Справа №705/961/20
2/705/1529/20
21 жовтня 2020 року місто Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області
в складі судді Кормана О.В.
з участю секретаря судового засідання: Заболотної Т.М.
розглянув за правилами загального позовного провадження цивільну справу №705/961/20 провадження №2/705/1529/20
сторони у справі: позивач - ОСОБА_1 ; відповідач - ОСОБА_2
про встановлення статуса, функцій і повноважень,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення статуса, функцій і повноважень. У позовній заяві зазначив, що по договору дарування від 27.05.1994 року ОСОБА_3 і ОСОБА_1 в рівних частинах належить частина домоволодіння по АДРЕСА_1 , як єдиний майновий комплекс без його поділу, що є у спільній частковій власності. ОСОБА_3 одноособово по зловмисній домовленості в повному обсязі передала свою частку по договору дарування від 29.08.2017 року, і таким чином добровільно відмовилась від своїх майнових прав, які перейшли до її правонаступника ОСОБА_2 (ст. 358 ЦК) і в той же час залишилися складовою комплекса. Але ці обставини сформували у ОСОБА_2 фальшиве представлення про свій статус самостійного власника, що суперечить юридичним документом і порушують співвідношення майнових прав за рахунок привласнення майна з його частки.
Просить: встановити, що ОСОБА_2 має статус, функції і повноваження співвласника 1/6 житлової частки будинку по АДРЕСА_1 , що є предметом Договору дарування від 27.05.1994 року, який не припинений і продовжується; заборонити ОСОБА_2 вчиняти любі дії щодо користування і відчуження 1/6 частки житлового будинку по АДРЕСА_1 , до завершення спору; зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди і порушення прав власності співвласників визначених Договором дарування від 27.05.1994 року і документами державної реєстрації.
Ухвалою судді від 14 квітня 2020 року у справі відкрито загальне позовне провадження з проведенням підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 16 вересня 2020 року закрито підготовче провадження у справі і справу призначено до судового розгляду.
У судове засідання, призначене на 21 жовтня 2020 року, відповідач не з'явилась, про день та час судового засідання була повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомила. У поясненні, поданому відповідачем до суду 16.09.2020 року, остання просила судові засідання проводити в її відсутність.
Заслухавши думку позивача, який заперечував проти проведення судового засідання за відсутності відповідача, враховуючи те, що відповідач скористалася своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, а також у свої письмових поясненнях від 16.09.2020 року просила судові засідання проводити в її відсутність, суд ухвалив провести судовий розгляд за відсутності відповідача.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити. У вступному слові пояснив, що йому з ОСОБА_3 належить квартира по АДРЕСА_1 . По взаємній згоді вони з ОСОБА_3 використовували деякі умови автономії. В 2010 році для більш комфортного проживання вони з ОСОБА_3 домовились про влаштування додаткового входу до квартири. Позивач віддав кухню для додаткового проходу та мав намір добудувати приміщення розмірами 2 на 3 метри для облаштування кухні. Першу умову вони виконали, а провести добудову не вдалось, так як міська рада не надала на це дозвіл. Після того як ОСОБА_3 передала права власності на свою частку відповідачу, остання почала діяти як чужа людина. Між сторонами не було досягнуто згоди щодо користування майном. Відповідач ставить решітки, не допускає в кухню, ставить нові запори. Так як сторони не знаходять вирішення по питанню розподілу майна, тому позивач звернувся до суду про встановлення статусу відповідача.
У зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання, судом був оголошений стислий зміст відзиву, поданого відповідачем на позовну заяву ОСОБА_1 , і в якому відповідач просила відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві зазначила, що позовні вимоги є надуманими, безпідставними, безпредметними та незаконними. Також, посилалась на Ухвалу ВСУ від 18 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , зазначаючи, що позивач вже звертався з подібним позовом до неї, проте скрив це, ввівши суд в оману. До відзиву відповідачем жодних доказів, які б підтверджували обставини, на які вона посилається у відзиві, додано не було.
Суд, заслухавши позивача, дослідивши докази, надані позивачем, а також відзив відповідача, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.
У відповідності до вимог статей 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частина 2 статті 83 ЦПК України визначає, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
У відповідності до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві посилається на те, що ОСОБА_3 одноособово по зловмисній домовленості в повному обсязі передала свою частку по договору дарування від 29.08.2017 року, і таким чином добровільно відмовилась від своїх майнових прав, які перейшли до її правонаступника ОСОБА_2 і в той же час залишилися складовою комплекса.
Проте, позивачем до позовної заяви не додано жодного доказу на підтвердження вказаних обставин.
До позовної заяви позивачем додано лише копію Договору дарування від 27.05.1994 року, відповідно до якого ОСОБА_5 подарувала, а ОСОБА_3 та ОСОБА_1 прийняли в дар кожен в рівних долях належну ОСОБА_5 1/3 частину жилого будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться в АДРЕСА_2 . При цьому, оригінал вказаного договору не був наданий суду для огляду у судовому засіданні.
Як зазначив суд вище, відповідач також не надала суду доказів обставин, на які вона посилалась у своєму відзиві.
Враховуючи те, що позивач вільний у способі доказування своїх позовних вимог та наданні доказів, таким правом скористався, при цьому не надав суду достатніх та належних доказів, які б підтверджували обставини, викладені в позовній заяві, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості оцінити доводи позивача, тому суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 19, 76-81, 83, 89, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд
Відмовити повністю у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення статуса, функцій і повноважень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання через Уманський міськрайонний суд Черкаської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складене 21 жовтня 2020 року.
Суддя О.В.Корман