Дата документу 15.10.2020
Справа № 334/3735/17
Провадження № 2/334/2156/20
15 жовтня 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Баруліної Т.Є.
при секретарі Панасюри Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказавши у заяві, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт № б/н від 19.05.2016 року ОСОБА_1 отримав строковий кредит у розмірі 26027,27 грн. (двадцять шість тисяч двадцять сім гривень 27 коп.) на строк 36 місяців з 19.05.2016 р. по 31.05.2019 р. шляхом встановлення кредитної лінії/кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00 % річних (1,5 % в місяць) на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом з «Умовами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», складає між ним та Банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 18.05.2017 року має заборгованість на загальну суму 30 602,17 гривень, яка складається з наступного: 22 950,44 грн. - заборгованість за кредитом; 2658,15 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2690,05 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 2303,53 грн. - штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди.
У добровільному порядку заборгованість відповідачем на цей час не погашена.
14.11.2017 року заочним рішенням позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.05.2016 року у розмірі 30602,17 гривень та понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн.
28.11.2019 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Фельський С.Л. звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення у зв'язку з тим, що справа розглянута без участі відповідача, оскільки він не отримував судової повістки, у зв'язку з чим був позбавлений права захистити свої права. Крім того докази, у електронній заяві позичальника, яку надав позивач, процентна ставка не зазначена, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
13.02.2020 року прийнята ухвала суду про задоволення заяви представника відповідача та скасовано заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14.11.2017 року по цивільній справі і призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує.
Відповідач та його представник адвокат Фельський С.Л. в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, відзив на позов не надали, про час та місце розгляду справи були повідомлені вчасно.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Судом встановлено, що 19.05.2016 року між Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт № б/н. Відповідно п. 1.1.1. Генеральної угоди сторони узгодили зменшення розміру заборгованості, який виник в період з дати надання кредиту, а саме: проценти на 467,37 грн., комісію на 73,13 грн., пеню на 0,00 грн., штраф на 1763,03 грн.
Відповідно до п. 1.1.2. заборгованість по договору 1 з дати підписання Генеральної угоди складає 27527,28 грн.
Згідно п.1.2 Генеральної угоди з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором, позичальник зобов'язується в день підписання генеральної угоди мати залишок на любому відкритому в банку рахунку в розмірі 1500,00 грн.
Пунктом 1.3.1 Генеральної угоди зазначено, що строком повернення кредиту, який вказаний в п. 1.1.3 Генеральної угоди є 2-й день з моменту такого порушення. Вся заборгованість по кредиту, починаючи з дня, наступного за днем повернення кредиту (2-й день), вважаться простроченим (п. 1.3.3.).
Так, відповідно до п. 1.5 підписання даної генеральної угоди не є рішенням банку про анулювання заборгованості позичальника.
ОСОБА_1 отримав строковий кредит у розмірі 26 027,28 грн. на строк 36 місяців, з 19.05.2016 р. по 31.05.2019 р. шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі потреби в сумі 26 027,28 грн. в обмін на зобов'язання щодо повернення відсотків в розмірі 1,5 % в місяць на суму залишку заборгованості по кредиту у вказаних в заяві, Умовах та Правилах строки. Погашення заборгованості здійснюється в такому порядку: починаючи з «1» по «25» число кожного місяця Відповідач надає Банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 944,27 грн. для погашення заборгованості за кредитом.
Пунктом 2.2. Генеральної угоди передбачено, що при порушенні Позичальником строків погашення заборгованості, вказаних у цій Генеральній угоді, Позичальник повинен сплатити Банку штраф в розмірі 2303,53 грн.
Таким чином, сторони обумовили та скріпили підписами умови кредитного договору щодо розміру кредиту, строків його повернення, процентну ставку за користування кредитом, а також штрафну санкцію.
Відповідно до абзацу 5 п. 1.7 Статуту АТ КБ «ПриватБанк» в новій редакції, за рішенням Єдиного акціонера Банку від 21 травня 2018 р. № 519 було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК». Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» є правонаступником всіх прав та зобов'язань Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК».
В підтвердження надання Банком кредиту Позичальникові, нарахування процентів за користування кредитом, а також часткове погашення кредиту Позивачем надана виписка за договором, яка є належним та допустимим доказом, бо виписка є первинним бухгалтерським документом. Так, банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 р. № 578/5. Крім цього, відповідно до п. п. 5.1, 5.4, 5.5, 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ № 254 від 18.06.2006 р. інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного). Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Отже, позовні вимоги ПриватБанка щодо стягнення з Відповідача ОСОБА_1 заборгованості за наданим кредитом в сумі 22 950,44 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 2658,15 грн., а також 2303,53 грн. - штрафу відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).
На підставі ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
З огляду на ст. ст. 1048, 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики и позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.
Однак, суд, враховуючи правові висновки, що викладені у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15), а також правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 р. у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), яка відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦК України має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, не погоджується з твердженням Позивача про те, що «Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами складає між ним та Банком договір, що підтверджується підписом у заяві», а тому позовна вимога щодо стягнення заборгованості за пенею та комісією в сумі 2690,05 грн. не підлягає задоволенню.
Водночас, вимога про стягнення з відповідача додатково пені (пункт 2.8 Генеральної угоди), на думку суду, вимогам закону не відповідає, а отже не може бути задоволена судом у зв'язку з наступним.
Згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Згідно положень ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому одночасне їх застосування за одне й те саме порушення, зокрема строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання закріплених ст. 61 Конституції України вимог щодо заборони подвійного застосування цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення.
Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом України у постановах від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15 та № 6-1374цс17 від 11 жовтня 2017 року.
Таким чином, оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» у повному обсязі не повернуті, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за Генеральною угодою від 19.05.2016 р. в загальному розмірі 27912,12 грн., яка складається з: заборгованості за наданим кредитом в сумі 22 950,44 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 2658,15 грн., а також 2303,53 грн. - штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, також, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору в сумі 1459,20 гривень (пропорційно задоволеним позовним вимогам).
Керуючись ст. ст. 509, 526, 527, 530, 549-551, 610-612, 626, 628, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ: 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) на р/р НОМЕР_2 в ПриватБанку, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за Генеральною угодою від 19.05.2016 р. в загальному розмірі 27912,12 грн. (двадцять сім тисяч дев'ятсот дванадцять гривень 12 коп.), яка складається з: заборгованості за наданим кредитом в сумі 22 950,44 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 2658,15 грн., а також 2303,53 грн. - штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди.
Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ: 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д)витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 459,20 грн. (одна тисяча чотириста п'ятдесят дев'ять гривень 20 коп.) на р/р UA083052990000029092829003111 в ПриватБанку, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідкам апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду виготовлено 20.10.2020 року.
Суддя: Баруліна Т. Є.