711/3148/20
2/707/780/20
21 жовтня 2020 року м.Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Тептюка Є.П.
за участю секретаря Федорової Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу, -
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу, в якій просить стягнути з останнього на свою користь завдані збитки в порядку регресу у розмірі 9000 грн. 00 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.02.2016 року між приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" та ОСОБА_3 було укладено Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/9208409, згідно якого товариство взяло на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку за участю забезпеченого транспортного засобу марки "Opel Calibra", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , сплатити страхове відшкодування за шкоду заподіяну третім особам.
20 грудня 2016 року о 10 годині 30 хв. В м.Черкаси, по вул.Першотравневій, ОСОБА_2 , керуючи вказаним вище автомобілем допустив наїзд на припаркований автомобіль «ВАЗ2109», державний номерний знак НОМЕР_2 та автомобіль «ВАЗ211120, державний номерний знак НОМЕР_3 , після чого останній скоїв зіткнення з автомобілем «Део» державний номерний знак НОМЕР_4 . В наслідок ДТП вказаним транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень, а їх власникам матеріального збитку.
Постановою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 09.03.2017 року по справі №711/149/19, ОСОБА_2 , було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.
В зв'язку з настанням страхового випадку, власник автомобіля «ВАЗ211120, державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_4 , звернувся до страховика-ПрАТ «УПСК» із заявою про виплату страхового відшкодування за полісом №АІ/9208409 від 08.02.2016 року.
Так, на підставі страхового акту № ОЦ/049/000/17/0023 від 03.05.2017 року ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" виплатила страхове відшкодування в розмірі 9000 грн.
Позивач, посилаючись на п. «в» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 ст. 38 ЗУ «про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказав, що страховик має право подати регресний позов до водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо він після ДТП за його участю самовільно залишив місце пригоди. Відповідно до постанови Придніпровського суду м.Черкаси від 09.03.2017 року по справі №711/149/17, ОСОБА_2 , було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.
16.03.2020 року між ПрАТ"Українська пожежно-страхова компанія" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено Договір № 13/03/2020 про відступлення права вимоги, відповідно до якого товариство відступило, а ОСОБА_1 , отримав право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків, завданих Первісному кредитору за договором страхування, у т.ч. отримав право вимоги на відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за Полісом №АІ/9208409 від 08.02.2016 року.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 04.09.2020 року суддею Тептюком Є.П., прийнято до свого провадження та призначено до розгляду вказану справу, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У судове засідання позивач ті його представник не з'явився, разом з тим в матеріалах справи наявне письмове клопотання від 14.08.2020 року, про розгляд справи без їх участі.
Відповідач ОСОБА_2 , в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи за відомим місцем його реєстрації повідомлений належним чином, відповідно до ст. 128 ЦПК України, в тому числі і через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи без його участі на адресу суду не надсилав. При цьому слід зазначити, що на адресу відповідача було направлено копію ухвали про відкриття провадження, в якій було встановлено строк для подання ним до суду відзиву на позовну заяву, однак до даного часу такого відзиву суду надано не було.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, на підставі ст. 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд вважає можливим ухвалити рішення при заочному розгляді справи.
Дослідивши матеріали справи, встановивши правовідносини, які випливають з фактичних обставин справи та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.
Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 20 грудня 2016 року о 10 годині 30 хв. В м.Черкаси, по вул.Першотравневій, ОСОБА_2 , керуючи вказаним вище автомобілем допустив наїзд на припаркований автомобіль «ВАЗ2109», державний номерний знак НОМЕР_2 та автомобіль «ВАЗ211120, державний номерний знак НОМЕР_3 , після чого останній скоїв зіткнення з автомобілем «Део» державний номерний знак НОМЕР_4 . В наслідок ДТП вказаним транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень, а їх власникам матеріального збитку.
Постановою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 09.03.2017 року по справі №711/149/19, ОСОБА_2 , було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності. (а.с.14)
В зв'язку з настанням страхового випадку, власник автомобіля «ВАЗ211120, державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_4 , звернувся до страховика-ПрАТ «УПСК» із заявою про виплату страхового відшкодування за полісом №АІ/9208409 від 08.02.2016 року.(а.с.12)
Так, на підставі страхового акту № ОЦ/049/000/17/0023 від 03.05.2017 року ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" виплатила страхове відшкодування в розмірі 9000 грн. (а.с.21)
16.03.2020 року між ПрАТ"Українська пожежно-страхова компанія" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено Договір № 13/03/2020 про відступлення права вимоги, відповідно до якого товариство відступило, а ОСОБА_1 , отримав право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків, завданих Первісному кредитору за договором страхування, у т.ч. отримав право вимоги на відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за Полісом №АІ/9208409 від 08.02.2016 року. (а.с. 5-11)
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди 20 грудня 2016 року є встановленою.
На підставі страхового акту № ОЦ/049/000/17/0023 від 03.05.2017 року ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" виплатила страхове відшкодування в розмірі 9000 грн. Після цього у ОСОБА_2 , виникло зобов'язання відшкодувати завдані збитки в порядку регресу у розмірі сплаченого страхового відшкодування за Полісом №АІ/9208409 від 08.02.2016 року.
11.08.2017 року на адресу відповідача була надіслана вимога про відшкодування ним шкоди в порядку регресу, однак, в добровільному порядку ці вимоги відповідачем не виконані (а.с.22).
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотньої вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом, що передбачено ч.1 ст. 1191 ЦК України.
Відповідно до п. «в» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 ст. 38 ЗУ «про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказав, що страховик має право подати регресний позов до водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо він після ДТП за його участю самовільно залишив місце пригоди. Відповідно до постанови Придніпровського суду м.Черкаси від 09.03.2017 року по справі №711/149/17, ОСОБА_2 , було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні , в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За приписами частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Стаття 280 ЦК України у редакції, чинній з 15.12.2017р., залишила можливість заочного розгляду справи, проте лише за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Позивач не заперечує проти винесення заочного рішення судом, відзиву на позов не надходило, відповідач належним чином повідомлений про дату час та місце судового розгляду.
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу підлягають задоволенню та з останнього необхідно стягнути збитки в порядку регресу в сумі 9000 грн.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Відповідно до вимог ст. ст. 137, 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 840 грн. (а.с. 1), а також витрати, пов'язані з наданням професійної правничої допомоги (а.с. 23-27).
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.12,13,81,141,258,259,263-265,280-282 ЦПК України, ст.1191 ЦК України, ст. 22,38,41 Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,-
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдані збитки в порядку регресу в сумі 9000 (дев'ять тисяч) грн., 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) грн., 80 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) грн., 00 копійок.
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ФОП ОСОБА_1 : р/р НОМЕР_5 в ПАТ «КБ «Приватбанк», МФО320649
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 .
Суддя: Є. П. Тептюк