пункт Постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 ГК України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Згідно до ч. 2 ст. 55 ГК України, суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Зокрема, до матеріалів справи не долученого жодного доказу того, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання та здійснює господарську діяльність або зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Враховуючи надані докази в їх сукупності, є підстави вважати, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, адже, всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Крім того, відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Крім того, відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Зокрема, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Враховуючи викладене, суд не знаходить підтверджень наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, у зв'язку з чим,провадження у справі відносно неї підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 44-3, 245, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 44-3 КУпАП - закрити, на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: